Класична теорія організації

однаковим на різні структурні одиниці однієї організації. Дослідники висунули, а потім і довели гіпотезу, що кожний структурний підрозділ організації має власне унікальне середовище, відповідно до якого і повинна здійснюватися його організаційна побудова. їх дослідження дали можливість зробити такі висновки:

• середовище організації не є однозначно стабільним або нестабільним. Організація, як правило, контактує з багатьма середовищами (кожний структурний підрозділ має своє середовище) з різним ступенем невизначеності. Як наслідок, структурні підрозділи повинні враховувати вимоги свого середовища;
• успішна організація вирішує проблему побудови раціональної організаційної структури за допомогою пристосування структури своїх окремих підрозділів до вимог їх власного унікального середовища (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Графічна інтерпретація концепції Лоуренса — Лорша

Професор Мічиганського університету Р. Лайкерт дійшов висновку, що організації, які орієнтувалися на бюрократичну модель, є менш ефективними.

З огляду на зазначене вище можна зробити такий висновок. Суспільне виробництво у своєму історичному розвитку охоплює різні типи організації спільної виробничо-господарської діяльності людей. Організація виникла з появою людини розумної. Перші виробничо-господарські організації сформувалися в процесі другого великого суспільного поділу праці з виникненням спеціалізації виробництва та кооперування. Основними рисами організації є:

• множина осіб або суборганізацій;
• загальна мета діяльності, відома її працівникам;
• певна структура і порядок взаємодії між її складовими та персоналом;
• поділ праці;
• загальні взаємоузгоджені прагнення, спрямовані на досягнення визначених цілей;
• ієрархія;
• свідома координація (планування) внутрішньої та зовнішньої діяльності;
• замінність співробітників організації;
• виключеність щодо навколишнього середовища.

Будь-яка виробничо-господарська організація є підприємством — основною ланкою в системі продуктивних сил, виробничих і соціальних відносин, у якій відбувається первинне, безпосереднє поєднання робочої сили із засобами виробництва і здійснюється самостійний кругообіг коштів у процесі розширеного відтворення. Організаційно-правова форма підприємства визначається формою власності на його капітал.

Перспективне функціонування організації (підприємства) неможливе без організаційного розвитку. Організаційний розвиток — це досягнення такого гармонійного стану організації, коли збігаються параметри формальної та неформальної організації й досягається гармонія цілей (очікувань) персоналу і самої організації як соціального явища.

Список використаної літератури

1. Алиев В.Г. Теория организации / В.Г. Алиев. - М: Экономика, 2003. - 431 с.
2. Гибсон Дж.Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж.Л. Гиб-сон, Д.М. Иванцевич, Д.Х.-мл. Донелли. - М.: ИНФРА-М, 2000.- 272 с.
3. Кожухар В.М. Основы теории организации: учеб. пособие / В.М. Кожухар.- М.: Изд.-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006.- 184 с.
4. Коренченко Р.А. Общая теория организации: учеб. для вузов / Р.А. Корен-ченко.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.- 286 с.
5. Мильнер Б. З. Теория организации: учебник / Б.З. Мильнер.- М.: ИНФРА-М, 2009.- 864 с.
6. Монастирський Г. Л. Теорія організації: навч. посіб. / Г.Л. Монастирський.- К.: Знання, 2008.- 319 с.
7. Подлесных В.Н. Теория организации: учебник / В.Н. Подлесных.- СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2006.- 336 с.
8. Рогожин С.В. Теория организации: учеб. пособие / С.В. Рогожин, Т.В. Рого-жина.- М.: Изд-во «Экзамен», 2003.- 320 с.
9. Смирнов Э.А. Теория организации / Э.А. Смирнов.- М.: ИНФРА-М,2003.- 248 с.