Тривалість робочого часу

5) Положення про робочий часі  час відпочинку працівників експлуатаційних підприємств і організацій Міністерства зв'язку СРСР ї міністерств зв'язку союзних республік  передбачає можливість запровадження для окремих категорій працівників цих підприємств ї організацій режиму підсумованого обліку робочого часу із застосуванням облікового періоду тривалістю від одного до трьох місяців;

6) постановою Ради Міністрів  СРСР "Про режим робочого часу  працівників радгоспів та інших  державних підприємств сільського  господарства"  передбачена можливість  встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу для працівників, зайнятих у рослинництві. Обліковим періодом відповідно до цієї постанови є календарний рік. Збільшення тривалості роботи цієї категорії працівників до 10 годин на день у період напружених польових робіт компенсується зменшенням тривалості роботи в інші періоди;

7) Положення про режим робочого  часу і часу відпочинку робітників  та службовців, зайнятих на роботах  у лісовій промисловості та лісовому господарстві , і порядок оплати праці при подовжених і скорочених робочих змінах передбачає встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу з застосуванням облікового періоду, який не повинен перевищувати 3 місяців.  Тривалість робочої зміни може збільшуватися до 10 годин, а в інші дні облікового періоду робочий час повинен скорочуватися або повинні надаватися додаткові дні відпочинку з розрахунку один день відпочинку за 7 годин виробітку (з відповідним перерахунком, якщо тривалість робочого дня (зміни) складає більше чи менше 7 годин).

Можливість встановлення підсумованого обліку робочого часу передбачено і деякими іншими нормативними актами Союзу СРСР, що зберігають свою чинність в Україні. З'являються і вітчизняні нормативні акти, які передбачають можливість застосування Підсумованого обліку робочого часу (Правила визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації У країни; п. 15 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт).

Однак слід враховувати, що за наявності підстав, зазначених у ст. 61 КЗпП, власник за погодженням із профспілковим комітетом вправі вводити режим підсумованого обліку робочого часу і при відсутності прямого зазначення на допустимість цього в законах чи підзаконних актах, оскільки ст, 61 КЗпП не передбачає встановлення законодавством випадків, коли застосовується режим підсумованого обліку робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку 40-го-динного робочого тижня з урахуванням скорочення робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів. Розрахована в такий спосіб норма робочого часу повинна бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком. При цьому підзаконними актами колишнього Союзу РСР встановлювалася гранична тривалість роботи протягом дня (10-12 годин). Якщо підзаконними актами гранична тривалість роботи протягом дня не урегульована, вона може визначатися за погодженням між власником і профспілковим комітетом.

Не буде суперечити закону вирішення питання про тривалість роботи протягом дня в колективному договорі. Якщо тривалість роботи протягом дня при підсумованому обліку робочого часу визначена нормативними актами колишнього Союзу РСР, належить керуватися такими актами. Викладене стосується і порядку чергування робочих днів і днів відпочинку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Робочий час є однією з істотних умов трудового договору і торкається інтересів як працівників, так і роботодавця. Його раціональне поєднання з часом відпочинку дає змогу ефективно  використовувати  здатність людини до продуктивної праці, відтворювати фізичні та психологічні характеристики працівника, а також комплексно застосовувати виробничі потужності та інше майно роботодавця.

Слід підкреслити, що у західних країнах значно поширений підсумований облік робочого часу. При цьому має місце гнучкий розподіл робочого часу протягом облікового періоду  ( місяця, кварталу, року ), тобто мобільний режим праці.

До недавнього часу нові рижими робочого часу не передбачались законодавством, а іноді були закріпленні спочатку в правилах внутрішньо трудовому розпорядку, а пізніше – в колективному договорі. Сьогодні мобільні графіки режиму робочого часу  передбаченні законодавством  Франції, ФРН, Бельгії.

Це важлива риса  сучасного виробництва, саме вона буде відзначати застосування робочої сили в ХХІ ст., а коли будуть враховуватися вік, сімейний стан, психіка, особисті схильності тощо та залежно від цього визначатиметься трудові навантаження кожного працівника .

Згідно  ст..45 Конституції України працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу.

 Тоді  названий робочий день може передбачатися на підприємствах, в установах, організаціях  лише тим особам , чиї  посади внесенні у список, затверджений вищим органом в залежності  від інтенсивності, напруження, відповідальності їх праці, а також можливостей переробітку  понад  нормальну тривалість робочого часу , що не вважається  надурочною роботою.

Отже,  робочим часом  є час, протягом  якого робітник або службовець відповідно до правил внутрішньо трудового розпорядку повинен перебувати на місці виконання робіт і виконувати свою трудову функцію  або іншу доручену йому  роботу.

Саме це відповідає інтересам працюючих  та дасть змогу підвищити продуктивність праці – За  цим майбутнє .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посіб./ Авт.-уклад. М.І. Хавронюк. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.—384 с. (Нормативні документи та коментарі).
2. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року.
3. Болотіна Н.Б., Чанишева  Трудове право України , К.: 2001. – 536 с.
4. Прокопенко В.І. Трудове право . К.: Вен турі,  1996. – 223 с.
5. Трудове право України : Навч. Посібник  для студ. юрид. спеціальностей  Вищих навчальних закладів / Пилипенко П.Д., Буряк В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред.. П.Д.Пилипенко . – К.: Видавничий Дім  “Ін Юре”, 2003. – 535 с.
6. Податки та бухгалтерський облік . № 50, 23 червня  2005. – 48 с.
7. Податки та бухгалтерський облік. № 79,  3 жовтня 2005. – 63 с.
8. Все про бухгалтерський облік . № 111, 25 листопада 2004. – 31 с.
9. Все про бухгалтерський облік . № 18, 21 лютого 2003. – 47 с.

 

Додаток №1

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ  
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

ЛИСТ

від 06.11.2002 р. N 010-1135

Про норму тривалості робочого часу на 2003 рік

Норма тривалості робочого часу на 2003 р. розрахована за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю і залежно від тривалості робочого тижня становить:

при 40-годинному робочому тижні - 2002 години;

при 39-годинному робочому тижні - 1957,8 годин;

при 38,5-годинному робочому тижні - 1932,7 годин;

при 36-годинному робочому тижні - 1807,2 годин;

при 33-годинному робочому тижні - 1656,6 годин;

при 30-годинному робочому тижні - 1506,0 годин;

при 24-годинному робочому тижні - 1204,8 годин;

при 18-годинному робочому тижні - 903,6 годин.

У розрахунках, які додаються, враховано вимоги, передбачені Кодексом законів про працю України:

нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50);

для деяких категорій працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу (ст. 51);

працівникам, яким установлено 40-годинний робочий тиждень, тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) скорочується на одну годину;

робота не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях також у такі святкові і неробочі дні:

1 січня - Новий рік;

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

27 квітня - Пасха (Великдень);

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності  трудящих;

9 травня - День Перемоги;.

15 червня - Трійця;

28 червня - День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України;

якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (частина 3 ст. 67).

На підприємствах, в установах і організаціях, де встановлено шестиденний робочий тиждень, а норма тривалості робочого часу не збігається із зазначеною, відповідне рішення приймається самостійно згідно з п. 1 ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні" за умови дотримання вимог ст. 50 - 53, 67 і 73 Кодексу законів про працю України.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законодавством (частина друга ст. 50 КЗпП).  

 

 

Директор Державного департаменту  нагляду за додержанням законодавства  про працю - Головний державний   інспектор праці України

В. Тьоткін

 

Додаток   до листа    від 6 листопада 2002 р. N 010-1135

N з/п	Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	2003 рік
1	Кількість календарних днів	31	28	31	30	31	30	31	31	30	31	30	31	365
2	Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято)	2		1	1	3	2		1					10
		1, 7		8	27	1, 2, 9	15, 28		24
3	Кількість вихідних днів	8	8	10	8	9	9	8	10	8	8	10	8	104
4	Кількість днів, робота в які не проводиться	10	8	11	9	12	11	8	11	8	8	10	8	114
5	Кількість робочих днів	21	20	20	21	19	19	23	20	22	23	20	23	251
6	Кількість передсвяткових днів, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на одну годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня)	1		1	1	1	1						1	6
		(6)		(7)	(30)	(8)	(27)						(31)
Норма тривалості робочого часу в годинах
7	при 40-годинному робочому тижні	167	160	159	167	151	151	184	160	176	184	160	183	2002
8	39-годинному  робочому тижні	163,8	156,0	156,0	163,8	148,2	148,2	179,4	156,0	171,6	179,4	156,0	179,4	1957,8
9	38,5-годинному  робочому тижні	161,7	154,0	154,0	161,7	146,3	146,3	177,1	154,0	169,4	177,1	154,0	177,1	1932,7
10	36-годинному  робочому тижні	151,2	144,0	144,0	151,2	136,8	136,8	165,6	144,0	158,4	165,6	144,0	165,6	1807,2
11	33-годинному  робочому тижні	138,6	132,0	132,0	138,6	125,4	125,4	151,8	132,0	145,2	151,8	132,0	151,8	1656,6
12	30-годинному  робочому тижні	126,0	120,0	120,0	126,0	114,0	114,0	138,0	120,0	132,0	138,0	120,0	138,0	1506,0
13	24-годинному  робочому тижні	100,8	96,0	96,0	108,0	91,2	91,2	110,4	96,0	105,6	110,4	96,0	110,4	1204,8
14	18-годинному  робочому тижні	75,6	72,0	72,0	75,6	68,4	68,4	82,8	72,0	79,2	82,8	72,0	82,8	903,6

 

 

 

1 Журнал  «Праця і закон» №3. К.: 3 лютого 2003р.С.13-15

2 Пилипенко П.Д. Трудове право України. – Київ 2003. – С.269

3 Тьоркін.В .Податки та бухгалтерський облік. №50, 23 червня 2005. 23 – 34 с.

4 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст..51.

 

5 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст..51.

 

6 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст. 64

 

7 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст..60.

 

8 Наталія Вороная. Податки та бухгалтерський облік. №79, 3 жовтня 2005. 37 – 41 с.

9 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст..50.

 

10 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст..51.

11 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004року. Ст..56.

12 Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року зі змінами та доповненнями від 18 листопада 2004 року. Ст..61.