Спорт та фізичне виховання у житті студента

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2013 в 21:14, реферат

Краткое описание

Мета: 1) вивчити рівень фізичної активності і її вплив на спосіб життя студентів; 2) вивчити самооцінку cтудента шляхом самоаналізу. Проблема зміцнення здоров’я, удосконалення процесу фізичного виховання студенської молоді знаходиться в прямій залежності від рухової активності. Тому ефективне управління навчальним процесом можливе за умови достатньо повної уяви про фізичну підготовку студентів. Провідними факторами у формуванні рухової активності вважаються спортивні традиції, існуюча у державі система освіти, місце та роль фізичного виховання та спорту в цій системі, наявність сучасних програм фізичного виховання та їх виконання кваліфікованими спеціалістами.

Содержание

Вступ
Фізична культура у здоровому способі життя студентів.
Здоровий спосіб життя студентів.
Показники самооцінки шляхом самоаналізу студентами свого стану.
Заняття з фізичної культури і оздоровчо-рекреаційними міропримствами під час екзаменаційних сесій
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Бесіда.doc

— 143.00 Кб (Скачать документ)

        Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту у процесі підготовки спеціалістів. Ефективна підготовка спеціалістів у ВНЗ потребує створення умов для інтенсивної і напруженої творчої праці без перевантаження і перевтоми, у сполученні з активним відпочинком і фізичним вдосконаленням, що сприятиме підтриманню достатньо високої і стійкої учбово-трудової активності і працездатності студентів.    У ряді досліджень перевірялась доцільність проведення занять фізичними вправами і спортом в періоди навчальної праці студентів, коли спостерігається зниження працездатності, погіршення самопочуття: у кінці навчального дня /на останній парі/, в кінці тижня /п”ятниця, субота/ протягом усього навчального року.

Дані. отримані по експерементальній групі /е/, співставлялись з даними контрольної групи /к/, де заняття проводились у звичайному режимі (табл. 5).

 

 

 

 

Таблиця 5.

Характеристика  показників функціонального стану  студентів в різних періодах навчального  року

Показники, що вивчаються

В кінці навчального  дня

В кінці навчального 

тижня

В кінці навчального

семестру

В кінці 

навчального року

 

е

к

е

к

е

к

е

к

Працездатність:

  • кількісний показник, од.
  • якісний показник, од.

 

321,5

3,12

 

290,2

2,64

 

318,4

3,07

 

286,5

2,37

 

298,4

3,50

 

266,3

2,10

 

300,2

3,15

 

264,1

1,84

Тремор

21,1

23,3

20,4

22,3

21,8

22,9

22,4

23,7

Частота пульсу

67,1

70,9

66,2

70,4

68,7

74,3

70,5

76,8

Працездатність

1,09

0,89

1,10

0,92

0,98

0,87

0,98

0,81

Самопочуття

1,16

0,92

1,23

0,97

0,98

0,81

0,96

0,72

Активність

1,01

0,83

0,98

0,74

0,88

0,70

0,83

0,70

Настрій

1,17

0,97

1,31

1,01

1,16

0,90

0,98

0,83


 

      Примітка: розумова працездатність визначалась за допомогою загальноприйнятих психологічних тестів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показники самооцінки шляхом самоаналізу студентами свого стану.

Показники працездатності достовірно вищими були в експерементальній  групі, у чому безумовна роль спеціально спланованих занять. Доцільність такого планування підтвердилась і практикою проведення масових оздоровчо-рекреаційних, фізкультурних і спортивних міроприємств. Якщо до кінця тижня якісний показник працездатності студентів, що не приймали участі у масових оздоровчих міроприємствах, зменшується на 46,7%, то у учасників цих міроприємств його зниження у порівнянні з вихідним рівнем склало 13,2%. До кінця семестру цей показник знижувався у групах відповідно на 42% і 15,1%, а у кінці року - на 52,4% і 12%. Динаміка працездатності протягом робочого дня характеризується трьома періодами: впрацювання, стабілізація і пониження в результаті  насталої втоми.

       Дані свідчать про те, що проведення занять фізичними вправами з невеликими навантаженнями в період впрацювання /на початку робочого дня/ забезпечує короткочасне /на 1,5-2 год./ підвищення працездатності і підтримує її на підвищеному рівні в наступні 4-6 год. навчальної праці. Далі, під час самопідготовки, до 18-20 год. рівень працездатності поступово знижується до вихідного. Протягом навчального тижня позитивний ефект від занять з такими навантаженнями у цілому незначний.      Заняття з навантаженнями середньої інтенсивності забезпечують найбільший підйом рівня працездатності до кінця навчально-трудового дня, включаючи час самопідготовки. Протягом тижня позитивна післядія таких занять зберігається протягом 2-3 днів, після чого поступово затухає.  Використання у заняттях навантажень великої інтенсивності в безпосередньому періоді післядії /до 1 год./ незначно підвищує рівень розумової працездатності. В наступні години навчальної праці вона знижується до 70-90%. Лише через 8-10 год. її рівень повертається до вихідного. Негативна віддалена післядія таких навантажень зберігається протягом 3-4 днів. Лише в кінці тижня спостеігається відновлення працездатності.  Планування рухових навантажень середньої інтенсивності в період стабілізації працездатності виявилось найбільш ефективним для підвищення її рівня. Заняття з невеликими навантаженнями забезпечують помірно-підвищений рівень працездатності протягом частини навчального дня, що залишилася у навчальному тижні використання таких занять помірно стимулює на 2-3 дні період високої працездатності.      Заняття з навантаженнями середньої інтенсивності утримують високий рівень працездатності протягом навчального трудового дня і усього тижня.  Використання у заняттях великих навантажень веде до суттєвого зниження працездатності протягом навчального дня і протягом тижня.   В період зниження працездатності проведення занять з невеличкими навантаженнями не виявляє суттєвої протидії її зниженню протягом навчального дня. Протягом навчального тижня проявляється деяка тенденція до підвищення рівня працездатності.         При використанні cередніх навантажень друга половина дня і кінець навчального тижня протікають з підвищеним рівнем працездатності.

 

 

 

 

 

 

Заняття з фізичної культури і оздоровчо-рекреаційними  міропримствами під час екзаменаційних сесій

Умови життєдіяльності, функціональний стан організму в період екзаменів диктують необхідність пошуку засобів для нейтралізації ряду негативних явищ, які спостерігаються у студентів в цей період, для цілісного оздоровлення їх умов життя. Зафіксована в учбовій програмі фізичного виховання необхідність проведення занять з студентами в період екзаменів практично не реалізується. Основна причинна - відсутність науково обгрунтованих рекомендацій. Проведені дослідження дозволяють запропонувати декілька варіантів проведення занять в цей період, кожен з яких ефективно впливає на працездатність і психоемоційний стан студентів.  І-й варіант - заняття проводяться раз на тиждень після здачі екзаменів. Тривалість - 90 хв. Зміст - плавання, спортивні ігри, легкоатлетичні і загальнорозвиваючі  вправи помірної інтенсивності.       2-й варіант - два заняття на тиждень по 45 хв. з наступною структурою: вправи на увагу - 5 хв., загальнорозвиваючі - 10 хв., рухливі і спортивні ігри - 25 хв., дихальні вправи - 5 хв.        3-й варіант - два заняття на тиждень по 45 хв. по можливості після екзамена. Їх зміст включає загальнорозвиваючі вправи, різноманітні двохсторонні і рухливі ігри, які вибирають самі студенти. Заняття доповнюються щоденною ранковою гімнастикою, а потім 55-60 хв. навчальної праці - фізкультурною паузою по 5-10 хв.  

4-й варіант - щоденні заняття по 60-70 хв. помірної інтенсивності, які включають плавання, міні-футбол, спокійний біг, загальнорозвиваючі вправи. Після кожного екзамену тривалість занять збільшується до 120 хв.  Крім того, через кожні 2 год. розумової праці виконується 10-хвилинний комплекс вправ.

5-й  варіант - Відрізняється комплексною організацією здорового способу життя студентів в екзаменаційний період. Його зміст охоплює чітку регламентацію сну, харчування, самопідготовки, перебування на свіжому повітрі не менше як 2 год. на день. Рухова активність визначається виконанням 15-20 хвилинної зарядки на повітрі, фізкультурними паузами після 1,5-2 год. розумової праці, прогулянками на повітрі по 45-60 хв. після 3,5-4,5 год. навчальної праці в першій половині дня і після 3,5-4 год. розумової праці - в другій. За бажанням студентів друга прогулянка може замінюватися іграми з м'ячем.          Спортивні і рухливі ігри, що використовуються у всіх варіантах, не повинні мати високоефективного суперницького характеру.   

При проведенні досліджень визначено наступний  розподіл студентів за рівнем фізичної активності та змінт розумової працездатності протягом  екзаменаційного періоду:

І-а  група  - довільний режим організації життєдіяльності, де був відсутній елемент фізичної активності;        

2-й  групі - оптимальний режим рухової активності при невпорядкованому сні, харчуванні, самопідготовці, перебування на повітрі;   3-я група -  оптимальний режим фізичної активності і способу жкття протягом сесії.

Отримані під  час весняної сесії дані про зміни розумової працездатності наведені нижче (табл 6).                                                                                                                            

 

 

 

 

                                                                                                  Таблиця 6.

Зміни розумової працездатності протягом  екзаменаційного періоду

/% зниження  показників розумової працездатності/

Період  дослідження

                       Групи

 

І

ІІ

ІІІ

Відразу після  третього екзамену

23,1

31,4

46,7

На наступний  день

80,3

82,2

99,8

Відразу після  завершення сесії  /4 екзамени /

64,5

78,9

89,4

Через тиждень  після сесії

82,3

89,8

100,5


 

3 таблиці 6 видно,  що градієнт зниження розумової працездатності під впливом екзаменів суттєво менше в 3-й групі. Це свідчить про те, що тільки при комплексно-впорядкованому способі життя нормалізується, процес відновлення працездатності протягом дня і тижня.        При проведенні навчально-тренувальних занять в період екзаменів слід зменшувати їх інтенсивність до 60-70% від звичайного рівня. Недоцільно вивчати техніку нових вправ і намагатися вдосконалити їх.    Використання "малих форм" фізичної культури в навчальній праці студентів відіграв суттєву роль в оздоровленні її умов, підвищення працездатності. До них слід включити ранкову гімнастику, фізкультурну паузу. Ранкова гімнастика ефективна для активного включення в навчально трудовий день за рахунок мобілізації вегетативних функцій, активізації діяльності центральної нервової системи /ЦНС/, створення певного емоційного фону. Доступним видом активного відпочинку є фізкультурна пауза. Її проведення ефективне, якщо організується після 4 год. аудиторних занять на протязі 8-10 хв., а в період самопідготовки - після кожних 1,5-2 год. роботи на протязі 5 хв.

 

 

Висновок

 

     Таким чином,в  ході аналізу літературних джерел  можна дійти висновку, що здоров’я  студентської молоді залежить  в основному від способу життя та фізичної активності . Для профілактики захворювань необхідно більшу кількість занять з фізичного виховання проводити на свіжому повітрі, уважніше слідкувати за режимом харчування, збільшити об’єм рухової активності 10-11 годин на тиждень. Також найбільший ефект проявляється в тому випадку, коли заняття з фізичного виховання не носять монотонного характеру і є досить різними за змістом. Також більшу увагу необхідно приділяти нетрадиційним видам фізичної активності,бо вони є більш ефективними і зможуть дати високі результати в короткий термін. А підвищення мотивації до цих занять приведе до зміцнення здоров’я молоді, адже це їхнє майбутнє.

      Отже, у  вузівській системі фізичного  виховання потрібна нова педагогічна  технологія, що сприятиме становленню  рухової активності природною  частиною життя кожного студента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

  1. Глазирін І.Д., Глазиріна В.М.,Середенко М.М. Особливості фізичного розвитку студентів / Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійної діяльності.-Київ-Черкаси,2001. Матеріали наук.конф.-24 с.
  2. Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте.-М.: Медицина,1988.-288 с.; ил.ISBNS-225-00212-9.
  3. Левків В.І. Шляхи оптимізації фізичного виховання в освітніх закладах / Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді.-Львів, 2001.-С.56-58.
  4. Організм і особистість. Діагностика та керування / Магльований А., Белов В., Котова А. - Львів; Медична газета України, 1998 - 250 с.
  5. Основи фізичної реабілітації / Мухін В.М., Магльований А.В., Магльована Г.П. -Львів.-1999 -120 с.
  6. Працездатність студентів: оцінка, корекція, управління / Магльований А.В., Сафронова Г.Б., Галайтатий Г.Д., Бєлова Л.А. - Львів, 1997, 126 с.
  7. Психолого-педагогічні проблеми удосконалення навчального процесу. / І.К Попеску, А.В.Магльований, І.В.Бесклубенко, І.М.Фостяк - Львів, 1998, 59 с
  8. Рудниченко М.М. Оздоровче значення рухової активності студентів і учнів шкіл / Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді.-Львів,2001.-С.56-58.

Информация о работе Спорт та фізичне виховання у житті студента