Тур в Чехию

 У Карлова моста  багата історія. По ньому проходили  коронаційні і похоронні процесії  глав королівства. Міст був  не тільки місцем страти і  кривавих боїв. Тут проходили також лицарські турніри та ігри. Багато разів міст наражався на небезпеку при повенях. Як у інших празьких будівель, у Карлова моста був попередник – кам’яний Юдіфів міст, знесений сильною повінню в 1342 році. Тому через кілька років король Карл IV поклав перший камінь нового моста.

 Карлів міст був закладений Карлом IV в 1357 році 9 липня у 5 годин 31 хвилину. Саме ця дата вважалася сприятливою, тому що при дотриманні її вступав в силу дзеркальний закон чисел, які можна було вибудувати пірамідою, вершиною якої була б цифра «9».

Проект розробив і здійснив архітектор Петро Парлерж, якого  Карл IV запросив з швабського міста  Гмюнд для участі в будівництві кафедрального собору Св. Віта. Міст будували більше 50 років. У XVII ст. його стали прикрашати скульптурами, число скульптур і скульптурних груп поступово досягло 30, міст перетворився на художню галерею під відкритим небом. Карлів міст (довжина 516 м, ширина 10 м), що стоїть на 16 могутніх опорних биках, з’єднує Старе Місто і Малу Страну, перетинаючи Влтаву. У 1974 році міст був оголошений пішохідним [10].

Празький Град – замок, де протягом кількох століть розташовувалися резиденції чеських королів, імператорів Священної Римської Імперії і президентів Чехословаччини та Чеської республіки.

Тут зберігаються коштовності  корони Богемського Королівства. Празький Град – один з найбільших замків в світі (згідно з Книгою рекордів Гіннеса, найбільший стародавній замок) близько 570 метрів в довжину і в середньому близько 130 метрів в ширину [26].

Історія Празького Граду почалася в кінці IX століття, тоді було зведено перші споруди в Празі. У XII ст. був збудований палац у романському стилі, пізніше, за царювання Карла IV (XIV ст.), був перебудований в готичному стилі. Подальша реконструкція Королівського палацу відбулася в кінці XV ст., при Ягеллонах. За проектом архітектора Бенедикта Рейта був доданий нині знаменитий Владиславський зал. Після великої пожежі в Празі в 1541 році Празький Град знову вимагав відновлювальних робіт. При Рудольфі II був зведена Іспанська зала, а при імператриці Марії Терезії роботи були завершені під керівництвом Нікколо Пакасси. Після Першої світової війни оновлення інтер’єру і садів проводилося архітектором Йоже Плечник. Сьогодні Празький Град – історичний і політичний центр, як Праги, так і держави, тут знаходиться резиденція президента Чехії [26].

Собор Святого Віта – це резиденція Празького архієпископа. Повна назва собору – Собор Святого Віта, Святого Вацлава і Святого Адальберта. Тут знаходиться усипальниця багатьох королів Богемії. Цей собор являє собою зразок готичної архітектури і є найбільшою і найважливішою церквою в країні [15].

З 926 року на місці сучасного  грандіозного храму, побудованого в  готичному стилі, існувала невелика, кругла в плані церква Святого  Віта, фундаменти якої частково збереглися. В ХI столітті її перебудували в трьохнефну базиліку. У XIV столітті Празьке єпископство було перетворено в архієпископство. У зв’язку з цим підвищенням статусу Праги чеський король Ян Люксембурзький задумав будівництво нового собору, покликаного символізувати славу Чеського королівства. У 1344 році в Прагу був запрошений французький архітектор Матьє з Арраса. Він і розробив план собору Святого Віта, який зберігав схему, традиційну для готичних соборів Південної Франції. У цьому ж році в присутності короля Яна Люксембурзького і його синів 21 листопада 1344 року відбулася урочиста закладка першого каменя собору. Будівництво собору Святого Віта розтягнулося на століття. Східна частина храму була побудована в XIV–XV ст., а західна частина  – тільки в другій половині XIX ст. Остаточно собор був добудований тільки на початку ХХ ст. [15].

Петршинська розгледна (вежа спостереження Петршин) найвища пам’ятка в Малій Страні. Вона являє собою сталеву металеву конструкцію заввишки 60 метрів, сильно нагадує Ейфелеву вежу в Парижі. Хоча вона і набагато нижче Ейфелевої вежі, але розташована на великому пагорбі Петршин, і таким чином вершина її має майже ту ж саму висоту. Башта спостереження була побудована в 1891 році і використовувалася як у якості вежі спостереження, так і для трансляції [26].

Палац Альбрехта фон Валленштайн – найбільша споруда ери бароко в Малій  Страні. Палац був побудований бойовим генералом при імператорі Фердінанда II. За його наказом на звільненому місці були побудовані 26 нових будівель і старі ворота. Великий комплекс палацу включає в себе п’ять внутрішніх дворів і сад, спланований у стилі французького парку.

Собор Св. Миколи є найвизначнішою церквою в Малій Страні. Це шедевр Кршіштофа Дентценхофера і Кіліана Ігнаца Дентценхофера, батька та сина. Головна живопис в церкві це апофеоз Св. Миколая, покровителя дітей, моряків і мандрівників. Ця картина розташована всередині купола церкви. Вона зображує апофеоз Святої Трійці [25].

Вишеград представляє  собою стародавню фортецю та історичний район Праги. Розташований на пагорбі над Влтавою на південь від центру міста.

Зараз у стінах Вишеграда  знаходяться такі пам’ятки, як готичний собор св. Петра і Павла, залишки найдавнішої романської базиліки, романська ротонда св. Мартіна. Вишеградської цвинтар – місце поховання знаменитих діячів Чехії [26].

Колонади є найбільш відомими пам’ятками Карлових Вар. Їх спорудження було розпочато з метою надати можливість відвідувачам Карлових Вар скористатися цілющими джерелами в будь-яку погоду. У Карлових Варах п’ять колонад: Садова колонада з джерелами Свобода, Садовий та Зміїний; Вржідельні колонада з самим гарячим і потужним джерелом Вржидло – гейзером, висота якого сягає 12 м; Ринкова колонада з джерелами Ринковий і Карл IV. Вважається, що Карл IV лікувався водами з джерела, який надалі був названий на його честь. Замкова колонада зберігає в собі нижнє замкове джерело і верхнє замкове джерело. Самою великою колонадою Карлових Вар є Млінська (Млинова) колонада. Побудована вона була наприкінці XIX ст. і має довжину 132 метра, ширину 13 метрів, і оформлена з 124 колонами і скульптурами [21].

Склоробна фабрика «Мозер» в Карлових Варах є найвідомішою в Європі. Фабрика була заснована в 1857 році. Завдяки прагненням і зусиллям Людвіга Мозера (1833–1916 рр..) фабрика почала процвітати і досягла найвищого рівня, стала відомим світовим виробником скла, і по сьогоднішній день з гордістю носить ім’я свого засновника. Мозер створив новий рецепт ідеального кришталю, його властивості вражали, кришталь був прозорим, екологічно чистим і блискучим. У світі кришталь відомий як «Королівське скло». Абсолютно всі вироби виконуються вручну, скло заливається в традиційні «мозерські» форми і квіти.

Поруч із заводом знаходиться  музей. Колекція музею містить більш  ніж 2000 експонатів, деякі з яких можна  придбати. В музеї можна побачити старовинні склодуви, різні інструменти, документацію, нагороди за множинні досягнення. Тут дозволяють дивитися на копітку роботу майстрів, можна спостерігати за процесом виробництва кришталевих або скляних сувенірів. Також фабрика «Мозер» містить фірмовий магазин, де можна придбати якісно виконані, унікальні і цікаві сувеніри з блискучого кришталю і іскристого скла [2].

Музей Яна Бехера в Карлових Варах є одним з найцікавіших місць міста. Ян Бехер – творець популярного лікеру «Бехерівка», який став відомим на весь світ. Цікаво, що в народі називають лікер чотирнадцятим джерелом Карлових Вар. Музей знаходиться на вулиці Масарика в одному з історичних будівель міста. «Бехерівка» з’явилася ще в 1805 році, тоді її почали продавати в аптеці Йосипа Бехера, вона покращувала травлення. Рецепт напою – це сімейна таємниця, про нього знають лише двоє людей.

У музеї Яна Бехера розповідають про те, як Бехер придумав напій, як налагодилося його виробництво, про розлив лікеру та методи його зберігання, показують погреба, де його зберігали ще з часів створення. До того ж в музеї представлена експозиція з пляшок, етикеток, реклами і нагород. Однією з частин екскурсії є дегустація [19].

Замок Локет – колишня резиденція чеських королів є архітектурним шедевром середньовіччя і відрізняється своїми високими кам’яними стінами, суворим оздобленням залів і стародавніми площами. Замок знаходиться недалеко від Карлових Вар, на березі річки Огрже. Історики вважають, що замок отримав свою назву («Локет» – «Лікоть») від форми річковий закруту, яка нагадує зігнуту руку. У письмових джерелах замок вперше згадується в 1234 році. Питання хто з правителів Чехії заснував фортецю, до цих пір залишається дискусійним. Серед можливих засновників називають князя Владислава II, короля Пржемисла Отакара I і короля Вацлава I [11].

Замок в Тельчі – головна пам’ятка міста XIV ст. Спочатку замок був побудований в готичному стилі. У 1553 році за велінням Захаріаса він був перетворений італійськими архітекторами у величну резиденцію епохи Відродження. Перлиною замку є африканський зал, прикрашений головами носорогів, шкурами тигрів та іншої екзотикою, зібраними Карелом Подстаткі, родичем останнього власника замку. Гідними уваги в замку є також золотий, блакитний, театральний і лицарський зали [13].

Замок Карлштейн один з  найвідоміших замків Чехії, був заснований в 1348 році Карлом IV. Замок розмістився на 72-метровій вапняковій скелі над річкою Бероунка, за 28 км на південний захід від Праги. Замок збудован в стилі готики і був не тільки резиденцією Карла, але сховищем державних регалій і скарбів. Слово Карлштейн в перекладі означає «Камінь Карла». Будівництво знаменитого замку тривало близько 20 років. Серцем замку прийнято вважати каплицю Святого Хреста, яку освятили в 1365 році.

Замок включений до списку об’єктів світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО [21].

Замок Конопіште розташований в 50 км на південний схід від Праги, неподалік від містечка Бенесов (Бенешова). Він придбав свою популярність завдяки тому, що став останньою резиденцією спадкоємця престолу Австро-Угорщини Франца-Фердинанда фон Габсбурга, вбивство якого 28 червня 1914 р. в Сараєво стало приводом для початку Першої Світової Війни. Є одним з найзнаменитіших і найкрасивіших замків Чехії. Замок Конопіште був заснований в XIII ст. близько 1294 р. в готичному стилі ймовірно Тобіашем з Бенешова. Град будувався за зразком французьких фортець: з циліндричними баштами, парканом (незабудованим поясом між оборонними стінами), 4 воротами та підйомним мостом. Після вимирання роду Бенешова перейшов Конопіште в 1327 році на 275 років в руки роду Штернбергів. З 1921 року замок став державною власністю Чехословаччини. У роки Другої Світової Війни в Конопіште розташовувався головний штаб військ СС. У замку Конопіште зберігається багата колекція творів мистецтва і художніх промислів епохи готики, Ренесансу, бароко, мисливських трофеїв, історичного бойового і мисливської зброї, обладунків. Колекція мисливської зброї XVI–XVIII століть є однією з найбільших в Європі (4682 предметів), також велика колекція мисливських трофеїв – близько 300 000 примірників.

Ледницько-Валтіцький комплекс знаходиться майже на кордоні з Австрією. Комплекс займає територію загальною площею 200 км² , тобто є одним із найбільших штучно створених ландшафтних ансамблів у світі. На північній стороні розташований замок Ледніце (основний стиль – англійська тюдорівська готика), на південній – замок Валтіце (резиденція в стилі бароко). Між ними розташувались семикілометрові алеї, що з’єднують обидві ці ліхтенштейнські резиденції, навколо яких розкинувся парк з невеликими садовими будівлями і ландшафтними композиціями. В 1996 році комплекс був занесен до спадщини ЮНЕСКО [13].

Замок Чеського Крумлова вважається головною визначною пам’яткою міста. Зі своєю архітектурою, культурними традиціями і розмахом він котирується, як одна з найважливіших пам’яток у всій центральній Європі.

Замок знаходиться у Південній Богемії в 170 км від Праги. Вважається другим за величиною замком Чехії після Празького граду. Замок був закладений в 1240–1242 роках феодалом з роду Вітковичі. Трохи пізніше, в 1274 році, навколо замку виникло місто Чеський Крумлов.

Після поділу роду Вітковичі на гілки замок залишився за однією з них – Розенберга. Він залишався їхньою власністю 300 років – аж до 1602 року. Потім ним володів імператор Рудольф II. Ще через 20 років замок Крумлова був подарований князю Еггенберг з титулом герцога Крумловський. Його рід незабаром згас, всі володіння і титули були успадковані Шварценбергом [13].

Міст «На плашті» – це триярусне творіння подібне коридору, висотою в 40 метрів і довжиною в 30 метрів, веде до замку, який він пов’язує з садом і придворним театром. Його прикрашають статуї Діви Марії і святого Йозефа. У кріпацькому рові вже з XVI ст. розводили ведмедів. Перша згадка про міст може була знайдена в текстах, що датуються XV століттям, коли він, мабуть, був споруджений з дерева. За часів правління Рудольфа II Габсбурга він згадувався як «розвідний міст з воротами та хвірткою».

З 1992 замковий комплекс входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО [16].

Церква Св. Віта –  це головна релігіозна домінанта Чеського Крумлова. Зведення церкви почалося в 1340 році під наглядом німецького майстра Лінхарта Альденберка і було завершене тільки після Гуссітськіх війн. У 1439 році вона була освячена єпископом Ніколасом Пассау. Церква розписана фресками XV століття, головний вівтар реконструйован в 1673–1683 рр. вже в стилі бароко [19].

Замок Глубока-над-Влтавою  – замок у Південній Чехії, побудований в псевдоготичному стилі. Знаходиться в 140 км на південь від Праги.

Замок був заснований в  середині XIII століття дворянином чехом з Будейовіце недалеко від містечка. Його початкова назва – замок Фрауенберг. Пізніше він неодноразово перебудовувався, набуваючи то ренесансні, то барокові риси. За перші 400 років існування (XIII–XVII ст.) замок змінив 26 господарів. У середині XVII ст. (у 1660 році) замок став власністю роду Шварценбергів. У XIX столітті замок зазнав значної реконструкції в стилі неоготики. Як зразок для перебудови замку послужив Віндзорський замок. Ідея створення «Чеського Віндзора», як неофіційно іменується замок, належала одній з власниць замку герцогині Елеонорі Шварценберг. Родина Шварценберг володіли замком аж до 1945 року.

У 1947 році замок Глубока-над-Влтавою був націоналізований і з тих пір є державним музеєм.

Сьогодні в замку знаходиться найбільша колекція гобеленів в Чеській Республіці. Замок містить багату колекцію голландського живопису XVI–XVII ст., зброї, порцеляни, скла та меблів [13].