Інфляція: сутність, види, причини. Наслідки інфляції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Марта 2013 в 12:03, курсовая работа

Краткое описание

Метою згаданої роботи є підставою розкриття сенсу процесу інфляції, у вигляді розгляду поняття інфляції, її про причини і видів.
Досягнення даної мети вирішити такі:
- розглянути історію інфляційних процесів виявити їхнього впливу економіку;
- ознайомитися з поглядами на інфляцію різних економічних шкіл;
- виявити можливі причини інфляції і, проаналізувавши їх, розглянути заходи для їх усунення;

Содержание

Запровадження
I Поняття інфляції. Сутність інфляції у різних економічних школах
1 Поняття інфляції
2 Сутність інфляції
2.1 Марксистська теорія
2.2Кейнсианская теорія інфляції Крива Філіпса
2.3Монетаристская теорія інфляції
2.4 Теорія адаптивних очікувань
3 Механізм на економіку інфляційних очікувань
4 Результати
II Причини інфляції
1 Причини інфляції
2 Результати
III Види інфляції
IV Наслідки інфляції
1 Вплив інфляції різні економічні процеси
1.1 Вплив на фіскальну систему
1.2 Вплив на перерозподіл національного доходу
1.3 Вплив інфляції на накопичення
1.4 Вплив інфляції на економічного зростання
1.5 Вплив інфляції на платіжний баланс
2 Наслідки інфляції.
3Антиинфляционние державні заходи
4 Результати
Укладання
Список літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

міністерство освіти Російської Федерації.doc

— 218.50 Кб (Скачать документ)

По-третє, загальне підвищення рівня цін пов'язується різними школами у сучасній економічної теорії та зі зміною структури ринку на XX столітті. Ця структура дедалі менше схожі на ті досконалої конкуренції, коли над ринком діє велика кількість виробників, продукція характеризується однорідністю, перелив капіталу не утруднений. Сучасний ринок — це у значною міроюолигополистический ринок. Аолигополист (недосконалий конкурент) має відомої ступенем влади над ціною. І навіть олігополії не першими починають «гонку цін», зацікавлені у її підтримці та посилення.

>Несовершенний  конкурент, прагнучи підтримати високий рівень цін, зацікавлений у створенні дефіциту (скороченні виробництва та пропозиції товарів). Аби не допустити «зіпсувати» свій ринок зниженням цін, монополії і олігополії перешкоджають зростанню еластичності пропозиції товарів у зв'язку зі збільшенням цін. Обмеження припливу нових виробників у галузьолигополистов підтримує тривале невідповідність сукупного попиту й пропозиції.

По-четверте, зі зростанням «відкритості» економіки  тій чи іншій країни, дедалі більшим  втягуванням їх у світогосподарські зв'язку збільшується небезпека «імпортованої» інфляції. Згаданий вище стрибок ціни енергоносії в 1973 р. («енергетична кризи») викликав зростання ціни імпортовану нафта і природний — по технологічному ланцюжку — інші товари. У разі незмінного курсу валюти країна щоразу відчуває вплив «зовнішнього» підвищення ціни ввезені товари. Можливості боротися з «імпортованої» інфляцією досить обмежені. Можна, звісно, девальвувати власну валюту і зробити імпорт тієї ж нафти дешевшим. Але ревальвація зробить це й дорожчим експорт вітчизняних товарів, що СРСР розвалився зниження конкурентоспроможності на світовому ринку.

По-п'яте, інфляція набуваєсамоподдерживающийся  характер внаслідок про інфляційних  очікувань. Багато вчених в країнах  Заходу й у нашій країні особливо виділяють цього чинника, підкреслюючи, що подолання інфляційних очікувань населення і ще виробників — найважливіше завдання антиінфляційної політики.

 

2 Способи виміру інфляції

Для правильного  планування господарської діяльності умовах інфляції люди повинні враховувати силу інфляційних процесів. Існує три способу їх виміру.

Перший - вимір з допомогою індексу  цін. Використовується індекс цін ВНП, індивідуальних споживчих цін, і  індивідуальних оптових цін. Для  обчислення індексу беруть співвідношення між сукупної ціною певного набору товарів та послуг («ринкової кошиком») виявляється у відсотках.

Другий  спосіб визначити силу інфляційних  процесів - виміряти темпи інфляції протягом року, проте його можна  розглядати і більше короткі періоди (місяці квартали) чи більше довгі (десятиліття).

Для обчислення темпів інфляції протягом року треба  відняти індекс цін минулого року з індексу цін цього року, розділити  цю різницю на індекс минулого року, та був помножити на 100%. Якщо темп інфляції вийти негативним, отже, спостерігалася дефляція (зниження цін).

Третій  спосіб - це обчислення «за правилом величини 70». Правило допомагає швидко підрахувати кількість років, необхідні  подвоєння рівня цін: треба лише розділити число 70 на темп щорічного  збільшення рівня цін відсотках.

3 Результати

Практично в усіх країнах відзначається безліч причин інфляції. Проте комбінація різних чинників цього процесу залежить від конкретних економічних умов. Так, відразу після Другої Першої світової у Європі інфляція пов'язана з найгострішою дефіцитом багатьох товарів. У наступні роки головну роль розкручуванні інфляційного процесу почали грати державні витрати, співвідношення «ціни — вести», перенесення інфляції інших країн та інших чинники. Що ж до колишнього СРСР, то поруч із загальними закономірностями, найважливішої причиною інфляції останніми роками вважатимуться унікальнудиспропорциональность економіки, що виникла як наслідок командно-адміністративної системи. Радянської економіці притаманні тривале розвиток як війни (норма накопичення, за деякими оцінками, досягла 1/2 національного доходу проти 15—20% у країнах Заходу), надмірна частка військових витрат у ВНП високий рівень монополізації виробництва, і розподілу і грошово-кредитної системи, низький питому вагу заробітної плати національному доході, інші особливості.

 

Глава III

Види інфляції

1 Види  інфляції

Для класифікації інфляції необхідно виділити критерії класифікації

У цьому  роботі дається класифікація інфляції з кількох параметрами: з позиції  темпу підвищення цін, з погляду  збалансованості підвищення цін, з  позицій передбачуваності інфляції і виходячи зі ступеня втручання у до ринкових процесів.

З погляду  темпів зростання цін (тобто. кількісно) інфляцію ділять на:

·           Повзуча (помірна) інфляція

·           >Галопирующая інфляція

·           >Гиперинфляция

·          Повзуча (помірна) інфляція, на яку характерні щодо невисокі темпи підвищення цін, приблизно до 10% на рік. Це зростання цін, не надає істотного негативного впливу економічне життя. Заощадження залишаються прибутковими (відсотковий дохід вище інфляції), ризики під час здійснення інвестицій майже зростають, рівень життя знижується незначно. Такі інфляція властива більшості країн із розвиненою ринковою економікою, вона представляється чимось винятковим. Середній рівень інфляції країнами Європейського співтовариства становив останніми роками близько 3-3,5% на рік.

·          >Галопирующая інфляція (темпи зростання цін - до 300-500% на рік). Місячні темпи зростання вимірюються в двозначних числах. Така інфляція надає негативний вплив на економіку: заощадження стають збитковими (відсоток за депозитними вкладами нижче темпів інфляції), довгострокові інвестиції стають занадто ризикованими, рівень життя населення значно знижується. Вона притаманна для країн зі слабкою економікою чи із перехідною економікою. Такі високих темпів в 80-х рр. спостерігалися, приміром, у багатьох країнах Латинська Америка, деяких країнах Південній Азії, 90-х років у колишніх соціалістичних країнах. Нижче наведені індекси споживчих цін, і темпи зростання номінальних грошових доходів у країн СНД (1992 р. до 1991 р., в кількістьраз):[9]

 

 

Споживчі  ціни

Середньоподушний  дохід

Азербайджан

12,1

5,0

Вірменія

9,0

2,8

Білорусь

11,6

8,2

Казахстан

10,7

6,7

Киргизія

11,9

4,3

Молдова

12,1

4,9

Росія

15,7

7,5

Таджикистан

10,1

3,4

Туркменістан

8,7

7,1

Узбекистан

5,1

5,2

Україна

12,5

--


·          >Гиперинфляция (темпи зростання понад 50 відсотків% на місяць, у річному обчисленні - понад 10 000%.). Така інфляція діє руйнівно на економіку, знищуючи заощадження, інвестиційний механізм, виробництво цілому. Ціни ростуть астрономічно, розбіжність цін, і зарплати стає катастрофічним, руйнується добробут навіть найзаможніших верств українського суспільства,бесприбильними і збитковими стають найбільші підприємства (МВФ за гіперінфляцію зараз приймає50%-й зростання цін місяць). Споживачі намагаються позбутися «гарячих грошей», перетворюючи на матеріальних цінностей. Процвітає спекуляція.Гиперинфляция, крім негативних економічних наслідків, небезпечна ще тим, що, зазвичай, зупинити її тільки неекономічними заходами: жорстким контролем цін, примусовим вилученням продовольства у у виробників і т. п.

Приміром, Аргентині на квітень 1990 р. зафіксовано  зростання цін 200 раз (темпи зростання  інфляції -- 2000 %). Врятувало аргентинців лише те, що вони переважає натуральне сільське господарство й без ринкових відносин можна прожити кілька днів, в Нікарагуа, у період громадянську війну, середньорічний приріст цін сягав 33000%.

Найбільш  вражаючим історія є приклад  гіперінфляції в Угорщини у 1946 р., коли довоєнний форинт (грошова одиниця Угорщини) коштував 829октильонов нових форинтів (>единила з 22 нулями), а долар США обмінювався на 3*1022  >форинтов.[10]

Росія за рівнем інфляції теж займає далеко ще не останнє місце. Нижче наведені показники рівня інфляції у період 1991 ->1995гг[11].

 

1991 р.

1992 р.

1993 р.

1994 р.

1995 р.

Інфляція (наприкінці року, %)

144

2520

840

224

131


Вести успішного бізнесу за умов гіперінфляції  практично неможливо. Йдеться може йтися тільки про стратегію виживання. Рецепт виживання такий: автономність і самодостатність, спрощення виробництва, скорочення зовнішніх економічних зв'язків, натуралізація базових елементіввнутрифирменного господарювання. Дедалі частіше промислових підприємств доводиться заводити свої теплиці, свиноферми і навіть міні-електростанції, посилювати акцент на бартерних і клірингових операціях.

З погляду критерію- співвідносності підвищення цін  різноманітні товарних груп розрізняють:

· збалансована інфляція;

· незбалансована інфляція.

При збалансованої  інфляції ціни різних товарів незмінні щодо одне одного, а при незбалансованої - ціни різних товарів постійно змінюються стосовно друг до друга, причому у  різних пропорціях.

Збалансована  інфляція не страшна бізнесу. Необхідно  тільки періодично не підвищуватиме ціни товарів: подорожчало сировину - відповідно збільшується ціна кінцевої продукції. Здебільшого, ризик втрати дохідності притаманний підприємцям, які перебувають останніми в ланцюжку підвищення цін, це, зазвичай, виробники складної продукції, заснованої на інтенсивних зовнішніх коопераційних зв'язках.

Незбалансованість інфляції – становить велику проблему для економіки. Але вже складніше, коли немає прогнозу у майбутнє, немає впевненості хоча в тому, що товарнігруппи-лидери підвищення цін залишаться лідерами й надалі. Неможливо раціонально вибрати сфери докладання капіталу, розрахувати і порівняти дохідність варіантів інвестування.

З поглядуожидаемости чи передбачуваності інфляції виділяють:

· очікувану;

· неочікувану.

Очікувана інфляція передбачено і спрогнозована  заздалегідь, з достатньою мірою  надійності.Неожидаемая - явище стихійне, спорадичне, прогноз у разі неможливий.

Чинникожидаемости, передбачуваності дозволяє по-новому подивитись питання впливу інфляції на стратегію бізнесу. Якщо всі фірми і всі населення знає, що наступного року ціни зростуть, то умовах ідеального вільного ринку є цілий рік завчасне адаптацію доспрогнозированному стрибка цін. Підприємства і населення, відповідно, підвищать ціну на товар (верстати, устаткування, послуги, робоча сила тощо. буд.). Отже, переважна більшість населення істотно не постраждає навіть від гіперінфляції. Тоді, як у непередбачуваності,неожидаемости підвищення цін навіть за помірної інфляції (на нашу визначенню) може відбутися істотне зниження дохідності відповідних підприємств.

Якщо  з рівнем втручання держави у  до ринкових процесів, інфляцію також  поділяють на:

· відкриту;

·подавляемую.

Відкрита  інфляція характеризується невтручанням держави у процеси формування цін, і зарплати. Підподавляемой інфляцією  мається на увазі урядовий контроль над зростання цін чи зарплати, або тим і тим одночасно. Саме це стало основою для створення  моделі інфляції (>подавляемой)Б.Хансеном, однією з сучасних представників Стокгольмської школи. За останнє десятиліття інфляційним очікуванням надається велике значення. Використання концепції очікувань у економічній теорії було обгрунтованоДж.Хиксом у його основній роботі «Вартість ікапитал».[12]

Інфляція  є наслідком порушення рівноваги  між попитом й пропозицією. Розрізняють інфляцію попиту іінфляцію витрат. Порушення рівновагу із боку попиту - називається інфляцією попиту. Інша ситуація створюється, коли ростуть витрати виробництва, т. е. піднімається ціна пропозиції, виникає інфляція пропозиції.

У 50-60 роках  минулого століття теорії інфляції від  попиту й витрат лежали основу економічної  політики буржуазних урядів, а як і  були популярними поясненнями інфляційного процесу. Це стало приводом перекласти ними відповідальність за наростання інфляційних процесів економіки у роки. Отже, зростання інфляції пов'язують із витратами на зарплатню. Професор Лутц у роботі «Інфляція витрат і» пише: «Якщо одночасно наявні додаткові фінанси з метою інвестицій перевищують те, що потрібно покриття зрослої заробітної плати підтримки відносної частки прибутків у виробництві, то інвестиції є додаткове джерело інфляції; очевидна симптоми інфляції попиту. Ми ясно бачимо наявність поєднання інфляції витрат і інфляції попиту».[13]

Информация о работе Інфляція: сутність, види, причини. Наслідки інфляції