Аналіз фінансової стійкості підприємства

 

Фінансова стійкість підприємства може бути оцінена більш детально за допомогою фінансових коефіцієнтів, наведених у табл. 2.3.

 

Таблиця 2.3 – Фінансові коефіцієнти, що застосовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт	Що характеризує	Розрахунок
Коефіцієнт автономії	Незалежність від позикових  коштів, показує частку власного капіталу у загальній величині капіталу підприємства	КА=ІС/ВЕ КА>0,5
Коефіцієнт співвідношення позикових  та власних засобів	Показує скільки позикових коштів приходиться на 1 грн. власних засобів	КЕС=(КТ+Кt)/ІС КЕС<0,7
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	Показує співвідношення власного оборотного капіталу та оборотних активів	КО=ЕС/АО КО≥0,1
Коефіцієнт маневрування	Відношення власного оборотного капіталу до власного капіталу підприємства	КМ=ЕС/ІС 0,2-0,5
Коефіцієнт співвідношення мобільних  та іммобілізованих активів	Скільки оборотних засобів припадає на 1 грн. необоротних активів	КМІ=АО/F
Коефіцієнт майна виробничого  призначення	Частка майна виробничого призначення  у загальній вартості активів	КПИМ=(F+Z)/ВЕ КПИМ≥0,5
Коефіцієнт прогнозу банкрутства	Частка чистих оборотних активів  у загальній вартості активів	КПБ=(АО-КТ)/ВЕ

 

Таким чином з точки  зору оцінки фінансової стійкості можна  сказати наступне:

• коефіцієнт автономії за всі три роки знаходиться у рекомендованих межах, більше ніж 0,5, що свідчить про незалежність підприємства від позикових коштів, а в свою чергу значне перевищення нормативу свідчить про ймовірність розширення можливості залучення коштів зі сторони. Таким чином підприємство знаходиться в без ризиковій зоні зниження фінансової стійкості, але при залученні коштів зі сторони, ця зона ризику може стати небезпечною;
• коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів для безризикової діяльності повинен бути нижче за 0,7, а оскільки в 2010 році цей показник дорівнював 0,03, а в 2011-2012 році із-за відсутності позикових коштів був відсутній, то це ж таки знову свідчить про без ризикову діяльність організації;
• коефіцієнт забезпеченості власними коштами за всі три роки більший за рекомендований, що свідчить про гарний фінансовий стан і про те, що підприємство має великі можливості для проведення незалежної фінансової політики;
• всі інші показники також вище своїх нормативів, що знову таки свідчить про високу фінансову стабільність на підприємстві.

Таким чином було з’ясовано, що на усьому аналізуємому проміжку часу, ТОВ «Бартнік» має високу фінансову  стабільність, але також хочеться зауважити, що кожного року підприємство має деякі коливання в значеннях  того чи іншого показника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Визначення  типу фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства – це складова характеристика фінансової стабільності, його надійності, показниками  якої, в свою чергу, є капітальна стійкість, ліквідність, прибутковість  та ризик підприємства.

До основних параметрів фінансової стійкості можна віднести: соціально-політичну  ситуацію в країні, її загальноекономічний  стан, внутрішня стійкість установи .

Тому, виходячи з цього  можна дати таке визначення фінансової стійкості підприємства – це спроможність суб’єкта господарювання, як системи  трансформування ресурсів (персоналу, матеріальних, виробничих ресурсів, активів, обладнання та інформаційних технологій) з максимальною ефективністю і мінімальним  ризиком виконувати свої функції  у ринковому середовищі попри  вплив ендогенних та екзогенних факторів.

Чотири типи фінансової стійкості:

• Абсолютна стійкість фінансового стану. Характеризується нерівністю 33<ВОК. Це співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація трапляється вкрай рідко і, як правило, її не можна розглядати як позитивну, бо за цих умов адміністрація не має можливості використати зовнішні джерела коштів для основної діяльності. Нормальний стан для підприємства, коли частка власних оборотних коштів становить трохи вище 50%.
• Нормальна стійкість фінансового стану підприємства належить до другого типу, який гарантує його платоспроможність. Характеризується нерівністю ВОК<33<ІФЗ, де ІФЗ – джерела формування запасів. Для покриття запасів використовуються різноманітні джерела коштів – власні і залучені.
• Третьому типу фінансового стану відповідає його нестійкість, що є порушенням платоспроможності підприємства. Характеризується нерівністю 33>ІФЗ. Це співвідношення говорить про те, що підприємство для покриття частини своїх запасів повинно звертатися до додаткових джерел покриття, що не є доцільним.
• Для четвертого типу властивий кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на грані банкрутства, оскільки у даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість підприємства навіть не покривають його кредиторської заборгованості й прострочених позик.

Отже, аналізуючи вище сказане  та дані пунктів 2.3 та 2.4 можна зробити  висновок про тип фінансового стану ПП «ОПВ».

• Це перший тип фінансової стійкості - абсолютна стійкість фінансового стану, що характеризується тим, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Нормальний стан для підприємства, коли частка власних оборотних коштів становить трохи вище 50%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА.  

В умовах ринкової економіки  від підприємства вимагається підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності  продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п.        

Стійкість підприємства є  якісною характеристикою його стану, індикатором його «здоров'я», запорукою  його життєздатності і підгрунттям  стабільності на ринку і розвитку у конкурентному середовищі.        

Для забезпечення фінансової стійкості у підприємства має  бути гнучка структура капіталу, вміння організувати його рух у такий  спосіб, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами  з метою збереження платоспроможності  і створення умов для самофінансування.        

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани  успішно виконуються, то це позитивно  впливає на фінансове становище  підприємства. Навпаки, внаслідок спаду  обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення собівартості продукції, зменшення виручки і  суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.         

Стійке фінансове становище, у свою чергу впливає на виконання  виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними  ресурсами. Тому фінансову діяльність як складову господарської діяльності має бути спрямовано на забезпечення планомірного надходження і витрат грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу та найбільш ефективне його використання.          

Ефективне управління внутрішніми  факторами діяльності підприємства для підвищення фінансової стійкості  має передбачати: оптимізацію складу і структури активів підприємства, раціоналізацію їх обороту; ефективне  розміщення власних фінансових ресурсів та мобілізацію залученого капіталу; забезпечення самофінансування за рахунок  прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; ліквідацію заборгованості підприємства.          

Створення сприятливого зовнішнього  середовища для підвищення фінансової стійкості підприємств слід здійснювати  за напрямками: формування багатоукладної  економіки; надання правовому забезпеченню більшої динамічності, якості і соціально-економічної результативності; удосконалення системи оподаткування, цінової політики, кредитної системи.       

В умовах кризового становища  нашої країни перед підприємствами стоїть проблема зміцнення фінансової стійкості. Зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства можливе  за умови досягнення оперативних  цілей,  а саме:      

1. Усунення неплатоспроможності  підприємства;     

2. Відновлення фінансової  стійкості підприємства;      

3. Зміна фінансової стратегії  з метою прискорення економічного  зростання;     

4. Збільшення обсягу позитивного  грошового потоку;     

5. Зниження обсягів споживання  інвестиційних ресурсів підприємства  у поточному  періоді.     

Основні оперативні цілі досягнення неплатоспроможності:     

1. Збільшення величини  грошових активів, які забезпечують  покриття поточних зобов'язань;     

2. Зменшення суми поточних  зовнішніх фінансових зобов'язань  підприємства;     

3. Зменшення суми поточних  внутрішніх фінансових зобов'язань  підприємства.                  

Усунення неплатоспроможності - найважливіше завдання, бо коли підприємство може своєчасно погасити свої борги  перед кредиторами, це свідчить про  встановлення системи розрахунків  і попереджує виникнення процедури  банкрутства. Хоч неплатоспроможність  підприємства може бути  усунена за рахунок виконання низки фінансових заходів, фактори, які призвели до неплатоспроможності , можуть залишатись без змін.       

Отже, можна стверджувати, що фінансова стійкість - комплексне поняття, яке перебуває під впливом  різноманітних фінансово-економічних  процесів, тому їх слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення і використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності  й  кредитоспроможності.        

Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами,  здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Так як в процесі аналізу  фінансової стійкості підприємства ТОВ «Бартнік»  було встановлено, що підприємство має абсолютну стійкість  фінансового стану, що дає йому змогу  бути незалежним від кредиторів, у підприємства гнучка структура капіталу, також в аналізованих періодах забезпечується перевищення доходів над витратами, що є основою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.

Тому, можна зробити такий  висновок, що на даний час підприємство не потребує особливих шляхів зміцнення  своєї фінансової стійкості, а лише підтримання свого теперішнього стану, що залежить, як від зовнішніх  чинників, так і від керівництва  та персоналу ПП «ОПВ».

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Роблячи висновок про розглянуту тематику в  курсовій роботі, треба сказати, що фінансова стійкість підприємства – це економічна категорія, що виражає  економічні відносини, при яких суб’єкт  господарської діяльності формує платоспроможний  попит, при яких організація може при збалансованному залученню  кредита забезпечувати за рахунок  власних джерел активне інвестування та прирост оборотних коштів, створювати фінансові резерви, приймати участь у формуванні бюджету. Платоспроможність  виступає зовнішнім проявом финансової стійкості підприємства та відображає спроможність підприємства платити  за свої борги та зобов’язання в  данний конкретний проміжок часу.

Оцінити та проаналізувати фінансову стійкість підприємства можна залучивши визначену систему абсолютних та відносних показників. Обрана система включає, по- перше, розрахунок та аналіз схеми покриття виробничих запасів та витрат, а по-друге, застосовання методики розрахунку фінансових коефіцієнтів, при чому на базі першої можливо виділення типів фінансової стійкості:

1.Абсолютна стійкість, яка зустрічається дуже рідко та характеризується надлишком власних оборотних коштів;

2.Нормальна фінансова стійкість, гарантуюча платоспроможність;

3.Нестійкий фінансовий стан, який супроводжується порушенням платоспроможності;

4.Кризовий  стан, при якому загальна величина  джерел коштів не покриває  величину запасів та витрат

Другий  розділ курсової роботи був присвячений  аналізу фінансової стійкості приватного підприємства «ОПВ » за період з 2010 року по 2012 рік.. Фінансова стійкість проаналізована була, по - перше, на основі співвідношення власного та залученого капіталу; а,по - друге, з точки зору співвідношення фінансових та нефінансових актиів.

Аналіз даної економічної категорії  підприємства «ОПВ» надав змогу стверджувати, що на протязі усього аналізуємого періоду, з 2010 по 2012 рік включно, підприємство знаходилося в положенні абсолютної фінансової стійкості. Також треба зазначити, що порівнюючи всі розраховані показники за цей період була прослідкована ситуація, при якій в 2011 році порівняно з 2010 роком наявність власних оборотних коштів знизилася на 1505,1 тис. грн., а в 2012 році порівняно з 2011 роком зросла на 2676,1 тис. грн., хоча при цьому надлишок власних оборотних коштів та надлишок загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат , починаючи з 2010 року постійно збільшувався у відносно великих розмірах, загалом за рахунок зменшення вартості виробничих запасів у відповідному періоді.