Утримання території підприємств галузі

План

1. Територія підприємства

2. Виробничі і підсобні  будівлі та споруди

3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт

4. Складські приміщення

5. Санітарно-побутові приміщення

6. Допоміжні приміщення

7. Водопостачання та каналізація

8. Список використаної  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Утримання території підприємств галузі

1. Територія підприємства

Прилегла до підприємства територія і розташування на ній  будівель та споруд повинні задовольняти вимогам технологічного процесу  виробництва, СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения та СНиП П-89-80 Генеральные  планы промышленных предприятий.

Територія підриємства з  усіма розміщеними на ній виробничими  будівлями і допоміжними спорудами  огороджується огорожею не нижчою за 2 м.

Для входу на територію  підприємства і виходу з неї спеціально обладнується контрольно-пропускне  приміщення.

Усі виробничі та службово-побутові приміщення потрібно використовувати  тільки за призначенням згідно з проектом.

Територія підприємства повинна  бути рівною без заглиблень та горбів. Ями, колодязі та інші заглиблення, які  використовують з технічною та господарчою  метою, слід надійно та щільно закривати  або надійно огороджувати.

В'їзд транспорту на територію  підприємства і виїзд з неї  здійснюється через ворота, що відчиняються всередину території і мають  пристрій для утримування їх у відчиненому положенні.

Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими (твердими) покриттями.

Територію підприємства необхідно  упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи, проїзди, входи та виходи будівель забороняється захаращувати або  використовувати для зберігання відходів виробництва, будматеріалів, тари, металобрухту тощо. Сміття та відходи  виробництва слід збирати у спеціальні баки (контейнери) або ящики з  кришками, які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно (не рідше одного разу на тиждень).

У літній період проходи  та проїзди систематично поливаються; у зимовий період – очищуються від снігу та льоду, а під час  ожеледиці – посипаються піском або дрібним шлаком.

Узимку дахи та карнизи  будівель необхідно своєчасно очищувати  від снігу та льоду. Для виконання  цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники.

Матеріали, деталі та інші грузи  на території зберігаються на спеціально підготовлених площах, розвантажуються  і складаються згідно з інструкціями, розробленими адміністрацією підприємства. Загромаджувати проїзди, проходи та безладно складати матеріали забороняється.

Резервуари, баки, бочки та інші ємкості для зберігання горючої  і вибухонебезпечної рідини розміщуються на території підприємства згідно з  діючими правилами зберігання цих  рідин.

Ділянки території, вільні від  забудов, доріг, проходів, площадок, водостічних  канав тощо, озеленюються.

Вимоги до системи пожежного  захисту території наведені у  відповідних розділах Правил.

2. Виробничі і  підсобні будівлі та споруди

До основних виробничих підрозділів  відносяться підрозділи, у яких провадяться  основні технологічні процеси виробництва.

Об'ємо-планувальні та конструктивні  рішення приміщень виробничих підрозділів повинні відповідати вимогам  СНиП П-80-75 Предприятия бытового обслуживания населения. Нормы проектирования, СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.

Підприємства можуть розміщуватися  в окремих будівлях або входити  в комплексні підприємства служби побуту.

Для своєчасного виявлення  дефектів будівель та споруд провадяться  періодичні огляди. Порядок та терміни  оглядів установлює керівництво  підприємств згідно з СНиП Ш-4-80.

Виявлені дефекти слід негайно усунути, застосовуючи при  цьому необхідні заходи безпеки.

Об'єм виробничих приміщень  на одного працюючого повинен складати 15 куб. м і більше. 

Типи покриття підлоги  приміщень повинні відповідати  умовам механічного впливу підлогового  цехового транспорту, який використовується на підприємстві. Підлога повинна  бути щільною, рівною, не слизькою, стійкою  до руйнування. Усі канави та заглиблення  у підлозі щільно і міцно закриваються або огороджуються. Підмостки, площадки, переходи та інші споруди, які виступають над рівнем підлоги на 50 см і більше, повинні мати огорожу (перила) заввишки 1 м і більше. 

До опоряджування стін та стель виробничих приміщень підприємств індпошиву і ремонту одягу спеціальні вимоги не ставляться. Для фарбування стін та стель рекомендується використовувати водоемульсійні фарби. При цьому кольорове рішення інтер'єрів слід приймати з урахуванням психофізіологгічного впливу кольору на людину та кліматичного району розташування підприємства.

Площі основних виробничих приміщень повинні мати розміри, які визначають, виходячи з норм, які встановлено для одного робочого місця.

Ширина коридорів (проходів, технологічних проїздів) у приміщеннях з використанням виробничих возиків повинна бути не меншою 1,8 м. 

Усі вихідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися  назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури  двері повинні бути такими, що самі зачиняються. Зовнішні входи та виходи обладнуються тамбурами або повітряними  тепловими завісами. Винятком є запасні пожежні виходи. Сходи і площадки будівель необхідно надійно огороджувати поручнями заввишки 1 м із суцільною зашивкою знизу на висоту від підлоги при металічній зашивці не меншою за 10 см, при деряв'яній - не меншою за 20 см. 

Вікна повинні відчинятися  всередину приміщення, щоб скло можна  було протирати та ремонтувати як з внутрішнього, так і з зовнішнього  боку безпосередньо з приміщень.  

Вікна та фрамуги, що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і  більше від підлоги, обладнуються пристроєм  для відчинення іх з підлоги. Вікна, які розміщені на рівні підлоги, треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше.

Віконні прорізи приміщень  відділень обробки водними розчинами  та фарбування замість підвіконних  дощок повинні мати відкоси з  нахилом, які облицьовують глазурованими  або іншими водостійкими плитками.

Підлогу у відділеннях  обробки водними розчинами та фарбування необхідно виготовляти  із водонепроникних матеріалів, стійких  до впливу кислот, лугів і гарячої  води. Поверхня підлоги повинна бути неслизькою. 
Рівень чистої підлоги в цих приміщеннях повинен бути на 30 мм нижчим за рівень підлоги інших суміжних приміщень і мати нахил у бік дренажних каналів. 

Дільниці або робочі місця, на яких виконуються технологічні процеси, що супроводжуються значним виділенням тепла та вологи, а також шкідливої  пари (газів) та пилу.

Основні виробничі приміщення забороняється захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовими виробами, відходами виробництва. Для збирання відходів виробництва та сміття у  виробничих приміщеннях у зручних  місцях встановлюються ящики для  сміття та урни, які необхідно щомісячно  в міру накопичення очищувати.

Будівлі підприємств заввишки 12 м і більше у відповідності  з вимогами СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий обладнуються пасажирськими і, в разі необхідності, вантажними ліфтами.  

 

3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт

Основною умовою безпечного виконання робіт слюсарями-ремонтниками є, насамперед, чітке знання ними правил та інструкцій з охорони праці  при виконанні самих різних за характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій.

Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці  при виконанні слюсарно-ремонтних  робіт є справний стан інструменту, обладнання, засобів особистого захисту, а також правильна організація  робочого місця. 

Передачі (ременні, ланцюгові, зубчасті тощо), розташовані за межами корпусів металообробних верстатів  та які можуть викликати небезпеку  травмування, обладнуються захисними  огорожами (суцільними або з жалюзі) забезпечуються пристроями (рукоятками, скобами тощо) для зручного та безпечного відкривання їх або зняття, переміщення  або установлювання. 

Захисні пристрої (екрани), які  огороджують зону обробки, повинні  захищати працюючого від відлітаючої  стружки та мастильно-охолоджуючої рідини. 

Захисні пристрої не повинні  обмежувати технологічні можливості верстата і викликати незручності при  роботі, прибиранні, налагодженні, приводити  при відкриванні до забруднення  підлоги мастильно-охолоджуючою рідиною. Кріплення захисних засобів повинне  бути надійним, виключати випадки  самовідкривання. 

Поверхня верстатів, захисних засобів, органів управління, верстатного  приладдя і пристроїв не повинні  мати гострих країв та задирок, здатних  травмувати працюючого. 

Верстати обладнуються пристроями, які запобігають самовільному опусканню  шпинделів, кронштейнів, головок, бабок, рукавів, поперечин. 

Органи ручного управління (в тому числі ті, що знаходяться  на пультах електричного управління) виконуються та розміщуються так, щоб  користування ними було зручним, не призводило до випадків затиснення і наштовхування  руки на інші органи управління або  частини верстата та виключало випадковий вплив на них. 

Закріплення на верстатах  патронів, планшайб, оправок насадкових головок інструментів і інших  зйомних елементів повинне виключати  довільне ослаблення їх закріплення  при роботі та згвинчування при реверсуванні обертання. 

Пристрої для закріплення  заготовок, які обертаються, інструменти, бортштанг (поводки, планшайби, патрони, оправки з гайками тощо) повинні  мати гладкі зовнішні поверхні. При  наявності на зовнішніх поверхнях  виступаючих частин, заглиблень, які  при роботі можуть травмувати працюючих, ці пристрої огороджуються.

Деревообробне обладнання забезпечується запобіжними та захисними пристроями, які виключають:

· небезпечне зіткнення людини з елементами, що рухаються, та з  ріжучими інструментами; 

· виліт ріжучого інструмента  або інших деталей, що рухаються;  

· викидання ріжучим інструментом заготовок, що обробляються, і відходів;  

· можливість травмування  людей при установленні та зміні  ріжучих інструментів; 

· можливість виходу за установлені  межі рухомих частин обладнання (кареток, салазок, возиків, рамок, столів, супортів).  

Деревообробне обладнання оснащується  надійно діючими пристроями для  пуску і зупинення його безпосередньо  з робочого місця верстатника. 

Інструменти, які використовують при слюсарно-ремонтних роботах, повинні бути в повній справності та використовуватись за призначенням.  

Інструменти необхідно правильно  насаджувати та надійно закріплювати на дерев'яних рукоятках. Рукоятки для  молотків і тому подібних інструментів пропилюються та розклинюються сталевими  клинками. Рукоятки повинні бути овальної форми з ретельно обструганою  поверхнею і поступовим потовщенням  до вільного кінця. 

Напилки, стамески, викрутки та інші інструменти з загостреними неробочими кінцями міцно закріплюються  в точених, гладких і рівно  зачищених рукоятках. Рукоятки повинні  мати довжину у відповідності  з розмірами інструменту , але  не менше 150 мм і стягуються металевими кільцями. 

Гайкові ключі повинні  відповідати розмірам гайок і  головок та не повинні мати тріщин, задирок. Губки ключів повинні бути паралельні. 

Поверхня бойка слюсарних  молотків повинна бути трохи опуклою. Використання молотків з розбитими  бойками, які мають задирки або  збитими убік, не допускається. 

Розвідні ключі повинні  мати легкий хід розвідної щоки паралельно до нерухомої. 

Слюсарні лещата та трубкові притискачі слід міцно прикріплювати  болтами до верстата. 

Губки лещат повинні бути паралельні і мати гостру насічку.

Усі абразивні інструменти, а також кінці шпинделя, що обертаються, та кріпильні деталі огороджуються  захисними кожухами. Кожух міцно  закріплюється на верстаті. 

У паспорті верстата, який працює абразивним інструментом, крім повної характеристики верстата вказуються матеріал та основні розміри захисного  кожуха, а також форма і максимальні  розміри інструмента. 

Біля кожного верстата на видному місці вивішується  табличка з указанням граничної  робочої окружної швидкості інструментів, що використовуються, та число обертів  за хвилину шпинделя верстата.