Аналіз бюджетної установи

У сучасній ринковій економіці головне знаряддя управління державними фінансами - формування і виконання державного і місцевого бюджетів. До цього часу форми і методи управління державними фінансами не приведені конституційно до визначеного регулювання відносин між державою і місцевими державними адміністраціями та місцевими органами самоврядування - це перша проблема.

Друга проблема - це недосконалість або повна відсутність законодавства  щодо чіткого, єдиного порядку нормування витрат державних коштів. При формуванні і виконанні бюджетів дохідна частина нормується. І, водночас, дохідна частина постійно не виконується через несвоєчасну сплату податків, систематичні відстрочки платежів. Видаткова частина нормується тільки в загальному обсязі, а її складові (тим більше в натуральному виразі - харчування, медикаменти, придбання обладнання, господарські витрати, енергоносії тощо) визначаються без норм витрат, а при фактичному витрачанні бюджетних коштів єдиним чинником розміру витрат (крім зарплати і соціальних допомог) є ринок.

Бюджет не виконується не лише тому, що неправильно сплановані його показники, і не тому, що платники податків хронічно не розраховуються з бюджетом, а ще й тому, що відсутня нормативна база витрат, не створений фінансовий механізм системного контролю витрат бюджету, відсутній короткотерміновий механізм відповідальності посадових осіб, причетних до розподілу та фактичного витрачання бюджетних коштів.

Для втілення в життя  законності проведення державних витрат і зменшення боргів необхідно:

• визначити норми витрат в абсолютному виразі та єдиний порядок нарахування витрат на всі види послуг;
• доцільно законодавчо заборонити керівникам бюджетних установ використовувати державні кошти понад затверджені бюджети і кошториси та затвердити механізм стягнення із посадових осіб усієї суми кредиторської заборгованості бюджетної установи, яка перевищує затверджені кошториси.

Необхідне реформування управління державними фінансами. Для  цього необхідно здійснити такі заходи:

1. Реорганізацію структури Міністерства фінансів і місцевих фінорганів, територіальних казначейств.
2. Перегляд і підготовку змін всіх прийнятих законодавчих і нормативних актів стосовно використання і контролю бюджетних коштів.
3. Затвердження законодавчих і нормативних актів про:

• повноваження головних розпорядників кредитів, другорядних усіх рівнів бюджетів та їхнє розмежування;

• повноваження міністра фінансів, керівника Державного казначейства з державних коштів, із законодавчого і нормативного забезпечення та організації роботи місцевих органів влади в частині формування і використання бюджетних коштів;
• повноваження керівників місцевих органів влади, регіональних відділень державних казначейств та їх виконавців із повним і конкретним затвердженням єдиних документів, що є обов'язковими від розгляду пропозицій на фінансування до прийняття остаточного висновку про проведення розрахунків;
• перелік і характеристику можливих операцій щодо доходів і видатків, усі види розпоряджень, звітності, розрахунків.
4. Створення єдиної нормативної бази витрат бюджетних установ у розрізі кожної галузі як обов'язкової для формування обсягу місцевих бюджетів при затвердженні державного, місцевих бюджетів і відповідно до їх виконання.

Сьогодні ні законом, ні нормативними актами Міністерства фінансів не визначено функції та роль місцевих фінансових органів як у формуванні, так і виконанні місцевих бюджетів. Це все вимагає негайного вирішення питання реформування структури Міністерства фінансів і місцевих фінансових органів та внесення необхідних змін до чинного законодавства і прийняття нового. Основними завданнями зі створення нової системи управління державними фінансами є такі:

• зміцнення керівної ролі Міністерства фінансів у проведенні та організації на місцях єдиної фінансової і бюджетної політики;
• створення єдиної вертикальної виконавчої структури управління державними фінансами на базі об'єднання місцевих фінансових органів і місцевих органів Державного казначейства, КРУ з підпорядкуванням міністру фінансів;
• створення єдиної системи кадрового, методологічного, програмного забезпечення працівників системи Міністерства фінансів;
• відповідність системи контролю бюджетних коштів чинному законодавству з урахуванням прийняття надалі бюджетного кодексу та інших головних бюджетних законодавчих актів;
• забезпечення трирівневого контролю за формуванням і виконанням бюджету кожною посадовою особою, яка готує і приймає рішення про використання бюджетних коштів.

Складність вирішення  питання про реорганізацію фінансової системи управління полягає у  тому, що його неможливо вирішити без  визначення переліку функцій і завдань, які покладаються на місцеві органи влади України.

Враховуючи це, пропонуємо об'єднати органи казначейства і фінансові  органи на обласному, міському (міст обласного  підпорядкування), районному рівнях. Об'єднання названих структур - це розв'язання завдань, пов'язаних із виконанням місцевих бюджетів, приведенням їх в єдиний законодавчо визначений порядок, забезпеченням законності використання бюджетних коштів їх розпорядниками, а також кадрового забезпечення кваліфікованими спеціалістами.

Доцільно покласти виконання повноважень місцевих органів влади в галузі бюджету та фінансів, визначених Конституцією України та Законом України "Про місцеві державні адміністрації" і "Про місцеве самоврядування", на управління, відділи економіки.

Це дасть змогу значно поліпшити виконання та ефективність втілення тих функцій фінансових органів, які продиктовані завданнями реформування бюджетного процесу, а саме:

• безперервність бюджетного процесу, який охоплює, окрім поточного та планового наступного року, перспективний кількарічний період;
• взаємозв'язок і взаємозалежність бюджетів різних рівнів - це підготовка узгоджених пропозицій щодо бюджету області Міністерству фінансів й Міністерству економіки та обґрунтування бюджетного забезпечення, а також перерозподіл фінансових ресурсів;
• відслідковування в ході виконання бюджету та плану соціально-економічного розвитку шляхів забезпечення фінансової стабільності регіонів;
• розв'язання проблем економічного інвестування з метою зменшення навантаження на бюджет.

Пропонуємо контроль за виконанням бюджетного законодавства упорядкувати наступним чином:

1. Контроль за дотриманням затвердженого порядку формування і виконання місцевих бюджетів місцевими органами влади. Його проведення покласти на Міністерство фінансів України та на комітети місцевих рад.
2. Контроль за використанням державних бюджетних коштів, у т.ч. місцевих, розпорядниками коштів. Покласти на КРУ, фінансові, казначейські органи.
3. Контроль за дотриманням правил проведення всього комплексу операцій щодо оплати рахунків, бухгалтерського обліку та контролю, який проводиться на місцях, покласти на Генеральну фінансову інспекцію Міністерства фінансів.

Висновки

В організації  економічного аналізу фінансово-господарської  діяльності бюджетних установ виділяють  наступні основні етапи:

• складання планів та програм проведення аналізу;
• збір необхідної інформації;
• аналітична обробка інформації;
• оцінка результатів діяльності бюджетних установ та науково-дослідних і конструкторських організацій;
• узагальнення результатів аналізу.

Кожен з них має визначене своє значення.

Слід  відмітити, що особливості організації  економічного аналізу фінансово-господарської  діяльності бюджетних установ визначаються також рівнем управління галузю, до якої вони належать.

В технології економічного аналізу важливе місце займає оформлення процесу його проведення і результатів. Воно охоплює обробку інформації, узагальнення даних та формування кінцевих висновків для забезпечення наглядності процесу вивчення, можливості використання його результатів в управлінні фінансово-господарської діяльностю бюджетних установ організацій.

Розглянувши сутність, зміст  та завдання економічного аналізу ми прийшли до висновку, що економічний  аналіз - як одна з економічних дисциплін  – тісно пов’язаний з іншими науками, а саме: політичною економією, економікою різних галузей народного господарства, бухгалтерським обліком, плануванням, статистикою, ревізією і контролем, а також з науками,що вивчають особливості організації і технології виробництва та принципи податкової політики, фінансового планування.

Отже, глибокі знання з усіх цих наук дадуть змогу успішно, ефективно та детально здійснювати  аналіз всієї фінансово-господарської  діяльності бюджетних установ та науково-дослідних і конструкторських організацій взагалі та аналіз її складових зокрема.

Список використаних джерел

1. Алешин С.М., Нефедов В.П. Анализ использования сметы расходов, контроль и ревизия в бюджетных учреждениях. – М.: Финансы, 1978. – 222 с.
2. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях: Учебное пособие / под редакцией В.Г.Демьянишина. – К.: УМК ВО, 1989. – 136 с.
3. Казанцев А.К. Комплексный анализ эффективности работы НИИ и КБ. – Л.: Машиностроение, Ленинградское отделение, 1983. – 219 с.
4. Кац И.Я. Экономическая эффективность деятельности предприятий (анализ и оценка). – М.: Финансы и статистика, 1987. – 192 с.
5. Маркин Ю. П. Анализ внутрихозяйственных резервов. – М.:

       Финансы  и статистика, 1991. – 348с

6. Москалева Н.И. Особенности хозращетной деятельности предприятий непроизводственой сферы. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 91 с.
7. Оперативний економічний аналіз діяльності підприємств :  Навчальний посібник / С. І. Шкарабан ., Р.В. Федорович. –  Тернопіль , ТАНГ , 1998. – 173 с.
8. Самборский В.И., Грищенко А.А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетних и научних учреждениях. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 375 с.
9. Экономика, организация и планирование непроизводственой сферы / Под редакцией Е.Н. Жильцова. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 205 с.
10. Экон<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0439_0020_0442_0435_043a_0441_0442_0020_0441_0020