Мотивація як головний чинник підвищення ефективності праці персоналу підприємства

Чупун Ю.В. Ст. гр.. УП-31

Науковий керівник: к.е.н., доц. Шубалий О.М.

Луцький національний технічний університет

Мотивація як головний чинник підвищення ефективності праці персоналу

підприємства

Цінність будь-якої організації - перш за все, люди, що працюють в ній.

Процес управління персоналом, як і будь-який інший управлінський процес, включає такі складові як: планування, організацію, мотивацію та контроль.

В умовах сучасного економічного стану, у будь якій сфері діяльності, постала потреба у формуванні ефективної системи мотивації праці. Спонукання людей до праці - необхідна умова розвитку будь-якого підприємства, тому мотивація праці вважається вирішальним чинником забезпечення досягнення поставлених цілей.

Мотивація персоналу – це процес з використанням зовнішніх та внутрішніх стимулів для спонукання працівників до діяльності та досягнення поставлених цілей.

Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів, він є індивідуальним і може змінюватись під дією мотивів і зворотнього зв’язку з діяльністю людини [1].

У людини, при усвідомленні певної потреби, виникає бажання задовільнити їх, а це означає, що з’являється інтерес до досягнення поставлених цілей.

Для ефективного мотивування персоналу, керівнику потрібно визначити потреби своїх підлеглих і знайти шляхи їх задоволення.

До структури мотивації праці входять:

• потреби працівника, які він хоче задовільнити;
• об’єкт, який здатний задовільнити бажання(потребу);
• дії, що необхідні для отримання даного об’єкту;
• значимість, що характеризує необхідність досягнення поставленої цілі.

У конкретного підприємства не може бути стандартних методів мотивації, На кожного працівника потрібно індивідуальні способи впливу на його діяльність.

1. Покарання працівників як засіб мотивації. Основною метою покарання є недопущення дій, які можуть принести до негативних результатів для підприємства.

2. Найбільш поширений тип мотивації – це грошові виплати за досягнення посталених цілей.

3. Виплати до заробітної плати  для стимулювання здорового способу  життя працівників. Це виплати у вигляді грошової винагороди за відмову від куріння, співробітникам, які не пропустили жодного робочого дня протягом року з причини хвороби, працівникам, які постійно займаються спортом.

4. Спеціальні індивідуальні винагороди - це премії, які виплачуються за володіння спеціальними навичками, для виконання специфічної діяльності.

5. Соціальна політика підприємства - також найважливіший інструмент економічного стимулювання. На підприємстві реалізуються пільги і гарантії в рамках соціального захисту працівників встановлені на державному або регіональному рівні, підприємства надають своїм працівникам і членам їх сімей додаткові пільги, що відносяться до елементів матеріального стимулювання, за рахунок виділених на ці цілі коштів з фондів соціального розвитку підприємства.

Усі підприємства спрямовують свої зусилля на створення ефективних засобів мотивації для залучення до своїх лав найбільш кваліфікованих, перспективних та ефективних працівників

В даний час, для кожного підприємства потрібно розробити таку систему мотивації, яка б, з одного боку, підвищувала продуктивність праці, а з іншого боку – підтримувала та розвивала творчі ініціативи в колективі.

Література:

1. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене. – К.: «Кондор», – 2006. – 308 с.