Технічна характеристика автобуса MAN Lion Star

 

ВСТУП

Автомобільний транспорт  відіграє важливу роль у транспортній системі країни. Роботою автомобільного транспорту забезпечується нормальне  функціонування підприємств. Понад 80% обсягу всіх перевезених вантажів припадає на цей вид транспорту, саме автомобільний  підвезення є початком і завершенням  будь-яких перевезень (залізничних, морських, повітряних). Щодня автобуси і легкові  автомобілі перевозять десятки мільйонів  людей.

 Однією з найважливіших  проблем, що стоять перед автомобільним  транспортом, є підвищення експлуатаційної  надійності автомобілів. Вирішення  цієї проблеми, з одного боку, забезпечується автомобільною промисловістю  за рахунок випуску більш надійних  автомобілів, з іншого - вдосконаленням  методів технічної експлуатації  автомобілів. Це вимагає створення  необхідної виробничої бази для  підтримки рухомого складу в  справному стані, широкого застосування  прогресивних і ресурсозберігаючих  технологічних процесів ТО і  ремонту, ефективних засобів механізації,  роботизації і автоматизації  виробничих процесів, підвищення  кваліфікації персоналу, розширення  будівництва та поліпшення якості  доріг. 

 

 Забезпечення працездатності  та реалізація потенційних властивостей  автомобіля, закладених під час  створення (зокрема, експлуатаційної  надійності), зниження витрат на  утримання, ТО та ремонт, зменшення  відповідних простоїв. Забезпечують  підвищення продуктивності перевезень  при одночасному зниженні їх  собівартості, тобто підвищення  економічності та забезпечення  екологічності - основні завдання  технічної експлуатації рухомого  складу автомобільного транспорту.

Метою даного курсового проекту  є поглиблення знань з курсу  дисципліни Технічна експлуатація автомобілів  та розробка процесу виконання ТО-1 для автобуса MAN Lion Star

1 Технічна характеристика автобуса MAN Lion Star

 

№ п/п	Назва параметра	Модель
1	2	3
Основні характеристики
1.	Вид автобуса	«MAN Lion Star 12 D» (Туристичний)
2.	Загальна кількість місць	44
3.	Об’єм багажного відсіку	10 м3
Двигун
1.	Марка двигуна	D 2866 LOH (Дизель)
2.	Екологічний стандарт	EURO III
3.	Розташування двигуна	Вертикально
4.	Об’єм двигуна	11967 см³
5.	Потужність двигуна	410 л.с.
6.	Крутний момент	1850 Н·м
7.	Кількість цилінднів	6
8.	Розміщення циліндрів	Рядне
Трансмісія
1.	Колісна форма	4х2
2.	Тип КПП	Автоматична
3.	Кількість передач	12
Підвіска
1.	Передня і задня	Пневматична
Експлуатаційні показники
1.	Об’єм паливного бака	400 л.
2.	Радіус розворота	20.6 м.
Розміри
1.	Довжина	13800 мм
2.	Ширина	2550 мм
3.	Висота	3812 мм
4.	Передній звіс	2680 мм
5.	Задній звіс	3050 мм
	Ціна, грн.	250 000

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1- Габаритні розміри автобуса «MAN Lion Star»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Статистичне дослідження термінів та складу робіт

 

1.  Розрахунок параметрів розподілу трудомісткості технічного

обслуговування  автомобіля

 

Розрахунок параметрів розподілу  трудомісткості ТО автомобіля за результатами спостереження при їх проведенні. Параметри розподілу трудомісткості ТО автомобіля розраховуються на основі опрацювання статистичної інформації про тривалість робіт.

Згідно технічної характеристики приймаємо автобус особливо великого класу, так як його довжина 13,8 м; а пасажиромісткість 44 особи.

На основі прийнятого значення пасажироміскості згідно [1. дод. Б] приймаємо значення трудомісткості t = 13,5 люд-год ТО-1, для жаркого району.

На основі значень заданих  частот та отриманого значення трудомісткості, будуємо таблицю значень трудомісткостей (Таблиця 2.1), попередньо розрахувавши кількість спостережень трудомісткості:

N=n₁+ n₂+ n₃+ n₄+ n₅+ n₆+ n₇+ n₉+ n₁₀=3+5+11+17+21+18+16+10+8+5=114

Значення трудомісткостей  було прийнято на основі [1. Табл. 1.2]

6,75	10,1	11,4	8,1	12,1	17,5	10,1	11,4	14,8
14,8	12,1	15,5	17,5	14,8	15,5	20,2	12,1	8,1
15,5	10,1	11,4	12,1	11,4	12,1	14,8	15,5	11,4
12,1	15,5	14,8	17,5	15,5	14,8	17,5	12,1	17,5
11,4	14,8	12,1	20,2	11,4	8,1	6,75	22,9	10,1
10,1	15,5	14,8	10,1	15,5	12,1	11,4	12,1	15,5
8,1	17,5	15,5	22,9	14,8	10,1	14,8	11,4	11,4
14,8	12,1	11,4	12,1	15,5	20,2	12,1	14,8	12,1
11,4	20,2	22,9	20,2	12,1	11,4	10,1	15,5	14,8
12,1	10,1	14,8	11,4	17,5	15,5	12,1	17,5	15,5
14,8	11,4	22,9	6,75	15,5	20,2	15,5	14,8	11,4
17,5	20,2	14,8	22,9	12,1	14,8	20,2	12,1	8,1
10,1	12,1	17,5	12,1	11,4	10,1

 Таблиця 2.1- Таблиця  значень трудомісткостей

Визначається найбільше t_max і найменше t_min значення трудомісткості і визначається ширина інтервалів згруповування:

 

 (2.1)

 

     де N загальна кількість спостережень.

Приймаємо ширину інтервалу =2,5.

Розташовуємо значення трудомісткостей  за зростанням та визначаються початкове t_п та кінцеве t_к значення трудомісткостей, які беруться ближчими до цілочисельних t_min і t_max.

Визначаємо цілочисельні межі інтервалів згруповування, а також  визначимо частоти попадання  випадкової величини трудомісткості в  цих інтервалах. Отримані дані заносимо в таблицю 2.2

 

Таблиця 2.2 - Величини частоти попадання трудомісткостей в інтервали згруповування

 

№ інтервала	Межі інтервалу, люд.год	Середина інтервалу , люд.год	Частота попадання в інтервал ,
1	6-8,5	7,25	8
2	8,5-11	9,75	11
3	11-13,5	12,25	38
4	13,5-16	14,75	34
5	16-18,5	17,25	10
6	18,5-21,0	19,75	8
7	21,0-23,5	22,25	5

 

       Визначення параметрів і характеристик нормального закону розподілу.

 Середнє значення трудомісткості:

 

 (2.2)

Середньоквадратичне відхилення випадкової величини:

 

  (2.3)

 

Коефіцієнт варіації:

 

                                               

                 (2.4)

 

Емпірична щільність ймовірності за інтервалами  згруповування:

 

                                         

                  (2.5)

 

Теоретична щільність  ймовірності випадкової величини:

 

                                                                             (2.6)

 

Отримані залежності щільностей відобразимо на графіку з гістограмою (Рисунок 2.1), на яку також наноситься вирівнююча (огинаюча) залежність випадкової величини.

Покажемо приклад розрахунку щільностей ймовірності для n_i=8 :

 

 

 

Обчислення за формулами 2.5-2.6 зводяться в таблицю 2.2.

 

Таблиця 2.3 - Емпіричні, вирівнюючі та теоретичні щільності розподілу  ймовірності випадкової величини за інтервалами згруповувань

 

№ інтервалу	Середина інтервалу , люд.год	Щільність розподілу вирівнююча , люд.год-1	Щільність розподілу емпірична  , люд.год-1	Щільність розподілу теоретична , люд.год-1
1	2,5	0,017	0,028	0,028
2	3,5	0,06	0,039	0,094

 

Продовження таблиці №2.3

3	4,5	0,414	0,133	0,201
4	5,5	0	0,119	0,27
5	6,5	0,328	0,035	0,229
6	7,5	0,086	0,028	0,122
7	8,5	0,043	0,018	0,0088

 

 

Рисунок 2.1 — Гістограма розсіювання

 

Перевірка узгодження між  емпіричним та теоретичним законами розподілу здійснюється за критерієм  Пірсона  . Обчислимо дане узгодження згідно формули (2.7) підставивши туди отримані значення з таблиці 2.2.

  2,68                                                (2.7)

 

             При цьому приймемо значення m=4 оскільки 

 

                                                                                                             (2.8)

 

де r – число інтервалів після об’єднання;

          k – число параметрів закону розподілу. Нормальний закон є двопараметричним і визначається математичним очікуванням і середнім квадратичним відхиленням, тобто k=2.

                                                      

 

Згідно [1. Дод. В] та обчисленого значення   приймаємо значення ймовірності = 0,001    ;

При цьому повинна виконуватись умова  .

де  - ймовірність узгодження між законами;

=   0,05- критичне значення ймовірності узгодження.

Отже ,умова не виконується.

 

2.  Дослідження ймовірності виникнення відмов і складу робіт супутнього поточного ремонту

Для оцінки математичного очікування виникнення відмови служить довірчий інтервал, який показує найбільшу  та найменшу ймовірність виникнення тієї чи іншої відмови:

 

 

де  , - верхня і нижня межі інтервалу, що визначаються за формулою:

 

                                                                 (2.9)

 

 

де  N₁ – кількість спостережень;

t – величина, яка визначає для нормального закону число середніх квадратичних відхилень, які необхідно відкласти вправо і вліво від центру розсіювання для того, щоб ймовірність попадання в отриманий інтервал була рівна . Згідно методичних вказівок приймаємо t = 1,597 [1. Таблиця 3.3].

Визначимо інтервали для  верхньої та нижньої межі інтервалів відповідно до кожного заданого вузла. Число технічних впливів приймаємо  за таблицею      [1. Таблиця 2.4].

   - дослідна ймовірність події:

 

                                               

                 (2.10)

 

де m – число подій (кількість відмов).

Покажемо приклад розрахунку визначення меж інтервалу відмов для кузова обраного автомобіля відповідно до формули (2.9).

 

   

     (2.11)

 

де значення було розраховано за формулою 2.10: