Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 21:59, диссертация
На прикінці ХХ століття лідери світової науки залічили проблему здоров`я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля1. Нині у науковому обігу виникло нове визначення - антропологічна катастрофа2, сутність якої полягає в тому, що згідно з основним біологічним законом кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету (ХХ століття) вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному розвитку3. Ці зміни в останній чверті століття, як свідчать об`єктивні дослідження, набули катастрофічного масштабу4. За даними медичної статистики підвищення показників захворюваності і смертності спостерігається саме з другої половини ХХ століття, і деякі вчені пов`язують це з тим, що негативні процеси набули планетарного розмаху5.
Ставлення молоді до алкоголю: практика вживання і діапазон наслідків
Одне із завдань дослідження
- з’ясувати ставлення
За даними Українського інституту громадського здоров’я показник захворювань на хронічний алкоголізм серед підлітків становив у 1995 р. 0,45 на 10 тис., у 1996 р. - 0,373.
За результатами проведеного
опитування у віці 10-22 роки лише 23% респондентів
не мають досвіду вживання алкогольних
напоїв. Переважну більшість серед
тих, хто ніколи не вживав алкоголь,
становить молодша група
Виявлено чітку залежність:
практика вживання алкогольних напоїв
поширюється з віком
Показовими є дані щодо віку першого випадку вживання алкогольних напоїв. Наприклад, найбільша частка респондентів зазначили, що вперше скуштували пиво у 10 років - 28% та у віці від 16 років і старше - 9%, ніколи його не вживали 24%. “Знайомство” з вином та міцними напоями відбувається переважно у підлітковому віці 13-16 років і старше (зокрема у групі респондентів 10-14 років досвід першого вживання хоча б склянки вина мають 43%). Ніколи не вживали вина та міцних напоїв серед усіх опитаних відповідно 31 і 43%. Майже половина (43%) представників молодшої групи (10-14 років) взагалі не відповіли на запитання щодо віку першого вживання пива. Ще 75% респондентів цього ж віку проігнорували запитання щодо першого вживання міцних напоїв. Такий розподіл може свідчити про схильність дітей та підлітків до скритності, їхню упередженість щодо конфіденційності індивідуальних відповідей на запитання анкети.
З метою з’ясування інтенсивності вживання алкоголю респондентам було запропоновано відповісти на запитання щодо кількості вжитих ними напоїв протягом останніх 30 днів, оскільки цей період часу значно легше пригадати. Розподіл відповідей усіх респондентів дає можливість констатувати, що незалежно від міцності напоїв періодичність їх вживання молоддю впродовж останнього місяця становить 1-2 рази. Відсоток дітей та підлітків (10-14 років), котрі зазначили, що вживали алкоголь саме стільки разів, вище порівняно з когортою старших (15-22 роки). Так, пиво випивали 1-2 рази протягом останнього місяця на час опитування 25% 10-14-річних та 2% - 15-22-річних, вино - відповідно 18 і 5%. Щодо міцного алкоголю, то 1-2 рази протягом останніх 30 днів, вживали його здебільшого юнаки та дівчата 15-22 років, останніх - вдвічі частіше (відповідно 8 і 15%). Зауважимо, що старша молодь вживає алкоголь більш регулярно - 3-5 разів на місяць. У цілому, серед алкогольних напоїв, які респонденти випивали найчастіше, 10-19 і навіть 20-30 разів на місяць (в основному це стосується 15-22- річних), є пиво.
Середній вік першого сп’яніння зміщений у бік старших молодих людей (від 16 років і старше, 14% усього масиву опитаних та 29% серед вікової групи 15-22-річних). Не доводилося перебувати у стані алкогольного сп’яніння майже половині опитаної молоді (45%), більшість з них становлять респонденти молодшого віку. Так, у відповідях на запитання “У якому віці (якщо таке траплялося) ти вперше відчув/ла алкогольне сп’яніння?” варіант “ніколи” зазначили серед 10-річних опитаних 65%, а ще 31% взагалі не відповіли на запитання, 11-річних - 78%, 12-річних - 80%, 13-річних - 63%, половина - серед підлітків 14 років (52%), з-поміж 15-річних ніколи не відчували сп’яніння вже 39%, з 16-річних - 29%, серед респондентів 17 та 19 років - по 19%, 18-річних - кожен п’ятий (21%), а серед молодих людей 20 та 21 року “ніколи” відповіли лише по 14%, 22-річних - 15%. Серед тих, у кого не має досвіду вживання алкогольних напоїв до стану сп’яніння у віковій групі 10-14 років дівчат виявлено 71%, хлопців - 63%, у віковій групі 15-22 роки таких “непитущих” значно менше, однак дівчат все ж менше за молодих чоловіків - відповідно 25 і 18%. Отже, до вживання алкоголю у надмірній кількості (до стану сп’яніння) здебільшого схильні молоді люди чоловічої статі старшого (15-22 роки) віку.
Респондентам 15-22 роки було запропоновано визначити ступінь їхнього сп’яніння під час останньої випивки за 10-бальною шкалою від “1” (“лише приємні відчуття”) до “10” (“тяжке сп’яніння, ледве тримався на ногах”). Найбільш часто вживаними виявилися нижчі показники шкали: майже кожен третій опитаний відчував лише приємні відчуття (38%) - 56% жінок та 43% чоловіків, 16% - взагалі ніколи не були п’яними – відповідно 20 і 12%. Про те, що “ледве трималися на ногах” зазначили лише 2% усіх опитаних.
Таблиця 2.6.3
Оцінка респодентами ступеня їхнього
сп’яніння під час останньої випивки
(%тих, кому виповнилося15-22 роки)
Тільки приємні почуття |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тяжке сп’яніння, ледве тримався на ногах |
Ніколи не був п’яним |
Немає відповіді |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
< |
Информация о работе Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи