Мейозис. Спроба класифікації

Тропи посідають значне місце в художньому тексті. Ми користуємося ними, створюємо їх не помітно для себе. Вже в часи Цицерона та Квінтіліана тривали нескінченні суперечки між граматистами і філософами про різновиди, ґатунки, кількість і взаємну залежність тропів. Суперечки продовжуються й понині, зумовлені багатоаспектністю такого феномену, як тропи. Тропи кількості (мейозис, гіпербола, літота) безперечно, відіграють важливу роль у художній літературі, збагачуючи і урізноманітнюючи її. Розглянемо більш дослідно, що таке мейозис
Вивченням тропів кількості, а саме гіперболи та мейозису, займалися такі вчені як Ю. М. Скрєбньов, О. М. Мороховський.
Першим мейозис в своїй класифікації згадує Квінтіліан, за ним прийнято визнавати такі тропи (за грецькими назвами): метафора, гіпербола, мейозис, літота та інші [6, 318 с.]