Суть собівартості та особливості її формування на підприємстві

Темпи приросту:

Тпрл = ( Трл – 1) 100                                           (1.9)

Тпрб = (Трб – 1) 100                                          (1.10)

Середньорічний темп приросту:

                                            (1.11)

Для визначення тенденції зміни показника за тривалий період при коливанні даних використовується вирівнювання на основі методу найменших квадратів.

При цьому на основі типу закономірності використовується рівняння прямої або параболи. Якщо в основі закономірності зміни лежить безперервний постійний приріст або спад абсолютного рівняння – застосовується рівняння прямої:

,                                             (1.12)

де – розмір початкового рівня; – розмір середнього абсолютного рівня значення.

Параметри прямої визначаються вирішенням системи двох рівнянь:

,                        (1.13)

Якщо в основі закономірності зміни показників лежить прискорення, а не швидкість, і прискорення є постійною величиною, то вирівнювання проводиться по параболі. Рівняння параболи:

,                                                     (1.14)

У цьому випадку параметри кривої зміни показники визначаються рівняннями системи трьох рівнянь:

,                                          (1.15)

Даний метод дає можливість оцінити в кількісному вираженні зміни досліджуваного показника – собівартості виробництва продукції.

Метою розробки плану із собівартості продукції є визначення планових, економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво запланованих обсягів продукції. Величина витрат на виробництво всієї товарної продукції, продукції, що підлягає реалізації, та кожного виду виробу визначається техніко-економічними розрахунками.

У процесі планування собівартості вирішується низка завдань, серед яких основними є:

- розрахунок вартості  необхідних ресурсів;

- обчислення собівартості  виробництва кожного виду продукції та її рентабельності. Це є критерієм нижнього рівня ціни та умовою формування виробничої програми;

- визначення загальної  величини витрат на виробництво  запланованих обсягів виробів.

Потрібно звернути увагу на те, що план собівартості продукції розробляється в такій послідовності:

- складається кошторис  витрат і калькулюється собівартість продукції та послуг цехів виробничої інфраструктури;

- складаються кошториси: витрат, пов’язаних із підготовкою  та освоєнням виробництва продукції, відшкодування зносу спеціального інструменту та пристроїв спеціального призначення; загальновиробничих витрат за цехами основного виробництва з наступним узагальненням їх по підприємству; адміністративних витрат; витрат на збут та інших операційних витрат;

- калькулюється собівартість  одиниці продукції за видами;

- розраховується собівартість усієї товарної продукції і продукції, що реалізується;

- складається  зведений кошторис витрат операційної  діяльності

Засвоївши методику калькулювання окремих видів продукції, розрахунку виробничої собівартості, перейдемо до складання зведеного кошторису витрат на виробництво.

До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві продукції.

Складається зведений кошторис на підставі таких розрахунків:

- витрат  на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;

- основної та  додаткової заробітної плати  робітників, зайнятих у виробництві  продукції, з відрахуванням на  соціальні заходи;

- кошторисів витрат цехів допоміжного виробництва;

- кошторисів витрат, пов’язаних  із підготовкою та освоєнням  виробництва продукції;

- кошторисів витрат на  утримання, експлуатацію та ремонт  устаткування;

- кошторисів витрат, пов’язаних  із відшкодуванням зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення;

- кошторисів загальновиробничих  витрат.

При складанні зведеного кошторису враховуються всі операційні витрати планового періоду.

Факторний аналіз. Визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативних показників –  це одне із методологічних питань в аналізі. У детермінованому аналізі для цього застосовують такі методи: ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, відносних різниць, пропорційного поділу, інтегральний метод, метод логарифмування, балансовий спосіб та інші.

Найбільш універсальний з них — метод ланцюгової підстановки. Його застосовують для розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних моделей: в адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних (комбінованих). Цей спосіб дає змогу визначати вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і наступних факторів, допускаючи, що інші не змінюються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дає змогу елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити його вплив на приріст результативного показника. Схематично це можна подати так:

Таблиця 1.1

Рівень результуючого показника під впливом факторів

Рівень результуючого показника	Фактор
	x1	x2	x3	x4
Y0	t0	t0	t0	t0
Yум.1	t1	t0	t0	t0
Yум.2	t1	t1	t0	t0
Yум.3	t1	t1	t1	t0
Y1	t1	t1	t1	t1

t0 - базове значення факторного показника (минулого періоду, плану, іншого підприємства); t1, - поточний рівень факторного показника.

Загальна зміна результативного показника

ΔYзаг=Y1-Y0                                                      (1.16)

У тому числі

ΔYx1=Yум.1 – Y0

ΔYx2=Yум.2 – Yум.1

ΔYx3=Yум.3 – Yум.2

ΔYx4=Yум.4 – Yум.3

Балансова перевірка

ΔYзаг = ΔYx1+ ΔYx2+ ΔYx3+ ΔYx4                                      (1.17)

Застосовуючи метод ланцюгової підстановки передусім потрібно враховувати зміни кількісних, а потім якісних показників. Якщо ж є кілька кількісних і кілька якісних показників, то спершу слід змінити величину факторів першого рівня підпорядкованості, а потім нижчого. Використовуючи цю модель зробимо розрахунки впливу факторів на зміну собівартості виробу за методом ланцюгових підстановок.

Факторна модель:

,                                             (1.18)

де С— собівартість одиниці і-го виду продукції;

     А — сума постійних витрат, віднесена на і-й вид продукції;

    О — обсяг випуску і-го виду продукції у фізичних одиницях;

    Зі — сума змінних витрат на одиницю і-того виду продукції

С0=А0/О+З0

Сум.1=А0/О1+З0

Сум.2=А1/О1+З0

С1=А1/О1+З1

Загальна зміна собівартості:

ΔС=С1-С0

у тому числі за рахунок зміни:

а)обсягу виробництва продукції

ΔС0 =Сум.1 – С0

б) суми постійних витрат:

ΔСа =Сум.2 – С ум.1

в) суми питомих змінних витрат

ΔСЗ=С1 – Сум.2

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 

2.1 Загальна характеристика підприємства: галузева приналежність та вид діяльності, організаційно-виробнича структура і матеріально-технічна база ДП “Солотвинське лісове господарство”

 

Державне підприємство “Солотвинське лісове господарство”, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 року №57 “Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях”, засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового господарства.

Місце знаходження підприємства :

77753, Івано-Франківська область, Богородчанський район,

смт. Солотвин, вул. Грушевського 22.

Район розташування лісгоспу характеризується розвиненою лісозаготівельною промисловістю.

Ліси, належні до території підприємства, знаходяться у державній власності і відіграють велику природоохоронну і рекреаційну роль. Вони виконують полезахисні, протиерозійні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та естетичні функції, а також є джерелом одержання деревини для потреб населення і місцевих деревообробних підприємств.

Зокрема, потреба різних організацій і населення в деревині задовольняється на 78% із лісів районного лісгоспу.

Солотвинське лісове господарство було створене з метою:

- ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання  та відтворення лісів;

- охорона, відтворення та раціональне використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь.

Основними напрямками діяльності ДП “Солотвинське лісове господарство” є:

- проведення заходів з  відновлення лісів, підвищення їх  продуктивності, створення насаджень  із швидкоростучих і технічно  цінних порід;

- організація лісонасінневої  справи;

- збереження та посилення  захисних властивостей лісів;

- охорона лісів від  незаконних порубів, притягнення  до адміністративної відповідальності  та стягнення штрафів з порушників;

- здійснення протипожежних  заходів, захист лісу від шкідників  та хворіб;

- виробництво продукції та товарів народного споживання, проведення лісозаготівельних та лісопильно - деревообробних робіт;

- ведення мисливського  господарства та контроль за  дотримання правил полювання, захист  від браконьєрства;

- популяризація серед  населення значення збереження та правильного використання лісових угідь;

- здійснення зовнішньо-економічної  діяльності;

- надання рекреаційних  та туристичних послуг;

- заготівля, переробка та  зберігання деревообробної продукції  та дикоростучих плодів, ягід  та грибів.

Організаційна структура підприємства зображена на рис. 2.1.

Крім цього допоміжне виробництво включає як окремий підрозділ пожежоохоронну службу.

Від географічного розміщення підприємства багато в чому залежить витрати на постачання сировини і інших матеріалів та ресурсів. До технічних ресурсів відносяться: склад і стан основних виробничих засобів,

Рис. 2.1 Організаційна структура підприємства

забезпеченість підприємства необхідними засобами праці і технічна характеристика обладнання.

Найзагальніше уявлення про стан матеріально-технічної бази підприємства можна одержати проаналізувавши стан та структуру основних засобів. Основні засоби характеризують економічні і виробничі можливості підприємства, визначають темпи і масштаби його розвитку. Від їх величини, якісного складу, ефективності використання залежить обсяг виробництва, розвиток продуктивних сил. Забезпеченість ДП “Солотвинське лісове господарство” основними засобами протягом трьох останніх років подано в таблиці 2.1, що дасть можливість спостерігати їх динаміку.

Таблиця 2.1

Забезпеченість ДП “Солотвинське лісове господарство” основними засобами

Показники, тис.грн.	Роки
	2007	2008	2009
Будівлі та споруди	12934	12638	12467
Машини та обладнання	2533,8	2426,9	2326,9
Транспортні засоби	1464,7	1263,1	1207,6
Інструменти, прилади, інвентар	52,7	42,2	42,2
Інші засоби	17,8	23,7	16,4
Всього	17003	16393,9	16061,1