Економіко-статистичний аналіз трудомісткості приросту живої маси ВРХ

Вид продукції	Валовий збір, ц		Затрати праці на 1 ц люд.-год.		Прямі затрати праці, тис. люд.-год.		Вартість продукції в  співвідносних цінах 2005р, тис. грн.
	Базисний рік	Звітній рік	Базисний рік	Звітній рік	Базисний рік	Звітній рік	Базисний рік	Звітній рік
Умовні позначення	q0	q1	t0	t1	T0 = q0t0	T1 = q1t1	q0p	q1p
ВРХ	2,40	2,37	18,97	25, 52	45,42	60,48	2089,91	2039,43
Свині	19,65	19,97	8,7	9,0	170,70	179,53	20707,90	20474,79
Разом	х	х	х	х	216,13	240,01	22797,81	22514,22

 

Визначимо індекс загальних  затрат праці по окремих видах  продукції;  вартісний індекс по окремих видах продукції в  співвідносних цінах; індивідуальний індекс продуктивності праці.

 

І_труд. = = = 0,90 = 90%                (2.11)

 

Продуктивність праці  в базисному році в порівнянні з звітним  зменшились на 10%.

 

І_{пр.пр.варт .}= = =0,89 = 89%                 (2.12)

 

Вартісна зміна в звітному році в порівнянні з базисним зменшилась на 11%.

 

І_п.ВРХ = = = 0,74 = 74%               (2.13)

 

Затрати праці на продукцію  ВРХ в базисному році в порівнянні з звітним зменшились на 26%.

 

І_п.свин. = = = 0,97 = 97%                    (2.14)

Затрати праці на продукцію  свиней в базисному році в порівнянні з звітним зменшились на 3 %.

 

 

 

 

2.4.Застосування  методу статистичних групувань  при здійсненні економіко-статистичного  аналізу трудомісткості продукції тваринництва

Одним з основних методів статистичного дослідження є зведення і групування статистичних даних. При застосуванні цього методу в курсовій роботі слід віддати перевагу аналітичному групуванню для встановлення зв’язку між явищами.

По-перше, важливе значення має  вибір групувальної (факторної) та результативної ознак. За факторною (групувальною) ознакою  здійснюється розподіл сукупності на однорідні групи за суттєвими  для них ознаками.

По-друге, побудувати ранжируваний ряд господарств за групувальною ознакою (в порядку її зростання). По-третє, визначити інтервал групування. При малій вибірці, коли кількість  одиниць сукупності не перевищує 25-30, їх  розподіляють на 3 групи. Величину інтервалу при групуванні визначають за формулою:

             

,                             (2.15)

 

i==31,6                  

 

 де  і – величина інтервалу; - максимальна величина групувальної ознаки; - мінімальна величина групувальної ознаки;      n- кількість груп.

Обсяг вихідної інформації представлений показниками в розрізі видів продукції тваринництва: середньорічне поголів’я тварин, валовий вихід продукції, прямі затрати праці на всю продукцію. В якості факторної ознаки обрано продуктивність тварин, в якості результативної ознаки – затрати праці на 1 ц продукції (трудомісткість).

 

 

 

 

 

Таблиця 2.11. Групування ранжируваного ряду господарств району за середньорічною продуктивністю ВРХ

 

№ господарства	Середньорічне поголів'я  тварин		Середньорічне поголів'я  корів, гол	Прямі затрати праці на всю продукцію		Інтервальний ряд розподілу  господарств
	Продуктивність	Валовий вихід продукції		Разом,тис. люд.-год.	Трудомісткість	Інтервал,   група №	Число   господ-  дарств
Символ	У = q/S	q=SУ	S	T=tq	t=B/q	Ун...Ув	nг
1	550,67	206275,05	375	5263,71	25,52	550,67-582,27	7
2	551,50	251424,50	456	6374,01	25,35
3	567,24	258410,52	456	6548,05	25,34
4	567,61	217567,07	383	5496,02	25,26
5	567,94	252913,44	445	6373,09	25,20
6	573,04	270649,63	472	6772,94	25,02
7	582,18	230642,30	396	5765,50	25,00
8	586,28	201574,56	344	5038,26	24,99	583,27-614,87	5
9	586,68	195071,96	333	4867,46	24,95
10	597,92	287129,05	480	7051,70	24,56
11	604,95	282331,39	467	6916,81	24,50
12	607,89	194039,55	319	4653,50	23,98
13	616,85	196365,03	318	4708,19	23,98	615,87-647,47	8
14	621,47	274243,66	441	6562,92	23,93
15	628,69	250967,73	399	5940,03	23,67
16	631,44	222247,12	352	5248,73	23,62
17	631,98	216534,32	343	5038,54	23,27
18	633,18	205721,07	325	4785,30	23,26
19	634,21	269617,05	425	6256,28	23,20
20	645,52	307684,54	477	6919,88	22,49
І група	565,74	1687882,51	2983	42593,32	25,24	550,67-582,27	7
ІІ група	596,74	1160146,50	1942	28527,74	24,60	583,27-614,87	5
III група	630,42	1943380,53	3080	45459,87	23,43	615,87-647,47	8
Разом або в середньому	597,63	4791409,55	8005	116580,93	24,42	550,67-647,47	20

 

 

 

2.5.Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на трудомісткість продукції тваринництва

 

Кореляція – залежність двох випадкових величин. При цьому, зміна однієї або кількох цих  величин призводить до систематичної  зміни іншої або інших величин. Математичною мірою кореляції двох випадкових величин слугує коефіцієнт кореляції.

Кореляція може бути позитивною та негативною (можлива також ситуація відсутності статистичного зв'язку - наприклад, для незалежних випадкових величин). Від'ємна кореляція – кореляція, при якій збільшення однієї змінної  пов'язане зі зменшенням іншої, при  цьому коефіцієнт кореляції від'ємний. Додатна кореляція – кореляція, при якій збільшення однієї змінної  пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції  додатній.

 

 

Рис.2.2. Кореляційна залежність  між продуктивністю та трудомісткістю

На графіку зображено, як за допомогою регресії вирівняно  фактичні показники трудомісткості. Спостерігаємо, як тенденція трудомісткості  збільшується з підвищенням продуктивності ВРХ.

Таблиця 2.12. Кореляційна залежність між продуктивністю та трудомісткістю

ВЫВОД ИТОГОВ
Регрессионная статистика
Множественный R	0,967799324
R-квадрат	0,936635531
Нормированный R-квадрат	0,933115283
Стандартная ошибка	7,815503157
Наблюдения	20
Дисперсионный анализ
	df	SS	MS	F	Значимость F
Регрессия	1	16252,16484	16252,16484	266,0709	3,1452E-12
Остаток	18	1099,477613	61,0820896
Итого	19	17351,64245
	Коэффициенты	Стандартная ошибка	t-статистика	P-Значение	Нижние 95%	Верхние 95%	Нижние 95,0%	Верхние 95,0%
Y-пересечение	1395,900564	48,86367797	28,56724303	1,9E-16	1293,24179	1498,5593	1293,242	1498,559
Переменная X 1	-32,70560375	2,005042139	-16,311679	3,15E-12	-36,918041	-28,49317	-36,918	-28,49317
ВЫВОД ОСТАТКА
Наблюдение	Предсказанное Y	Остатки
1	561,3212693	-10,64833612
2	566,7610575	-15,26412458
3	567,1503267	0,088053358
4	569,7155113	-2,104805362
5	571,7616701	-3,821364329
6	577,4509899	-4,414093032
7	578,3393223	3,840920019
8	578,4391349	7,842795065
9	579,8265305	6,852140162
10	592,6724157	5,249273854
11	594,6487057	10,2983447
12	611,5469836	-3,65794887
13	611,7266463	5,122622782
14	613,2238357	8,245935699
15	621,8077217	6,88272905
16	623,5045364	7,938683932
17	634,8731947	-2,892848609
18	635,1327075	-1,95603587
19	636,9892224	-2,774921425
20	660,3453773	-14,82702042

Висновки та пропозиції

Дисперсійний аналіз створений  для статистичної обробки агрономічних дослідів, а також його використовують в економічних експериментах, технічних, соціальних. Сутність цього аналізу полягає в тому, що загальну дисперсію досліджуваної ознаки розділяють на окремі компоненти, які обумовлені впливом певних конкретних чинників.

Існують однофакторний та двофакторний дисперсійний аналізи. Одно факторним досліджують вплив  на ознаку певного одного фактора. Двофакторний використовують коли необхідно визначити  вплив двох факторів на певну ознаку. Результати досліджень подають у  вигляді таблиці.

В порівнянні з базисним 2002 роком відбувалася зміна трудомісткості приросту живої маси ВРХ в різних напрямках, що виходить із аналізу базисних показників динаміки. Так в 2007 році в порівнянні з 2002 роком трудомісткість приросту живої маси ВРХ зросла на 6,87 люд.-год. ,про що свідчить базисний  абсолютний приріст; до показника 2002 року вона склала 133,73(темп зростання) і збільшилась  на  33,73% (темп приросту). В 2009 році трудомісткість приросту живої маси ВРХ зменшилась на 1,4 люд.-год. і склала 93,13, що відповідає її зменшенню на 6,87% відносно базисного.

В порівнянні з попередніми  роками відбулася зміна трудомісткості приросту живої маси ВРХ також  в різних напрямках, про що свідчать показники динаміки ланцюгові. Так  в 2006 році в порівнянні з 2002 трудомісткість приросту живої маси ВРХ зросла на 4,18 або на 10,96%. В 2005 році в порівнянні з 2004 роком трудомісткість приросту живої маси ВРХ збільшилась на 3,24 люд.-год. ,склала 32,4% від рівня  попереднього року(ланцюговий темп зростання), тобто збільшення склало 67,6%(ланцюговий темп приросту).

Абсолютне значення 1% приросту трудомісткості живої маси значно змінюється: від 0,19 в 2010 році до 0,27 в 2008 році, що свідчить про великий діапазон зміни трудомісткості приросту живої маси ВРХ в окремі роки. Оцінити середню трудомісткість та інтенсивність її зміни дозволяє обчислення середніх показників динаміки.

Середні коливання трудомісткості приросту живої маси ВРХ навколо  прямої тренду становлять 3,103 люд.-год. або 13,9 % відносно загальної середньої, що слід розцінювати як середню варіацію. Отже, простежується тенденція до збільшення трудомісткості приросту  живої маси ВРХ, що обумовлено насамперед її суттєвим зростанням за 2003 та 2007 роки.

Аналізуючи індекси визначили, що:

• продуктивність праці в базисному році в порівнянні з звітним  зменшились на 10%;
• вартісна зміна в звітному році в порівнянні з базисним зменшилась на 11%;
• затрати праці на продукцію ВРХ в базисному році в порівнянні з звітним зменшились на 26%.

Визначили, що трудомісткість збільшується з підвищенням продуктивності ВРХ.

 

Основними шляхами підвищення продуктивності праці, а отже зниження трудомісткості в сільському господарстві є:

– зростання фондозабезпеченості  господарства і фондоозброєння праці;

– підвищення інтенсивності  використання основних фондів;

– поглиблення спеціалізації  і посилення концентрації сільсько-господарського виробництва;

– впровадження ресурсозберігаючих і прогресивних технологій в рослинництві і тваринництві;

– поліпшення організації  праці і підвищення його інтенсивності;

– підсилення матеріального  стимулювання праці;

– підвищення кваліфікації кадрів для агропромислового комплексу.

 

Список використаних джерел

1. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій.  – К.: ЦУЛ, 2003.
2. Галицька Е.В. Статистика: Навч. –  посібник / Галицька Е.В., Ковтун Н.В., Моторина Т.М. – К.: “Київський університет”, 2002.
3. Герасименко С.С. Статистика: Підручник. / Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна А.М. -  К.: КНЕУ, 2000.
4. Горкавий В.К. Статистика: підручник. – К.,2009. – 512 с.
5. Гусаров В.М. Статистика. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
6. Єріна А.М. Теорія статистики: Практикум. / А.М.Єріна, З.О.Пальян. – К.: Знання, 1997.
7. Лугінін О.Є. Статистика. Підручник. 2-е видання, перероблене та доповнене - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 608 с
8. Мармоза А.Т. Практикум із статистики. – К.: Кондор, 2005.
9. Мармоза А.Т. Теорія статистики. – К. – Ельга, Ніка – Центр, 2003.
10. Притула М.М. Практикум із теорії статистики: Навч. посібник  / М.М.Притула, Онишко О.Є. – Львів: Компакт – ЛВ, 2006.
11. Тарасенко І.О. Статистика: Навч. посібник – К.: Центр навч. літератури, 2006.
12. Уманець Т.В. Загальна теорія статистики: Навч. посібник – К.: Знання, 2006.
13. Штангрет А.М. Статистика: Навч. посібник / А.М.Штангрет, О.І.Копилюк. – К: Центр навч. літератури, 2005.