Контрольно-графическая работа

 

ЗМІСТ

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ…………………………………………......…3

Стисла характеристика НХР……………………………………….……….…3

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА......………………………………………………5

Оцінка хімічної обстановки…………………………………………………..5

Завдання………………………………………………………………………...6

ГРАФІЧНА  ЧАСТИНА……………………………………………………..10

НАКАЗ НАЧАЛЬНИКА ЦЗ……………………………………………….11

Література………………………………………………………………..........15

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

 

Стисла характеристика НХР. 
Хлор.

 

1. Ступінь токсичності: 2;
2. Основні властивості:  зеленувато-жовтий газ з характерним

запахом,  важчий  за повітря,  малорозчинний  у воді,  при викиді в

атмосферу димить. Накопичується у низьких ділянках поверхні,  підвалах, тунелях тощо.

3. Вибухо- та пожежонебезпечність: не горючий. Ємкості можуть

вибухати  в разі нагрівання.

4. Небезпека для людини:  можливий смертельний наслідок  при

вдиханні.  Пари діють на слизову оболонку шкіри, що викликає опіки

слизової  дихальних шляхів, шкіри та очей.

     У разі враження спостерігається  різкий загрудний біль,  сухий

кашель,  блювота,  порушення  координації,  задишка,  різь в очах,

сльозотеча.

5. Ступінь  захисту:   ізолюючий   протигаз,   фільтрувальний

протигаз  марки В, захисний одяг.

6. Дезактивація:  місце розливу залити водою,  вапняним молоком,

розчином  питної  або  каустичної  соди.  Для  зменшення   глибини

розповсюдження   використовують   постановку   водяних   завіс  за

допомогою пожежних машин, мотопомп тощо.

7. Заходи першої допомоги:

а) долікарська:  винести на  свіже повітря,  дати зволожений

кисень.  При відсутності дихання зробити  штучне  дихання  методом

«рот у рот».  Слизову та шкіру промити 2%-ним розчином питної соди

не менше 15 хвилин;

        б) лікарська:  в очі -  преднізолонова  мазь,  від кашлю –

усередину кодеїн 0,015 або діопін 0,02.  При задишці -  п/к  0,1%-

ний   розчин   атропіну  1  мл,  1%-ний  розчин  димедролу  1  мл,

знеболювальні засоби. Сечогінні засоби – в/в 2%-ний розчин лазиксу

- 2-4 мл. Госпіталізація.

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

Оцінка  хімічної обстановки

 

Найменування  даних	Значення
Кількість, т	300
Напрям вітру, град	120
Швидкість вітру, V м/с	2
N, С	+20
Дані прогнозу погоди	День, хмарно
Кількість робітників	1 000
Забезпеченість ЗІЗ, %	70%
Час після аварії, год	2,5
Місце розташування людей	Житловий будинок
Місце аварії	Ужгород
Населений пункт	Мукачево
Характеристика розливу НХР	Вільно
Висота обвалування	Не обваловано

 

 

Завдання

 

Задача  №1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря.

Ступінь вертикальної стійкості повітря залежить від даних прогнозу погоди на момент аварії, та характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією та ізотермією. Опираючись на прогноз погоди констатуємо ізотермію.

 

Задача  №2. Визначити еквівалентну кількість речовини по первинній та вторинній хмарі.

Еквівалентна  кількість речовини по первинній  хмарі визначається формулою:

Qₑ₁= К₁× К₃×К₅×К₇×Q₀

Де:     К₁ - коефіцієнт, що залежить від умов зберігання НХР;

К₃ - коефіцієнт граничної токсикози;

К₅ - коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря;

К₇ - коефіцієнт, що враховує  вплив температури повітря;

Q₀ - кількість викинутої при аварії речовини.

 

Виходячи з даних маємо:

Qₑ₁= 0,18×1,0×0,133×1×300

Qₑ₁= 7,182

 

Еквівалентна  кількість речовини по вторинній  хмарі визначається формулою:

 

Qₑ₂= (1 – К₁)×К‍‍‍₂×К₃×К₄×К₅×К₆×К₇×Q₀/(h×d)

 

Де:   К₂ - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР;

К₄ - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;

К₆ - коефіцієнт, що залежить від часу, який пройшов після початку аварії N. Розраховується за формулою: К₆= N^0,8;

h – товщина шару розливу;

d – питома вага НХР.

 

 

Qₑ₂=0,82×0,052×1×2,34×0,133×2,5^0,8×1×192,554

Qₑ₂= 6,388^0,8

Qₑ₂= 5, 1104

 

Задача  №3. Визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря.

За даними оцінки хімічної обстановки, при кількості НХР 300 г., при температурі +20 С, швидкість вітру становить 18,8 м/с.

 

Задача  №4. Розрахувати площу можливого зараження та площу фактичного зараження після аварії.

Площа можливого зараження для первинної (вторинної) хмари НХР розраховують за формулою:

 

S_ЗМХЗ= 8,72×10^-3×Г²×

(км²)

 

Де: Г – глибина зони зараження;

       коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони;

 

 

S_ЗМХЗ=8,72×10^-3×18,8²×90

S_ЗМХЗ=8,72×10^-3×31809,6 
S_ЗМХЗ= 2773, 8 км²

 

Площа фактичного зараження після аварії розраховують за формулою:

 

S_ПЗХЗ = К×Г²× N^0,2  (км)

Де: К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря;

       Г – глибина зони забруднення;

       N – час, що пройшов після початку аварії.

 

S_ПЗХЗ = 0,133×18,8²×2,5^0,2

S_ПЗХЗ = 0,133×353,44×0,5 
S_ПЗХЗ = 23,503 км²

 

Ширина ПЗХЗ при ізотермії: Ш=0,3×Г^0,75 (км);

Ш=0,3×18,8^0,75

Ш=4,23 км

 

Задача  №5. Визначити тривалість дії НХР.

Тривалість  дії НХР визначається за формулою:

Т =

 

Т =

 

Т =

      Т = 12,804

Задача  №6. Визначити час підходу забрудненого повітря до об’єкта.

Час підходу  хмари НХР до заданого об’єкта  залежить від швидкості перенесення  хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

 

t =

 

де: Х – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта;

      V – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру.

 

T =

 

t = 1,38 м/с

 

 

Задача  №7. Визначити можливі втрати населення, службовців та робітників від НХР в осередку ураження.

Кількість робітників становить 1 000 осіб. Забезпеченість ЗІЗ – 70%, серед яких: у людей на відкритих місцевостях 35%, у осіб в приміщеннях – 18%.

Орієнтована структура втрат може розподілятися  за такими даними:

• Легкі (до 25%): 118осіб
• Середньої тяжкості (до 40%): 188 осіб
• Зі смертельними наслідками (до 35%): 165 осіб.

 

ГРАФІЧНА  ЧАСТИНА

 

 

Північ

     Напрям  
евакуації

 

 

 

Прогнозована зона  
ім..  Забруднення

Захід             Схід

                                                                                                             Хлор, 300 т                                         

                   

               

                              Зона можливого ім..  Забруднення      

                  

 

                 Г

 

       Південь

Метеоумови:

Швидкість вітру 2м/с              90^о

T^о = +20^оС         Г = 18,8 км

 

НАКАЗ НАЧАЛЬНИКА ЦЗ

НА  ПРОВЕДЕННЯ

РЯТУВАЛЬНИХ ТА НЕВІДКЛАДНИХ АВАРІЙНИХ РОБІТ

 

Вступна частина

За станом на сьогоднішній час, аварія (вільний  розлив хлору), яка сталася у м. Ужгород в житловому будинку, займає 2-й ступінь токсичності. В  даний момент хмара з хімічною речовиною йде на південний-схід, напрям вітру 120^о, в сторону м. Мукачеве. Щодо глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря, то за даними оцінки хімічної обстановки, при кількості НХР 300 г., при температурі +20 С, швидкість вітру становить 18,8 м/с. час підходу забрудненого повітря до об’єкта t = 1,38 м/с

 

Розпорядча частина

1. Об’єктом рятувальних робіт є житловий будинок у м. Ужгород. Термін виконання рятувальних і невідкладних робіт 2,5 години. Штат робітників складає 1 000 осіб.  Загальна забезпеченість ЗІЗ становить 70% серед яких: 18% - люди у приміщеннях, та 35% - на відкритих місцевостях.  Особи без ЗІЗ підлягають негайній госпіталізації. Особи, які мають ЗІЗ підлягають госпіталізації після медогляду на місці аварії. Керівники рятувальної служби: Чередніченко А. В. та Гавриленко І. О.
2. Сили та засоби що залучаються до цих робіт:

• оповіщення про небезпеку (відповідальний: Хренкіна Н.О.)
• додержання режимів поведінки (відповідальний: Дирін О.Д)
• евакуація з зон аварії, та населених пунктів, що знаходяться у можливій зоні ураження (відповідальний: Романенко В.В.; Соколов С.А., Мішин Д. Р.)
• видача матеріальної допомоги першої необхідності (відповідальний: Гордєєва О.Н.)
• соціально-психологічній реабілітації населення (відповідальний: Рябченко Д.Ю.)
• надання медичної допомоги

(відповідальний: Приходько М.К.)

• здійснення санітарно-гігієничної проти епідеміологічної профілактики населення (відповідальний: Ставієнко А.А.)
• локалізація аварій (відповідальний: Пілюс Є.С.)
• зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва (відповідальний: Гаркуша К. В.)
• запобігання пожеж (відповідальний: Ніжин К. Б.)

3. Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт:

• у першу чергу залучаються санітарні дружини (керівник підрозділу: Лоцман С.Д.),
• зведені загони (команди, групи) (керівник підрозділу: Бабенко Ю.Г.),
• команди (групи) знезараження (керівник підрозділу: Кузуб Р.П.),
• формування механізації (керівник підрозділу:Шиліпатій В.А.).

Спочатку  в осередок вводяться санітарні  дружини, формування радіаційного і  хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін.

4. На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта оцінює пожежну обстановку і ставить завдання перед формуванням на її ліквідацію. Командир (Шмогун В.В.) формування отримавши завдання організовує висування свого підрозділу в район пожежі. З метою уточнення обстановки на маршруті та в районі пожежі він висилає розвідку із завданням: