Техногенні надзвичайні ситуації та їх наслідки. Найбільші техногенні катастрофи

Пожежі  та вибухи

Вибухи та їх наслідки – пожежі, виникають на об’єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини,  від дії яких люди гинуть частіше, ніж вогню.

В останнє десятиріччя  від третини до половини всіх аварій на виробництві пов’язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок  ушкодження електропроводки та машин, що перебувають під напругою, опалювальних систем. Інколи причиною пожежі може бути людський фактор.

Найбільші техногенні катастрофи

І. Аварії з  викидом радіоактивних речовин  у навколишнє середовище

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в  атмосферу радіоактивних речовин , внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

На підприємствах атомної  енергетики відбулися такі значні аварії :

• 1957 р. – аварія в Віндскейлі ( Пн.Англія) на заводі по виробництву плутонію ( зона радіоактивного забруднення становить 500 кв.км.);
• 1957 р. -  вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм 90 території, на якій мешкало півмільйона осіб) ;
• 1961 р. – аварія на АЕС в Айдахо – Фолсі, США
• 1979 р. – аварія на АЕС «Тримайл – Айленд» у Гарисберзі, США.

Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Внаслідок  грубих порушень, правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для  людства роком вступу ядерної  біди. Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які тривало проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати  масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною. Також не можна забути і  про наслідки вибуху декількох десятків атомних бомб, які були скинути над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, грунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів.

Одним із наслідків таких  аварій є довгострокове опромінення  малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться  в продуктах харчування. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів.

   ІІ. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.

Безпосередніми причинами  цих аварій є :порушення правил безпеки  й транспортування, недотримання техніки  безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей, тощо.

   Одним з найяскравіших  прикладів аварій може служити  аварія, яка трапилась на хімічному  підприємстві американської транснаціональної  корпорації « Юніон Карбайд»  в індійському місті Бхопал 1984 року. Викид стався раптово в  нічний час. В результаті аварії  в атмосферу потрапило декілька десятків тонн газоподібного компонента – метилізоціонату.  Ця сполука -  дуже сильна отрута, яка викликає ураження очей, органів дихання, мозку та ін.. Загинуло більше 2,5 тис осіб. Причинами  цієї катастрофи  стали значні прорахування в проектуванні підприємства, недосконалість системи, попередження витоків отруйних газів.

ІІІ. Найбільші  в історії мореплавства катастрофи

Однією з перших є катастрофа пасажирського судна « Дона Пас» в районі Філіппін,яка забрала 3132 життя. Того ж року в катастрофі англійського пасажирського порома « Геральд  офф фри ентер прайз» загинуло 1193 особи. При розслідуванні останньої катастрофи виявилось, що безпосередньою причиною стала колективна помилка капітана і команди. Людські помилки призвели до загибелі технічно справних кораблів « Михайло Ломоносов» та « Адмірал Нахімов» при спокійному морі та ясній погоді.

Висновок:

Велику небезпеку становлять техногенні катастрофи, які виникають  внаслідок порушення технологічного процесу або раптового виходу з ладу машин, механізмів і технічних  пристроїв під час їх експлуатації. До техногенних катастроф відносяться  різні аварії на промислових і  енергетичних об’ єктах, а також на транспорті, розтікання по поверхні грунту і води токсичних рідин і нафтопродуктів та ін.. Великі аварії і катастрофи техногенного характеру в останні десятиліття мали істотний вплив на життя і здоров’я планети, середу його проживання. Техногенні катастрофи детерміновані людським фактором, тому проводиться робота по їх профілактиці: ведеться тестування техніки на запитання її зносу, перевіряється дисципліна і професіоналізм обслуговуючого персоналу. Оскільки повністю запобігти можливість техногенної катастрофи не можна, то необхідно передбачити заходи щодо своєчасного оповіщення про її можливий початок, плани її локалізації, евакуації населення із постраждалого району та організація допомоги потерпілим і вижив в зоні лиха. Аварії та катастрофи вельми часті явища в нашій країні, кожному властиві свої особливості, характер уражень, обсяг і масштаби руйнувань, величина лих і людських втрат. Знання причин виникнення і НС техногенного характеру дозволяє при завчасне вжиття заходів захисту, при розумному поведінці населення в значній мірі знизити всі види втрат. Все населення має бути готове до дій в екстремальних ситуаціях, вміти володіти способами надання першої медичної допомоги потерпілим. 
Список використаної літератури

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М. Зацарний В.В. «Безпека життєдіяльності». –К.:, 2002
2. Губський А.І. Цивільна оборона. - К., 1995.
3. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.
4. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
5. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
6. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
7. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М.С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
8. http://coolreferat.com/Техногенные_катастрофы_3_часть=2