Спорт та фізичне виховання у житті студента

 

Міністерство освіти і науки України

Львівська державна фінансова академія

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда

на тему:

 “Спорт та фізичне виховання у житті студента”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2013

Тема: “ Спорт та фізичне виховання у житті студента”

17.10.13

Мета:

1) вивчити рівень фізичної активності і її вплив на спосіб життя студентів;

2) вивчити самооцінку cтудента шляхом самоаналізу

 

 

 

 

Зміст

      Вступ

1. Фізична  культура у здоровому  способі життя студентів.
2. Здоровий спосіб життя студентів.
3. Показники самооцінки шляхом самоаналізу студентами свого стану.
4. Заняття з фізичної культури і оздоровчо-рекреаційними міропримствами під час екзаменаційних сесій

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

        Недостатня фізична підготовленість  та низький рівень здоров’я студентів є предметом багатьох досліджень. В сучасних умовах фізична культура і спорт в навчальному просторі технічних вузів  являються засобом в підвищенні фізичної підготовки студентів і для формування, зміцнення їх здоров’я.

       Стан здоров’я студентів—роблема надзвичайно гостра.

       Проблема зміцнення здоров’я, удосконалення процесу фізичного виховання студенської молоді знаходиться в прямій залежності від рухової активності. Тому ефективне управління навчальним процесом можливе за умови достатньо повної уяви про фізичну підготовку студентів. Провідними факторами у формуванні рухової активності вважаються спортивні традиції, існуюча у державі система освіти, місце та роль фізичного виховання  та спорту в цій системі, наявність сучасних програм фізичного виховання та їх виконання кваліфікованими спеціалістами.

     Відомо, що недостатня рухова активність  студентів є однією з причин, що сприяють погіршенню стану  здоров’я  і фізичної підготовки від молодши х курсів до старших. У зв’язку з цим повинна спостерігатися тенденція до збільшення кількоств занять з фізичного виховання, поширення його форм у вільний час.

 

 

Фізична  ку льтура у  здоровому  способі життя студентів

         Фізична культура виступає як необхідна частина забезпечення здорового  способу життя студентів.        Фізкультурно-спортивна діяльність є одним із ефективних механізмів злиття громадського і особистого інтересів, формування суспільно необхідних індивідуальних потреб.         Фізична культура є сферою масової самодіяльності важливим фактором встановлення активної життєвої позиції, оскільки соціальна активність, яка розвивається на її основі, переноситься на інші сфери життєдіяльності - соціально-політичну, учбову,трудову. Входячи в фізкультурно-спортивну діяльність, студент накопичує соціальний досвід,що призводить до підвищення його соціальної активності.В ряді досліджень встановлено, що у студентів, які систематично займаються фізичною культурою і спортом виробляється певний стереотип режиму дня,більш висока емоційна стійкість, витримка,оптимізм, енергія.Цій групі студентів властиві відчуття обов’язку, вони успішно взаємодіють в роботі, яка вимагає послідовності та напруження,вільно вступають в контакти, більш винахідливі, тощо. Соціально-психологічна адаптація означає інтеграцію особистості в студентське середовище, прийняття його цінностей,норм, стандартів поведінки. Дидактична адаптація розглядається як підвищення рівня логічної і інтелектуальної готовності студента до особливостей навчання. Низький рівень цієї готовності на початку призводить до психічної втоми, ослаблення пам’яті, мислення. Цю думку підтвердили дані опитування студентів першокурсників, які характеризують основні причини проблем навчання: необхідність організації самостійної роботи - 31% опитаних, зміна у контролі за успішністю - 28,3%, зміна системи навчання - 16,1%, перехід на лекційні форми навчання - 15,9% , необхідність конспектування лекції- 12,5%, тощо.   

Професійна адаптація  включає ідетифікацію самого студента з обраною спеціальністю, з соціальним запитом та завданням.  Серед засобів адаптації до умов навчання у вищій школі  значне місце належить фізичній культурі. Успішність дидактичної адаптації  через фізичні вправи забезпечується такою організацією життєдіяльності, яка сприяє встановленню здорового способу життя, збереженню фізичного та  соціального здоров’я. В повній мірі це належить і до формування професійної працездатності студентів, оздоровленню умов навчальної праці, регулюванню психоемоційного стану, керування ним. Пізнавальна активність студентів розвивається засобами фізичної культури через вдосконалення відчуття, сприйняття інформації , уваги, пам’яті.       Для прикладу наводимо таблицю, в якій зведені дані вивчення тижневої пам’яті. Відмічено вірогідне покращення результатів у двох групах студентів /першої та другої/. Закономірність зростання результатів пов"язана з розширенням адаптаційних можливостей організма студентів за рахунок збільшення обсягів фізичних навантажень протягом семестру, особливо силового характеру та вправ аеробно-анаеробної спрямованості.  

Як видно  з даних, представлених у таблиці 1, чітко прослідковується вірогідна  розбіжність між студентами, котрі  мають високий рівень фізичної працездатності /1 і 2 гр./ та студентами з низькими її показниками, що підтверджує необхідність застосування фізичних вправ для покрашення фізичного здоров'я та показників розумової працездатності. Суттєвим компонентом здорового способу життя студентів є оптимізація рухової активності та розподілу тижневого часу студентів на види діяльності /Магльований А.В.,Сафронова Г.Б., Галайтатий 1997/, котрі представлені в наступних таблицях 1,2,3,4.                                                

 

                                                                                                  Таблиця 1.         

Динаміка  показників тижневої пам'яті   /x±m ; р < 0,05 /

Група	На  початку семестру			В кінці  семестру
	Прослухано  слів	Відновлено  слів	Індекс  КТП%	Прослухано  слів	Відновлено слів	Індекс  КТП%
І	30	7,89±0,70	26,3	30	8,80±0,33	29,3
ІІ	30	6,44±0,36	21,4	30	8,22±0,46	27,4
ІІІ	30	4,56±0,29	15,2	30	5,00±0,38	16,6
ІV	30	5,89±0,39	19,6	30	5,89±0,39	19,6

 

Таблиця 2.

Характеристика  показників тижневого модульного  витрату часу  студентами   / хв, x ± m;  р< 0,05 /

Група	Види  тижневого модульного фізичного навантаження
	РГГ,ФХв, ФП	Кросові	Силові	Ігрові	Плавання	Всього
І	96,7±20,6	45,0±9,0	113,3±24,7	115,6±15,2	25,6±2,4	395,3±24,7
ІІ	30,7±4,0	22,6±3,2	40,0±3,2	40,0±5,4	15,6±1,6	148,9±5,4
ІІІ	77,2±16,1	50,6±13,6	145,6±4,8	87,8±15,3	5,6±2,3	361,2±16,1
ІV	42,2±10,3	9,4±3,8	86,1±41,9	42,8±10,9	1,91,9	192,4±41,9

 

Таблиця 3.

Характеристика  показників тижневого позамодульного  витратів часу студентами / x±  m ; р< 0,05 /

Група	Розумові навантаження	Ходьба	Інші  види  фізичних навантажень	Сон	Невраховані витрати  часу
І	1657,8±295,6	975,6±128,9	202,2±31,5	3472,2±78,7	3378,0±54,6
ІІ	1332,5±124,6	1285,6±486,6	30,6±3,9	2725,8±313,9	4556,8±59,1
ІІІ	891,1±123,5	986,7±184,0	162,2±32,9	3305,6±67,5	4356,7±101,3
ІV	726,7±148,0	763,3±89,0	52,2±8,9	3171,1±83,7	5185,0±114,3

 

 

Таблиця 4.

Характеристика  показників самопочуття студентів  під впливом учбових навантажень  /% до кількості опитаних/   

Медична група	Самопочуття в  кінці навчальних занять	Ступінь     втоми
		помірний	сильний
Основна	в кінці дня	23,5	4,5
	в кінці тижня	28,2	16,6
Підготовча	в кінці дня	31,8	18,2
	в кінці тижня	39,9	27,7
Спеціальна	в кінці дня	38,4	26,1
	в кінці тижня	46,7	39,1

    

Авторами встановлено,що студенти відмінники  навчання з  високим рівнем фізичної працездатності /ФП/ /1 гр./ та студенти з високим рівнем  ФП /3 гр./ втрачали вдвічі більше часу на види фізичних модульних навантажень ніж студенти з низьким рівнем ФП /2гр. і 4гр./.Позамодульні витрати часу / табл.2/ мали ще більшу розбіжність,це свідчить про значну різницю у рівні тижневого розподілу часу на рухову активність, що прияє покращенню показників розумової пррацездатності студентів.

Наведені  дані свідчать, що великий об”єм навантажень  легше переносять студенти з більш  міцним фізичним здоров”ям. Ступінь відновлення працездатності студентів до наступного навчального дня також вірогідно  різний. В впеціальній медичній групі відновлення не спостерігалось у 19,4% студентів, підготовчій -10,7%,загальній-5,2%.До початку наступного тижня невідновленими залишилось 28,3%, 12,9%, 6,4% студентів відповідно.

Опитування 687 студентів  показало причини, що обмежують їх можливості в навчальному процесі, 21,7% відповідей показали стан здоров”я.

Майже 2 місяці у навчальному році студентів  займають екзамени. Цей період за тривалістю самопідготовки займає 8-9 годин на день, проходить в умовах зміни життєдіяльності студентів, інтенсивність навчальної праці студентів підвищується на 85-100% і характеризується зростанням психоемоційної та енергетичної напруги.

При обстеженні 637 студентів  було встановлено: 36,5% відчували перед екзаменом сильне емоційне навантаження, 63,4%- погано спали напередодні. В той же час більш високий рівень фізичної підготовленості сприяє більш економним витратам під час екзаменаційного періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Здоровий  спосіб життя студентів

Всесвітня організація  здоровохорони чітко визначила  три складових елемента здорового  способу життя:

• заняття фізичним вихованням і спортом
• раціональне харчування
• відповідальність кожного за підтримання власного здоров”я 

Людина, його тіло - це частина природи оточуючого нас середовища. Фізичне самовдосконалення  людини, його бережне ставлення до свого організму, до своєї краси, здоров'я свого тіла являється  досить важливим елементом фізичної культури. Арістотель назвав фізичну красу людини його найкращим рекомендаційним листом. Відомо, що найкращий спосіб збереження краси та зміцнення здоров'я - фізичні вправи. Для збереження та зміцнення здоров'я, високого рівня працездатності, людина щоденно повинна витрачати тільки на роботу м”язів 1200 ккал, як мінімум. Більшість людей, які мешкають в міських умовах немають достатньої рухової активності, необхідного фізичного навантаження, витрачають лише 600-1000 ккал на добу. Від того так важливо, особливо в сучасних умовах, звернення до найбільш ефективних засобів фізичної культури і спорту, видам спорту, які доступні всім і не вимагають наявності складного технічного спортивного інвентаря, одягу, спортивних споруд.         Проте не треба вважати, що заняття фізичною культурою автоматично формує стан здоров'я. Дослідниками встановлвно, що із більшості факторів, які мають вплив на формування здоров'я студентів /приймаємо за 100%/, на заняття фізичною культурою і спортом припадає 15-30%, на сон - 24-30%, на харчування -10-16%. На сумарний вплив інших факторів припадає 24-54%.   Уважне ставлення до свого здоров'я необхідно активно виховувати в студентські роки. Проте нерідко студенти порушують елементарні правила гігієни, режиму харчування, сну. Так, 27% студентів, що живуть в гуртожитку, ідуть на заняття без сніданку. Сон у 87% студентів, що живуть в гуртожитку, затягується до 1-2 години ночі. Таким чином працездатність понижується на 7-18% у порівнянні із нормальним сном. До 59% студентів починають самопідготовку в період від 20 до 24 год. 62% студентів бувають на свіжому повітрі менше 30 хв. в день, 29% - до 1 години, коли фізіологічна норма становить 2 години в день. До різних загартувальних процедур прибігають тільки 2% студентів. Тому спалахи інфекційних захворювань в осінньо-зимовий та зимово-весняний період охоплюють до 80% студентів. Заняття фізичною культурою і спортом ще недостатньо поширені серед студентів.