Історія зарубіжної науки про документ

Існують різні трактування поняття «документознавство», однак жодне з них не стало загальнопринятим. Документознавство – це наука про документ і документно-комунікаційну діяльність. Ця наукова дисципліна, вивчає закономірності створення і функціонування документів, розробляє принципи і методи діяльності документно-комунікативних систем. Становлення документознавства як самостійної галузі знання починається наприкінці 19 – на початку 20 ст. Структура навчальної дисципліни «документознавство» залежить від спеціальності, для якої вона викладається. Але у ній обов’язково мають бути як загальна, так і спеціальні частини. Документознавство – це наука, що об’єднує всі галузі знання в яких існують і використовуються документи. Найбільш тісний зв’язок документознавство має з діловодством, бібліотекознавством, книгознавством, архівознавством, патентознавством, інформатикою, юриспруденцією, менеджментом та багатьма іншими науками.

В другому розділі ми з’ясовуємо, що Російська імперія 19 ст. характеризується ускладненням управлінських схем і процесів, необхідністю реорганізувати вищий державний апарат, місцеві органи влади, самоврядування. Відбувається розбудова дієвої державної служби. Зарахування на службу, передбачало оцінювання професійного рівня і загальної підготовки людини до виконання службових обов’язків. Дуже важливим є рівень освіти. Для 19 ст. характерна  поява  величезної  кількості актів, положень, інструкцій, що упорядковували  ведення діловодства. Показовим було прагнення влади упорядкувати діловодство, скоротити обсяг документопотоків. Наукою про канцелярські обов’язки проголошується діловодство. Поява високопрофесійних, а згодом кваліфікованих діловодів, перших праць із «теорії діловодства», «канцелярської науки», спеціалізованої періодики, що живилася серйозними еволюційними зрушеннями державної служби, бюрократичного апарату імперії, держави, суспільства, стало важливою історичною передумовою виникнення й становлення у 20 ст. класичного документознавства. Багатогранність питання потребує додаткового студіювання, масштабніших досліджень, за що нагородою стануть цікаві наукові відкриття, яскраві пізнавальні враження.

Великий внесок в розвиток та становлення документознавства зробив бельгійський вчений Поль Отле. Він є одним з засновників міжнародного бібліографічного інститута в Брюселі (1895), який в наші дні має назву Міжнародна федерація з інформації та документації. Також в Брюсселі був встановлений Міжнародний бібліографічний інститут (МБІ). Йому доручалося розробити бібліографічну класифікацію на основі Десяткової класифікації Дьюї, це була Універсальна Десяткова Класифікація (УДК), вона зіграла величезну роль в розвитку світової теорії і практики бібліотечно-бібліографічної класифікації. Зараз ДКД і УДК є міжнародними класифікаційними системами які використовуються в різних країнах світу. Видатний бельгійський учений організував навчання для майбутніх бібліотекарів. По пропозиції Поля Отле був введений міжнародний стандарт на формат писального паперу, каталожних карток, мікрофішів, поштових листівок, на оформлення документації. Ідея депонування рукописів теж належить Полю Отле. Разом із тим він запропонував і окрему назву для для суто наукової діяльності: документологія або бібліологія. Поль Отле першим ввів в науковий обіг поняття «документ» в значенні, близькому до широкого значення поняття «книга». Таким чином, Поль Отле ввійшов в всесвітню історію документознавства. Багато ідей Поля Отле вже реалізовано, деякі, набагато випередивши свій час, ще чекають своєї реалізації. У наш час ідеї Поля Отле знову приваблюють науковців.

Поняття «керування документацією» за кордоном має тривалу історію становлення. Найзагальніше в зарубіжній історіографії тлумачення поняття «керування документацією» звучить так – це наукова дисципліна й

організаційна функція керування документами з метою забезпечення оперативних потреб усіх сфер життя держави і суспільства. Історично термін «керування документацією» зароджується в Сполучених Штатах Америки.

На початку 20 ст. у США та країнах Західної Європи відкриваються навчальні заклади, метою яких було розроблення практичних питань управління у цілому, керування документацією зокрема. Із 1930-х років розпочинається новий етап розвитку керування документацією. Це було зумовлено зростанням обсягів документних потоків. Був прийнятий закон США про керування федеральними документами (1950 р.), який установлював відповідальність за організацію роботи з урядовими документами, поклавши її на Національний архів США та установи, що створюють документи. Згідно з вимогами до Закону були відкриті центри документації для тимчасового зберігання службових документів, які втратили оперативне значення. Закон зобов’язував урядові установи розробляти та впроваджувати чітку програму реалізації керування документацією. Впровадження електронно-обчисльвальних машин (із другої половини 1960-х рр.) сприяло серйозним змінам форми та змісту

процесів керування документацією. Особливу увагу було звернуто на практику дослідження документів, створених за допомогою ЕОМ. Це продукувало започаткування спеціальних програм із керування електронною документацією, призначених для розроблення методів вивчення нових видів документів, їх систематизації, формування умов і визначення строків зберігання. На рубежі наступних десятиліть 20 ст. з’являються стандарти ISO серії 9000. Серед  вимог  ISO 9000 значна увага приділяється правильній організайії діловодства та документообігу. Проте стандарти ISO серії 9000 окреслили лише загальні вимоги до діловодства та організації документообігу в системі якості. Більшість правових актів, розроблених у 1990-х – на початку 2000-х рр., що прямо чи опосередковано визначають зміст керування документацією, пов’язані з електронним документуванням і документообігом.

Отже, провівши дане дослідження:

1) визначено що таке «документ», та його особливості;

2) з’ясовано сутність документознавства, та його зв’язок з іншими науками;

3) досліджено діловодство в контексті державного управління Російської імперії 19 ст. як чинник народження документознавства;

4) дана характеристика внеску бельгійського вченого Поля Отле в становлення науки про документ;

5) проаналізована роль США в  розвитку документознавства.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

1. Гончарова Н. І. Документаційне забезпечення менеджменту : навчальний посібник / Наталія Іванівна Гончарова. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 260 с.
2. Ділова українська мова : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинська, Т. І. Ситнік, С. А. Яременко; під ред. О. Д. Горбула. – [3-тє вид.]. – К. : товариство «Знання», КОО, 2002. – 226 с.
3. Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учебник. – [2-е изд., перераб. и доп.] / Наталия Николаевна Кушнаренко. – К. : т-во «Знання», КОО, 2000. – 460 с. – (Вища освіта 21 століття).
4. Ділова українська мова : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинська, Т. І. Ситнік, С. А. Яременко; під ред. О. Д. Горбула. – К. : Знання, 2000. – 228 с.
5. Іванова І. Б. Управлінське ділове мовлення : навчальний посібник / І. Б. Іванова. – Х. : ТМ «Парус», 2005. – 448с.
6. Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службовців : навчальний посібник / С. В. Шевчук. – К. : Літера ЛТД, 2004. – 400 с.
7. Кацавець Г. М. Мова ділових паперів : підручник [для студ. вищих навч. закл.] / Ганна Миколаївна Кацавець, Лариса Максимівна Паламар. – К. : Алерта, 2004. – 320 с.
8. Горбул О.Д. Ділова українська мова : навч.посібник / О. Д. Гробул. – К. : т-во «Знання», КОО, 2000. – 228 с.
9. Швецова-Водка Г. М. Документознавство : навч. посіб. / Галина Миколаївна Швецова-Водка. – К. : Знання, 2007. – 398 с. – (Вища освіта 21 століття).
10. Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учебник. – [7-е изд., стер.] / Наталия Николаевна Кушнаренко. – К. : Знання, 2006. – 457 с.
11. Кулєшов С. Г. Документознавство : Історія. Теоретичні основи / Укр. держ. наук. – дослід. ін-т архів. справи та документознавства, Держ. акад. керівн. кадрів культури і мистецтв / Сергій Георгійович Кулєшов. – К., 2000. – 162 с.
12. Зиновъева Н. Б. Документоведение : учеб. – метод. пособие / Н. Б. Зиновъева. – М. : Профиздат, 2001. – 208 с. – (Соврем. б-ка; вып. 17).
13. Бездрапко В. Діловодство в контексті державного управління Російської імперії 19 ст. як чинник народження документознавства [текст] / Валентина Бездрапко // історичний журнал. – 2008. – №5. – с. 62 – 72.
14. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России / Н. П. Ерошкин. – М. : Высшая школа, 1983. – 350 с.
15. Митяев К. Г. История и организация делопроизводства в СССР : учебное пособие / К. Г. Митяев. – М. : ГАУ, 1959. – 359 с.
16. Поль Отле [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.booksite.ru/department/center/vel/iki/yel/udi/25.html
17. Отле Поль. Библиотека, библиография, документация : избранные труды пионера информатики / [предисл.,сост.,коммент.  Р. С. Гиляровский]. – М. : Фаир-Пресс, 2004. – 350 с. – (Специальный издательский проект для библиотек).
18. Бездрапко В. Управлінське документознавство : навч. посібник / Валентина Бездрапко. – К., 2006. – 208 с.

 

19. Кулешов С. Г. Управлінське документознавство : навч. посіб. [для вищ. навч. закл. культури і мистецтв] / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Сергій Георгійович Кулешов. – К. : ДАКККіМ, 2003. – 358 с.
20. Антоненко І. Є. Керування документацією за кордоном : історія, теоретичні основи та технології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. і. н. / Держкомархів України. УНДІАСД / І. Є. Антоненко. – К., 2005. – 20 с.
21. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: навч. посіб. [для вищ. та серед. спец. навч. закл.] / Сергій Васильович Глущик, Олена Володимирівна Дияк, Світлана Володимирівна Шевчук . – [4-те вид., перероб. і доп.] – К. : А.С.К., 2002. – 400 с.
22. Болдырева Т.И. Секретарское дело / Т. И. Болдырева. – М. : Высшая школа, 1989, – 382 с.