Аналіз підвищення прибутку ПрАТ "Рівне-борошно"

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з   дисципліни

Економічний аналіз 
(назва дисципліни)

на тему:

«Аналіз підвищення прибутку ПРАТ «Рівне-Борошно»»

  

	Студента (ки) 3 курсу  напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»  (прізвище та ініціали)     (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) Національна шкала ___________________________  Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _______
Члени комісії	________________  (підпис)	Талах Т.А.  (прізвище та ініціали)
	________________  (підпис)	Нужна О.А. (прізвище та ініціали)
	________________  (підпис)	Ткачук І.М. (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Луцьк - 2013 рік

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА	5
1.1. Прибуток як основний показник діяльності підприємства	5
1.2. Методика проведення діагностики прибутковості підприємства	19
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ПРИБУТКОВОСТІ ПРАТ «РІВНЕ-БОРОШНО»	28
2.1. Загальна характеристика внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища підприємства	28
2.2. Аналіз та оцінка прибутковості ПРАТ «Рівне-Борошно»	40
2.3. Факторний аналіз показників прибутку   підприємства	48
РОЗДІЛ 3. Резерви та шляхи підвищення  прибутковості ПРАТ «Рівне-Борошно»	53
3.1. Резерви  підвищення прибутковості ПРАТ «Рівне-Борошно»	53
3.2 Напрями  підвищення прибутковості ПРАТ «Рівне-Борошно»	61
Висновки	63
Список використанИХ ДЖЕРЕЛ	65

 

ВСТУП

 

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства займає така економічна категорія як прибуток. Це пояснюється тим, що саме прибуток є головною метою фірми.

Останнім часом в економіці та фінансовій системі України відбулись кардинальні зміни, що є наслідком досягнення країною економічної незалежності та соціальною спрямованістю ринкової економіки. Ці зміни мають значний вплив і на діяльність та стан підприємств на території України.

Отже, актуальність теми курсового проекту полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління підприємством, зокрема, прибутком в процесі здійснення підприємницької діяльності. Тобто дослідження питань підвищення прибутковості підприємств стає дуже нагальним, що зумовлює доцільність розгляду цього питання.

Про актуальність цієї проблематики також свідчить наявність численних публікацій, таких авторів: М.І. Біленкової, Ю.С. Воскобойника, С. Нікітіна, М.Ф. Огійчука , О.В. Олійника та ін. У вирішенні питання велику участь приймають і такі автори як Бланк І. А., Кодацький В. П., Мочерний С. В., Бондар Н. М. та інші науковці. Впровадження пропозицій та рекомендацій, наведених у роботі дозволить покращити та прискорити вирішення питань щодо прибутковості підприємств. Це дасть можливість організувати діяльність підприємств у відповідності з цілісною системою управління прибутком.

Об’єктом дослідження є Приватне акціонерне товариство «Рівне-Борошно».

Предмет дослідження – економічні відносини, щодо формування, розподілу, контролю та підвищення прибутку підприємства.

Метою роботи є дослідження теоретичних основ аналізу, розкриття діючої практики підприємств щодо підвищення прибутковості, а також пошук напрямків та шляхів вдосконалення цього процесу на основі систематизації наведених пропозицій щодо даного питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

• визначити роль прибутку як основного показника діяльності підприємства;
• подати методику проведення діагностики прибутковості підприємства;
• дослідити зарубіжний досвід підвищення прибутковості підприємств;
• оцінити внутрішнє та зовнішнє середовище об’єкта досліджень;
• провести діагностику прибутковості на матеріалах ПРАТ «Рівне-Борошно»;
• розробити напрями підвищення прибутковості підприємства.
• провести факторний аналіз та визначити розмір резервів підприємства;
• визначити розмір резервів росту прибутку та рентабельності підприємства;
• розробити шляхи збільшення прибутковості ПРАТ  «Рівне-Борошно».

Теоретичною базою курсового проекту є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі визначення, аналізу та оцінки прибутковості підприємства. Даному питанню приділяється значна увага з боку Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки, що знаходить своє відображення у законах, постановах та інструкціях.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Прибуток як  основний показник діяльності  підприємства

 

У сучасних умовах господарювання головною рушійною силою ринкової економіки, основним спонукальним мотивом діяльності підприємств, незалежно від форм господарювання, є одержання максимальної суми прибутку як основного джерела конкурентного, динамічного розвитку виробництва й вирішення соціальних та екологічних проблем суспільства.  На перший погляд, проста економічна категорія характеризується багатоаспектністю сутнісних сторін, а також різноманіттям форм, в яких вона постає. У зв’язку із цим на сьогодні поки що немає однозначного трактування сутності прибутку та методики його визначення. Теоретичні та методичні аспекти визначення прибутковості постійно привертали увагу дослідників. Вони висловлювали різні, а іноді протилежні за своєю спрямованістю погляди, що й зумовило необхідність проведення подальших досліджень.

Переходячи безпосередньо до висвітлення проблем, пов’язаних із формуванням поняття, слід зазначити, що одне з головних визначень призначень прибутку, як економічної категорії, полягає в такому. Прибуток – головна мета підприємницької діяльності, основний узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності підприємств усіх видів,незалежно від їх організаційно-правової форми [16, с.174]. З огляду на важливу роль прибутку в економічному житті, необхідна повна ясність щодо його суті. Розглянемо думки різних авторів щодо цього визначення в табл.1.1.

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Визначення прибутку з точки зору різних авторів

№	Автор	Твердження
1	2	3
1.	Бородіна Є. І. [1]	Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства,  науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування
2.	Баканів М.І. [2]	Прибуток — це частина додаткової вартості,  виробленої і реалізованої,  готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того,  як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми
3.	Кручок С. Г. [3]	Прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання
4.	Мец В.О. [4]	Прибуток народного господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці,  змін у порядку обліку фінансових результатів
5.	Мочерний С. В. [5]	Прибуток – це перетворена форма додаткового продукту й додаткової вартості, яка виражає відносини між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу його створення і привласнення
6.	Бойчик І. М. [6]	Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва
7.	Данілюк М.О. [7]	Прибуток — частина вартості додаткового продукту, виражена в грошах; частина чистого доходу; грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарського суб'єкту.
8.	Матюшенко І. Ю. [8]	Прибуток підприємства в загальному розумінні являє собою частину вартості прибуткового продукту, створеного працею, і є складовою частиною доходу підприємства
9.	Воскобаєва О.Н. [9]	Прибуток як економічна категорія охоплює широкий, надзвичайно багатообразний круг суспільних відносин, пов'язаних з освітою, розподілом і використанням додаткового продукту
10.	Кривицька О. Р. [10]	Кінцевим результатом, який створює торговельному підприємству фінансові ресурси, що необхідні для розширення його діяльності,  необхідні для формування його сталості і конкурентоспроможності на ринку товарів і послуг, є прибуток
11.	Медведев М. Ю. [11]	Прибуток – перевищення отриманого над вкладеним (як правило доходів), над понесеними заради їх отриманням витратами
12.	Савицька Г. В. [12]	Прибуток – кінцева мета і рушійний мотив товарного виробництва і ринкової економіки. Це головний стимул і основний показник ефективності будь-якого підприємства і фірми

Продовження таблиці 1.1

13.	Олійник І. О [13]	Прибуток є не лише результатом успішної діяльності, в контексті підприємництва він виступає як фактор організації виробництва
14.	Поддєрьогін А. М. [14]	Прибуток – це економічна категорія ринкової економіки, яка забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства
15.	Алексюк А. Р. [15]	Прибуток створює підґрунтя для активної участі всіх підрозділів підприємства у його формуванні і нарощуванні, що визначає зміст фінансової роботи на підприємстві

 

Розглянувши таблицю можна зробити висновок про неоднозначне трактування поняття прибутку. В моєму ж розумінні, прибуток – це головна мета підприємницької діяльності, основний узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності підприємств усіх видів, незалежно від їх організаційно-правової форми.

На підставі проаналізованої довідкової літератури можна прослідкувати зміну підходів до розуміння поняття «прибуток», яке зазнало суттєвих змін, під впливом трансформації підходів до факторів його формування (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Еволюція підходів до розуміння сутності «прибуток» від часів Радянського Союзу до сьогодення

Вітчизняні вчені досліджуючи сутність прибутку та, пояснюючи шляхи його формування, виокремили ряд різних точок зору. Результати наукових досліджень свідчать, що сучасні дослідники здебільшого розвивають теорії прибутку економістів XIX – початку XX ст., пристосовуючи їх до нових умов. З певною мірою узагальнення розмаїття методичних підходів до визначення сутності прибутку можна виділити основні концепції (теорії) прибутку:

1. компенсаційна – прибуток є платою підприємцю за ризик, його послуги, вкладений у виробництво капітал, а також за виконання організаційно-економічних функцій;
2. функціональна – прибуток виникає через недосконалість ринку, слабкість конкуренції і можливість підприємств утримувати монопольні переваги, що досягаються, зокрема, шляхом впровадження інновацій;
3. факторна – прибуток є результатом взаємодії одного (підприємництва або капіталу), кількох (праці, землі, капіталу) або всіх факторів виробництва;
4. трудова – прибуток є перетвореною формою додаткової вартості, що створюється вирахуванням з продукту праці робітників на користь підприємця (неоплачена праця найманих працівників);
5. психологічна – прибуток є психологічним фактором, тобто підприємці задля виробництва й нагромадження жертвують своїм добробутом, утримуються в повсякденному використанні коштів на особисте споживання, і завдяки цьому отримують прибуток [5, с.117].

Не вдаючись до дискусії стосовно того, яка ж із теорій є правильною, слід зазначити, що доцільно розглядати всі чинники, які залучаються до виробничого процесу – працю, землю, капітал, підприємницькі здібності та інформацію. А прибуток розуміти як економічну категорію, яка представляє собою сукупність економічних відносин, що відображають результат ефективної взаємодії всіх факторів виробництва у формі додаткового продукту, і є частиною доходу підприємства, що залишається після покриття понесених у процесі господарської діяльності витрат.

Узагальнення наукових досліджень щодо з'ясування сутності прибутку дало змогу виокремити кілька відмінних позицій, зокрема рекомендовано його розглядати з урахуванням:

• соціальних відносин – як засіб задоволення інтересів суб'єктів ринкових відносин, задіяних у його формуванні;
• економічних відносин – як частину доданої вартості, що закладається у виробництві, а фактично надходить на підприємства як складова частина виручки від реалізації продукції;
• фінансових відносин – як вид фінансового результату діяльності підприємств (поряд зі збитком та нульовим результатом), що визначається позитивним сальдо між отриманими доходами і зазнаними витратами підприємств [22, с.7].

Теорія та практика України дозволяє виокремити дві основні концепції відображення прибутку. Перша пов’язана із визначенням показників фінансового результату підприємства по затвердженому національними положеннями алгоритму їх формування. Згідно з іншою концепцією – прибуток відображається таким чином, щоб відповідати моделям прийняття рішень власників, інвесторів і кредиторів. При цьому порядок його формування є варіативним залежно від особливостей управлінського обліку підприємства.

Серед учених, які порушили питання про класифікацію прибутку, вказується Дж.Б. Кларк, а конкретно його праця «Розподіл багатства». Подальший розвиток теорії пов’язують з працями Ф. Найта, Й. Шумпетера. Саме зусиллями цих учених і був сформований новий підхід до визначення суті прибутку, який почали трактувати як породження особливих підприємницьких талантів адаптації до потреб динамічного розвитку підприємницької діяльності за двома визначальними напрямами: гнучка й адекватна відповідь на передбачений ризик і своєчасне освоєння нововведень на всіх визначальних ділянках бізнесу [19, с.22].

В економічній літературі існує багато різних видів прибутку. Його класифікують за численними ознаками. Основні із них наведені у таблиці 1.2.