Декларування експорту устаткування для облаштування асфальтного покриття

 

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Законодавча база декларування експорту устаткування для облаштування асфальтного покриття…………………………………………………………..5
2. Особливості класифікації за УКТЗЕД асфальтозмішувальної установки…..8
3. Декларування експорту устаткування для облаштування асфальтного покриття………………………………………………………………………..16
4. Митне оформлення устаткування для облаштування асфальтного покриття………………………………………………………………………..27

Висновки та пропозиції……………………………………………………….32

Список використаної літератури…………………………………………….33

Додатки

 

 

 

 

Вступ

 

Зміни, що відбулися  в економіці України за останні  кризові роки, виявили ряд дискусійних  і актуальних проблем, що носять теоретичний  і прикладний характер, а також  мають важливе значення для стійкого функціонування й розвитку машинобудівних підприємств.

Продукція машинобудівних підприємств матеріало- і наукомістка. Реалізувати таку продукцію в  ринкових умовах не завжди легко з  тієї причини, що необхідно досягти  оптимального співвідношення між розміром корисного ефекту в споживача й витратами виробника. Лише в цьому випадку виробники можуть розраховувати на успіх в умовах гострої конкурентної боротьби. Таке становище вимагає від підприємств машинобудівної галузі постійного підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, розширення її частки на відповідному ринку за рахунок модифікації або випуску зразків, які задовольняють потреби споживачів на більш високому рівні ніж вироби підприємств-конкурентів. [2]

За останні  три роки експорт устаткування для облаштування асфальтного покриття переважає над імпортом, що вказує на конкурентоспроможність українського устаткування з іноземними обладнаннями. [17]

 Руйнування асфальтобетонних покриттів , яке починається виносом тонкодисперсних або відривом грубозернистих складових асфальтобетону, а закінчується формуванням ям, вибоїн та зменшенням товщини шару покриття, присутнє в усіх країнах світу. Саме необхідність такого обладнання  з урахуванням  достатньої конкуренції підвищує ймовірність подальшого збільшення продажів за кордон. В цьому  і  полягає актуальність вивчення деталей декларування устаткування для облаштування асфальту, щоб полегшити і прискорити процес митного оформлення експорту та задля належного контролю митних формальностей при переміщенні устаткування через митний кордон України.

Метою курсової роботи є:

• визначити основні законодавчі документи, на яких основане декларування устаткування для облаштування асфальтних покриттів;
• дізнатися основні особливості класифікації обладнання за УКТЗЕД;
• розглянути основні етапи декларування та митного оформлення експорту змішувальних установок.

Предметом курсової роботи є: аналіз декларування експорту устаткування для облаштування асфальтного  покриття.

Об’єктом є  змішувальні установки для облаштування асфальтного покриття.

 

1. Законодавча база декларування експорту устаткування для облаштування асфальтного покриття

 

При декларуванні всіх товарів, в тому числі і устаткування для облаштування асфальтного покриття мають місце безліч законів, наказів, постанов, на які спираються всі  правила та порядки декларування. Основна законодавча база представлена нижче. [1]

Базою декларування є Митний кодекс України станом на 4 вересня 2012 року. Митний кодекс складається  з двадцяти двох розділів та п’ятсот  дев’яноста статей, в яких міститься  вся необхідна інформація для тлумачення певних термінів, визначень, словосполучень, що використовується при декларуванні або митному оформленні. [4]

Також основою декларування експорту асфальтозмішувальної установки, як і всіх інших товарів, що експортуються або імпортуються на територію України є перш за все Наказ Міністерства фінансів України 30.05.2012  № 651 «Про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». В цьому документі вказуються визначення термінів, що використовуються при декларуванні, основні правила заповнення граф митних декларацій, порядок унесення відомостей та оформлення доповнення та саме безпосереднє заповнення граф митних декларації в різних митних режимах. [6]

Закон України Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» № 2371-III із змінами і доповненнями, внесеними Законами України», який є систематизованим згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності переліком ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Для декларування експорту використовується товарна номенклатура цього  закону. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. [7]

А процедуру  ведення УКТЗЕД визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 428 «Про ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». [8]

 Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює вичерпний перелік податків та зборів,  що справляються в  Україні, та  порядок їх адміністрування,  платників податків та зборів,  їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і  обов'язки  їх  посадових  осіб  під  час здійснення податкового контролю,  а  також  відповідальність  за  порушення   податкового законодавства. В даному випадку на експорт асфальтозмішувальної установки Податковий кодекс необхідний для отримання достовірної інформації про відсутність експортного мита на даний товар. [5]

Наказ міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій також грає важливу роль». Саме більшість граф з декларації заповнюється кодами, класифікатори яких зазначені в наказі (класифікатор типів декларацій, митних режимів, особливостей переміщення товарів через митний кордон України, класифікатор умов поставки, характерів угод, класифікатор видів транспорту, видів упаковок тощо). [9]

Наказ Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання  митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (ЄАД)», що містить відомості про загальні положення; документи, які застосовуються при виконанні митних формальностей за митною декларацією; особливості подання митної декларації; виконання митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку; особливості виконання митних формальностей за попередньою митною декларацією; унесення змін або відкликання митної декларації; оформлення картки відмови. [10]

Закон України  «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, де закріплено перелік видів зовнішньоекономічної діяльності, їх принципи та суб’єкти  і регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Закон є основою для правильного використання того чи іншого терміна щодо діяльності експортера. [11]

Наказ Державної  Митної Служби України від 24.06.2009  № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». [12]

Наказ Держмитслужби  України від  08.12.98 №771 « Положення про порядок здійснення контролю  за доставкою вантажів у митниці призначення» що встановлює надійного контролю за переміщенням  товарів  та інших  предметів між митницями України,  оперативного реагування у разі виникнення ускладнень  чи  непередбачених  ситуацій  під  час такого  переміщення,  підвищення  рівня відповідальності осіб,  що здійснюють перевезення  вантажів,  з  метою  ведення  статистичної обробки та аналізу інформації про переміщувані вантажі. [13]

Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів   від 11 квітня 1980 року. [14]

Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

від 6 вересня 2001 року № 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Саме форма і зміст договору, який містить більшість необхідної інформаціі, використовується при заповненні вантажно митної декларації. [15]

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 «Положення Про митні декларації», яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними. [16]

2. Особливості класифікації за УКТЗЕД асфальтозмішувальної установки

 

УКТЗЕД фактично є класифікаторами товарів - систематизованим переліком товарів, що дозволяють знаходити місце кожному товару й після цього привласнювати йому певну умовну позначку, що називається кодом товару. Від коду товару в більшості випадків залежать які міри регулювання при ввозі або вивозі товарів до нього будуть застосовані. На рівні перших шести знаків товарної номенклатури ЗЕД як і УКТЗЕД відповідають приміткам до Розділів і Груп Гармонізованої системи.

 Будь-який вид реального  рухливого товару може бути  віднесений до певного класифікаційного  угруповання гармонізованої системи.  Товарів що не піддаються класифікації, не існує. 

 Принципи розмежування різних типів товарів у Гармонізованій системі є об'єктивними. Узагальненими критеріями при класифікації є матеріал або матеріали, з яких зроблений товар, і функції які товар виконує. Важливими критеріями також є ступінь переробки товару, приналежність до тієї або іншої галузі промисловості або призначення товару.

Усі товари систематизовані у двадцять один розділі, дев’яноста семи групах та більш як десять тисяч  товарних підкатегорій.

Цифровий код товарів, відображених в УКТЗЕД, складається  з десяти знаків, які відповідають певним рівням деталізації.

У товарній номенклатурі окреме значення має спеціальна система пунктуації (кома - ",", крапка з комою - ";" та дві крапки - ":"), яка застосовується в текстовому описі товарних угруповань (позицій, підпозицій, підсубпозицій, категорій та підкатегорій).

       Кома  між двома частинами текстового  опису угруповання свідчить про  те, що будь-який товар, який  зазначено до коми, може бути  виготовлений з будь-якого матеріалу. 

       Крапка  з комою зазначає розмежування товарів з різними ознаками (характеристиками), які об'єднані в одній товарній позиції чи підпозиції. Тобто, будь-які визначення у текстовому описі товарного угруповання після крапки з комою не можуть застосовуватись до товарів, зазначених до крапки з комою. Після крапки з комою починається новий опис іншого товару.

       Дві  крапки означають продовження  деталізації товарного угруповання  на іншому рівні. 

       Однією  з важливих особливостей ТН  є наявність так званої "дефісної  системи". Дефісна система передбачає зазначення певної кількості рисок (дефісів) перед текстовим найменуванням деталізованих угруповань (підпозицій, категорій, підкатегорій). Кількість дефісів відповідає рівню угруповання. Різна кількість проставлених дефісів показує глибину деталізації та полегшує пошук відповідного текстового найменування товару по певному алгоритму від меншого числа рисок (дефісів) до більшого. В деяких угрупованнях товарної номенклатури (позиціях та підпозиціях) присутні додаткові рівні деталізації, для яких не передбачено цифрового коду. Вони позначені символами "-" або "- -", проставленими перед текстовим описом.

Визначимо код устаткування для облаштування асфальтного покриття на прикладі асфальтозмішувальної установки (установка для змішування мінеральних речовин з бітумом).

Перша дія визначення коду товару – це визначення його розділу. Розділи - нумеруються римськими цифрами, які не зазначаються у товарному коді. На рівні розділів товари згруповано у відповідності з галузями промисловості по сукупності різних ознак товарів:

       • походження (розділи I, II, V);

       • функціональне  призначення (розділи IV, XI, XII, XVI, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI);

       • хімічний  склад (розділи III, VI, VII);