Інвестиційна діяльність підприємства та шляхи підвищення її ефективності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Июня 2014 в 19:26, курсовая работа

Краткое описание

Метою роботи є аналіз ефективності інвестиційної діяльності підприємства та обґрунтування напрямів її підвищення.
Для досягнення мети були поставлені та виконані такі завдання:
розкрити сутність інвестицій, дати характеристику інвестиційному проекту та його циклам;
визначити сутність інвестиційної діяльності;
висвітлити методику оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства;
дати загальну характеристику результатам діяльності підприємства;
проаналізувати дані з інвестиційних проектів різними методами;
виявити проблеми інвестиційної діяльності в Україні;

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………
6
1.1. Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності…………..……………
6
1.2. Сутність інвестиційного проекту та його цикли………………………..
15
1.3. Методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності…………….…..
23
РОЗДІЛ 2. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства…………………………………………………………….
42
2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства……………………………
42
2.2. Оцінка ефективності інвестиційних проектів……………………….….
56
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………….
70
3.1. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності………..
70
3.2. Напрями покращення управління інвестиційною діяльністю підприємства…………………………………………………………………..
78
Висновки………………………………………………………………….
97
Список використаних джерел…………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

investiciina_diyalnist_pidpriemstva_ta_shlyahi_pidvishennya(1).doc

— 1.15 Мб (Скачать документ)

Джерело: розраховано автором

Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори одночасно пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко недостатньо для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.

Коефіцієнти ліквідності в оцінці  фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

Виходячи з цього, розрізняють:

    • коефіцієнт абсолютної ліквідності;
    • коефіцієнт швидкої (проміжної)ліквідності;
    • коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності;
    • коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів.

Алгоритм розрахунку зазначених показників наведено в додатку В.

Проведемо даний аналіз показників ліквідності та платоспроможності для ТОВ «ДЕКС» за період 2007-2010 року (табл.2.10.).

Таблиця 2.10

Динаміка показників ліквідності та платоспроможності

Показники

На початок 2007

 року

На кінець 2007 року

На початок 2008

 року

На початок 2009

року

На кінець 2009 року

На початок 2010 року

На кінець 2010 року

Величина власних оборотних коштів

-616

822

822

932

358

358

557

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0

0,16

0,16

0,27

0,24

0,24

0,29

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,56

1,29

1,29

1,31

0,99

0,99

1,18

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,75

1,47

1,47

1,62

1,28

1,28

1,55

Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів

-0,02

0,34

0,34

0,43

0,84

0,84

0,54

Частка оборотних коштів в активах

0,38

0,56

0,56

0,56

-0,47

0,47

0,47

Частка запасів в поточних активах

0,26

0,12

0,12

0,19

-0,23

0,23

0,24

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів

-1,28

2,57

2,57

2,01

0,97

0,97

1,47


Джерело: розраховано автором

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має погасити негайно.

Зростання цього показника є однозначно позитивною тенденцією. Період 2007-2008 років характеризувався зниженням значенням цього показника, що було зумовлено зниженням фінансових інвестицій підприємства з одночасним збільшенням величини поточних зобов’язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов’язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, на відміну від попереднього коефіцієнта, враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Значення даного показника протягом 2007-2010 років є негативним для підприємства, тобто почали зменшуватись поточні активи. В 2007 році цей коефіцієнт становив 1,29, а в 2010 році знизився і становив 0,99. Для підприємства падіння швидкої ліквідності повинно було б послужити першим сигналом погіршення загального фінансового стану.

Значення коефіцієнта маневрування функціонуючого капіталу характеризує зростання частини власних оборотних коштів, яка має абсолютну ліквідність. Протягом 2007-2010 років відбувалося збільшення даного коефіцієнта, але протягом 2010 ми бачимо різке зменшення цього показника, що є негативною тенденцією і зумовлене зменшенням власних оборотних коштів підприємства.

Значення частки оборотних коштів в активах протягом 2007 – 2010 р. зменшилася і залишилось на рівні приблизно 0,47.

Частка запасів в поточних активах відображає, яку частину поточних активів складають виробничі запаси. Досліджений період характеризується незначним, але стабільним зменшенням значення цього показника.

Отриманий результат свідчить про не досить високий рівень ліквідності та платоспроможності підприємства, особливо в 2009-2010 роках. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом цього періоду. Окрім того, структура майна і капіталу підприємства вимагає здійснення додаткових інвестицій, що створить підґрунтя для покращення фінансового стану підприємства.

 

2.2. Оцінка ефективності інвестиційних проектів

Визначимо період окупності інвестицій за проектом реконструкції будівлі під торговий центр «Лілея». Щорічні грошові прибутки за проектом реконструкції плануються неоднакові, тому період окупності визначаємо таким чином. Проектовані грошові прибутки і первісні інвестиції вказані в таблиці.

Таблиця 2.11

Заплановані грошові прибутки за проектом реконструкції нового торгового центру «Лілея»

Період (рік)

Очікувані грошові потоки

2011

–10000

2012

– 4000

2013-2014

+ 2000

2015-2023

+ 5000

2023

+ 2000


Джерело: розраховано автором

Оскільки грошові потоки мінливі упродовж терміну реалізації проекту реконструкції, період окупності знаходимо таким чином:

Таблиця 2.12

Розрахунок періоду окупності проекту реконструкції ТЦ «Лілея»

Період (рік)

Очікуваний грошовий потік

Чистий грошовий  
потік

2010

–10000

–10000

2011

– 4000

– 14000

2012

2000

– 12000

2013

2000

– 10000

2014

2000

– 8000

2015

2000

– 6000

2016

2000

– 4000

2017

5000

1000


Джерело: розраховано автором

Первісні інвестиції відновлюються протягом сьомого року. Позаяк 4000грн. залишаються зайвими на початку сьомого року, а 5000грн. очікується отримати упродовж сьомого, то первісні інвестиції будуть покриті за термін (4000/5000) ´ 12 = 10 місяців сьомого року. Тож період окупності проекту дорівнюватиме 6 рокам 10 місяцям.

Розглянутий вище метод окупності може бути модифікований шляхом врахування вартості фондів, необхідних для забезпечення проекту. Методологію включення вартості фондів у метод окупності розглянемо на даних проекту реконструкції ТЦ «Ювілейний», де ставку прибутковості необхідно підтримувати на рівні 6%.

Визначимо період, потрібний для відновлення як інвестицій, так і вартості фондів підтримки цих витрат.

Таблиця 2.13

Грошові потоки і витрати капіталу для підтримки фондів

Період (рік)

Очікувані грошові потоки

Витрати в фонд при 6%

Накопичений чистий грошовий потік

2009

–10000

0

- 10000,00

2010

– 4000

- 600,00

- 14600,00

2011

+ 3000

- 876,00

- 12476,00

2012

+ 3000

- 748,56

- 10224,56

2013

+ 3000

- 613,47

- 7838,03

2014

+ 3000

- 470,28

- 5308,31

2015

+ 3000

- 318,50

- 2626,81

2016

+ 6000

- 157,61

3215,58


Джерело: розраховано автором

Отже, бачимо, що інвестиційний проект має функціонувати 7 років 7 місяців для того, щоб ТОВ «ДЕКС» могло б покрити свою вартість капіталу і відновити кошти, що спочатку інвестуються в проект.

Рекомендуємо замість обчислення періоду окупності інвестицій надати перевагу визначенню терміну, впродовж якого чиста теперішня вартість (ЧТВ) перетворюється з негативної в позитивну.

Будь-який інвестиційний проект слід приймати, коли теперішня вартість грошових надходжень перевищує теперішню вартість інвестицій, тобто:

                           ,                                          (2.1)

де S – щорічний грошовий потік;

A0 – первинні інвестиції;

i – ставка дисконту.

При зростанні життєвого циклу проекту максимальний придатний період окупності також збільшується (при фіксованій ставці дисконту). Якщо проект має нескінченний життєвий цикл, то максимальний придатний період окупності прагне до 1/i.

Підприємство використовує ставку дисконту 10%. Первинні інвестиції дорівнюють 10000грн. в обладнання з життєвим циклом 20 років, а щорічні позитивні грошові надходження –1000грн.

.

Період окупності інвестицій дорівнює 10 рокам, що більше ніж 8,5 років (максимальний прийнятний період за таблицею теперішньої вартості ануїтета). Тому ЧТВ такого інвестиційного проекту буде негативною і його прийняття недоцільне для підприємства.

Середня ставка прибутковості проекту:

                                     .                                                 (2.2)

Хоча метод ССП легкий для розуміння й роботи, але ми не рекомендуємо застосовувати як основний для фінансового аналізу.

За проектом реконструкції ТЦ «Торговий дім» в наступні 5 років підприємство сподівається отримати відповідно такі чисті прибутки: 15000грн., 25000грн., 30000грн., 22000грн., 18000грн. Визначаємо ССП, враховуючи, що початкові інвестиції становлять 120000грн..

Використовуємо формулу (2.15) для визначення ССП.

Отже, за даним методом середня ставка прибутковості проекту реконструкції складе 36,7%.

ЧТВ проекту визначаємо як NPV, тоді отримуємо:

                               ,                          (2.3)

де A0 – теперішня вартість первинних інвестицій у проект;

St – грошовий потік у період t;

k – необхідна ставка прибутковості інвестицій;

t – період часу;

n – тривалість інвестиційного проекту.

Якщо є намір вкладати інвестиції в проект не всі відразу в перший період, а й в інші періоди, то формула (2.16) перетворюється в таку:

                       ,                           (2.4)

де At – грошові інвестиційні потоки в період t.

Якщо ЧТВ > 0, то це означає, що норма прибутковості проекту перевищує необхідну ставку прибутковості інвестицій (ставку дисконту). Якщо ЧТВ=0, то норма прибутковості проекту точно дорівнює необхідній ставці, якщо ж ЧТВ < 0, то прибутковість проекту очікується меншою за необхідну ставку. Тож за критерієм ЧТВ можуть бути вибрані лише ті проекти, що мають ЧТВ³0.

Крім того, при позитивному значенні суми ЧТВ проект збільшує на цю суму ринкову вартість інвестуючого підприємства.

Визначаємо ЧТВ інвестиційного проекту будівництва нового цеху електромеханічного заводу з грошовими потоками, що наведені в таблиці при ставці дисконту – 15%.

Використовуємо формулу (2.17) для визначення ЧТВ.

Информация о работе Інвестиційна діяльність підприємства та шляхи підвищення її ефективності