Поняття, склад та якісна характеристика фінансової звітності

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

 

Кафедра_________________________________________________________

 

КУРСОВА РОБОТА

З ____ _______________________________________________________________

(Назва дисципліни)

На тему: __________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Студента(ки) ____ курсу групи _____

Факультету_______________________

Напряму підготовки (спеціальності)

_________________________________

_________________________________

_________________________________

                                                                                         (прізвище,ім’я,по батькові)

   Керівник__________________________

_________________________________

 

                    Оцінка:

                                                                           Національна шкала ____________________

Шкала ECTS ____ Кількість балів ________

Біла Церква

2014

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ – ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ…………………………………………………………5

     1.1    Поняття, склад та елементи фінансової звітності ……………………….5

    1.2    Призначення, основні вимоги щодо складання звіту, принцип підготовки фінансової звітності та його подання………………………………...16

     1.3    Аналіз нормативної бази з питань обліку власного капіталу…………..23

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ….26

      2.1    Власний капітал – критерії визнання та види…………………………...26

     2.2    Характеристика П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»…………………33

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ………………………………………………………..37

     3.1    Напрямки покращення методики складання звіту……………………....37

     3.2    Шляхи підвищення ефективності складання звіту про власний капітал у комп’ютерному середовищі………………………………………………………..43

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………48

СПОСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………..50

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….54

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказанні особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства.

Основні інструменти, які допомагають нам об’єктивно оцінити внутрішнє і зовнішнє положення об’єкта (окремого підприємства), охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку – це фінансова звітність підприємств, установ, організацій.

 Складання фінансової звітності  є важливою складовою діяльності  підприємств, так як від правильності  заповнення статтей звітів прямо  залежить правильна оцінка діяльності  та представлення правдивої інформації  про фінансовий стан підприємства. За сучасних умов у процесі  фінансово-господарської діяльності  підприємства можливі зміни складу  і структури власного капіталу, які, відповідно до вимог законодавства  України та затверджених П(С)БО, повинні знайти належне відображення  в обліку та звітності.

 Читаючи звіт, користувач може  оцінити основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення  чи зменшення) у складі власного  капіталу та при потребі вплинути  на їх зміну з метою оптимізації  структури власного капіталу. Необхідність  проведення аналізу змін власного  капіталу, чинників, які вплинули  на такі зміни, з метою забезпечення  зрозумілості, тлумачення звітних  даних власниками, кредиторами, інвесторами  та іншими користувачами потребує  додаткових пояснень показників  звіту. Тому виникає необхідність  детального розгляду порядку  складання Звіту про власний  капітал і звернути увагу на  його можливе удосконалення для  можливості отримання даних, про  низку господарських операцій, які зумовлюють зміни окремих складових власного капіталу підприємств.

Тема є актуальною, тому що найбільш важливими питаннями, яке стоїть перед всіма господарюючими суб’єктами, є питання щодо правильного та повного розкриття інформації в фінансових та податкових звітах, що безпосередньо впливає на подальшу оцінку та правильний аналіз статтей звітності та фінансового становища підприємства в цілому.

Метою написання даної роботи є вдосконалення методики складання фінансової звітності підприємства на прикладі Звіту про власний капітал. Відповідно до поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань: - вивчити основні вимоги та принципи складання фінансової звітності підприємства; - дослідити призначення та роль фінансової звітності в діяльності підприємства; - дослідити нормативно–правове регулювання формування фінансової звітності; - вивчити основи організації підготовки та подання фінансових звітів; - дослідити сутність та функції власного капіталу та його значення для підприємства; - розглянути порядок складання звіту про власний капітал; - розглянути шляхи вдосконалення методики складання звіту про власний капітал.

Об’єктом дослідження курсової роботи є фінансова звітність як власного капіталу ,так і окремих частин.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних положень і практичних рекомендацій, пов’язаних з документуванням власного капіталу, оцінюванням, обліком на бухгалтерських рахунках та  складання звітності.

Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу тощо.

 

Розділ І. Фінансова звітність – як інформаційна база фінансового аналізу

 

1.1 Поняття, склад та якісна  характеристика фінансової звітності

 

У фінансовому аналізі використовуються різні джерела. Їх прийнято ділити на дві групи: облікові та позаоблікові  джерела інформації.

До облікових джерел інформації прийнято відносить: бухгалтерський облік і звітність; статистичний облік і звітність; оперативний облік і звітність; вибіркові облікові дані

Основу інформаційної бази фінансового аналізу становить фінансова звітність підприємства.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємств,а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Фінансова звітність - це іншими словами бухгалтерська звітність,яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.[38; С.460]

Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів – юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.Перед складанням фінансової звітності проводиться відповідна робота ( Рисунок 1.1) [35; С.878]

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 Підготовча робота перед складанням фінансової звітності

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахування конкретних інформаційних потреб.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» основною вимогою, що ставиться до наданої інформації у фінансових звітах, є правдиве відображення діяльності підприємства. Необхідною умовою такого відображення є забезпечення якісної характеристики інформації: достовірність, зрозумілість, доречність і порівнюваність.[32]

Достовірність інформації значить, що вона не містить помилок і перекручень. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обґрунтовані перевіреними даними поточного обліку і підтверджені відповідними документами.

Зрозумілість — інформація, яка наводиться у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою, розрахованою на розуміння її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйманні цієї інформації.

Фінансова звітність повинна повністю висвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тим містить тільки доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

• підприємство (назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження, короткий опис основної діяльності; назву органу управління, в підпорядкуванні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії та ін.);
• дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом) 1, то причини ї наслідки цього повинні були розкриті у примітках до фінансової звітності;
• валюту звітності і одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів із однієї валюти в іншу;
• облікову політику підприємства і її зміни (принципи оцінки статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності);
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація, що підлягає розкриттю, а також інформація, і яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами), або яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності, подається у примітках до фінансових звітів.[35;С.475]

Порівнюваність інформації характеризує можливість користувачам звітності порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;
• фінансові звіти різних підприємств.

Таке порівняння дозволяє оцінити динаміку розвитку підприємства, визначити його місце на ринку.

Передумовами порівнюваності є наведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику підприємства та її зміни. Для забезпечення порівнюваності у кожному фінансовому звіті необхідно наводити всю числову інформацію за попередній період способом, який дозволяє співставити її з даними за звітний період. Якщо, наприклад, класифікація статей у фінансових звітах змінилася, то відповідні суми за попередній період необхідно перекласифікувати для забезпечення їх порівнюваності із звітним періодом. При цьому у примітках до фінансових звітів треба пояснити характер будь-якої перекласифікації, вказати її суму і причину.

Інформація, подана у фінансових звітах, повинна не тільки відображати результати попередньої діяльності, але й бути корисною для прогнозування розвитку діяльності підприємства на наступні періоди.

Так, інформація про фінансових стан підприємства в звітному періоді використовується для прогнозування його фінансового стану, результатів діяльності і платоспроможності в майбутніх періодах.

Для того щоб звітність була дійовим засобом управління і контролю, вона повинна ґрунтуватися на таких основних принципах:[31]

•   автономність підприємства – підприємство відокремлене від власників
•   безперервність діяльності – передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період;
•   періодичність – розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;
•   історична (фактична) собівартість – визначає пріоритет оцінки активів;
•   нарахування та відповідність доходів і витрат – доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);

-    повнота висвітлення  – фінансова звітність має  містити інформацію про  фактичні й потенційні наслідки операцій;

•   послідовність – постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;
•   обачність – запобігання заниженню оцінки зобов’язань;
•   превалювання змісту над формою;
•   єдиний грошовий еквівалент.