Докази та засоби доказування у господарському процесі

 

 

 

 

 

 

 

                                           ВИСНОВКИ

 

     Докази  у справі – це будь-які фактичні  дані, на підставі яких господарський  суд  у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

 В ході індивідуальної  роботи було вирішені такі  задачі:

 визначено  поняття,  видів та класифікації доказів  у господарському процесі;

розкрито поняття та порядку представлення письмових  доказів;

розглянуто участь судового експерта  у судовому процесі.

   Отже, можна зробити висновок, що існують такі види доказів: письмові, речові, висновки судових експертів. Докази класифікуються на прямі та непрямі, первісні й похідні, особисті та речові.   

 Письмові докази  – це документи і матеріали,  які містять дані про обставини,  що мають значення для правильного  вирішення спору. Такими даними  можуть бути:

установчі документи, договори (контракти), протоколи, акти ( в тому числі акти державних та інших органів), ділова кореспонденція;

інші документи і  матеріали, в тому числі отримані за допомогою факсимільного, електронного або іншого зв’язку або іншим  способом, який дозволяє встановити достовірність документа;

письмові докази подаються  в оригіналі або належним чином  засвіченій копії (нотаріально засвідченій);

оригінали документів подаються  коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду;

якщо для вирішення  спору має значення тільки частина  документу, подається лише витяг  з нього.

 

     В судовому  процесі може брати участь  судовий експерт. Судовими експертами  можуть бути особи, які мають  необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань. Судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’явитись  на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

 Сторони і прокурор, який бере участь у судовому процесі, мають право заявити про відвід судового експерта, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

 Судовий експерт  на підставах  і в порядку,  передбаченому, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної і адміністративної  чи кримінальної відповідальності.

 Аналізуючи викладене  можна сказати, що загалом законодавство України стосовно представлення доказів сформовано, але існують деякі проблеми з цього питання. На мою думку це проблема строків, яка стосується не тільки даного питання. Це стосується пред’явлення доказів, які не були відомі раніше у разі досудового вирішення справи. Не вказано також які дії застосовувати, якщо відповідач не  встиг пред’явити докази у зазначений строк, а інша сторона відмовляється відстрочити подання доказів.

 Що стосується участі  експерта у судовому процесі,  то можна сказати, зважаючи на те, що в теперішній час нових технологій, матеріалів іноді буває дуже складно знайти спеціаліста з потрібної галузі, який би мав високу кваліфікацію та достатній досвід роботи в даній експертній діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

                         Список літератури

 

1. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 6 листопада 1991 року №1798 – ХІІ // ВВРУ. – 1992. - №1.
2. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.// ВВРУ. – 1994. - №28. – ст. 232.
3. Степанова Т.В. Поняття, сутність та предмет доведення в господарському процесі // Право України. – 2002. - №2.
4. Балюк І.А. господарське процесуальне право: Навч - метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 248 с.
5. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник у схемах. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.

Размещено на Allbest.ru