Рекреаційний потенціал Рахівського району та його використання

                        МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

                    ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                        ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ТУРИЗМУ

                                        КАФЕДРА ТУРИЗМУ

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Курсова робота

 

Рекреаційний потенціал  Рахівського району                                              та його використання

 

 

                     

 Підготувала:

студентка ІІ курсу

напрям туризм

Кондор Я. І.

 

 

 

Наук. керівник

Король І.Ф.

 

 

 

 

 

 

 

                                   Ужгород - 2010

                                               ЗМІСТ

 

Вступ ……………………………………………………………………………..4         

 

РОЗДІЛ  I.  Географічне розташування, природні особливості та історія Рахівського району

1.1. Фізико-географічна характеристика  Рахівського району……………..…5

1.2 Природні особливості  Рахівського району…………………………..……7

1.3  Історичний нарис  про Рахівщину……………………………..………….10

 

РОЗДІЛ  II.   Об’єкти туризму та туристично-оздоровча база Рахівського району

2.1 Храми Рахівщини……………………………………………………………16

2.2 Географічний центр  Європи………………………………………………..19

2.3 Туристично-оздоровча  база Рахівсьокого району…………………………21

 

РОЗДІЛ  III. Перспективи розвитку рекреаційного потенціалу Рахівського району

 

ВИСНОВКИ…………………………………...…………………………….…...31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...33

ДОДАТКИ……………………………………………..…………………………35

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     ВСТУП

1. Актуальність  дослідження

У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення - що врешті-решт означає здоров'я - є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації. Це пов'язано в першу чергу із значним ростом доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення.

Певна територія зі значною  кількістю рекреаційних ресурсів - це потужний потенціал розвитку міжнародного туризму, який у багатьох країнах  світу є прибутковою галуззю  національної економіки. Тому, оскільки Рахівський район багатий на природні та соціокультурні ресурси, виникла потреба визначити, яким саме рекреаційним потенціалом він володіє та визначити напрямки оптимізації розвитку туристичної діяльності.

2. Предмет дослідження

Використання рекреаційних ресурсів та визначення напрямків розвитку видів рекреаційної та туристичної діяльності.

3. Об’єкт дослідження

Природні, історико-культурні, соціально-економічні рекреаційні ресурси Рахівського району.

4. Мета роботи

Визначити рівень рекреаційного  потенціалу території Рахівського  району.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

З розвитком суспільного  виробництва, його інтенсифікацією, зростає роль організації відпочинку для регенерації та розвитку життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Для цього необхідне сполучення певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини у спеціальній літературі називається рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії — рекреаційною діяльністю. Кожна держава прагне до створення та розвитку умов для відпочинку, лікування, відновлення працездатності своїх громадян. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочинку, курортного лікування, туризму.

У своїй курсовій роботі я буду досліджувати рекреаційний потенціал Рахівського району, що знаходиться в Закарпатській області. Він є найвисокогірнішим районом України, який вирізняється своїми неповторними природними об’єктами. Рахівщина відноситься до районів з високою водозабезпеченістю. На Рахівщині бере початок одна з найбільших приток Дунаю — ріка Тиса. Клімат є помірно-континентальним з надмірним і достатнім зволоженням.

Саме на території  Рахівського  району знаходиться  географiчний Центр

Європи, що знаходиться біля села Дiлове.

 У 1918 році  на території Рахівського району не довгий час існувала

своя держава — «Гуцульська  республіка» з центром у містечку Ясіня.

78% території Рахівщини займає ліс. В районі можна побачити  унікальні дерев'яні храми. Зокрема так звану «гуцульську» церкву, яка має хрестоподібну форму, що відрізняється своєю компактністю і стрункістю.

 

 

 

РОЗДІЛ  I. Географічне розташування, природні особливості та історія Рахівського району

 

1.1. Фізико-географічна характеристика Рахівського району

 

Рахів - гірське місто, найвище  в Україні. Рахівський район розташований у північно-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висоті 430 м над рівнем моря. Географічна «адреса» Рахова - 48° пн. широти, 24° 15 сх. довготи.

У Рахові найбільший перепад  висот між найбільш низькою (400 м) і найбільш високою (900 м) вулицями.

На півночі височать Внутрішні  Горгани, на заході - Свідовець, на північному сході - Чорногора (гірські частини  Полонинського хребта), на півдні - Рахівські гори [ 7, с. 34 ].

Район межує з Івано-Франківською областю та Румунією.

Клімат  Рахова – помірно-континентальний з надмірним і достатнім зволоженням, нестійкою весною, не жаркий влітку, теплий восени і м'який зимою. Середня температура в січні - 4,9°С, у липні - 17,5°С. Період із температурою понад +10 °C загалом становить 147 днів.

Середньорічна сума опадів складає 1212 мм, з яких максимум припадає на червень-липень. У Рахові зареєстровано  абсолютний добовий максимум опадів - 133 мм. Тут переважають вітри  західного і південно-західного  напрямку. Із збільшенням висоти над  рівнем моря температура повітря  знижується, а кількість опадів зростає.

Населення району становить 90 тисяч чоловік, з них:

     - міське населення  38 тис.;

     - сільське  населення 52 тис.;

В етнічному складі переважають  українці (етнічна група гуцулів), яких загалом 70%, 10% — румуни, 9% — угорці. Дещо менше росіян, чехів, словаків, німців, італійців, білорусів, євреїв.

У зв'язку із високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення  незначна: на один квадратний кілометр припадає в середньому 48 жителів. Населені пункти розташовані, як правило, в гірських ущелинах, у долинах численних рік і потоків [ 2, с.116 ].

Національний склад населення  позначається на особливостях релігійного  та культурного життя Рахівщини. Сьогодні тут діють 33 православні  громади, 18 — греко-католицьких, 6 —  римо-католицьких, є також кілька громад свідків Бога Єгови, представники інших конфесій. Тільки за останні 5 років у районі побудовано і реконструйовано 13 храмів, які здійнялися догори високими куполами-банями.

За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища вершина  Українських Карпат та України загалом  — гора Говерла (2061 м над рівнем моря) [ 3, с. 75 ].

На Рахівщині розташовані  найвищі гірські вершини України:

     - Говерла 2061 м.;

     - Бребенескул  2035 м.;

     - Піп-Іван 2022 м.

     - Петрос 2020 м.

     - Гутин-Томнатик 2017 м.

     - Ребра 2007 м.

Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами — карами та троговими долинами

[ 11, с. 68 ].

При середній висоті розташування 820 метрів над рівнем моря перепад висот між вулицями становить 600 метрів. Найнижча розташована на висоті 400, а найвища – 1200 метрів над рівнем моря. До речі, про вулиці Рахова - чимало з них забираються в гору так різко, що налякають непідготовлених туристів - і взагалі вони не схожі на власне міські вулиці. Це гірські хутори або присілки (Див додаток 6).

Отже, можна зробити висновок, що Рахівський район має вигідне  географічне розташування та сприятливі кліматичні умови.

 

1.2 Природні особливості Рахівського району

 

Рахів лежить в самому центрі Карпат  і Європи. Тут гори, чисте повітря, мінеральні джерела щедро обдаровують лікувальною водою, а заповідні ліси залишилися майже такими ж, як і сто років тому. Тут живі давні гуцульські традиції. На туристів тут чекають численні санаторії і бази відпочинку, кав’ярні, а також колиби [ 17, с. 235 ].

Рахівщина – найвисокогірніший  район України, вирізняється своїми неповторними природними об’єктами. Візитною карткою є Чорногірський масив  з найвищою вершиною України –  Говерлою (2061 м).

У горах зустрічаються  високогірні озера - сліди давнього зледеніння, утворені в низовинах, зайнятих льодовиком. Найвідомішими є Бребенескул, Апшинець, Несамовите, Ворожеска. Існує  багато легенд про таємниці, пов'язаних із цими озерами.

Гори, які оточують Рахів  характеризуються великою розмаїтістю  рослинності й флори. Тут найбільш виразна в Українських Карпатах висотна поясність: передгірні дубові ліси, гірські широколисті (буково-яличні-піхтові) і хвойні (ялиця) ліси, субальпійський й альпійський пояси (криволісся й високогірні луки-полонини). У складі флори налічується ряд найрідших видів, серед них: пролісок, лілія лісова, зозуліні сльози, сон білий, в окремих місцях (г. Близниці) зберігся легендарний едельвейс - білотка альпійська.

Рахівщина наділена надзвичайно  сприятливими умовами для розвитку гірськолижного спорту. Неподалік від  Рахова біля автошляху до Ужгороду встановлено символічний монументальний знак, на якому латинською написано: “Постійне, точне вічне місце. Дуже точно, зі спеціальним апаратом, який виготовлено ще за часів  Австро-Угорщини, зі шкалою меридіанів і паралелей, встановлено центр Європи. 1887 рік”. Географічний знак і стела знаходяться в урочищі Круглий, біля села Ділове (координати географічного центра Європи: 47° 56' північні широти й 24° 11' східної довготи) [ 4, с. 164 ].

Близько 68% території району вкривають високопродуктивні ліси. Тут розвідано 82 джерела мінеральних  вод, найпоширенішими є холодні  вуглекислі води. Джерела дуже смачної  води перебувають у Квасах, Рахові, Кобилецькій Поляні. Також поширено майже 300 видів лікарських рослин. Зустрічається  половина видів червонокнижних рослин і тварин Українських Карпат.

Рахівщина відноситься до районів з високою водозабезпеченістю. На Рахівщині бере початок одна з  найбільших приток Дунаю — ріка Тиса. Протікаючи просторами Європи, вона дає чисту питтєву воду населенню  України, Румунії, Угорщини, Словаччини та Югославії. Рахівщина наділена надзвичайно  сприятливими умовами для зимової  рекреації, розвитку гірськолижного спорту, а гірський масив Драгобрат за своїми параметрами може стати місцем проведення зимової Олімпіади. Тільки два аналоги у світі має  Квасівський санаторно-курортний  комплекс, збудований на базі мінеральних  вод із вмістом миш'яку. Із мінерально-сировинних ресурсів перспективними для розробки є родовища золота, доломітів, мармуризованих доломітів, а також розлив мінеральних вод [ 10, с. 173 ].

Гори, що оточують Рахів, характеризуються великою різноманітністю фауни  і флори. Тут найвиразніша в Українських  Карпатах висотна поясність: передгірні дубові ліси, гірські широколистяні (букові), змішані (буково-ялицево-смерекові) та хвойні (смерекові) ліси, субальпійський та альпійський пояси (криволісся та високогірні луки-полонини).

Панівним типом рослинності  є ліси. Основні лісоутворюючі  породи – смерека, ялиця, бук, дуб, граб, ясен, клен. Ростуть також береза, вільха, тополя та ін. Чисті бучини мають  обмежене поширення і приурочені до південних схилів та більш плодючих буроземних грунтів. Дубові деревостани представлені лише на нижніх гіпсометричних рівнях. Вздовж гірських потоків вузьку смугу утворюють угруповання з вільхи сірої [1, с. 83].

В ширшому висотному діапазоні  зустрічаються мішані листяно-хвойні ліси, складені буком, ялицею та смерекою. Цей вид лісів сягає висоти 1200 м. Вище поширені чисті смеречники, що утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500 - 1600 м. Через приполонинні випаси вона в багатьох місцях істотно знижена, іноді на 300 - 400 м. У субальпійському поясі поширене криволісся з сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського. Характерними тут є рідкісні угруповання з домінуванням рододендрону та низькорослих високогірних верб.

Рослинність представлена рядом  рідкісних видів. У лісовому поясі  зустрічаються підсніжник, чемерник червонуватий, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті та ряд інших, а  в субальпійському та альпійському поясах – аконіт низький, анемона  нарцисоцвіта, тирличі весняний, жовтий та крапчастий, сон білий, родіола  рожева тощо. В окремих місцях зберігся легендарний едельвейс – білотка  альпійська [ 2, с. 35 ].