Зайнятiсть i безробiття

Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування підприємств  державного сектора. Так само гальмується  повільністю ринкових перетворень  і структурне безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.

Намагаючись прогнозувати подальшу ситуацію з безробіттям  в Україні, необхідно враховувати  чинники, що діятимуть як у бік збільшення, так і в бік зменшення його рівня. Зростання, зокрема, спричинятимуть:

1) потреба структурної  реорганізації неефективної економіки; 

2) зняття штучних обмежень  щодо росту циклічного безробіття;

3) дефіцитність інвестицій  для створення нових робочих місць;

4) відсутність досвіду  роботи служб зайнятості, дисципліни  і відповідальності виконавчої  влади. 

До чинників, які діятимуть  у бік скорочення безробіття, можна  віднести:

1) безмежність незадоволеного  попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг;

2) дотеперішня нерозвиненість  приватного сектора і наявність  тіньової економіки, які в разі  зняття адміністративних пут  зможуть залучити значну частину  непрацюючих; 

3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю[8, c. 171].

Висновки

Виходячи з вищевикладеного, проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Незаперечно, що пов'язання проблем зайнятості та безробіття знаходиться в площині економічної стабілізації, у відновленні виробництва та досягненні його сталого зростання, пожвавлення інвестиційних процесів та ділової активності, удосконаленні регуляторної політики, стимулюванні створення нових робочих місць. Разом з тим, питання посилення соціальної підтримки безробітних поряд з забезпеченням фінансової стабільності Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття багато в чому залежатимуть від того, чи буде в Україні забезпечено випереджаюче зростання вартості робочої сили з одночасним впровадженням механізмів, спрямованих на підвищення продуктивності праці, чи вдасться подолати платіжну кризу, чи будуть керованими інфляційні процеси та багато іншого. Так одним з напрямків для рішення проблем зайнятості є активізація інноваційної діяльності, яка реалізується у створенні нових підприємств.

    Варто звернути увагу на те, що регулювання зайнятості досягає найвищого ефекту в тих країнах, у яких, по-перше, політика зайнятості є вмонтованою у загальноекономічний механізм функціонування суспільного господарства; по-друге, заходи державної політики зайнятості зосереджені не лише на територіальному рівні реалізації, а також ураховують галузевий рівень, тобто здійснюються не тільки державною службою зайнятості, а й передбачають активність галузевих міністерств, підприємств та організацій різних форм власності; по-третє, в загальний економічний механізм закладено основний важіль політики зайнятості - стимулювання попиту, в тому числі попиту на робочу силу; по-четверте, до сфери політики зайнятості включено найсуттєвіші аспекти регулювання заробітної плати, посилення трудової мотивації тощо. Іншими словами, державна активна політика зайнятості не повинна обмежуватись проведенням заходів щодо сприяння працевлаштуванню.

Список використаної літератури

1. Базилевич В. Д. Макроекономіка: Підручник . - К. : Знання , 2005. - 851 с.
2. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 442 с.
3. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник. - К. : КНЕУ, 2005. - 252 с
4. Горошко Л.  Психологічні аспекти проблеми активного пошуку роботи безробітними особами // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 6. -  С. 16-20
5. Дзюбик С. Д. Основи економічної теорії: Навчальний посібник. - К. : Знання , 2006. - 481 с.
6. Євсєєнко О.  Деякі аспекти статистичного аналізу зайнятості та безробіття на ринку праці України // Економіст. - 2005. - № 9. - С.37-39
7. Краснов Ю. М. Економічна стратегія ефективної зайнятості: Монографія. - К. : Знання України, 2004. - 253 с.
8. Краузе О. І. Концепція змішаного регулювання зайнятості населення України // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 10. -  С. 167-172
9. Кузьмин М.  Аналіз державної політики зайнятості в Україні: громадсько-політична література. - К. : Міленіум, 2005. - 61, с.
10. Лібанова Е. М. Ринок праці: Навчальний посібник. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 223 с.
11. Манків Грегорі Н.  Макроекономіка: Підручник для України. - К. : Основи, 2003. - 588 с.
12. Маршавін Ю. М. Підприємництво як фактор розвитку зайнятості населення: Монографія. - К. -  2004. - 233, с.
13. Мельникова В. І.  Макроекономіка. - К. : Професіонал, 2004. - 394, с.
14. Пазюк О.   Проблеми безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. - 2005. - № 2. -  С. 3-10
15. Панчишин С. М. Макроекономіка.  - К. : Либідь, 2005. - 614 с.
16. Покрищук В.  Підвищення економічної активності безробітного населення України // Україна: аспекти праці. - 2005. - № 4. -  С. 17-24
17. Покрищук В.  Мотиваційна поведінка безробітної молоді в Україні // Україна: аспекти праці. - 2005. - № 8. -  С. 7-12
18. Політична економія: Навчальний посібник. - К. : Кондор, 2006. - 405 с.
19. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. - К. : КНЕУ, 2005. - 441 с.
20. Харкянен Л. В. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів. - К. : Каравела, 2006. - 174, с.

21 .Уманець Т. В. Економічна  статистика: Навчальний посібник. - К. : Знання, 2006. - 429 с.