Філософські й моральні принципи іудаїзму

Філософські й моральні принципи іудаїзму

Іудаїзм сповідає віру в єдиного бога Ягве (Яхве), який, згідно з ученням, з нічого створив Всесвіт (у тому числі й людину) й керує ним.

Ягве – могутній, всесильний, вимагає від людей покірності. За розповіддю у книзі “Буття”, Ягве дуже розсердився, дізнавшись, що Адам і Єва зірвали яблуко з дерева пізнання добра і зла. Він вигнав їх з раю і назавжди прокляв людський рід. Давні євреї уявляли Бога таким, якими були й володарі, - сильним, могутнім, жорстоким. Віруючий єврей від народження і до смерті повинен відчувати страх перед Богом. Рабини стверджують, що нещастя, які впали на долю єврейського народу, є результатом того, що євреї не слухали Бога. Убогість, рабство, експлуатація – все це Божа кара за неповагу до нього. Проте послідовного монотеїзму без залишків політеїзму немає в жодній релігії. Єдиний бог завжди керує світом не сам, а разом з іншими неприродними силами. В іудаїзмі такими помічниками Ягве є численні ангели і месія.

Один із найвідоміших представників  єврейської релігійної філософії середніх віків М. Маймонід із Кордови сформував 13 заповідей іудаїзму, або символів віри:

1. необхідність визнання буття Бога як єдиного творця і повелителя світу;
2. визнання його абсолютної єдності;
3. визнання його нематеріальності і надуманості втілення його;
4. визнання вічності бога;
5. неприпустимість звернення з молитвою до якоїсь іншої істоти, крім нього;
6. упевненість в істинності пророчої проповіді;
7. переконання в перевазі пророка Мойсея над всіма пророками;
8. переконання в незаперечній діяльності подарованого Богом євреям релігійного вчення (Тори);
9. упевненість у неможливості відмінити або замінити Тору іншим вченням;
10. упевненість у всезнанні Бога;
11. упевненість у справедливості Божого творіння;
12. віра в прихід месії;
13. віра у воскресіння мертвих.

Не всі релігійні принципи іудеї визнають, тому вони не є догматами.

Іудейський культ містить численні настанови, розпорядження, вимоги, обмеження і заборони. В іудаїзмі існує 613 приписів: 365 заборон і 248 повелінь (за кількістю днів у році – 365 і частин людського тіла – 248). Іудаїзм прискіпливо ставився до виконання обрядів і свят. Окремі вимоги збереглися ще з первіснообщинної релігії давніх євреїв. Наприклад, заборони щодо вживання продуктів: вся їжа поділяється на дозволену (кашерну) і недозволену (трефну). Заборонено одночасно вживати м’ясну і молочну їжу, а на свинину та на зайчатину накладається табу. Талмуд містить три тисячі постанов про їжу.

Давні євреї ототожнювали душу з кров’ю. Якщо з людини чи тварини  витікає кров, разом з нею виходить і душа. Отже, коли з’їси м’ясо з кров’ю, можна з’їсти і божественну душу. Тому їсти м’ясо з кров’ю заборонено. Але є спосіб обійти цю заборону: почекати, щоб кров витекла. Обряд різання, щоб кров витекла, здійснюють спеціальні різники (шойхети), дії яких носять ритуальний характер.

Дотримання всіх обмежень, заборон, приписів у реальному житті  неможливе. Тому одночасно віруючий єврей одночасно є порушником божих настанов, він завжди винен перед Богом.

Релігійної покірності Ягве вимагає і вчення про потойбічний світ, за яким люди поділяються на добрих і злих. Добрі – ті, що дотримуються релігійних вимог, завжди виявляють покірність. Злі – ті, що мають багато гріхів. Після смерті душа людини переходить до Бога, а він, на терезах визначивши, скільки у неї гріхів, спрямовує душу – в пекло чи в рай. Перед тим, як потрапити в рай, праведні душі 248 разів приймають ванну з бальзаму, після цього проходить через алмазні ворота, біля яких стоять 60 млн. сяючих ангелів. Праведника одягають у 8 одежин з хмар, на голову кладуть діамантовий та золотий вінки, ведуть під розкішний балдахін, уздовж якого протікають струмки бальзаму, вина та меду. Натомість у пеклі грішників підвішують гаками за ноги, очі, язик. Вони повинні їсти своє тіло, гаряче вугілля, граніт, від якого у них викришуються зуби.

Трактування релігійної ідеї у Старому Завіті пов’язане з обґрунтуванням ідеї національної винятковості єврейського народу. В Торі розповідається, що жорстокий і невблаганний Ягве вирішив зробити євреїв обраним народом. У Біблії йдеться, що Бог уклав з прабатьком давніх євреїв (Авраамом), угоду, за якою він узяв євреїв під свій захист, а вони повинні поклонятися лише Ягве. Тому всі народи, які не визнають Ягве, є ворогами єврейського народу. Цим мотивована, наприклад, заборона шлюбів між євреями і неєвреями.

За дотримання Завіту Ягве гарантує праведникам спасіння та царство Боже. Царство небесне пов’язане з приходом посланця Ягве – месії. Важке життя єврейського простолюду, відчуття безнадії та приреченості породили віру в небесного спасителя (месію), впевненість, що страшний суд, судитиме живих і мертвих, установить на землі справедливість. Ідеї месіанізму поширювалися і серед пануючих верств давньоєврейського суспільства, які чекали месію як спасителя від іноземного поневолення і захисника від озлоблених мас, як диктатора, який забезпечить умови для господарювання.

В іудаїзмі месіанізм тісно пов’язаний з ідеями національної винятковості єврейського народу: месія прийде тільки до євреїв, лише вони будіть врятовані; всі інші народи приречені на загибель. А в майбутньому утвердитися панування єврейського народу над усім світом.

Десять заповідей іудаїзму.

1. Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому, рабства, хай буде тобі інших богів переді мною!
2. не роби собі подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що у воді, під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм; бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить мене, і що чинить милість до тисячі поколінь тих, хто любить Мене і хто дотримується мої заповідей.
3. не прикликай імення Господа, бога твого, даремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме його Ймення даремно.
4. Пам’ятний день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – субота для Господа, Бога твого.
5. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на Землі.
6. Не вбивай!
7. Не чини перелюбства!
8. Не вкради!
9. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього.
10. Не бажай дому ближнього свого, не бажай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!