Інвестування як процес створення капіталу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2013 в 08:04, курсовая работа

Краткое описание

Мета написання курсової роботи –вивчення умов інвестування капіталу в Україні й оцінка інвестиційного клімату з метою визначення основних проблем і недоліків для подальшого пошуку шляхів їх подолання, розробка рекомендацій щодо покращення умов інвестування в економіку України.
Виходячи з поставленої мети, основними завданнями написання курсової роботи є:
− визначити роль інвестицій в економічному розвитку як країни в цілому, так і окремого підприємства;
− дослідити економічну сутність і значення інвестицій, а також основних джерел їх формування та факторів, що сьогодні впливають на їх розвиток;
− провести загальну характеристику нормативно-законодавчого забезпечення інвестування в Україні ;
− провести аналіз динаміки інвестицій в економіку України;
− розглянути стан країни як потенційного інвестора

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Економічний зміст інвестицій та їх класифікація 6
Нормативно-законодавче забезпечення інвестицій в Україні 11
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЙОГО ІНФРАСТРУКТУРА
Джерела і процес формування інвестиційних ресурсів фірми 16
Порівняльний аналіз динаміки інвестицій в економіку України 23
Проблеми і шляхи покращення інвестиційної діяльності в Україні 33
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42
ДОДАТКИ 44

Прикрепленные файлы: 1 файл

ОСТАТОЧНИЙ ВАРІАНТ.doc

— 424.00 Кб (Скачать документ)

Окрім того, джерелами  власних коштів можуть бути інші джерела: виручка від реалізації вибулого і надлишкового майна, позареалізаційні доходи (від володіння корпоративними правами, оренди, лізингових операцій та ін.), виручка від попутного видобутку корисних копалин, кошти на відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха.

Залучені  ресурси – це інвестиційні ресурси, які надаються підприємству сторонніми суб’єктами господарювання через:

  • проведення емісії акцій підприємства;
  • залучення коштів майбутніх споживачів продукції;
  • залучення додаткових коштів до статутного фонду підприємства;
  • цільове інвестування державними та коменрійними установами;
  • пайові внески та ін.

Серед  залучених  джерел фінансування інвестицій підприємств  головне місце посідають залучення  додаткового акціонерного капіталу та продаж за грошові кошти пакетів  акцій.

Залучення додаткового  акціонерного капіталу є найбільш поширеною практикою формування власних інвестиційних джерел підприємств, створених у формі акціонерних товариств. При цьому створюються сприятливі умови для повного покриття потреби не тільки у капітальних вкладеннях в основні засоби, а і для фінансування приросту власних оборотних коштів. Механізмом такого залучення власних фінансових ресурсів є додаткова емісія акцій акціонерним товариством, і державним також. [18]

Для підприємств  інших організаційно-правових форм (крім акціонерних товариств) основною формою додаткового залучення капіталу може стати збільшення статутного фонду за рахунок нових внесків (паїв) вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Ще одним  важливим джерелом формування інвестиційних  ресурсів фірми є позичкові кошти - інвестиційні ресурси позикового характеру, до яких слід віднести:

  • довгострокове кредитування;
  • державні поворотні позики;
  • інвестиційні лізинг;
  • емісія облігацій;
  • податкові інвестиційні кредити.

З усіх позичкових ресурсів основною формою фінансування є кредит, тобто надання грошових сум в борг на певний час за відповідну плату. 

Також одним із найпоширеніших джерел фінансування інвестиційних проектів реконструкції і модернізації у світовій практиці є лізинг. У нашій державі діє Закон України “Про лізинг”, який визначає основні правові умови для застосування цієї форми позикового фінансування інвестиційної діяльності підприємств. Відповідно до цього закону, об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, яке може бути віднесено до основних засобів (для порівняння слід відзначити, що у світовій практиці об’єкт лізингових відносин значно ширший).

Тобто, лізинг – це оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду. Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг передбачає надання орендарю права користування матеріальними цінностями орендодавця на термін їх повної амортизації з обов'язковим збереженням права власності орендодавця на орендоване майно та його обов'язкове повернення.

Фінансовий  лізинг передбачає придбання орендодавцем майна на замовлення орендаря і передачу його орендарю в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на майно орендарю. [18]

Інвестиційний селенг — це порівняно нова форма залучення інвестиційних ресурсів, яка полягає у передачі власником права користування і розпорядження своїм майном за певну плату. До такого майна можуть належати будівлі, споруди, сировина і матеріали, цінні папери, продукти інтелектуальної праці.

Отже, лізинг або  селенг здебільшого доцільно використати  за нестачі власних фінансових коштів для реального інвестування, а  також при здійсненні інвестицій у проекти зі швидкооновлюваною  технологією або нетривалим періодом експлуатації виробничих об'єктів. У ринковій економіці використання лізингу становить 25—ЗО % загальної суми позичкового капіталу.

Емісія  облігацій фірми як джерело формування інвестиційних ресурсів є доступною тільки фірмам з великими розмірами статутного фонду.

Статутний фонд - сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Проте це джерело  формування інвестицій не набуло поки великого поширення через нерозвиненість фондового ринку і незначні розміри  статутного фонду багатьох фірм.

Власні, залучені та позикові ресурси як джерела фінансування інвестиційних потреб підприємства мають свої як позитивні, так і негативні сторони. (Додаток В) Остаточне рішення щодо їх використання повинно бути обґрунтовано відповідними спеціалістами підприємства і затверджено вищим керівництвом організації.

Важливу роль у  процесі формування інвестицій фірми  відіграє деджава, яка надає:

  • безготівкові кредити;
  • гранти;
  • субсидії;
  • дотації;
  • бюджетні асигнування.

Сьогодні найбільш привабливим джерелом формування інвестиційних  ресурсів фірми є іноземні інвестиції.

Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора, його мети та ступеня ризику, на який він  готовий. Основними типами прямих іноземних  інвестицій зазвичай бувають:

а) створення спільних підприємств (організацій);

б) започаткування діяльності дочірніх підприємств (філій);

в) укладання ліцензійних  угод з вітчизняними фірмами;

г) придбання неконтрольних  пакетів акцій вітчизняних фірм-емітентів;

д) купівля контрольних  пакетів акцій у підприємств. [11]

Але для того, щоб привабити іноземних інвесторів, необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат та розвинений механізм залучення іноземного капіталу.( Додаток Б)

Джерела фінансування інвестиційної діяльності формуються на інвестиційному ринку.  [12]

 Інвестиційний ринок можна представити як сукупність інвестиційних інститутів, що працюють на контрактних засадах і надають інвестиційні послуги. До основних професійних інвестиційних інститутів в Україні можна віднести:

1. Інститути спільного інвестування (ІСІ), що діють відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)».

2. Справжні інвестиційні  компанії в Україні відсутні. Під цією назвою найчастіше  маються на увазі торгівці  цінними паперами або компанії з управління активами. Відповідно до Указу Президента України від 19.02.1994р. № 55/94 існують інвестиційні компанії, але вони мають статус торгівців цінними паперами

3. Венчурні фонди – недиверсифіковані ІСІ закритого типу, які здійснюють виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних і фізичних осіб.

4. Фонди прямого інвестування. В нашій країні немає законодавчого визначення цих установ, хоча на практиці вони працюють, тобто надають капітал на договірній основі приватним бізнес-одиницям.

Але, хотілося б наголосити на тому, що покриття інвестиційних  потреб підприємства повинно  відбуватися  за рахунок  всіх видів ресурсів, які можна залучити для здійснення як реального, так і фінансового  інвестування.

Отже, підприємство має зважено підходити до вибору і співвідношення різних видів інвестиційних ресурсів та проводити ефективну політику їх формування для досягнення найбільшої ефективності.

    1. Порівняльний аналіз динаміки інвестицій в економіку України

 

 

 

Інвестиції відіграють центральну роль в економічному розвитку країни, вони визначають загальне зростання її економіки. Від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств, можливості структурної перебудови економіки, вирішення соціальних і екологічних проблем, створення капіталу.

Інвестиції  становлять основу розвитку підприємств, окремих галузей і економіки  України в цілому.

На сьогодні Україна не здобула серйозних  досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості, але, можна з впевненістю сказати, що  певні позитивні зрушення уже відбулися.

Найперше треба  зазначити, що за підсумками рейтингу Світового банку “Ведення бізнесу 2013” (Doing Business 2013) Україна не тільки покращила свої позиції на 15 пунктів (з 152 місця до 137 місця із 185 країн), а і увійшла до списку із 23 країн світу-найбільших реформаторів умов ведення бізнесу у 2011-2012 роках, які оцінює даний рейтинг в табл.2.1. [24]

Таблиця 2.1.

Динаміка  зміни положення України в рейтингу “Ведення бізнесу 2013”

за 2012-2013 роки

Назва складових

(субіндексів)  індексу «Умови

ведення бізнесу 2013»

 

2012

 

2013

Зміна

2013

До 2012

Тенденція

+/-

Започаткування  бізнесу

116

50

66

+

Реєстрація  власності

168

149

19

+

Сплата податків

183

165

18

+

Підключення до мережі

Електропостачання

170

166

4

+


Виконання зобов’язань  по

 контракту 

44

42

2

+

Банкрутство

158

157

1

+

Отримання кредитів

23

23

0

0

Дозвільна система  в 

Будівництві

182

183

-1

-

Зовнішня торгівля

144

145

-1

-

Захист прав інвесторів

114

117

-3

-




Продовження табл. 2.1.

Як бачимо, найбільш позитивні зрушення відбулися в системі оподаткування (з 183 на 165 місце) та в загальному веденні бізнесу (з 116 на 50 місце).

Конкретно досліджуючи динаміку інвестицій, варто зазначити, що безпосередню роль у цьому відіграють частково капітальні інвестиції та безпосередньо іноземні інвестиції, тому, думаю, варто дослідити і проаналізувати їх обсяг і зміну динаміки їх залучення.

 Обсяги  залучення капітальних інвестицій підприємств України у січні - вересні 2012 року складають 177,5 млрд. грн., що на 82,4 млрд.грн менше,  ніж у 2011 року ( рис.2.2.).

Рис.2.2.  Динаміка зміни обсягу капітальних інвестицій за 2005-2012 роки.

 Як бачимо, загальний аналіз динаміки освоєних  капітальних інвестицій свідчить  про їх поетапний характер: або  підвищення, або зниження.

Якщо звернути увагу на регіональний характер інвестування, то в Україні переважає тенденція інвестування вже розвинутих регіонів, які мають потужну інфраструктуру. Проте разом з тим неповноцінним є фінансування областей, які потребують негайного розвитку, визначення пріоритетних галузей.  Позитивним є те, що у 2012 році частина капітальних інвестицій була вкладена у Рівненську, Волинську, Тернопільську, Полтавську області. [24]

Приросту  капітальних інвестицій у січні - вересні 2012 року досягнуто в 19 регіонах.

Найбільш  активно у січні - вересні 2012 року освоювались капіталовкладення в Кіровоградській області (168,7 відсотка у порівнянні з відповідним періодом попереднього року), Одеській (157,1 відсотка), Полтавській (149,0 відсотків), Донецькій (136,4 відсотка), Київській (136,3 відсотка), Тернопільській (135,7 відсотка), Харківській (134,3 відсотка), Рівненській (133,6 відсотка), Луганській (129,4 відсотка), Волинській (128,2 відсотка).

Найбільший  спад інвестиційної активності відбувався у Хмельницькій області (82,0 відсотка).


Провідними сферами  за обсягами залучення капітальних  інвестицій залишаються: промисловість – 60,5 млрд. грн., будівництво – 24,4 млрд. грн., операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 22,8 млрд. грн., діяльність транспорту і зв’язку – 24,6 млрд. грн., торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 17,6 млрд. грн. [24]

Розглянемо загальний розподіл капітальних інвестицій за січень-вересень 2012 року в порівнянні з січнем-вереснем 2011 роком на рис.2.4.

Рис.2.4. Росподіл освоєних капітальних інвестицій за січень-вересень 2012 року відповідно до січня-вересня 2011 року в основних сферах економічної діяльності

Информация о работе Інвестування як процес створення капіталу