Міністерство внутрішніх справ
України
Харківський національний університет
внутрішніх справ
Навчально-консультативний
пункт у м. Маріуполі
Кафедра правового забезпечення
господарської діяльності
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Трудове право»
Варіант №3
Виконала:
студентка групи ПЗзн-13-1ма
НКП в м. Маріуполі
Подлєсна Тетяна Миколаївна
Маріуполь-2014
ЗМІСТ
- Задача 1…………………………………………………………………….3
- Задача 2…………………………………………………………………….7
- Задача 3…………………………………………………………………….8
- Задача 4…………………………………………………………………….9
- ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………13
1.У міський центр
зайнятості населення звернувся токар
Корнілов, звільнений з підприємства у
зв’язку зі скороченням чисельності працівників,
із заявою про визнання його безробітним
і призначення допомоги по безробіттю.
Які документи необхідно представити
Корнілову у центр зайнятості для реєстрації
як безробітного?
Яка процедура визнання громадянина
безробітним?
Які категорії громадян не можуть
бути визнані безробітними?
Відповідно до Порядку реєстрації,
перереєстрації безробітних та ведення
обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого
Постановою КМУ від 20.03.2013 р. №198, маємо документи,
які потрібно пред'явити:
- паспорт громадянина
України або тимчасове посвідчення,
що підтверджує особу громадянина
України (у разі втрати паспорту);
- свідоцтво про народження
та довідку про реєстрацію
місця проживання, видану територіальним
органом або підрозділом ДМС (для
осіб, яким ще не виповнилося 16
років);
- облікову картку платника
податків (ідентифікаційний код);
- трудову книжку (цивільно-правовий
договір чи документ, що підтверджує
період зайнятості);
- військовий квиток (в
разі потреби);
- диплом або інший документ
про освіту (за наявності);
- дублікат трудової книжки
чи довідку архівної установи
про прийняття та звільнення
з роботи або цивільно-правовий
договір чи документ, який підтверджує
період зайнятості (якщо звертається
особа, яка втратила трудову книжку).[2,пункт
3]
У Законі України
від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення"
подається визначення безробітних. Зокрема,
такими вважаються працездатні громадяни
працездатного віку, які через відсутність
роботи не мають заробітку або інших передбачених
законодавством доходів і зареєстровані
у державній службі зайнятості як такі,
що шукають роботу, готові та здатні приступити
до підходящої роботи [1,ст. 1].
Зареєстровані службою
зайнятості громадяни набувають статусу
безробітного у випадку, коли протягом
семи календарних днів з дня реєстрації
їм не було запропоновано підходящої роботи.
Рішення про надання громадянину статусу
безробітного приймається керівником
центру зайнятості, де громадянин зареєструвався
як такий, що шукає роботу.
Громадянин,
визнаний безробітним, має право на допомогу
по безробіттю. Допомога надається з восьмого
дня після реєстрації громадянина у державній
службі зайнятості до вирішення питання
про його працевлаштування, але не більше
360 календарних днів протягом двох років;
для осіб передпенсійного віку — до 720
календарних днів, а громадянам, які бажають
відновити трудову діяльність після тривалої
(більше шести місяців) перерви, та громадянам,
які вперше шукають роботу, допомога по
безробіттю виплачується не більше 180
календарних днів [3,c.154]..
Не можуть бути
визнані безробітними громадяни:
а) у віці до 16 років, за винятком тих, які
працювали і були вивільнені у зв'язку
зі змінами в організації виробництва
і праці, реорганізацією, перепрофілюванням
і ліквідацією підприємства, установи
і організацій або скороченням чисельності
(штату);
б) які уперше шукають роботу і не мають
професії (спеціальності), в тому числі
випускники загальноосвітніх шкіл, у разі
відмови їх від проходження професійної
підготовки або від оплачуваної роботи,
включаючи роботу тимчасового характеру,
що не потребує професійної підготовки;
в) які відмовилися від двох пропозицій
підходящої роботи з моменту реєстрації
їх у службі зайнятості як осіб, які шукають
роботу;
г) які мають право на пенсію відповідно
до законодавства України.
Громадяни, які зареєстровані на загальних
підставах у державній службі зайнятості
як такі, що шукають роботу, і відмовилися
від двох пропозицій підходящої роботи,
не можуть бути визнані безробітними.
Такі особи знімаються з обліку і їм протягом
6 місяців подаються тільки консультаційні
послуги. Після закінчення шести місяців
з дня зняття з обліку вони можуть зареєструватися
повторно у державній службі зайнятості
як такі, що шукають роботу.
Працівники, які зареєстровані
у державній службі зайнятості згідно
з п.1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість
населення" і відмовилися від двох пропозицій
підходящої роботи в період пошуку роботи,
втрачають право на отримання статусу
безробітного строком на 3 місяці з подальшою
перереєстрацією на загальних підставах
як таких, що шукають роботу.
Слід звернути
увагу, що законодавством закріплені не
тільки права, але й обов'язки громадян,
зареєстрованих у державній службі зайнятості
як таких, що шукають роботу, і безробітних.
Вони зобов'язані сприяти своєму працевлаштуванню,
виконувати всі рекомендації центру зайнятості,
відвідувати центр зайнятості у строки,
встановлені працівником цієї служби.
Для одержання статусу безробітного з
призначенням допомоги по безробіттю
громадянин повинен наступного дня після
встановленого строку підбору підходящої
роботи особисто подати до державної служби
зайнятості письмову заяву про надання
статусу безробітного та заяву про те,
що він не має заробітку або інших передбачених
законодавством доходів.
Громадянам зареєстрованим на загальних
підставах, допомога по безробіттю-виплачується
з 8-го дня після реєстрації у державній
службі зайнятості до працевлаштування,
але не більше 360 календарних днів протягом
2 років.
Для осіб передпенсійного віку (чоловікам
після досягнення 58 років, жінкам - 53 років),
у тому числі вивільненим з підприємств,
установ і організацій на підставі п. 1
ст. 40 КЗпП, тривалість виплати допомоги
становить до 720 календарнихднів.
Громадянам, які бажають
відновити трудову діяльність після тривалої
(більше 6 місяців) перерви, та громадянам,
які вперше шукають роботу, допомога по
безробіттю виплачується не більше 180
календарних днів.
Особливі гарантії працівникам,
які втратили роботу в зв'язку зі змінами
в організації виробництва і праці, передбачені
для працівників, трудовий договір з якими
було розірвано з ініціативи власника
у зв'язку із ліквідацією, реорганізацією,
перепрофілюванням підприємств, установ,
організацій, скороченням чисельності
або штату працівників, а також для військовослужбовців,
звільнених з військової служби у зв'язку
зі скороченням чисельності або штату
без права на пенсію (п. 1 ст. 26 Закону України"Про
зайнятість населення").
До особливих гарантій належать:
а) надання статусу безробітного, якщо
протягом 7 днів працівнику не була запропонована
підходяща робота; право на отримання
допомоги по безробіттю у розмірі 100% середньої
заробітної плати за останнім місцем роботи
протягом 60 календарних днів, 75% - протягом
90 календарних днів і 50% - протягом наступних
210 календарних днів, але не більше середньої
заробітної плати, що склалася в народному
господарстві відповідної області за
минулий місяць, і не нижче встановленого
законодавством розміру мінімальної заробітної
плати;
б) збереження за новим місцем роботи на
весь період професійного навчання з відривом
від виробництва середньої; заробітної
плати за попереднім місцем роботи;
в) право на достроковий вихід на пенсію
за 1,5 року до встановленого законодавством
терміну осіб передпенсійного віку, які
мають встановлений законодавством про
пенсійне забезпечення необхідний загальний
трудовий стаж (у тому числі на пільгових
умовах).
2.У зв’язку з приватизацією
державного підприємства і перетворенням
його в акціонерне товариство були проведені
організаційні заходи, в результаті яких
електрику Грищенко було доручено обслуговування
ремонтного цеху і відділу постачання,
в той час як раніше він обслуговував приміщення,
де розміщалися управлінські структури.
Грищенко за наказом був прийнятий на
підприємство електриком. Інженеру Кравченко
додатково було доручено розглядати раціоналізаторські
пропозиції. Юрисконсульту Вакуленко,
який займався візуванням наказів і консультував
працівників по трудовим спорам, було
додатково доручено ведення претензійної
роботи. Оплата праці вказаних працівників
не змінилася. Усі вони заперечували проти
такого рішення адміністрації і заявили,
що звернуться до суду. Дайте правовий
аналіз ситуації.
В даній ситуації йдеться мова
про розширення зони обслуговування та
збільшення обсягу винонуваних робіт.
Під розширенням зони обслуговування
або збільшенням обсягу виконуваних робіт
слід розуміти виконання працівником
разом зі своєю основною роботою, обумовленою
трудовим договором, додаткового обсягу
робіт за однією і тією ж професією абопосадою.
Покладання на працівника
підприємства додаткових обов’язків
у разі розширення зони обслуговування
(збільшення обсягу виконуваних робіт)
оформляється шляхом видання відповідного
наказу (розпорядження) керівника підприємства.
За розширення зони обслуговування (збільшення
обсягу робіт), так само як і за суміщення
професій (посад) проводиться доплата.
Відповідно до додатка 3
до Генеральної угоди розмір доплати за
розширення зони обслуговування або збільшення
обсягу виконуваних робіт не обмежується
максимальним розміром і визначається
наявністю економії за тарифними ставками
і окладами, які могли б виплачуватися
за умови дотримання нормативної чисельності
працівників. Тому підприємства самостійно
встановлюють у кожному конкретному випадку
розмір доплати працівнику з урахуванням
положень колективного договору.
Розмір доплати конкретному працівнику
зазначається в наказі (розпорядженні)
керівника про доручення йому виконання
додаткових обов’язків у порядку розширення
зони обслуговування (збільшення обсягу
виконуваних робіт). Отже, за законом оплата
праці даних працівників повинна була
змінитися, а значить що працівники мають
право звертатися до суду.
3.За появу на роботі в нетверезому
стані Демченко перенесли чергову відпустку
на зимовий час і позбавили його премії
за місяць. Через два тижні він знову з’явився
на роботі в нетверезому стані і за згодою
профкому був звільнений за систематичне
порушення трудової дисципліни за п. 3
ст. 40 КЗпП. Демченко звернувся до суду
з позовом про поновлення його на роботі.
Чи є підстави для звільнення
Демченко?
Яке рішення повинен винести
суд?
Поява на роботі в
нетверезому стані означає появу працівника
в такому вигляді на території підприємства
в робочий час, що дає власникові або уповноваженому
ним органові право розірвати трудовий
договір за пунктом
7 статті 40 КЗпП України. Тобто підстави для звільнення
Демченко є.
Як свідчить судова практика,
під час розгляду справ про поновлення
на роботі працівників, звільнених за пунктом 7 статті
40 КЗпП, суд, як правило, позов задовольняє,
мотивуючи своє рішення тим, що у справі
нема медичного висновку про перебування
працівника на роботі у стані сп'яніння,
а такі ознаки, як збудженість, балакучість,
порушення координації рухів, можуть бути
зумовлені хворобливим станом, запах алкоголю
з рота – прийомом медикаментів, що містять
спирт. При цьому підписаний представниками
підприємства акт про перебування працівника
у стані алкогольного, наркотичного чи
токсичного сп'яніння суд до розгляду
не бере, мотивуючи це тим, що неспеціалісти
не можуть кваліфіковано і правильно оцінити
стан людини.
З огляду на це
наказом Міністерства внутрішніх справ
України, Міністерства охорони здоров'я
України та Міністерства юстиції України
було затверджено Інструкцію про порядок направлення
громадян для огляду на стан сп'яніння
в заклади охорони здоров'я та проведення
огляду з використанням технічних засобів від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18,
яка чітко визначає коло осіб, які можуть
проводити огляд працівників і давати
висновок за його результатами.
Отже, отриманий з медичної
установи протокол огляду працівника
на стан сп'яніння слугує підставою для
розірвання трудового договору за пунктом 7 статті 40 КЗпП. Тому якщо такий протокол
додавався, то працівник за вироком суду
має бути звільненим.
4.Водій Фокін був направлений
у відрядження в інше місто. Коли він повернувся
з відрядження, то звернувся з заявою про
оплату йому надурочних годин, тому що
він кожного дня був за кермом по 12 годин
та оплату в подвійному розмірі за роботу
1 та 2 травня, коли він теж працював, перебуваючи
у відрядженні. Йому в цьому було відмовлено,
тому що термін відрядження встановлено
так, що кожний день він повинен був їхати
не більше 8 годин, а те, що він повернувся
з відрядження на три дні раніше встановленого
строку, то його особиста справа, а за час
перебування у відрядженні у святкові
дні підвищена оплата непередбачена законодавством.
Які роботи вважаються надурочними?Який
порядок залучення до надурочних робіт?Як
компенсується робота у святкові дні?Яке
рішення повинна винести КТС, куди звернувся
Фокін?
Згідно з ст.
62 КЗпП України надурочними вважаються
роботи понад встановлену тривалість
робочого дня. При цьому законодавець
відсилає нас до норм, закріплених ст.
ст. 52, 53, 61 КЗпП України. На підставі аналізу
відповідних законодавчих положень можна
зробити ряд таких висновків, що потрібно
розуміти під надурочними роботами в контексті
Кодексу законів про працю України: