Соціально-економічні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини

Клімат Чехії визначається географічним положенням країни і формується переважно під впливом рухомих з Атлантичного океану повітряних мас. Клімат Чехії в загальному помірковано континентальний, з чітко вираженими сезонами року. У силу переважання гірничо-горбистого рельєфу велике значення має місцева циркуляція повітря. Рельєф тут впливає на температурний режим і на просторовий розподіл опадів. Оскільки Чехія витягнута по широті, те кліматичні розходження її окремих областей визначаються різницею не між північчю і півднем, а між заходом і сходом ^1.

Середньорічна температура - плюс 8-10 С. Для більшої частини території типова нехолодна зима із середніми температурами самого холодного місяця (січня) від -2 С до -4 С. Зрідка узимку середньодобова температура повітря падає до -20 С, що пов'язано з вторгненнями холодного арктичного повітря. Часті відлиги, особливо на заході країни. Діапазон температурних розходжень улітку більше, тому що сильніше позначається континентальність, що наростає в східному напрямку, середня температура липня близько +19 С. У горах літо прохолодніше - +8-13 С. М'яка, приємна погода буває навесні, із другої половини травня, і восени , до середини жовтня.

Кількість опадів у різних районах Чехії коливається від 450 до 2000 мм на рік. Переважна частина території республіки одержує 600-800 мм опадів у рік, тобто їх загальна кількість цілком достатньо для потреб землеробства. Близько 20% їх випадає у вигляді снігу. Найбільша кількість опадів характерно для навітряних схилів високих гір. Посушливих районів у країні дуже мало. Великі лісові масиви, луги, численні водоймища і водойми допомагають утримувати вологу в грунті. Вирішальне значення має посезонно розподіл опадів. Наявність літнього максимуму (близько 40% всіх опадів за червень-серпень) є сприятливим чинником для сільського господарства.

Різноманітність природних умов відбивається і на грунтовому покриві. На грунтах позначаються розходження в рельєфі, кліматі і гідрогеології окремих районів. Найбільш поширені підзолисті і бурі лісові грунти, меншу площу займають чорноземні та інші грунти. Значна частина підзолів покрита лісом, і у фонді сільськогосподарських земель частка цих грунтів набагато нижче, ніж у загальному грунтовому покриві країни.

На території Чехії є два порівняно значних району чорноземних грунтів у центральних районах країни й у Центральній Моравії. Вони широко використовуються під посіви цукрового буряка, озимої пшениці і ячменю. На буроземах зосереджена основна частина посівів зернових культур країни. Підзолисті грунти використовуються головним чином під посіви вівса, жита і картоплі, однак хвора частина їх зайнята лісовою рослинністю ^1.

Чехія належить до числа найбільш лісистих країн Європи. Близько 60% усієї лісової площі займають хвойні дерева, по однієї п'ятої приходиться на листяні і змішані ліси. Хвойні ліси складаються в основному із сосни і їли, а листяні ліси - в основному з бука і дуба. На базі значних запасів деревини в країні склалася деревообробна промисловість, а також велике целлюзно-паперове виробництво. Ліси Чехії багаті звіром, дичиною, грибами і ягодами.

Ліс не єдине природне багатство Чехії. Серед природних копалин найбільше значення для народного господарства мають паливні ресурси і насамперед кам'яне і буре вугілля. Загальні запаси кам'яного вугілля оцінюються в 13 млрд. т. Основний і найбільший район видобутку - Остравско-Карвінський басейн. Поклади кам'яного вугілля є також поблизу міст Кладно, Пльзень і Брно. Остравско-Карвінський басейн різко перевершує інші і по якості вугілля: на частку коксівних вугіль там приходиться близько 70% запасів, причому сірки в них небагато, що дуже важливо для якості металургійного коксу.

Досить великі і запаси бурого вугілля. Найбільш великим буровугільний басейн у країні є Північно-Чеський, на частку якого припадає близько двох третин від усієї кількості запасів. У Чехії переважають родовища з високою просторовою концентрацією запасів, велику частину яких можна розробляти більш дешевим відкритим способом.

Ресурси металевих руд незначні, а кращі родовища в істотній мірі виснажені. Переважають бідні фосфористі залізні руди зі змістом металу менш 30%.

Найбільші родовища кольорових і рідкісних металів є в Крушних горах. Дуже багата Чехія нерудними копалинами: магнезитом, графітом і особливо каоліном, що залягають у районі Карлових Вар і Пльзеня.

Країна багата чудовими за своїми цілющими властивостями джерелами мінеральних вод, у районах розташування яких виникли всесвітньо відомі курорти: Карлові Вари, Маріанські Лазні, Франтішкови Лазне.

З річок Чехії крупніше інших Влтава і Лаба, які несуть свої води в Північне море. Положення Чехії на головному європейському вододілі північних і південних морів і невелика глибина території країни обумовили малу протяжність чеських рік і недостатня кількість води в них. Економічне значення чеських рік різко знижується через те, що їх і без того невеликі витрати води піддаються дуже сильним річним і сезонним коливанням, що приводить до виникнення восени гострої проблеми водопостачання ряду районів країни. Тому настільки важливо регулювання стоку річок, причому не тільки для потреб водопостачання, але і для судноплавства і виробництва електроенергії.

Чехія славиться своїми штучними ставками для розведення риби, багато з яких були створені ще в XV-XVI століттях. Тільки в Південній Чехії нараховується близько 5 тис. ставків, площа яких складає приблизно 20 тис. га.

У світі знайдеться не так багато країн, у яких подібно Чехії, є і мальовничі гори, і затиснуті між ними чарівні долини, і дрімучі ліси, і булькаючі грязьові сопки, в невеликих кратерах яких кипить цілюща вода.

Зупинимося на деяких найбільш відомих у всьому світі курортах Чехії.

Карлові Вари - курорт, прославлений лікуванням хвороб печінки, желчніка і шлунка. У 1999 році курорт відсвяткував свою 640-річну річницю свого заснування. Але ще задовго до 1359 року курорт був відомий і користувався великою славою, як про це свідчать археологічні знахідки в навколишніх місцях.

Маріанські Лазні - поряд з Карловими Варами це друге місто курортного трикутника Західній Чехії. Маріанські Лазні - найважливіший курорт для лікування внутрішніх, шкірних і нервових хвороб.

Франтішкови Лазні - третє місто курортного тругольніка Західній Чехії. На території Франтішкови Лазне б'є 24 лікувальних джерела, доповнюють великі родовища мінералізованих грязей. З мінеральних вод особливо знаменитий джерело "Глаубер IV".

Крконоше на півночі і Орліцкіе гори на сході країни - улюблені місця відпочинку. Тут знаходяться відомий центр туризму під назвою "Чеський Рай" і державний заповідник. Для "Чеського Раю" типові численні руїни середньовічних замків, приліплених на виступах скель, химерні лабіринти, утворені вивітрюванням пісковикових скель, пророслі густими сосновими лісами. У "чешки Раї" знаходиться рідкісний за красою куточок природи - Праховскіе скелі з дикими кам'яними нагромадженнями химерних форм і обрисів. У проломах і на скельних виступах прокладені туристські стежки. У цих місцях часто проводяться змагання зі скелелазіння, так як більш підходящого місця для занять цим видом спорту, важко знайти. Природне розмаїття і мальовничість пейзажів створюють ідеальні умови для прогулянок і далеких походів по Крноношам, особливо в зимовий час на лижах. Тут розташовані такі відомі центри гірського туризму, як Гаррахов, Шпіндлер-Млин, янськ-Лазні та ін Всі ці містечка відрізняє те, що вони лежать на висоті 650-700 м в замкнутих улоговинах, добре захищених від примх погоди, серед лісів.

Грубий Есенік - розташовується в північній Моравії. Вершини гір у цьому районі підносяться над лісами. Найвища з них, Прадід, досягає 1492 метрів. Відвідувачі Есенік найбільше цінують густі хвойні ліси, місцями з переходом в незайманий ліс, що зберігається в первозданному вигляді. Під впливом цих лісів природою створені тут такі кліматичні умови, що один за одним, на невеликій відстані один від одного, було відкрито чотири курорту: Карлова Студанка, Лазне Есенік, Долні Липова і Велке Лосіни.

Крім лікувальних і гірських курортів в Чехії великою популярністю і популярністю у туристів користуються карстові області з великими печерами. Штучне освітлення особливо підкреслює красу і колоритність сталактитових та сталагмітовими прикрас озер. На території Чехії найбільш відомі печери називаються Моравський крас.

У 25 кілометрах від м. Брно тягнеться велика область лісів. Тут, на площі в 100 кв. кілометрів, протягом цілих тисячоліть створювалися природні підземні печери, цілі зали та озера незвичайної краси і величини. Вже сама дорога до готелю "Скельний Млин" - вхідних воріт в печери - дуже романтична, так як вузьке шосе як би врізається між стрімкими, порослими лісом стінами скель. Шосе веде вздовж річки Пунква, раптово зникає під землею. Де, з яких місцях і підземних дорогах вона тече, невідомо, але з'являється вона вже на провал Мацохи, глибиною 138 метрів, а звідти знову продовжує своє підземне подорож і знову вже остаточно, випливає на поверхню. Вмістом у зразковому порядку вхід у печери, зручні доріжки між сталагмітовими лісочками і кольоровими озерцями, прогулянка по дну провалу, цікаве катання на човнах по підземних озер, освітлені рефлекторами найбільш чудові освіти сталактитів і сталагмітів, що створюють враження мережив, водоспадів, дерев і фігур - все це дає туристам можливість уважно заглянути в майстерню природи і усвідомити її безмежне багатство форм і фарб.