Утримання території підприємств галузі

На кожному верстаті вивішується  табличка з указанням особи, відповідальної за експлуатацію верстата. 

Установлювати інструмент на шліфувальний верстат повинен спеціально навчений робітник або наладчик. Використовувати  круги без відміток про випробування не допускається. Перед установленням  на верстат інструмент ретельно оглядають  та перевіряють на відсутність тріщин.  

Перед початком роботи круг, який установлено на верстат, підлягає короткочасному обертанню вхолосту при робочій швидкості. 

Усі види обладнання підлягають періодичному огляду та ремонту згідно з графіком планово-попереджувального  ремонту. 

При виконанні ремонту  швейного обладнання необхідно до його початку перевести машину (механізм) з робочого положення в неробоче, відключити електроживлення і вивісити попереджувальний плакат, зняти всі  приводні паси з робочих шківів. Ступінь розбирання машини визначається характером несправностей. 

Розбирання виконується  послідовно, за допомогою інструментів та пристроїв. Усі вузли і деталі, які знімаються при ремонті, укладаються  на попередньо підготовлені місця (підставки, стелажі). Ремонт машин на необладнаних та непристосованих для цього  робочих місцях забороняється. 

До експлуатації відремонтоване швейне обладнання допускається тільки після ретельної перевірки правильності складання, перевірки всіх елементів  електроприводу, заземлюючих пристроїв, встановлення захисних та запобіжних пристосувань, регулювання і контрольної  обкатки. 

Виконувати змащування і  усунення несправностей під час  роботи машин та механізмів не допускається.

4. Складські приміщення

Усі матеріали, фурнітура, напівфабрикати та готові вироби на підприємствах  індпошиву і ремонту одягу  зберігаються в спеціально обладнаних складах (коморах). 

Площа складських приміщень  визначається відповідно до СНиП П-80-75, виходячи з слідуючих типових  норм: 1,5 кв.м на кожного робочого при кількості виробників до 40 чоловік; 1 кв.м на кожного наступного робочого понад 40. 

Приміщення складів (комор) забезпечуються електричним освітленням  у вибухобезпечному виконанні з  установленням вимикача біля вхідних  дверей. Підлога в приміщеннях  має бути рівною, не слизькою, без  щілин та отворів. 

Обладнання порогів у  дверних отворах не допускається.  

Усі матеріали, напівфабрикати, готові вироби тощо розміщуються так, щоб до кожного штабелю, стелажу, вішалки, шафи був вільний доступ.  

Способи та висота укладки  різних матеріалів, які визначаються, коли необхідно, стандартами підприємства, не повинні допускати обвалів, розкочування, а також псування їх. 

Для піднімання робочих на штабелі і стелажі необхідно  використовувати драбини з гумовими башмаками або гострими металевими наконечниками знизу і гачками  зверху або іншими пристосуваннями  для запобігання сковзання. 

Для зберігання, сушіння  та очищення прибирального реманенту  та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі, якщо вона багатоповерхова, господарчі комори з  підводами холодної і гарячої  води.

Вантажопідйомні і транспортні  засоби

Загальні вимоги до улаштування, розміщення та експлуатації підйомно-транспортного  обладнання викладені в ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности, Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. 

Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів, які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів. 

Усі підйомно-транспортні  засоби, що використовуються, необхідно  підтримувати у справному стані.  

Категорично забороняється  розгін порожніх і завантажених возиків  та їзда на них. Ручки возиків мають  бути захищені ефесами,які охороняють руки від травм при проїзді у дверях, отворах або поблизу обладнання. 

Привід транспортних механізмів обладнується огорожею. 

Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження, обриву, спадання або буксування ланцюга, стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера, повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал, який попереджує персонал про аварійний стан транспортера.  

Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити направлення  руху тягового органу (стрічки, ланцюга) короткочасним вмиканням та вимиканням, справність заземлення металоконструкцій  та електродвигуна, справність огорожі.  

Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями  для їх зупинення з місць, розташованих в кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок уздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м. 

Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного  натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею. 

Усі транспортери обладнуються пристроями (борти, лотки, стінки) для  огородження виробів та матеріалів,що переміщуються. Огороджуючі борти  у стрічкових транспортерів повинні  перекривати робочі барабани не менше, як наполовину. Туєри, зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними  засобами, які перекривають їх від  вісі на 1 м і більше. 

У стрічкових транспортерів  під робочою частиною плоскої  стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний  гладкий настил. 

Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок, болтів та інших пристосувань не повинні  мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей. 

Підвісні транспортери (монорейки) необхідно надійно закріплювати, щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків  та вішалок з виробами не було небезпечних  коливань. Монорейки необхідно заземлювати.  

Для запобігання аварій при  випадковому обриві тягового органу (ланцюга) підвісні конвеєри обладнуються уловлювачами ланцюга. 

Під ланцюговим транспортером  з вантажними захватами встановлюються сітчаті захисні засоби по всій довжині  транспортера. В кінцевих пунктах  встановлюються кінцеві упори, а  в місцях відгалужень приймальних  штанг від основного шляху  конвеєра необхідно встановити зчитуючий  пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій, який забезпечує безпеку транспортування виробів  на робочі місця.

Підвісні конвеєри монтуються на такій висоті, щоб вантаж, який транспортується, знаходився над обладнанням  на висоті не меншій за 0,5 м. 

Керування транспортними  механізмами здійснюється з пульту керування, який розміщено на робочих  місцях. 

По нахиленій частині  ланцюгових транспортерів з нахилом  більшим за 6 необхідно встановлювати  на шарнірах упори такі, що гойдаються, і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку, але не дозволяють йому рухатись у зворотньому напрямку або падіння у випадку розриву.

Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки  безпеки для автомобільного транспорту.  

На шляхах руху автотранспорту в межах території підприємства встановлюються дорожні знаки. 

Автомобілі, призначені для  перевезення виробів з приймальних  пунктів на спеціальні підприємства та зворотньо, обладнуються фургонами  з кронштейнами.

5. Санітарно-побутові приміщення

Санітарно-побутові приміщення в залежності від групи виробничих процесів повинні відповідати вимогам  СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий  та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые  здания.

6. Допоміжні приміщення

Площа невиробничих приміщень  на підприємствах індпошиву і  ремонту одягу визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслужывания населения. 

На підприємствах з  числом робочих місць до 40 слід передбачити комори з площею із розрахунку 1,5 кв.м на кожного працюючого і 1 кв.м – на кожного наступного працюючого понад 40. 

На підприємствах з  числом робочих місць менше за 20 допускається об'єднувати комори матеріалів готових і щойно прийнятих замовлень.  

У приймальних пунктах  – 20 кв.м на кожного приймальника.  

У сільських приймальних  пунктах при сумісництві прийому  замовлень по різних видах обслуговування одним приймальником площа приміщення комори не повинна бути меншою за 20 кв.м. 

Площі приміщень для відвідувачів слід визначати із розрахунку 2,5 кв.м  – до 10 робочих місць; 1,5 кв.м –  на кожного наступного працюючого понад 10.

7. Водопостачання та каналізація

Водопостачання та каналізація  будівель і споруд підприємств індпошиву  і ремонту одягу повинні відповідати  вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий, СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. 

Улаштування водопроводу  і каналізації у виробничих, допоміжних та побутових приміщеннях підприємств  необхідно передбачити для постачання води на виробничі, господарчо-питні потреби та пожежотушіння, а також для відведення стічних вод. 

Для забезпечення підприємств  гарячою водою передбачаються системи  централізованого або місцевого  гарячого водопостачання.

Вода, яка подається на господарчо-питні потреби, 
повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая.

Протипожежне водозабезпечення для підприємств провадиться  із існуючої водопровідної мережі.

Внутрішні пожежні крани  слід установлювати біля входів, на площадках сходових кліток та інших  найбільш доступних місцях. 

На внутрішньому водопроводі  передбачаються на кожні 30-70 м периметру  будівлі по одному поливальному кранові, які розміщуються в нішах зовнішніх  стін будівель.

Спускання господарчо-фекальних  та виробничих стічних вод в поглинаючі колодязі забороняється.

Для неканалізованих дільниць території підприємства допускається з дозволу місцевих органів санітарного нагляду використання вигребних ям обмеженого користування з пристроями, які перешкоджають забрудненню грунту.

Враховуючи особливу специфіку, складу стічних вод 
підприємств хімічної чистки, питання про спускання їх у каналізацію розглядається для кожного окремого випадку і узгоджується з органами комунального господарства та санітарно-епідеміологічною службою.

 Лабораторія підприємства  повинна щомісячно контролювати склад стічних вод, які спускаються в каналізаційну мережу або відкриті водойми.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Довідник з управління  охороною праці для керівників  підприємств і організацій. –  К.: Основа, 2003. – 308 с.

2. Документація з охорони  праці та пожежної безпеки:  Рекомендації / За редакцією Д.В.  Зеркалова. – К.: Основа, 2008. –  28 с.

3. Законодавство України  про охорону праці. Збірник  нормативних документів у 4-х  томах. – К.: Основа, 2010.

4. Зеркалов Д.В. За безпечну  працю. Охорона праці: Науково-виробничий  щомісячний журнал, 2008, № 9, с. 30-31.

5. Основи охорони праці.  Підручник. К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В. Зацарний, Д.В. Зеркалов, Р.В. Сабарно, В.С. Коз’яков, О.І.Полукаров, Л.О.Митюк. 2-ге видання. –К.: Основа, 2006.– 444 с.