Газове зварювання чавуну

 Кубасовим. Використовуючи установку  «Вулкан», космонавти запустили 

 автоматичні процеси зварювання  електронним променем, стиснутої  дугою низького 

 тиску і плавиться. 

В умовах орбітального польоту за допомогою острофокусного електронного

 променя були виконані:

- Автоматичне зварювання тонколистової  нержавіючої сталі і титанового

 сплаву;

- Роздільна різання сплавів алюмінію та титану;

- Дослідження поведінки ванни розплавленого металу більшого обсягу,

ніж в умовах літаючої лабораторії.

 Було показано, що процеси  плавлення, зварювання та різання електронним променем

 на орбіті протікають стабільно,  забезпечуючи необхідні умови  для 

 нормального формування зварних  з'єднань і поверхонь різів.

само, як і в літаючої лабораторії. Форма і якість швів, отриманих

 цим способом на нержавіючих  сталях класу 18-8 і титанових  сплавах, 

 були цілком задовільними.

 Зварювання стислій дугою  низького тиску на установці  «Вулкан» не дала  очікуваних  результатів.

Експеримент зі зварювання у космосі відкрив нову сторінку в освоєнні

 Всесвіту. Вперше у світовій практиці в космічному просторі

 здійснено технологічний процес, пов'язаний з нагріванням і  плавленням 

 металу. У цілому до початку 70-х рр.. ХХ ст. питання про принципову

можливості автоматичного зварювання та різання в космосі було вирішено

 позитивно. У той же час  існувала номенклатура робіт,  в тому числі

 практично всі види ремонту,  які не могли виконуватися  з 

 використанням автоматичних  процесів. Тому на наступному етапі

досліджень було поставлено завдання з розробки апаратури та

 технології ручного зварювання  та різання в космосі.

 Ще в період випробувань установки «Вулкан» фахівці Інституту

 електрозварювання ім. Є.О. Патона замислювалися над створенням компактного,

Анцева універсального інструмента  з автономним джерелом живлення, який міг би дозволити космонавту проводити  роботи, пов'язані з

 ремонтом або монтажем, на  будь-якій ділянці поверхні космічного

 об'єкта. Необхідні для цих  цілей операції - різання, зварювання, паяння та

 нанесення покриттів, а засіб  впливу на матеріали - електронний 

 промінь. 

Після численних досліджень на землі, в барокамері, в літаючої

 лабораторії був розроблений  універсальний ручний інструмент.

 Всі вузли інструмента знаходяться  в контейнері розміром 400х450х500 мм,

 зварене з трубчастих елементів,  що забезпечило йому достатню 

 жорсткість при малій масі.У контейнері змонтовані: вторинний джерело

 харчування з пультом, кабелі, що з'єднують джерело живлення  з бортовою

 розеткою і ручним інструментом, власне сам робочий інструмент  у 

 спеціальному ложементі. Контейнер можна носити за плечима або закріплювати

 на зовнішній поверхні орбітальної  станції.До контейнера кріпиться

 планшет із зразками матеріалів  для зварювання, різання, пайки та нанесення

 покриттів. Робочий інструмент - це моноблок, що складається  з 

 високовольтного джерела живлення  і двох електронних гармат 

 Одна з них призначена  для виконання технологічних  операцій 

різання, зварювання і пайки, а інша - призначена для нанесення

 покриттів. У цій гарматі фокусирующая система замінена тиглем з випаровуванням

 металом. Маса універсального  ручного інструменту трохи більше 30 кг,

 а моноблок, яким оперує космонавт,  трохи більше 2,5 кг. Споживана 

потужність - 750 Вт,і її можна регулювати залежно від режиму

 роботи і оброблюваного матеріалу. 

Універсальний ручний інструмент був  включений до складу наукової апаратури

 станції «Салют-7». 

25 липня 1984 космонавти В. Джанібеков  і С. Савицька вийшли у відкритий

 космос.

                            

 В. Джанібеков обладнав зварювальний  пост і підготував інструмент

 до роботи.Робоче місце оператора-зварювальника відповідало всім вимогам

 техніки безпеки. С. Савицька  виконала операції різання, зварювання,пайки

 і нанесення покриттів. Робота  у відкритому космосі тривала три години

 Результати проведених досліджень на установці «Вулкан» і за допомогою

універсального ручного інструменту переконливо показали, що в космосі

 операції з'єднання металів,  різання та нанесення покриттів можуть бути

 успішно використані для  будь-яких ремонтних і монтажних  робіт.

У  1986 р. космонавти Л. Кизим і  В. Соловйов продовжили експерименти,

поєднуючи елементи великогабаритних ферменних конструкцій. Одночасно 

 були розроблені методи, технологія  і апаратура для побудови та  ремонту 

 конструкцій у космосі.Логічним завершенням цих робіт стало

створення в ІЕЗ ім. Є.О. Патона комплексу електронно-променевої зварювальної

 апаратури «Універсал», призначеної  для оснащення великих 

 орбітальних станцій типу  «Мир-2». 

«Універсал» має у своєму складі

чотири електронно-променевих інструменту  і ряд допоміжних

 пристосувань, що дозволяють  виконувати в космосі зварювальні  роботи 

 широкого діапазону при профілактичному обслуговуванні та ремонті різних

 космічних апаратів. У 1990-1991 рр.. комплекс пройшов наземні

 випробування і отримав високу  оцінку.

                              7.Економічні аспекти.

Заробітна плата – це вартість такого товару, як робоча сила

Форми заробітної плати:

- погодинна – це вартість  такого товару як робоча сила  за відповідний відлік часу(1 година, 1 робоча зміна і тд.);

- відрядна, або поштучна – це  вартість такого товару, як робоча  сила за відповідну кількість виконаної роботи;

- номінальна – це сума грошей, яку отримає робітник в касі  підприєм-ства , або в банкоматі після відрахувань ПДВ, соціального страху-вання, безробіття;

- реальна – визначається сумою товарів і послуг, які може купити працівник на номінальну заробітну плату:

- мінімальна – це установлена  законодавством мінімальна сума  гро-шей за низьку некваліфіковану працю.

Підприємство – це самостійний господарюючий суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу наукову – дослідницьку та комер-ційну діяльність.

Форми властивості:

- державні

- приватні 

- державно - приватні

Нормування часу зварювання

Технічне нормування передбачає встановлення технічно-обґрунтованих норм часу на виконання різних зварювальних робіт. Норми часу дозволяють зварнику продуктивно використовувати робочий час, повністю завантажувати зварювальне обладнання, а при раціональних прий-омах зварювання перевищувати встановлені норми.

До норми часу на виконання зварювальних робіт входять:

—основний час;

—підготовчо-заключний час;

—допоміжний час;

—час обслуговування обладнання і  відпочинок.

Основний, або машинний час включає  час горіння дуги або час плав-лення  електрода при зварюванні 1 м шва. Основний час визначають і підраховують з урахуванням технологічного процесу зварювання, продуктивності зварювання обладнання та режимів зварювання.

Підготовчо-заключний час включає в себе отримання завдання, інструктаж, вибір режиму зварювання, встановлення балонів, підготовку джерепа живлення, здачу готової продукції.

Допоміжний час складається  з часу на встановлення деталі, поворот  її в процесі зварювання, регулювання  струму, розігрівання кромок, перехід  з од-ного місця на інше, огляд шва, очищання кромок і шва, клеймування й при-бирання виробу тощо.

Час на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби включає в себе прибирання робочого місця та устаткування. У більшості випадків підготовчо-заключний і допоміжний час, а також час на обслугову-вання робочого місця і відпочинок при дуговому зварюванні становить 30-50% основного часу.

Нормування ручного дугового зварювання.

Для розрахунку основного часу зварювання необхідно знати силу зва-рювального струму, масу наплавленого металу й  коефіцієнт наплавлення електрода.

Масу наплавленого металу визначають за розмірами шва, які вказують на кресленні. Об'єм наплавленого металу визначають за формулою:

VH=Fl

де VH об'єм наплавленого металу, см3; F-площа  поперечного перерізу шва, см2; l — довжина шва, см.

Масу наплавленого металу визначають за формулою:

QH=VH γ

де QH - маса наплавленого металу, г; VH —  об'єм наплавленого металу, см3; γ густина  металу, г/см3 (для сталі γ = 7,8 г/см3).

Силу зварювального струму (IЗВ) встановлюють залежно від діаметра електрода, просторового положення шва та інших даних.

Коефіцієнтом наплавлення (αH) називають  кількість металу, наплавле-ного протягом 1 год горіння дуги на одиницю  сили струму (г/Агод). При ручному зварюванні коефіцієнт наплавлення залежить від марки електрода. Залежність коефіцієнта наплавлення від марки електрода.

 

Основний час зварювання (tзв) визначають за формолою:

tзв = QH: IЗВ αH

Допоміжний час при ручному  зварюванні складається з часу, витраче-ного на вмикання і вимикання джерела  живлення, зміну електродів, зачи-щання  кромок, установлення і зняття деталей, зачищання шлаку, огляду швів тощо.

Витрати підготовчо-заключного і допоміжного часу на обслуговування робочого місця і відпочинок становлять 30-50% і визначаються хрономет-ражними спостереженнями.

Витрати електроенергії на 1 кг наплавленого металу при зварюванні на змінному струмі становлять 3-4 кВт год, а при  зварюванні на постійно

 

                                  8.Техніка безпеки.

При газополуменевій обробці металів  у повітрі робочої зони накопичуються  шкідливі речовини. Одні з них утворюються  в результаті взаємодії полум'я  з металом і повітрям — з'єднання  марганцю, заліза, хрому, нікелю, міді, цинку та інших металів, монооксиду вуглецю та оксиду азоту. Інші проникають у повітря з ацетиленового генератора і балонів: ацетилен, природний газ, зріджені гази (бутан, пропан), пари рідкого пального (бензин, гас), кисень і домішки ацетилену — фосфористий водень (фосфін) і сірководень. Ці речовини є шкідливими і небезпечними для зварників, деякі з них — вибухо- і пожежонебезпечні.

Для попередження впливу шкідливих  речовин на організм виробничі приміщення повинні бути обладнані вентиляцією, відповідно до СНиП 2.04.05-91. Кількість  повітря, необхідного для видалення  шкідливих домішок до рівня гранично допустимої концентрації (ГОСТ 12.1.005-88), повинна відповідати вимогам  «Санітарних правил при зварюванні, наплавленні і різанні металів» № 1009-73.

Близько 80% виявлених випадків професійних  захворювань зварників в Україні  зумовлені впливом шкідливих  домішок повітря (зварювальних аерозолей) на органи дихання.

Пріоритетними напрямами програми захисту зварників від впливу різних виробничих факторів є оздоровлення повітряного середовища в цехах  і захист органів дихання зварників.

Серед засобів індивідуального  захисту органів дихання найкраще зарекомендували себе фільтруючі полегшені  респіратори типу «Сніжок».

Рівень шуму, утвореного струменями робочих газів, які виходять під  тиском з пальників і різаків, залежить від потужності полум'я. Тому у випадку перевищення допустимого рівня звукового тиску (ГОСТ 12.1.003-83 і СН № 3323-85) необхідно використовувати навушники або шоломи.

Для попередження нещасних випадків від вибухів і пожеж газове зварювання або різання необхідно  виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека», ГОСТ 12.3.036-84 «Газополуменева обробка металів. Вимоги безпеки», ГОСТ 8856-72 «Апаратура для газополуменевої обробки», ДСТУ 2448-94 «Кисневе різання. Вимоги безпеки» та ін.

До виконання газозварювальних робіт допускаються робітники не молодші 18 років, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж і перевірку  знань з охорони праці, а також  медичне обстеження.

Всі робітники проходять інструктаж безпосередньо на робочому місці. Повторні інструктажі проводять раз у  квартал.

Ремонт і випробування апаратури  повинні виконувати призначені адміністрацією особи, які пройшли спеціальну підготовку.

                   ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ГАЗОПОЛУМЕНЕВИХ РОБОТАХ

Газозварювальні роботи повинні виконуватись на відстані не менше 10 м від пересувних генераторів, 5м — від балонів  і баків з рідким пальним, 1,5 м  — від газопроводу. У випадку  направлення полум'я в сторону  джерел живлення приймають заходи захисту  від впливу теплоти полум'я шляхом установлення металевих ширм.

Перед роботою необхідно перевірити справність апаратури, обладнання, балонів, рукавів, герметичність з'єднань, справність пломб на редукторах і затворах.

При перегріванні пальника роботу припиняють, а пальник охолоджують водою.

Після закінчення роботи перекривають усі вентилі на балонах, викручують гвинт редуктора, відкривають вентиль  на пальнику (різаку), приводять у  порядок робоче місце, прибирають обладнання в спеціально відведене місце.

Забороняється:

— експлуатація обладнання власного виготовлення;

— виконання роботи при порушенні  герметичності з'єднань і рукавів;

— робота без спецодягу і засобів  індивідуального захисту, в замасленому  одязі;

— використання кисню для очищення одягу;

— виконання роботи без протипожежних  засобів;

— паління при роботі з пересувним ацетиленовим генератором, карбідом кальцію, рідким пальним;