Бюджетна система України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2013 в 20:01, отчет по практике

Краткое описание

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

Прикрепленные файлы: 1 файл

z.docx

— 131.72 Кб (Скачать документ)

Субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг отримують всі сільські ради. Найбільше коштів виділяється на Веренчанську сільську раду – 172 200 гривень.

Також в документі зазначається, що Бабинська сільська рада повинна  передати кошти, що підлягають зарахуванню  до районних та міських бюджетів в  сумі 102 700 гривень.

Отже, розглянувши цю тему, ми ознайомились з видами міжбюджетних трансфертів та визначили, що міжбюджетні трансферти включають в себе дотації вирівнювання, субвенції, кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів, а також додаткові дотації. Для того, щоб здійснити розподіл міжбюджетних трансфертів ми ознайомились з формулою розподілу, затверджену законодавством та розглянули на прикладі її застосування. Також ми охарактеризували розподіл міжбюджетних трансфертів й щоденний норматив відрахувань до сільських, селищного та міського бюджетів Заставнівського району на 2013 рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 4. ВИДАТКИ  БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ

 

 

 

Важливим показником, що характеризує діяльність держави в  умовах ринкової економіки є питома вага сукупних витрат держави у валовому внутрішньому продукті, серед яких значну частку займають видатки на соціальний захист населення.

Соціальний захист – це державна підтримка верств населення, які  можуть зазнати негативного  впливу ринкових процесів, з метою  забезпечення відповідного рівня життя, тобто заходи, що включають надання  правової, фінансової та матеріальної допомоги окремим громадянам, найбільш вразливим верствам населення, а також створення соціальної гарантії для економіки активного населення [27].

Соціальний захист стосується незахищених верств населення - пенсіонерів, інвалідів, неповнолітніх дітей, одиноких матерів та багатодітних сімей. Основними елементами соціального захисту є:

1) встановлення допустимих  параметрів життя, що передбачає  собою встановлення прожиткового  мінімуму для різних груп населення,  мінімальної заробітної плати,  стипендії, пенсії;

2) захист населення від  зростання цін та товарного  дефіциту для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадян;

3) пенсійне забезпечення;

4) утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для людей похилого віку;

5) вирішення проблем безробіття, забезпечення зайнятості населення, підготовка та перепідготовка кадрів;

6) соціальні трансферти, що передбачають виплату допомоги населенню з безробіття, виплати на дітей, житлові субсидії;

7) надання медичної допомоги та соціальне обслуговування.

Держава встановлює гарантований рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей.

Відповідно до закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  призначаються такі види державної  допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога у зв’язку  з вагітністю і пологами;

2) одноразова допомога  при народженні дитини;

3) допомога по догляду  за дитиною до досягнення нею  трирічного віку;

4) допомога на дітей,  які перебувають під опікою  чи піклуванням;

5) допомога на дітей  одиноким матерям;

6) допомога при усиновленні дитини [4].

Порядок призначення і  виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та

перелік документів, необхідних для її призначення, встановлюється КМУ.

Для визначення розміру деяких допомог використовується показник прожиткового мінімуму, тобто величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини. Його розмір визначається ЗУ «Про Державний бюджет України на відповідний рік» для соціальних і демографічних груп населення. Наприклад, для працездатних осіб прожитковий мінімум у 2013 році становить: з 1 січня – 1147 грн., з 1 грудня – 1218 грн. [3].

Допомога у зв’язку  з вагітністю та пологами призначається  і виплачується жінкам за місцем основної роботи. На її отримання мають право вагітні жінки, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань – у розмірі 100% грошового забезпечення; жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги – у розмірі 100% середньомісячного доходу; жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100% мінімального розміру допомоги по безробіттю; аспірантки, докторантки, студентки вищих ВНЗ I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів – у розмірі місячної стипендії; непрацюючі жінки - у розмірі 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

У разі народження мертвої  дитини допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних  підставах, а у разі викидня - не виплачується [14].

Тобто, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається  у розмірі 100% середньомісячного  доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але  не менше 25% розміру встановленого  законом прожиткового мінімуму для  працездатної особи із розрахунку на місяць.

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків  дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення  належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Дана допомога призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 р., надається в сумі: на першу дитину (сума кратна 30 розмірам прожиткового мінімуму); на другу дитину (сума кратна 60 розмірам прожиткового мінімуму); на третю і кожну наступну дитину (сума кратна 120 розмірам прожиткового мінімуму).

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі  прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу  дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю  і кожну наступну дитину - 72 місяців  рівними частинами.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, бабуся, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом 6 календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після  закінчення зазначеного строку не підтвердила  право на призначення допомоги у  розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом  сім'ї в розрахунку на одну особу  за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень [14].

Для визначення переліку документів, які потрібно подати для отримання зазначених допомог використаємо додаток М на прикладі громадянки Полянської Лесі Василівни.

З додатку М слідує, що для призначення та виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особа повинна:

1) написати заяву на  загальноприйнятому бланку, в якому  перераховані всі види допомоги  та ставиться відмітка на призначення  відповідної допомоги;

2) подати копії свідоцтва про народження дітей;

3) подати довідку про  те, що дана особа не застрахована  в системі загальнообов’язкового  державного соціального страхування,  в якій   зазначається дата  видачі, одержувач довідки, його  місце проживання, дата народження, термін вагітності, назва лікувального  закладу, в якому особа перебуває  на обліку, період надання допомоги, ставиться підпис і печатка  лікаря, а також керівника профілактичного  закладу;

4) подати довідку з  Державного реєстру актів цивільного  стану громадян про реєстрацію  народження для виплати допомоги  у зв’язку з народженням дитини, в якій міститься інформація  про реєстрацію актового запису  про народження, відомості про  дитину (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, яка за рахунком народилася дитина), відомості про батьків, дата оформлення.

5) подати довідку з місця проживання, яка підтверджує, що особа не працює;

6) подати копію паспорта та ідентифікаційного коду;

7) подати довідку про  склад сім’ї, в якій зазначаються  всі члени сім’ї, родинні стосунки (чоловік, дружина, дочка, син), дата їх народження та номер,  серія паспорта або свідоцтва  про народження, дата видачі довідки;

8) копія трудової книжки особи, яка здійснює догляд за дитиною.

Допомога на дітей, над  якими встановлено опіку чи піклування призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Вона надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку  пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над  якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома  прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених  пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги [14].

Вищезазначену допомогу отримав  Козарійчук Михайло Миронович. Розглянемо, які документи він подавав  для цього (Додаток Н):

1) заяву на призначення допомоги;

2) копію паспорта та ідентифікаційного коду опікуна;

3) акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї, де зазначається склад сім’ї, площа житлового будинку, наявність земельних паїв, підсобного господарства, власного автотранспорту;

4) у разі втрати годувальника – копію довідки про його смерть;

5) копію свідоцтва про  народження дитини;

6) довідки про місячні  розміри аліментів і пенсії, які  отримує на дитину опікун чи  піклувальник;

7) розпорядження про встановлення опіки над дитиною, позбавленої батьківського піклування;

8) рішення суду щодо  позбавлення батьківських прав;

9) довідку, яка підтверджує, що дитина знаходиться на утриманні піклувальника та живе біля нього.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька (матір), вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. Ця допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку [14].

На прикладі особової справи Літвінової Валентини Василівни розглянемо порядок призначення вищезазначеної допомоги (Додаток О).

Спочатку особа подає  заяву на призначення допомоги, потім довідку про те, що дитина знаходиться на її утриманні. Також довідку з місця навчання дитини, копію свідоцтва про її народження. Одинокою матір’ю ще може подаватися додаткова інформація.

Допомога при усиновленні  дитини призначається усиновлювачу за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця допомога виплачується на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні 1-ої дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення.

Для призначення допомоги при усиновленні дитини подаються  такі документи: заява усиновлювача, копія свідоцтва про народження дитини, копія рішення суду про усиновлення дитини.

Информация о работе Бюджетна система України