Шляхи удосконалення проведення експертизи якості макаронних виробів

Споживачі, які перебувають  на території України, під час  придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення  своїх побутових потреб мають  право на:

державний захист своїх  прав;

гарантований рівень споживання;

належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших  видів обслуговування;

безпеку товарів (робіт, послуг);

необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);

відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

звернення до суду та інших  уповноважених державних органів  за захистом порушених прав;

Державний захист прав споживачів

Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає  можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності.

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган  виконавчої влади у сфері захисту  прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи [2].

Права споживача  у сфері торговельного та інших  видів обслуговування

За всіма громадянами  однаковою мірою визнається право  на задоволення їх потреб у сфері  торговельного та інших видів  обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Споживач має право на вільний  вибір товарів і послуг у зручний  для нього час з урахуванням  режиму роботи продавця (виконавця).

Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг.

Забороняється примушувати споживача  придбавати товари і послуги неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Продавець (виконавець) зобов’язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Споживач має право на перевірку  якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються (замовляються), демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) у цих випадках зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну товарів (робіт, послуг).

У разі коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару (роботи, послуги), продавець (виконавець) зобов’язаний у триденний термін з дня одержання від споживача письмової заяви організувати проведення експертизи товару (роботи, послуги). Експертиза провадиться за рахунок продавця (виконавця). Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару (роботи, послуги) споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) мають право оскаржувати висновки експертизи у судовому порядку.

В разі порушення прав споживача  на підприємствах сфери торговельного  та інших видів обслуговування продавець (виконавець) і працівники цих підприємств  несуть відповідальність, встановлену  законодавством [2].

Судовий захист прав споживачів

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача  суд одночасно вирішує питання  про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі за своїм вибором подають  позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору.

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані  з порушенням їх прав [2].

Провівши моніторинг нормативно-правової бази щодо якості та експертизи макаронних виробів, можна зробити висновок, що закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав, а закон «Про безпечність та якість харчових продуктів» регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються [2].

ГОСТ 875-92 «Макаронні вироби. Загальні технічні вимоги»

Справжній стандарт расповсюджується на макаронні вироби з харчовими добавками й збагачувачами або без них.

Класифікація

Макаронні вироби підрозділяють на групи А, Б, В и класи 1 і 2, залежно  від якості й сорту борошна, з  якої вони виготовлені.

Група А - з борошна із твердої  пшениці (дурум) за ДСТ 12307 і борошна вищого сорту підвищеної дисперсності із твердої пшениці по ТУ 22-27-89.

Група Б - з борошна з м'якої склоподібної пшениці за ДСТ 12306.

Група В - хлібопекарського пшеничного борошна за ДСТ 26574, що по якості й  кількості клейковини повинна бути не нижче борошна за ДСТ 12306, і макаронного борошна вищого сорту з м'якої пшениці (крупки) по ТУ 22-30-86

1 клас виробу з борошна вищого  сорту;

2 клас виробу з борошна першого  сорту.

Макаронні вироби підрозділяються  на наступні типи: трубчасті, ниткобразні(вермішель), лентообразні (локшина), фігурні.

Технічні вимоги

Макаронні вироби повинні вироблятися відповідно до вимог справжнього стандарту з дотриманням санітарних правил рецептур і технологічних інструкцій, затверджених у встановленням порядку.

ГОСТ 14849 – 69 « Макаронні вироби. Методи випробувань»

Основні поняття

Якість макаронних виробів  установлюють у кожній одинарній  партії на підставі результатів лабораторного  аналізу середнього зразка, відібраного  від тої ж партії.

Однорідною партією  вважають певна кількість макаронних виробів одного сорту, типу й виду, однаковим по якісних ознаках, обумовленим органолептично, виготовлених за одну зміну.

Виїмкою вважають одиницю  впакування макаронних виробів, що відбирається від даної партії.

Вихідним зразком уважають сукупність всіх окремих виїмок, відібраних від однорідної партії.

Середнім зразком уважають частина вихідного зразка, виділену для лабораторного визначення якості.

Навішенням уважають частина середнього зразка, виділену для визначення окремих показників якості макаронних виробів.

 

 

2. Вимоги до якості, маркування, пакування, транспортування та  зберігання макаронних виробів

 

Якість макаронних виробів  оцінюють за органолептичними та фізико-хімічними  показниками згідно зі стандартом.

Органолептичні показники - колір, стан поверхні, форма, смак, запах, стан виробів після варіння.

Колір макаронних виробів  залежить від якості борошна і  додаткової сировини та має бути однотонним: кремовим - для 1-го класу із борошна  з твердої пшениці, чисто білим - для 1-го класу із борошна з м'якої пшениці, білим із незначним жовтуватим відтінком - для 2-го класу із борошна з твердої пшениці, білим із сіруватим відтінком - для 2-го класу із м'якої пшениці.

Поверхня має бути гладкою у виробів 1-го класу, допускається невелика шорсткість у виробах 2-го класу. Вироби повинні мати правильну форму (допускаються невеликі згини, викривлення). Поверхня має бути без помітних крапок і краплин, без білих смуг та плям. Поверхня на зламі у пресованих виробів - скловидна.

Смак і запах визначають до і після варіння. Макаронні вироби повинні мати властивий їм смак і запах, не мати гіркого, кислого або стороннього присмаку, плісняви.

Стан виробів після  варіння. Макаронні вироби мають  бути м'якими, еластичними, не втрачати форми, не злипатися, не утворювати грудок, не розвалюватися по швах. Варильна вода - ледь каламутна. Найкращі варильні властивості притаманні макаронним виробам із твердих сортів пшениць, середні - виробам із скловидних м'яких пшениць.

Варильні властивості  макаронних виробів характеризуються такими показниками - тривалість варіння до готовності, кількість увібраної води, втрати сухих речовин, міцність зварених виробів, ступінь злипання.

Для визначення стану  виробів після варіння 50-100 г макаронних виробів варять у 500 мл киплячої води до готовності. Після варіння макаронні вироби переносять на сито, дають стекти і визначають збереженість форми виробів та їх злипання між собою.

Вироби хорошої якості мають коефіцієнт збільшення маси (об'єму) не менше ніж 2.

Кількість сухих речовин, які переходять у варильну воду, виражається у відсотках до маси сухих виробів. Для виробів гарної якості вони мають бути не більше ніж 5%.

Маркування

На споживчій тарі повинні бути зазначені:

товарний знак;

найменування підприємства - виготовлювача, його місцезнаходження;

продукції, її група й  клас;

маса нетто (при стандартній  вологості);

правила варіння й  спосіб готування;

дата вироблення;

строк зберігання;

позначення справжнього  стандарту;

інформаційні відомості про енергетичну цінність жиру й вуглеводів в 100 г виробів.

На споживчій тарі при необхідності допускається наносити малюнок.

Найменування виробі «звичайні» на ярлику або штампі не проставляють.

Оформлення штампа і  ярлика для виробів різних сортів повинне бути різне. При впаковуванні макаронних виробі в пакети із прозорого матеріалу усередину повинна бути вкладена етикетка із вказівкою написів відповідно до вимог або нанесений напис па плівку друкованим способом.

Транспортне маркування - за ДСТУ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків, «Обережно «Крихкі» », «Берегти від вологи».

На кожну одиницю  транспортної тари наносять маркування, що характеризує продукцію:

• товарний знак і найменування підприємства - виготовлювача;
• найменування макаронних виробі, група й клас;
• дату вироблення;
• масу нетто (при стандартній вологості);
• масу тари (для вагарень виробі);
• строк зберігання;
• позначення чинного стандарту.

Усередину кожного ящика, паперового мішка, коробки, пакета повинен  бути вкладений талон з позначенням  номера укладальника.

Номер укладальника допускається проставляти штемпелем із зовнішньої сторони або на маркуванні, що характеризує продукцію [9].

Упаковування, транспортування і зберігання макаронних виробів

Макаронні вироби випускають фасованими і на вагу. В одиниці  упаковки повинні бути вироби одного типу, підтипу, виду і ґатунку. Для упаковування фасованих виробів масою нетто до 1 кг використовують коробки з картону або пакети з паперу, целофану та інших пакувальних матеріалів і плівок, дозволених органами охорони здоров'я.

Фасовані макаронні вироби на вагу повинні бути запаковані у зовнішню тару: ящики дощані, фанерні, з гофрованого і литого картону, паперолиті і пресовані, з плетеного шпону. Маса нетто в ящиках не повинна перевищувати 30 кг. Ящики всередині вистилають чистим обгортковим папером, верхні краї якого загинають усередину так, щоб кінці його перекривали один одного. Дозволяється упаковувати в ящики без вистилання їх папером фасовані макаронні вироби, а також вироби на вагу при використанні нових паперових, із гофрованого і литого картону ящиків.

Макаронні вироби на вагу слід вкладати в ящики щільно, щілини заповнювати чистим папером. При  упаковуванні короткорізаних макаронів  між їх торцями прокладають вертикальні  прокладки паперу. Дозволяється упаковувати  макаронні вироби (крім макаронів, довгої локшини і вермішелі "павутинка") у чотиришарові крафт-мішки масою нетто не більше 20 кг. Вироби у такій упаковці можна реалізовувати тільки у місцях знаходження макаронних фабрик (без подальшого транспортування за межі міста і без закладання їх на тривале зберігання).

Коробки, пакети, ящики, крафт-мішки  і пакувальні матеріали повинні  бути міцними, чистими, сухими, не зараженими шкідниками хлібних запасів, без  стороннього запаху.

На упаковці всіх видів  тари наносять маркування спеціальним  штампом або наклеюванням ярлика. Маркування повинно містити такі дані: товарний знак і назву підприємства-виробника; назву виробів і їх ґатунок; дату виготовлення; масу нетто і брутто (для виробів на вагу); надпис: "Обережно, не кидати!" (на транспортній тарі); номер стандарту. Всередину кожного ящика, крафт-мішка, коробки і пакета вкладають талон із позначенням номера укладальника, який дозволяється проставляти штемпелем із зовнішнього боку. На дрібному розфасуванні крім малюнка мають бути вказані склад, правила варіння виробів, хімічний склад та енергетична цінність. На ярлику або штампі проставляють вид виробів, за винятком виду "звичайні".

При упаковуванні макаронних виробів у пакети з прозорого  матеріалу всередину вкладають  етикетку з необхідними маркувальними  даними.

Відхилення в масі нетто макаронних виробів не повинні  перевищувати: ±1% від середньої маси 10 пакувальних одиниць фасованої  продукції при масі більше 1000 г; ±2% - при масі до 1000 г; ±0,5% від одиниці  пакування продукції на вагу.