Екскурсійний маршрут "Природні скарби Кам’янець-Подільського"

3.. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. - К.: Палітра, 1997. 
Беба П. Зробити крок у наступне століття : туризм.// Урядовий кур`єр.- 1999- 9лютого.

4.. Безнесюк В. Туризм і його місце в соціально – економічному розвитку України // Регіональна економіка.- 2001. - №1.- с.232-336

5.. Безнесюк В.А. Туризм і народне господарство. // Трибуна. – 2000. - №7-8 .- с. 21-23.

6. Бізнес на індустрії відпочинку // Галицькі контракти . – 2001 . -№ 7,-с.22-23.

7.. Бородюк Н. Аксіома туристичного ринку // Урядовий кур`єр.- 2000.- 23 грудня.

8.. Виноградарська А. Розвиток управлінського туристичного бізнесу. // Економіка. Фінанси. Право. – 2000 – вип. 5., с.13-18.

9. Гаврилишин І.П. Туризм  України: проблеми і перспективи. -К., 1994. 
10. Гаврилишин И.П. Рекреационный рынок мира // Посредник. -1995.- №40. 
11. Герасименко ВТ. Основы туристического бизнеса. - Одесса, 1997. 
12. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. -Москва, 1996. 
13. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року. -Київ, 2002. 
14.  Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. -Чернівці: Прут, 1996. 
15. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. -Москва, 2000. 
16.. Іванов Ю. Туристична діяльність і оподаткування // Бухгалтерія. -2002.-№20/2. 
17.. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. - Минск: Новое знание, 2001. 
18.Кам'янець-Подільський. Туристичний путівник., Лв.: «Центр Європи», 2007

19.Кам'янець-Подільський // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — Київ, 1979., стор. 541

20.Кам'янець-Подільський // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — Київ, 1979., стор. 541

21.м. Кам'янець-Подільський на сайті Хмельницької обласної ради

22.Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

23.Кам'янець-Подільський. Путівник., Лв., 1970

24. Олійник О. Туризм в Україні має перспективи// Урядовий кур’єр. - 1997. - 25 лютого.

25.Сергій П’ятериков. Стара фортеця над Смотричем // Дзеркало тижня, №24 (399), 28.06.2002

26.Стаття «Каменец-Подольский» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)

27.Стаття Kamieniec Podolski у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)

28. Хлопяк С.В. Управління туристичною галуззю: стан та перспективи// Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3. - с. 346.

29.http://library.if.ua

30.http://p-p.com.ua/articles

31. http://www.paragononstate.com

32.http://revolution.allbest.ru

33.http://www.forest.ru/

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ТЕХНОЛОГІЧНА  КАРТА ЕКСКУРСІЇ (АВТОБУСОМ)

 

Назва екскурсії : _______________________________________________

_____________________________________________________________

Тривалість (год.)   _____________________________________________

Протяжність (км): _____________________________________________

Автор-розробник ______________________________________________

Маршрут екскурсії: ____________________________________________

_____________________________________________________________

№	Місце показу	Тривалість показу,хв.	Місцезнаходження памятки	Тривалість показу,хв.
1	Совий Яр	15	Поділля,Кам’янець-Подільський	15
2	Урочище «Чапля»	10	Поділля,Кам’янець-Подільський	10
3	р. Студениця	5	Поділля,Кам’янець-Подільський	5
4	Бабин Писок	10	Поділля, с.Колодіївка	10
5	Бакотська затока	7	Поділля, Кам’янець-Подільський район	7
6	Дністер	5	Поділля, Кам’янець-Подільський район	5

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

Картка (паспорт) екскурсійного об’єкту

1.Совий Яр.

2. Поділля,Кам’янець-Подільський.

3.1978 рік.

4. У сонячному сяйві відкривається захоплююча панорама ландшафту цього витвору природи. Насамперед подив викликає вузька, звивиста долина гірськоподібної річки Студениці, яка ніби-то стуснута в долонях високих та крутих схилів. Ця дивна річка є лівою притокою побратима Дністра. У поспіхах зустрічі з ним вона обмиває товщу корало-рифового бар'єру Сового яру, що постав з дна теплого і мілководного стародавнього Сарматського моря. Від цього захоплюючого видовища створюється враження, що ми ніби-то в гірському краї.

5. Заказник є одним із найкрасивіших та найбагатших на рослинне і тваринне розмаїття витвором Хмельниччини. Ландшафт урочища має велику рекреаційну принаду, не дарма жителі прилеглих сіл називають його за круті горбисті схили «Маленькою Швейцарією»

 

Картка (паспорт) екскурсійного об’єкту

 

1. Урочище «Чапля
2. Поділля,Кам’янець-Подільський
3. 1980 рік
4. В урочищі "Чапля" гармонійно поєдналися пейзаж, рельєф, фауна, флора, які складають єдиний, неповторний мальовничий природний комплекс. Рослинність представлена степовим буйноцвітом площею 57 га і лісовим масивом площею 120 га. Тут зустрічаються культури надзвичайно цінних, реліктових видів.
5. Статус заказника «Чапля» одержала в 1980 році, з того часу урочище охороняється як природне надбання. 
   За флористичним різноманіттям "Чапля" - це справжній ботанічний город просто неба. Не випадково заказник став природною лабораторією, де учені з різних ботанічних установ і понині черпають цікаві відомості.

 

Картка (паспорт) екскурсійного об’єкту

 

1.р. Студениця.

2. Поділля,Кам’янець-Подільський

3.20 ст

4. Студениця не дарма так зоветься, бо живиться річка, кажуть, з холодних джерел, тому навіть у спеку вода тут не надто кип*ячена.

5. Напевно, до створення Дністровського водосховища річечка була скромненька, ну, хоча би, як зараз поблизу Маліївців. А зараз - ух... З усіх боків гори, стрімкий та пахучий ліс поруч, тихі бухточки - ідеальне місце для спекотного дня.

 

Картка (паспорт) екскурсійного об’єкту

 

 

1. Бабин Писок
2. Поділля, с.Колодіївка
3. 1982р.
4. Це унікальний зразок вивітрювання гірських порід Тортонського ярусу неогенової системи. Скеля входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання, є складовою частиною системи природних територій і об'єктів, що знаходяться під особливою охороною.
5. Говорять, що назва скелі відбувається давньослав`янського слова "баба", яке означало одне з культових понять. За уявленням наших далеких предків, божества-баби, нібито, жили на горбах, скелястих вершинах, високих берегах над річками. Тому і виникло на Поділлі з його перетнутим рельєфом і глибокими ерозійними долинами велика кількість назв з основою "баба": гора Баба біля села Івахновець, Бабині гори над Студеницею, села Бабшин (тепер Криків) на Збручі і Бабшин над Дністром, Бабина гора над Гнізною поблизу Збаража і багато інших.

 

 

Картка (паспорт) екскурсійного об’єкту

 

 

 

1. Бакотська затока
2. Поділля,Кам’янець-Подільський район
3. 20 ст
4. Білу гору, що піднімається на 120 м. над водою, з якої відкривається дивовижний краєвид на підковоподібну затоку р. Дністер;
5. Будь-кого заворожить прогулянка мальовничими залишками бар’єрного рифу Сарматського моря, неповторні краєвиди Бакотської затоки та унікальні каньйони рік з викопними рештками віком понад 400 мільйонів років Сьогодні Бакота (у перекладі з давньоруської мови ця назва означає бажане, прекрасне місце) привертає увагу великої кількості туристів. Прекрасний гірський ландшафт, повітря насичене ароматами трав і рослин, стародавні келії в скелі і залишки скельного монастиря, три цілющі джерела з надзвичайною водою, багата історія.

 

 

 

 

Картка (паспорт) екскурсійного об’єкту

 

1. Дністер
2. Поділля,Кам’янець-Подільський район
3. 19 ст. письмова згадка
4. У середній течії долина Дністра неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
5. Дністер впродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв'язувала Прикарпаття і Пониззя з Балканами і Близьким Сходом. У далекому минулому з півдня річкою доставлялись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена Подністров'я вивозили хліб, хутро, шкіру. З часів Київської Русі до середини XIX століття Дністром сплавляли до чорноморських портів цінну деревину (в основному так званий корабельний ліс), вивозили зерно, хутро, мед, віск, зброю, вироби місцевих ремісників.
6. Тепер господарське значення Дністра зросло. Він дає питну воду для великих і малих міст, приводить у рух турбіни двох потужних гідроелектростанцій. Планується спорудження нових ГЕС. Утворені великі водосховища використовуватимуться для зрощення полів, розведення риби, регулювання стоку ріки, розширення судноплавства, здійснення оздоровчих заходів.