Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 14:49, курсовая работа
Метою даної роботи є аналіз поточного стану авіаційної інфраструктури та формулювання методів покращення і вдосконалення її функціональності. Сформульована мета потребує вирішення низки завдань, а саме:
виокремити взаємозв’язок транспорту і туризму
проаналізувати поточний стан авіаційної сфери в системі національного ринку туристичних послуг України
окреслити проблеми авіаційної галузі та запропонувати можливі шляхи їх вирішення
ВСТУП………………………………………………………………………….....3
Розділ І.Концептуальні аспекти організації національного ринку туристичних послуг……………………………………………………………………………..5
Теоретичні засади функціонування ринку туристичних послуг……....5
Основні фактори та чинники розвитку авіаційної сфери ……………..12
Поняття авіаційна інфраструктура: основні структурні елементи та її роль в організації транспортного обслуговування туристів…………..16
Розділ ІІ. Проблеми недосконалості авіаційної інфраструктури України як один із гальмуючих чинників розвитку нац. туристичного ринку………….20
2.1. Аналіз сучасного стану авіаційної інфраструктури в Україні…………..20
2.2. Основні проблеми авіаційної інфраструктури…………………………...34
Розділ ІІІ. Модернізація авіаційної інфраструктури як метод підвищення конкурентоспроможності авіаційної галузі на національному ринку тур. послуг……………………………………………………………………………38
3.1. Класифікація методів модернізації і розвитку авіаційного сектору в системі національного ринку тур.послуг……………………………………38
3.2. Лібералізація регіонального ринку авіаперевезень та Угода про «Відкрите небо» - перспективи для України…………………………………42
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….53
Можливими джерелами фінансових ресурсів передбачено: кошти державного бюджету – 16,9 %; кошти місцевих бюджетів – 9,8 %; інші джерела (інвестиції, кредитні кошти тощо) – 73,3 % [7].
У таких умовах головним є побудова оптимального економічного механізму, який поєднував державні та ринкові важелі впливу на інноваційно-інвестиційні процеси, а також був би максимально зорієнтований на зростання інтеграцію країни в європейський простір.
Для забезпечення інвестиційного розвитку складових транспортного комплексу необхідно запровадити:
а) державно-приватне партнерство для концентрації ресурсів і змішаного фінансування розвитку транспортної інфраструктури, поєднання державних капітальних вкладень та приватного капіталу вітчизняних й іноземних інвесторів;
б) механізм довгострокового пільгового кредитування інвестицій у ресурсо- та енергозберігаючу техніку й технології;
в) переоцінку основних
фондів на принципах механізму
г) інвестиційну привабливість інфраструктурних об’єктів;
д) механізми державно-приватного партнерства (зокрема лізингу, спільної діяльності, оренди, концесій) з метою залучення ресурсів для змішаного фінансування розвитку транспортної інфраструктури, поєднання державних капітальних вкладень і приватного капіталу вітчизняних та іноземних інвесторів.
Хоча в Україні відзначається активність щодо стратегічного плану-вання модернізації інфраструктурних об’єктів у сфері ЖКГ, транспорту, про-мисловості, системних даних про заплановані обсяги інфраструктурних ін-вестицій на довгострокову або хоча б середньострокову перспективу та їхню ефективність немає. Сукупні обсяги інвестицій у розвиток транспортного сектора в Україні з усіх джерел інвестування щорічно (в середньому за останні роки - 2008-2012 рр.) становлять 2,1% від ВВП - майже як у Росії, проте інвестиції в транспорт за рахунок державного бюджету набагато менші, ніж у країнах СС та Росії і становлять лише від 1/9 до 1/10 загального обсягу інвестицій з усіх джерел, що свідчить про невеликий пріоритет транспортного сектора для державних видатків. Інвестиції, що вкладаються безпосередньо в функціонування транспортної інфраструктури, перебувають на рівні 0,4-0,8% ВВП.
Інтенсифікація процесів модернізації в транспортному секторі в останні три роки відбулася відповідно до підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012 в Україні через Державну цільову програму та інші нормативно-правові акти: так на період 2009-2013 рр. в Україні було заплановано і частково виконано 62 проекти в транспортному секторі загальною вартістю 171 млрд. грн, які реалізовуються на 81,9% за рахунок залучених коштів (переважно міжнародних фінансових організацій), на 15,6% - за рахунок власних коштів підприємств транспорту, і лише на 2,52% - за ра¬хунок місцевого і державного бюджетів.
Саме тому слід визначити такі перспективні напрями фінансування транспортного сектора в Україні для потреб модернізації і розвитку на серед- ньострокову перспективу:
- збільшення частки бюджетного фінансування і збереження фінансової відповідальності держави за стан систем безпеки і базової транспортної інфраструктури;
- розширення інструментів для фінансування транспортної інфраструктури, а саме, окрім використання цільових позик для прискорення вирішення питань, пов’язаних із вузькими місцями, і створення відсутніх ланок в опорній транспортній мережі, можливе застосування таких фінансових інструментів, як емісія боргових цінних паперів (інфраоблігації, єврооблігацій); проектне і мезонінне фінансування, синдиковані або кон- сорціальні кредити;
- розробка механізмів публічно-приватного партнерства для потреб модернізації транспорту, а саме широке застосування концесій, а також проектного фінансування; доцільне введення часткової оплати за використання окремих елементів транспортної інфраструктури.
Нові умови господарювання вимагають від аеропортів постійного інноваційного оновлення матеріально-технічної бази транспортного виробництва з метою забезпечення високого рівня конкурентоспроможності транспортнихпослуг аеропортів.
Отже, шляхи реалізації потенціалу авіаційного транспорту полягають у наступному:
До найважливіших завдань вітчизняної авіації належать також посилення безпеки перевезень, лібералізація умов виконання міжнародних авіаційних польотів між Україною та ЄС, у т. ч. на підставі формування єдиного повітряного простору.
В кінцевому підсумку структурні перетворення, що відбудуться в транспортному секторі, розвиток транспортної інфраструктури направлені на прискорення руху товарів, зниження транспортних витрат у ціні продукції, забезпечення надійних і доступних внутрішніх і міжрегіональних зв’язків, розвиток ринку праці, розширення географії транспортних перевезень та збільшення туристопотоків до нашої держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: