Бернська конвенція про охорону лiтературних та художнiх творів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2013 в 17:02, реферат

Краткое описание

Передбачена охорона може бути витребувана в будь-якій країні Союзу за умови, що законодавство країни, до якої належить автор, це дозволяє в обсязі, що допускається законодавством країни, в якій потребується ця охорона.
Бернська конвенція передбачає також випадки використання творів без дозволу автора і без виплати йому певної винагороди. Тобто права автора можуть бути обмежені на користь третіх осіб. Це так зване «вільне використання».
Паризький акт Бернської конвенції. Бернська конвенція, незважаючи на численні її перегляди, у певних своїх принципових положеннях не відповідала тим соціально-економічним і політичним змінам, що сталися у світі. Тому в 1971 р. до Бернської конвенції був розроблений і доданий додатковий розділ, який передбачає певні пільги для країн, що розвиваються. Країн, що стали незалежними, стало багато і з ними не можна було не рахуватися. Передусім був полегшений вступ цих країн до Бернського союзу, тобто приєднання до Конвенції. Зазначеним країнам були надані пільги щодо перекладу і відтворення творів іноземних авторів.

Скачать полностью (25.86 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Прикрепленные файлы: 1 файл

Бернська конвенція.docx

— 28.63 Кб (Скачать документ)

(2) Такі ж права надаються авторам літературних творів щодо перекладу їх творів протягом усього терміну дії їх прав на оригінальні твори.

Стаття 12

Автори літературних і  художніх творів користуються  виключним  правом дозволяти переробки, аранжування  й інші зміни своїх творів.

Стаття 14

(1) Автори літературних  і художніх творів мають виключне право дозволяти: кінематографічну переробку і відтворення своїх творів та поширення перероблених або відтворених таким способом творів; публічний показ і виконання перероблених або відтворених таким способом творів і повідомлення їх по проводах для загального відома.

(2) Переробка в будь-яку  іншу художню форму кінематографічної  постановки, похідної  від літературного або художнього  твору, незалежно від дозволу його автора,  вимагає також дозволу автора оригінального твору.

(3) Положення статті 13 (1) не застосовуються.

Стаття 14ter

(1) Щодо оригіналів  творів мистецтва і оригіналів рукописів письменників і композиторів автор, а після його смерті особи  або установи, уповноважені національним законодавством,  користуються невідчужуваним правом часткової участі в кожному продажу твору, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором твору.

(2) Охорона, передбачена попереднім пунктом, може бути витребувана в будь-якій країні Союзу, за умови, коли законодавство країни, до якої належить автор, це дозволяє, і в обсязі, що допускається законодавством країни, в якій витребується ця охорона.

(3) Порядок збору і  розміри сум визначаються національним законодавством.

 

Список  використаної літератури

  1. Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів. – Режим доступу: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/lspace/mig_ugod_udec_demo/schedule.nsf/
  2. D862E82EAFB758368525663C004F385C/087FA077A3FC0160C22570270036109F?OpenDocument
  3. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів вiд 09.09.1886 // Відомості Верховної Ради України
  4. Отаманова Ю.Є. Право інтелектуальної власності: система міжнародно-правового регулювання. — Х.: ДИВ, 2004. — 46, с.
  5. Денисова Р. О.  Сучасна роль Бернської конвенції в міжнародній охороні авторських прав // Проблеми законності. — Х., 2005. — Вип.76. — С.51–55.
  6. Захист прав інтелектуальної власності : Досвід Сполучених Штатів Америки: Зб. док., матеріалів, ст. / [Упоряд.: В.С.Дроб’язко, Р.В.Дроб’язко]; За ред. О.Д.Святоцького. — К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. — 366 с.

 


Информация о работе Бернська конвенція про охорону лiтературних та художнiх творів