Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи

Відносно невелика група  молоді (4%) обрала варіанти відповідей "не працюю за власним бажанням і  не хочу працювати" та "відпочиваю від навчання та від роботи і міркую, що робити далі". До цієї ж групи слід віднести й тих респондентів, які зазначили, що вони ніде не працюють і не навчаються, бо готуються до вступних іспитів у навчальному закладі.

9% респондентів на час  опитування доглядали за власними дітьми або займалися домашнім господарством.

Сприйняття молоддю соціальних проблем українського суспільства

З метою визначення соціальних проблем українського суспільства, що найбільше непокоять українську молодь, респондентам було запропоновано визначити своє ставлення до деяких з них, а також назвати проблеми, які молоді люди найчастіше обговорюють зі своїми друзями.

До проблем, які найбільше  турбують молодь, респонденти віднесли: безробіття (55%), загальне зниження рівня  життя (37%), зростання злочинності (36%), зростання цін (45%), зубожіння населення (31%), наркоманію (25%), низький рівень заробітної плати (42%), СНІД (23%).

Проблеми, що стосуються забезпечення здорового способу життя, турбують загалом кожного десятого респондента  віком 15-22 роки: зловживання палінням (10%), недостатні можливості для занять фізичною культурою та спортом (9%), низький рівень поінформованості про здоровий спосіб життя (3%), алкоголізм (8%), стан довкілля, екологія (18%), низький рівень медичного обслуговування (18%) (див. діагр. 2.1.1).

 
Діаграма 2.1.1

 
Розподіл відповідей на запитання: "Які з перелічених нижче проблем непокоять сьогодні Вас та Ваших друзів понад усе?"*,%

 

 
* У діаграмі наведений розподіл  відповідей стосовно найбільш  часто згадуваних респондентами  проблем.

** Респонденти могли  назвати кілька проблем, тому сума відповідей не дорівнює 100%.

Вельми точним індикатором актуальності тієї чи іншої проблеми для респондента  є частота її обговорення, адже здебільшого  люди обговорюють саме ті проблеми, котрі їх турбують понад усе. Частіше  за інші у молодіжному середовищі обговорюються такі проблеми: заробіток грошей; організація відпочинку; одяг, зовнішність, мода; музика, спорт, відпочинок; побутові, сімейні та сексуальні проблеми. Тобто, в умовному рейтингу проблем перелічені питання посідають перші позиції. Цікаво відмітити, що для молоді неабияке значення мають музика та спорт. За результатами роботи фокус-груп, в яких брали участь експерти з молодіжних проблем, неодноразово наголошувалось на тому, що на молодь величезний вплив справляє музика, яку вони слухають або яку виконують самі. Можна передбачити, що пісенні тексти та загалом музикальні твори істотно впливають на формування способу життя молоді.

 
Діаграма 2.1.2

 
Розподіл відповідей на запитання: "Які з перелічених нижче проблем непокоять сьогодні Вас та Ваших друзів понад усе?" за віком*,%,

 

* У діаграмі наведений розподіл відповідей стосовно найбільш часто згадуваних респондентами проблем.

 

Залежно від віку опитаних респондентів чітко простежується відображена  у діагр. 2.1.2 закономірність: старших (віком 18-22 роки) респондентів частіше  непокоять проблеми, пов’язані з економічними негараздами: зубожіння населення, безробіття, низький рівень заробітної плати. Більш молодих (15-17 років) респондентів частіше непокоїть зростання злочинності, наркоманія, СНІД.

 
Діаграма 2.1.3

 
Розподіл відповідей на запитання: "Які з перелічених нижче проблем непокоять сьогодні Вас та Ваших друзів понад усе?" за статтю*, %

 

 
* У діаграмі наведений розподіл  відповідей стосовно найбільш  часто згадуваних респондентами  проблем.

Виявлено існування суттєвих відмінностей у сприйнятті проблем залежно  від статі респондентів (див. діагр. 2.1.3). Дівчат та молодих жінок більше непокоять безробіття, загальне зниження рівня життя, загроза війни та поширення СНІДу. Для молоді чоловічої статі більше, ніж для дівчат актуальні питання поширення наркоманії.

Практично перелік проблем, що найбільше непокоять молоде покоління, збігається із темами обговорення. Перш за все, це матеріальний достаток та можливість реалізувати свій професійний потенціал, стан власного здоров’я, а також чинники, які на його впливають, сексуальні та побутові проблеми (діагр. 2.1.4).

 
Діаграма 2.1.4

 
Розподіл відповідей на запитання: "Як часто Ви обговорюєте кожне з перелічених питань із своїми друзями ?"*,%

 

 
* Сума відповідей “часто” і  “дуже часто”.

**У діаграмі наведений  розподіл відповідей стосовно 10 найбільш часто обговорюваних  проблем.

Виявлено існування відмінностей в інтенсивності обговорення  молодими людьми проблем залежно  від віку. Респонденти віком 15-17 років  частіше, ніж молодь старшої вікової  групи (18-22 роки) обговорюють перебіг  подій на спортивних майданчиках  та спортивні досягнення, одяг, тенденції моди тощо.

Серед старшої вікової  групи молоді предметом обговорення  здебільшого є питання, пов’язані  з економічними проблемами, сімейними  та побутовими питаннями (див. діагр. 2.1.5).

 
Діаграма 2.1.5

 
Розподіл відповідей на запитання: "Як часто Ви обговорюєте кожне з перелічених питань із своїми друзями ?" за віком*, %

 

* Сума відповідей “часто”  і “дуже часто” .

 
Респонденти жіночої статі частіше, порівняно з чоловіками і юнаками, обговорюють питання економічні, сімейні і, що зрозуміло, нові віяння моди та можливість мати приємну зовнішність  тощо. Хлопці та молоді чоловіки активніше обговорюють спортивні здобутки та шляхи заробітку грошей (див. діагр. 2.1.6).

 
Діаграма 2.1.6

 
Розподіл відповідей на запитання: "Як часто Ви обговорюєте кожне з перелічених питань із своїми друзями ?" за статтю *,%

 

* Сума відповідей “часто”  і “дуже часто”.

 

До найменш популярних тем молодіжного  спілкування респонденти віднесли: міжнаціональні відносини, проблеми національної культури, виїзд за кордон на тривалий час, релігійні і екологічні проблеми та стан навколишнього середовища. Слід зауважити, що, попри активне обговорення молоддю питань спорту і спортивних змагань, проблеми здорового способу життя як такого цікавлять вельми не багатьох. Отже, молодь здебільшого цікавиться спортом як сторонній спостерігач, а не як активний учасник змагань.

Роль батьків у формуванні здорового  способу життя дітей 

Запитання щодо впливу батьків  на формування здорового способу життя дітей було включено до інструментарію для опитування дітей віком 10-14 років.

Важлива і багато в чому вирішальна роль сім’ї та батьків  в процесі соціалізації дитини обумовлена такими її особливостями:

1) більшість форм життєдіяльності людини реалізуються через репродуктивну, виховну, економічну, комунікативну та інші функції сім`ї. В результаті сім`я формує власний спосіб життя, мікрокультуру, основою якої виступають цінності і елементи культури суспільства або окремих його соціальних груп. Таким чином, сім`я є суспільством у мініатюрі, осередок, з якого вибудовується вся соціальна взаємодія;

2) дитина включається  в сім`ю з дня її народження, коли вона є найбільш сприйнятливою  до виховних впливів (як свідомих  з боку батьків, так і внутрішньосімейної атмосфери в цілому). Фактично, сім`я є першою ланкою між людиною і суспільством, яка передає від покоління до покоління певні соціальні цінності, що на суб`єктивному рівні виступають як ціннісні орієнтації членів сім`ї.

3) емоційним характером зв`язків між членами сім`ї на основі почуття любові і прихильності створює сприятливе підгрунтя для спрацювання таких неусвідомлюваних дитиною соціально-психологічних механізмів впливу, як навіювання, наслідування тощо. При цьому забарвленість емоційних контактів безпосередньо позначається на формуванні почуття задоволеності (незадоволеності) собою і оточуючим світом. Як стверджують фахівці з проблем дитинства, більшість неповнолітніх злочинців страждала не стільки від недостатнього контролю і покарання, скільки від нестачі любові;

4) неперервністю і довготривалістю,  постійним контактом осіб різної  статі, віку, життєвого досвіду,  що сприяє наслідуванню і інтеріоризації (засвоєнню) дітьми зразків поведінки  саме батьків і тільки потім  - інших людей поза сім`єю.

Таке складне сплетення  об’єктивних і суб’єктивних чинників обумовлює значний виховний потенціал  сім’ї та безпосередньо батьків, їхній визначальний вплив на процеси  і результати соціалізації дитини.

За таких обставин особливо актуальним є визначення конкретного впливу батьків на спосіб життя їхніх дітей.

54% респондентів зазначили,  що регулярно обговорюють з  батьками проблеми свого здоров’я. Майже половина з опитаних  обговорює з батьками питання  щодо шкідливого впливу алкоголю, наркотиків та тютюну на здоров’я людини. Тобто батьки, за свідченнями респондентів, спричиняють безпосередній вплив на формування способу життя, досить активно обговорюють з дітьми наслідки шкідливих звичок, їх вплив на здоров’я. За даними опитування батьки мають великий "кредит довіри" з боку дітей. Так, у разі необхідності отримати додаткову інформацію щодо алкоголізму, наркоманії та тютюнопаління дві третини (61%) дітей звернулися б саме до батьків.

Взагалі респонденти вважають, що від стосунків з батьками, батьківської сім’ї здоров’я кожної людини залежить “значною мірою” або навіть “вирішальним чином”. Причому цей вплив респонденти оцінюють значно вище, ніж будь-яких інших чинників .

Слід відзначити, що на сучасному етапі розвитку нашого суспільства існує небезпека розриву між цінностями декларованими і тими, що реально функціонують у суспільстві. Це призводить до викривлення системи соціальних цінностей та орієнтирів і деформації пов`язаних з нею соціальних інститутів, в тому числі - сім`ї.

Поведінка батьків не завжди відповідає тим "виховним гаслам", які вони проголошують. Так, наприклад, багато батьків (38%) палять у приміщеннях, де проживають разом з дітьми.

Порівняно рідко (на межі статистичної похибки) паління та вживання алкоголю дітьми є причиною непорозумінь між батьками та дітьми. Вочевидь, таку ситуацію можна пояснити і тим, що батьки приділяють досить багато уваги спілкуванню з власними дітьми стосовно здоров’я та здорового способу життя. 70% респондентів зазначили, що батьки не дозволили б їм палити взагалі.

Молода людина у колі родинних зв’язків: обов’язки та переваги

На думку більшості (60%) респондентів віком 15-22 роки, стосунки з батьками, рідними, дітьми впливають  на здоров’я кожної людини “значною мірою” та “вирішальним чином”. Так само, як вважають 76% респондентів, “значний” та “вирішальний” вплив на формування способу життя молоді справляє батьківська сім’я.

Як відомо, існує кілька психологічних механізмів, які батьки застосовують у вихованні власних  дітей. По-перше, це механізм підкріплення, яким батьки оперують певною системою заохочень і покарань тієї поведінки дитини, яку вони вважають правильною чи неправильною. Тим самим у свідомості дитини вкорінюється певна система ціннісних норм та настанов, стандартів і життєвих планів, дотримання і прагнення реалізації котрих для дитини поступово стає внутрішньою потребою. Якщо ці стандарти і плани реалістичні, то, досягаючи їх, дитина, а згодом і доросла людина, підвищує рівень власної самоповаги, формує позитивний “Я-образ”. Якщо ж стандарти і плани батьків не відповідають наявним можливостям дитини, не враховують її власних інтересів і схильностей, то у разі невдачі втрачається віра в себе, знижується рівень самоповаги, виникають труднощі із самовизначенням.

З підкріпленням тісно  пов’язаний механізм так званого навіювання, за яким батьки навіюють дитині її образ і самооцінку, які можуть бути як позитивними (дитині навіюється, що вона є доброю, розумною, здібною), так і негативними (дитині навіюється, що вона є злою, нерозумною, нездібною). Безумовно, негативні висловлювання батьків можуть мати під собою певне підгрунтя, однак інтеріоризовані у свідомості дитини, вони починають визначати змістовні характеристики її самосвідомості, створюючи передумови для деформації особистості, гальмуючи розвиток і утруднюючи соціальну адаптацію дитини. Тому дуже важливим є сприйняття дорослими особистості дитини як такої, що відповідає позитивному соціальному еталону, нехтуючи водночас деякими її негативними рисами; несхвалення окремих вчинків дитини не повинно зумовлювати негативну оцінку її в цілому. В іншому випадку реальною є небезпека виникнення гострої суперечності між реалізацією потреби кожної людини в самоповазі й навіюваним ззовні негативним образом, що спричинятиме дезінтеграцію особистості, порушення її цілісності.

 
Діаграма 2.1.7

 
Розподіл відповідей на запитання: "У який спосіб найчастіше батьки карають тебе за провину ?" за статтю, %

 

 
За результатами опитування майже  половина дітей віком 10-14 років часто  конфліктують з батьками через різні  причини. Більшість батьків вдаються до системи покарань, як основного  механізму виховання (див. діагр. 2.1.7). Тільки 14% дітей зазначили, що батьки не карають їх ніяким чином. Найбільш поширеним (47%) за свідченнями дітей, видом покарання є лайки, тобто вербально-психологічні методи виховання-навіювання. 18% дітей зазначили, що батьки просять їх більше так не вчиняти. Досить поширеним методом виховання є обмеження свободи дитини: її ставлять у куток, забороняють займатися улюбленою справою, не дозволяють гратися на вулиці тощо.