Шпаргалка по "Биржевому праву"

 

13. Відвідувачі біржі

Відвідувачі біржових торгів - це юридичні та фізичні особи, які не є членами біржі, але відповідно до установчих документів біржі мають право на укладення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими. Постійні відвідувачі мають статус брокерських контор або незалежних брокерів і можуть займатися біржовим посередництвом. Вони не беруть участі у формуванні статутного капіталу і управлінні біржею, користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право на участь у біржовій торгівлі, в розмірі, що визначений відповідним органом управління біржі. Надання постійному відвідувачеві права на участь у біржових торгах на термін більше З років не допускається. Кількість постійних відвідувачів не повинна перевищувати 30% від загальної кількості членів бірж. 
Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод тільки з реальним товаром від свого імені і за свої кошти.

 

14. Органи управління біржею

Загалом управління на біржі здійснюють три органи, повноваження яких залежать інколи від специфіки біржі:

- загальні збори засновників  і членів біржі (пайовиків);

- біржовий комітет (рада директорів);

- виконавча дирекція.

 

15. Повноваження загальних зборів засновників і членів біржі

Повноваження Загальних зборів біржі: - здійснення загального управління біржею і біржовою торгівлею; - визначення основних напрямів діяльності біржі (для товарної біржі, у тому числі зміна номенклатури товарних секцій); - визначення цілей і завдань біржі, стратегії її розвитку, правил внутрішнього розпорядку; - затвердження і зміна установчих документів (договору, статуту, правил торгівлі); - вибори і затвердження Біржового комітету (для товариств з обмеженою відповідальністю) або Ради (для акціонерних товариств) і Ревізійної комісії; - внесення змін і доповнень в їх персональний склад і структуру;- затвердження результатів діяльності біржі і розподілу прибутку; - визначення розміру і порядку виплати дивідендів, а також джерел покриття збитків; - визначення (зменшення або збільшення) кількості місць на біржі і встановлення квот для її членів; - затвердження рішень Біржового комітету (ради) про створення товарних секцій; - прийом нових членів біржі; - обрання і відкликання посадових осіб, які відповідно до статуту біржі вступають на посаду за рішенням загальних зборів; - обрання і відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і рішень, визначення порядку її діяльності; - затвердження кошторису витрат на утримання Біржового комітету (ради) та персоналу біржі; - розгляд питань про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб біржі; - створення і припинення діяльності філіалів і представництв біржі, затвердження положень про них; - розгляд заяв і скарг на роботу Ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є); - визначення умов оплати праці посадових осіб біржі, її філій і представництв; - розгляд і затвердження правил проведення біржових торгів, порядку здійснення біржових угод, затвердження інструкцій та інших нормативно-правових документів, що розробляються Біржовим комітетом; - розгляд скарг щодо рішень Біржового комітету; - встановлення розміру щорічної і разової плати для постійних і разових відвідувачів біржових торгів, штрафів, пені, зборів з біржових угод і плати за послуги біржового технічного апарату; - прийняття рішення про припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; - розгляд інших питань, що виносяться на розгляд Загальних зборів та ін.

Рішення Загальних зборів приймаються кваліфікованою більшістю засновників і простою більшістю від числа присутніх членів біржі.

 

 

 

 

 

 

16. Повноваження  біржового комітету

З метою представлення та захисту інтересів біржі, її засновників і членів у період між проведенням Загальних зборів (як правило, один раз у рік) і в межах компетенції, визначеної статутом створюється контрольно-розпорядчий орган управління – Біржовий комітет (рада) біржі, зі складу якого формується Правління біржі.

Біржовий комітет вирішує усі питання діяльності біржі, крім тих, які входять до виняткової компетенції загальних зборів членів біржі.

Функціями Біржового комітету (ради) є: - керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів; - заслуховування й оцінка звіту Правління біржі; - внесення поправок до правил біржової торгівлі; - підготовка рішень Загальних зборів членів біржі; - представництво біржі в державних та інших організаціях в усіх справах біржі; - встановлення розміру усіх внесків, виплат, грошових і комісійних зборів; - підготовка рішення про прийом або виключення членів біржі; - підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах; - заборона членам біржі, які порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу на певний термін або до затвердження чи скасування цього рішення загальними зборами; - створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділі, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі; - організація і проведення кваліфікаційних екзаменів для брокерів; - підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них; - реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі; - здійснення контролю за дотриманням його учасниками правил біржової торгівлі.

Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Біржовий комітет діє від імені біржі та в межах, передбачених статутом. Комітет обирається на строк, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, від 1 до 3 років).

 

17. Повноваження правління біржі

З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган – Правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не ввійшли до компетенції Загальних зборів біржі і Біржового комітету.

Голова і члени правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керівника та його заступників визначаються Біржовим комітетом.

До компетенції Правління біржі належать: - поточне керівництво комісіями (відділами) біржі; - організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі; - придбання і продаж майна біржі та здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням Біржового комітету; - прийняття та звільнення з роботи співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою), і не є членами біржі;

- організація публікацій  Біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі; - створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), які забезпечують її нормальне функціонування; - розробка тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність новостворених підрозділів, призначення їх керівників; - розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, що виділені правлінню для забезпечення його функціонування; - організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а в необхідних випадках – лабораторних аналізів і контрольних випробувань; - організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними коштами, оргтехнікою і зв’язком; - реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також біржового комітету; - здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил; - оповіщення засновників, членів біржі й інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів; - встановлення розміру і форм оплати праці найманих працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.

 

18. Організаційна структура біржі (ст.. 12 ЗУ «Про товарні біржі»)

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

З працівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти.

 

19. Арбітражна комісія біржі: її сутність і повноваження

У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і брокерами під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду, яким є Арбітражна комісія біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов’язковими до виконання сторонами конфлікту. До певної мірі це погоджувальна комісія. А тому, у випадку незадоволення будь-якою із сторін висновками розгляду справи Арбітражною комісією, справа передається до господарського суду. Водночас, подання оскарження до господарського суду не звільняє сторону, визнану винною Арбітражною комісією, від належного виконання рішень цього органу.

Обов’язковість дотримання арбітражної процедури вирішення спорів, зумовлена членством у біржовому товаристві або допуском до участі у біржових торгах (для постійних і разових відвідувачів).

Арбітражна комісія затверджується загальними зборами членів біржі на певний строк, як правило, на рік. При розгляді спорів біржові арбітражні комісії керуються законодавством, а також діючими на даній біржі правилами і торговими звичаями.

 

20. Функції клірингової палати біржі

Основными функциями клиринговой палаты являются: сбор информации по заключённым на бирже сделкам, её сверка и корректировка в случае расхождений; учёт зарегистрированных на бирже сделок и проведение вычислений по ним; определение взаимных обязательств между сторонами, заключившими сделки на бирже, и расчёты между ними; обеспечение поставки ценных бумаг от продавца к покупателю и организация денежных расчётов (поступления денег от покупателя к продавцу); обеспечение гарантий по исполнению обязательств, вытекающим из срочных сделок.

Клиринговая палата берёт на себя функции организатора исполнения сделок. На основе полученной информации о заключённых сделках в течение определённого (как правило за день) времени определяются требования и обязательства каждого участника биржевой торговли. Если требования, которые имеет данный участник, превышают его обязательства, то это означает, что ему причитается определённая денежная сумма. В этом случае говорят, он занимает длинную позицию. Если требования данного участника меньше его обязательств, то это предполагает платёж с его стороны тем участникам, которым он должен. В этом случае говорят, что он занимает короткую позицию . Если требования равны обязательствам, то участник биржевой торговли находится в закрытой позиции.

 

22. Суб'єкти біржових торгів

Характеризуючи суб'єктний склад біржових торгів на товарних біржах, доцільно вказати, що до цієї категорії варто віднести як суб'єктів, які безпосередньо укладають біржові угоди (члени товарної біржі й брокери), так й осіб, які забезпечують організацію й проведення біржових торгів (маклери, що працюють на біржі й ін.). При цьому кожний з учасників наділяється певними правами й обов'язками, що є реалізацією принципу рівноправності учасників торгів закріпленого в ГК України й Законі.

Учасників біржових торгів, доцільно класифікувати їх на такі групи: - учасники, що організовують укладання біржових угод, а саме службовці біржі, що перебувають (працюють) безпосередньо в торговій залі біржі, створюючи належні умови учасникам торгів для укладання угод. Такими зокрема є маклери, що ведуть торги, оператори (помічники маклера), клерки та інші службовці, що виконують різні обов’язки в торговій залі біржі; - учасники, що укладають угоди, як то брокери, дилери, трейдери (біржові спекулянти), маклери (джобери); - учасники, що контролюють хід ведення біржових торгів. До них належать Державний комісар і представники біржі. - учасники, що спостерігають за веденням біржових торгів, якими є представники мас-медіа, а також разові відвідувачі, що не отримали права на укладення угоди, але мають право дати необхідну вказівку брокеру, що виконує їх доручення.

 

24. Функції брокерів

Брокерські операції на біржі складаються в посередництві між продавцями й покупцями з метою надання їм допомоги в здійсненні угод з реальним товаром і на строк. У біржових угодах, що укладають, брокер не є стороною договору (біржового контракту), а забезпечує тільки посередницькі функції. Основними функціями брокера на товарній біржі є: а) прийняття відповідних доручень від клієнтів біржі на посередництво при покупці або продажі товарів; б) забезпечення при необхідності попереднього контакту клієнта з контрагентом по майбутній біржовій угоді; в) укладання у процесі публічних торгів угод з реальним товаром і на строк від імені своїх клієнтів і за їхній рахунок, документальне їхнє оформлення й реєстрація; г) надання клієнтам на їхнє прохання додаткових послуг, пов'язаних зі здійсненням укладеної біржової угоди (якщо ці послуги входять у номенклатуру послуг, надаваних даною брокерською конторою або на даній товарній біржі); д) консультація клієнтів з питань якісної характеристики й конкурентоспроможності окремих товарів, біржової кон'юнктури й котируванню цін на біржі; е) подання на вимогу клієнта звіту про всі проведені від його імені біржові угоди і операції.

Брокер є співробітником брокерської контори або діє самостійно як член товарної біржі.

 

26. Порядок створення  товарної біржі

Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок її створення, склад засновників, їхнього обов'язку, розмір і строки сплати пайових вступних і періодичних внесків. Аналогічні положення містить ст.5 Закону Про товарну біржу. Таким чином, укладання угоди засновниками товарної біржі має на меті створення товарної біржі. Вона служить, насамперед, для визначення порядку й умов погодженої діяльності засновників зі створення біржі. Згідно ГК і Закону України товарна біржа діє на підставі уставу, затверджуваного засновниками. ГК України передбачає, що товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. У свою чергу стаття 1 Закону передбачає, що товарна біржа є організацією, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність. Таким чином, при визначенні кола суб'єктів, що мають право створення товарної біржі, варто керуватися вимогами ст.55 ГК України, що визначає загальне поняття суб'єкта господарювання. Так, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав й обов'язків), мають відособлене майно, несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно суб'єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, філії, представництва й інші відособлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, засновниками й членами товарної біржі можуть бути тільки особи, що мають статус суб'єкта господарювання. У той же час ГК України й Закон обмежують коло суб'єктів, які можуть виступати як засновники і члени товарної біржі. До суб'єктів, що не мають права виступати в ролі засновників товарної біржі, належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.