Історія виникнення та становлення фотографії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2014 в 14:34, лекция

Краткое описание

Винайдення фотографії стало втілення мрії про можливість фіксації і візуального збереження усього, що нас оточує. Лише проаналізувавши історичні етапи розвитку фотосвітлин, можна оцінити її великий вплив на розвиток сучасної культури, науки, техніки та зокрема журналістики. Історія розвитку фотографічних cпocoбів запису інформації роз-почалася з винайдення та удосконалення фотографії. Термін «фотографія» походить від грецьких слів «photos» – світло, i «grapho» – пишу, креслю, рисую, що в перекладі на українську мову означає світлопис.

Содержание

Ø Етапи становлення фотографії. Геліографія
Ø Період дагерротипу
Ø Талботинія
Ø Мокроколодійний спосіб, «лімпановська фотографія»
Ø Початок XX століття
Ø Період 1920-50-х років. «Золота ера»
Ø Період 1950-80-х років

Прикрепленные файлы: 1 файл

фотожурналістика.docx

— 178.86 Кб (Скачать документ)

З другого боку, виникнуть і негативні аспекти. Страх, що фотографії можуть стати об'єктом незаконного розповсюдження і крадіжки, цілком обґрунтований і не є плодом фантазії. І чим більше різні компанії розробляють стратегії захисту, тим легше їх обдурити, але і це не новина – фотографії крали завжди – з альбомів, газет, або з інтернету.

Крім того, може виникнути  ризик «однорідності». Фотографій, відібраних найбільшими агентствами  по деяких темах, буде не так багато, а це значить, що роботи тільки невеликого кола фотографів потраплять у великі міжнародні цифрові архіви, які є джерелом для багатьох редакторів. Постійно будуть використовуватись одні і ті ж фотографії на історичні, політичні та інші теми. Схожа ситуація склалась зовсім недавно. Наприклад світлини з Косово, Чечні, Афганістану та Іраку, були висвітлені великою кількістю різних фотографів, але публікації удостоювалися далеко не завжди найкращі роботи. На перший план вийшли «просувні» агентствами автори або ті, що випадково виявилися в потрібний час в потрібному місці.

Невпевненість і коливання  агентств у визначенні і фіксації правил ринку, що стосуються фотозображень  для мережі, загрожує їм ризиком  втрати прав або продажу їх за смішними цінами. В той же час, через дорожнечу цифрових технологій і сканування, агентства готові підняти рівень комісійних, чим можуть спровокувати для фотографів ще гіршу, ніж при використовування аналогових систем, ситуацію.

Кожна світлина має свій оптимальний формат. Якась може бути лише великою, тому її варто ретельно розглядати, адже у ній присутні дрібні деталі важливі для читача. Інша, краще виглядає у невеликому розмірі – як правило, це яскраве кольрове зображення, що вимагає навколо себе багато «повітря». Важливість вибору формату запису знімків і відповідного носія для зберігання файлів зазвичай пізнається на практиці. Особливо коли на третій день відпустки виявляєшся наодинці із заповненою карткою пам'яті, а знімки «скинути» нікуди. Або після повернення додому стикаєшся з проблемою друку сильно «зжатих» JPEG-фотографій.

Для більшості власників  цифрових камер властивості носія  і підтримувані формати файлів – другий за значимістю параметр після ємкості матриці. Виокремлюють три основні формати: JPEG, TIFF, RAW.

Практично всі цифрові камери мають можливість запису зображення у форматі JPEG, багато моделей — у форматі TIFF (новинки продажу) і камери більш високого класу дозволяють записувати у форматі RAW. Навіщо використовувати в цифровій фотографії три формати запису зображень? Це обумовлено як історичними, такі технічними причинами.

Формат JPEG (Joint Photographic Expert Group) був розроблений задовго до появи  перших цифрових фотокамер. Основна  увага в ньому приділяється компактності файлів, нехай навіть за рахунок  втрати деяких частин вихідної інформації. Тому у форматі JPEG зображення записується з істотними втратами кольору і менш помітними втратами яскравості та контрасту.

Критичність таких втрат залежить від багатьох чинників, в тому числі:

• завдань фотографування;

• вибраній мірі стискування;

• особистих переваг глядача.

Типові проблеми JPEG:

• спотворення кольору; 

• втрата деталей;

• ореоли (світлова смуга, на негативі навколо яскраво освітлених предметів у яких зникають контури зображення).

Оцінка якості JPEG-знімків  спирається на вельми суб'єктивні критерії. Одній людині подобаються різкі, контрастні, насичені зображення. Інша, навпаки, цінує у фотографії м'якість, плавність тонових переходів, вірне перенесення кольорів. Та на жаль, алгоритм JPEG погано справляється з такими зображеннями, вносячи колірні спотворення і потовщуючи тонові переходи.

На сьогоднішній день формат JPEG є одним з найбільш розповсюджених графічних форматів для зберігання фото. Кодування даних за допомогою  використовуваного в JPEG алгоритму  стискування, відбувається у декілька етапів, в ході яких відкидається значна частина інформації про колір. Потім, в залежності від вибраного вами рівня якості, відкидається певна частина даних, що характеризують тонкі деталі. Наприклад, те, що практично втрачене в тінях і світлі, для ока буде непомітне (оскільки спектр деталей базується на зоровому сприйнятті людини, крупні деталі більш помітні, ніж дрібні).

Таким чином, чим вищий  рівень компресії, тим більше даних відкидаються і тим нижча якість. Використовуючи JPEG, можна отримати файл в 1–300 разів менше від початкового. При збереженні графічних зображень у форматі JPEG варто враховувати наступне:

- небажано зберігати в  JPEG форматі будь-які зображення, в яких важливі тонкі нюанси  перенесення (репродукції) кольорів, оскільки під час стискування відбувається відкидання колірної інформації;

- даний формат слід  використовувати лише для кінцевого варіанта роботи, бо кожне подальше збереження призводить до нових втратам даних.

Формат TIFF (Tagged linage File Format) широко використовується в комп'ютерній  графіці.

Він дозволяє зберігати зображення з великою глибиною кольору (до 48 біт), без втрат даних про яскравість і колір. Усередині файлу дані упаковуються широко відомими оборотними алгоритмами стискування, що дозволяє повністю зберігати графічну інформацію.

Такий педантичний підхід до адекватності даних має і негативні сторони – порівняно великий розмір файлів TIFF. З позиції цифрової фотографії це істотний недолік, оскільки ємкість змінних носіїв менші, чим жорсткий диск комп'ютера. Іноді, можна зустріти таку думку, що «формат TIFF потрібний цифровій фотографії не більше, ніж кухар у макдоналдсі».

Формат RAW (в пер. з англ. «сирий») є рідним для цифрової фототехніки. Запис в цьому форматі представляє собою масив даних про яскравість, зареєстрованих елементами матриці. Піксельна карта яскравостей формується в будь-якій цифровий камері – від ультракомпакта до професійного апарату. Ключовими параметрами такого масиву є розмір (в пікселях) і глибина цифрування (в бітах), які визначають інформаційну ємкість зображення.

Глибина цифрування залежить від параметрів встановленого в камері перетворювача (АЦП). За об'ємом файли RAW займають посереднє положення. Порівняно малий об'єм файлів RAW пояснюється тим, що кодується чорно-білий варіант зображення. Перевагою даного формату є можливість контролювати процес опрацювання інформації. Але, для перегляду таких файлів необхідні відповідні плагіни (програми-додатки), або безпосередньо спеціальне програмне забезпечення.

Категорій цифрових фотоапаратів є менше, ніж плівкових. Залежно від хронологічного порядку їх удоско-налення можна виокремити п’ять основних типів:

1. Моделі початкового  рівня з низькою роздільною здатністю (до 1 мегапікселя). У них відсутні додаткові функції налаштувань. Кадри записуються на вмонтовану пам'ять у форматі JPEG.

2. Удосконалені моделі  початкового рівня з додатковими можливостями налаштування режимів, забезпечені рідкокристалічним монітором, об’єктивом з постійною фокусною відстанню.

3. Моделі підвищеної якості з досить високою якістю зображень (4 мегапікселя). Об’єктив зі змінним фокусом. Інформація записується на карту памяті.

4. Камери середнього класу  (напівпрофесійні) зі стаціонарним  об’єктивом (5-6мегапікселів). Забезпечення  широкого спектра фотографування.

5. Професійні дзеркальні  фотокамери та постійною та  змінною оптикою (11-14мегапікселів). Практично не обмежені можливості  ручного та автоматичного налаштування. Недолік – висока ціна.

Для цифрової камери є ті ж аксесуари, що і для плівкових камер – чохли, насадки на об'єктив, спалахи, бокси для підводної зйомки, штативи на ін. 

Всі сучасні цифрові фотокамери обладнані спалахом. Дани пристрій погоджений з апаратурою камери і забезпечує імпульс світла у момент спрацьовування засуву. Основна характеристика вбудованого спалаху — провідне число, вимірюване в метрах. Інша типова характеристика — інтервал (час) заряду спалаху. Звичайний діапазон дії вбудованого спалаху в автоматичному режимі в напівпрофесійних камерах, становить 0,5–3,8 м. Більшість цифрових камер мають вбудований спалах з максимальною енергією імпульсу 10 Дж.

Спалах оснащений високовольтним електричним ланцюгом, який може викликати  электричний шок. Не варто направляти спалах прямо в очі, щоб не пошкодити  їх. Не направляйте спалах на водіїв автотранспортних засобів, оскільки це може відвернути їх увага і викликати тимчасове засліплення, що може привести до аварії. 
Окрім вбудованих існують також зовнішні спалахи. Як правило, ці пристрої застосовуються при недостатній потужності вбудованого спалаху камери, а також при не обхід-ності освітлення об'єкту зйомки збоку (зверху) відбиваючим і розсіяним світлом. Для освітлення об'єкту зйомки відбитим світлом використовується голівка, що повертається, при цьому вона, як правило, направляється в стелю під певним кутом.

Об’єктиви – найважливіша частина фотокамери, яка пропускає  в середину світло і формує оптичне зображення об’єкта зйомки. Від нього залежить чіткість картинки та якість відтворюваних кольорів. У цифрових фотоапаратах викорис-товується зазвичай вмонтована оптика. Винятком є дзеркальні фотоапарати професійного призначення.

Традиційно об’єктиви  поділяють на: ширококутні, нормальні  та довгофокусні. 
Освітлювачі і відбивачі. При поганому освітленні фотокамери видають шуми (розмитість в затінених місцях). Ось чому освітлювачі – незамінний атрибут в арсеналі фотографів професіоналів.

Одним з видів освітлювачів є софіти – прожектори розсіяного світла потужністю від 250 до 1000 Вт. Вони дають дуже сильне світло — з'являється можливість точно побачити, як буде освітлений об'єкт зйомки, і відрегулювати положення і кут освітлювача. 
Спільно з освітлювачами для уникнення тіней зазвичай використовують відбивачі (рефлектори). Для розсіяного світла застосовується парасолька зі світловідбиваючого матеріалу, при цьому спалах направлений в протилежну від об'єкту зйомки сторону – в центр парасольки.

Штативи. Для отримання  різких знімків при слабкому освітленні, коли потрібна велика витримка, необхідно зафіксувати камеру на штативі. Практично всі цифрові камери, за винятком дешевих «мильниць», мають гвинтове різьблення.  
Бленди. Бленд служить для захисту від попадання в об'єктив випадкового світла щоб уникнути небажаних засвічень. Рекомендується використання бленди у зйомці при яскравому світлі. Не слід застосовувати бленд при використанні спалахів щоб уникнути появи затінювань на знімках.

Елементи живлення і зарядні  пристрої. При роботі цифрові фотоапарати  споживають велику кількість енергії  особливо якщо ви користуєтеся ЖКдисплеєм. Кращим рішенням матиме при собі на зйомці набір запасних акумуляторів. 
Варто пам’ятати, що продуктивність батарей зменшується з температурою. У холодних умовах рекомендується тримати комплект батарей в теплому місці, наприклад в кишені пальта. Виймайте батареї з фотокамери, якщо вона не використовується протягом довгого часу.

Важливе значення має тип  використовуваних акумуляторів. Вони бувають трьох видів: нікелькадмієві (NiFCd), літійні (LiFIon) і нікельметаллгідридні (NIFMH). Якнайкращі по продуктивності – NIFMH і LiFIon аккумулятори. Причому літійні в усіх відношеннях перевершують інші технології оскільки мають в два рази більшу ємкість і менші розміри, ніж NiFCd, тривалу функціональність і такі зручні функції, як точна індикація заряду, що залишився. Нові моделі цифрових фотокамер більшості виробників розраховані лише на літійні акумулятори. 

Неправильне використання акумуляторних  батарей може викликати витікання хімічних речовин, їх перегрів або вибух. Варто використовувати лише ті  батареї, які вказані в інструкції по експлуатації вашої фотокамери. Дотримуйте полярність при установці батарей. При зарядці акумуляторів використовуйте лише рекомендовані зарядні пристрої. Якщо рідина з батареї попала у фотокамеру, негайно вийміть батареї або від’єднайте мережевий адаптер і припинить використання фотокамери.

З'єднання камери з ПК. Для переміщення інформації з камери на вінчестер для Windows XP жодного додаткового програмного забезпечення не потрібно — операційна система сама знайде вашу камеру і забезпечить її з'єднання з ПК. 

В процесі перекачування  інформації з камери на комп'ютер не від'єднуйте фотокамеру від комп'ютера, коли горить індикатор доступу, —  дані або Compact Flash-карта можуть згоріти.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які типи засувів  ви знаєте?

2. Поясніть основний принцип  роботи цифрової фотокамери.

3. Назвіть основні категорії цифрових фотоапаратів.

4. Які ви знаєте основні  формати запису зображення?

5. Перечисліть необхідні  аксесуари до цифрових фотоапаратів.

 

Рекомендована література до розділу:

1. Галкин С. И. Оформление  газеты и журнала: От элемента  к системе: Общее и особенное  в худож.- техн. конструировании период. изданий. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 152 с.

2. Дудяк В. О., Дубневич  М.М., Занько Н.В., Писанчин Н. С.  Фотореєстраційні процеси на  не срібних матеріалах: Навч.-метод.посіб./За загальною редакцією доц. В. О. Дудяка. – Львів: УАД, 2007, С. 112с. 

3. Жарковский Д. Фотография  – новый вид искусства. // Субьектив.  – 1995. № 1 // www.photoweb.ru.

4. Зонтаг С. Про фотографію. – К.: Основи, 2002. – 120с.

5. Максимович М. Фотоілюстрація  у газеті: критерії, тенденції, перспективи. // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя журналiстика. – Випуск 26 // www.lnu.edu.ua.

6. Пуськов В.В. Краткий  фотографический справочник М.: Искусство, 1953.– 135с.

Информация о работе Історія виникнення та становлення фотографії