Електричний розрахунок вхідного кола на магнітній антені

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 09:22, курсовая работа

Краткое описание

На даний час електронні пристрої набули такого поширення, що ми навіть не уявляємо собі без них життя. А згадаємо, як все починалося перші електронні вироби були повністю побудовані на електронних лампах, тому мали великі габарити, вагу, споживання електроенергії. Згодом на заміну електронним лампам прийшли транзистори, які винайшли у 1948 році. Завдяки цьому, всі електронні вироби стали набагато менші за габаритами, стали переносними i потребували невелику напругу живлення. На заміну транзисторам, в свою чергу прийшли мікросхеми, які ще набагато зменшили габарити приладів та їх енергоспоживання. Мікросхеми також розвивалися i вдосконалювалися, появилися великі iнтегральнi схеми (ВIС) та надвеликі iнтегральнi схеми (НВIС), які широко застосовуються в сучасних електронних пристроях. Зараз неможливо собі уявити сучасного телевізора, магнітофона, телефону без вмонтованого в ньому всередині макропроцесора. Електронні прилади поступово витісняють усе, навіть стають частково заміняти людину.

Содержание

Вступ______________________________________________________________
1 Розрахунок структурної схеми радіоприймача______________________________
1.1 Розподіл частотних спотворень між трактами радіоприймача________________
1.2 Розподіл нелінійних спотворень між трактами радіоприймача________________
1.3 Розрахунок структурної схеми ПЗЧ _____________________________________
Визначення смуги пропускання високочастотного тракту радіоприймача______
1.5 Вибір проміжної частоти радіоприймача______________________________
1.6 Розбивка діапазону робочих частот на піддіапазони________________________
1.7 Вибір мікросхеми радіотракту приймача__________________________________
1.8 Визначення типу і числа вибірних систем тракту проміжної частоти__________
1.9 Розрахунок кількості каскадів радіотракту і вибір типів його каскадів_________
1.10 Вибір регульованих ланок АРП радіоприймача, розрахунок виконання заданої ефективності_____________________________________________________
1.11 Вибір схеми АПЧГ___________________________________________________
2 Електричний розрахунок вхідного кола на магнітній антені___________________
3 Аналіз виконання технічного завдання ____________________________________
Список використаної літератури__________________________________________

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсач.doc

— 1.11 Мб (Скачать документ)

    Для підвищення чутливості буде вибрана мікросхема на біполярних транзисторах, тому величина параметра, що знаходиться у зворотній пропорційній залежності від коефіцієнту шунтування контуру, дорівнює q= 2,5.

Знайдемо еквівалентне згасання сигналу контуру преселектора:

 

dес = q · d0 = 2,5 · 0,008 = 0,02;

 

 

   1.5.1.1 Визначаємо  фактичне послаблення сигналу  в преселекторі на межі смуги пропускання:

 

 

Значення    Мпрес     вийшло    меншим,     ніж    розраховане в п.1.1 значення      Мпр = 3 дБ, тому схема преселектора вибрана вірно.

 

 

1.5.2 Визначення кiлькостi перетворень та вибір проміжних частот

 

 

Для забезпечення заданого послаблення сигналу “дзеркального” каналу       Sдзк = 67дБ (2238 раза), при верхній настройці гетеродина, величина першої проміжної частоти fпр1 повинна задовольняти умові:

 

    fпр1 = 930 кГц.

 

Для забезпечення заданої смуги пропускання F трактом ПЧ визначаємо значення другої проміжної частоти, при цьому враховуємо втрати у вибірній системі ПЧ.

Оскільки передбачається, що ця проміжна частина буде лежати в короткохвильовому діапазоні, то згідно з табл.3 [5] визначаються величини qпр і δ0пр. Оскільки передбачається, що в тракті ПЧ  будуть використані мікросхеми на біполярних  транзисторах, то qпр=2,0; δ0пр=0,018. Тоді δепр=qпр δ0пр = 2 · 0,018 = 0,036. Виходячи з даної вибірності  за  сусіднім  каналом Sск = 70 дБ,    видно,   що її  можна забезпечити чотирма смуговими фільтрами, для яких вибірність кожного визначається приблизно 15...20дБ. Для цих вибірних систем за табл. 4[5] визначається ψ(m) = 1,07.

 

;

 

 Отже   величина   проміжної  частоти   буде   дорівнювати:

 

fпр = 1,6  МГц;                    

 

Оскільки в радіоприймачі  з подвійним перетворенням частоти  гетеродин перетворювача неперестроюваний, то його можна реалізувати за схемою високостабільного за частотою генератора(наприклад, кварцового), а системою ФАПЧ охопити лише схему гетеродина першого перетворювача. 

 

 

1.6   Розбивка діапазону робочих частот на піддіапазони

 

 

Метод розбивки діапазону  робочих частот на піддіапазони визначається виходячи з того, що радіоприймач потребує точного встановлення значення частоти прийнятого сигналу. Тому тут доцільно використати метод рівних коефіцієнтів перекриття піддіапазонів. Цей метод дозволяє отримати точну настройку на станцію, що приймається, а також має більш рівномірну шкалу настройки радіоприймача.

Висхідними даними для  розрахунку є:

fc min = 12,163 МГц – мінімальна частота прийнятого сигналу;

fc max = 26,934 МГц – максимальна частота прийнятого сигналу;

Кд max = 1,08 – найменше значення коефіцієнту перекриття для даного діапазону частот.

 

При методі методі рівних коефіцієнтів перекриття розрахунок параметрів піддіапазонів проводиться:

 

 

1.6.1  Визначається коефіцієнт перекриття діапазону К д

 

 

       1.6.2   Проводиться порівняння одержаної величини Кд і Кд max

 

 

При Кд > Кд max  проводиться розбивка на піддіапазони. Оскільки 2,2>1,08, то радіоприймач буде мати кілька піддіапазонів.

 

 

        1.6.3  Визначається необхідна кількість піддіапазонів N

 

 

 

Ця величина округлюється до цілого більшого числа і визначається, що радіоприймач буде мати одинадцять піддіапазонів, тобто N = 11.

 

 

1.6.4   Визначається фактичний коефіцієнт перекриття під діапазонів КПД

 

 

 

 

1.6.5 Визначається інтервал частот кожного піддіапазону з врахуванням запасу і його коефіцієнт перекриття

 

 

І піддіапазон:

 

 

 

 

 

ІI піддіапазон:

 

 

ІII піддіапазон:

 

 

IV піддіапазон:

 

V піддіапазон:

 

VI піддіапазон:

 

 

 

 

VІI піддіапазон:

 

 

 

VIІI піддіапазон:

 

IX піддіапазон:

 

X піддіапазон:

 

XІ піддіапазон:

 

 

    Результати розрахунків  заносемо в таблицю (таблиця 1).

 

   Таблиця 1- Результати розрахунків меж піддіапазонів

 

 

Піддіапозони

Мінімальна частота  піддіапазону, МГц

Максимальна частота  піддіапазону, МГц

Коефіцієнт перекриття піддіапазону

I піддіапазон

11,9

13,34

1,12

II піддіапазон

12,8

14,34

1,12

III піддіапазон

13,78

15,4

1,12

IV піддіапазон

14,8

16,57

1,12

V піддіапазон

15,92

17,8

1,12

VI піддіапазон

17,12

19,5

1,14

VII піддіапазон

18,4

20,58

1,12

VIII піддіапазон

19,8

22,13

1,12

IX піддіапазон

21,27

23,8

1,12

X піддіапазон

22,9

25,6

1,12

XI піддіапазон

24,6

27,5

1,12


  

      1.6.6 Вибір елемента настройки

 

 

Найбільш широке використання в якості елементів настройки  в сучасних конструкціях радіоприймачів знаходять варикапи і варикапні матриці. Це дозволяє різко скоротити габарити радіоприймача, спростити конструкцію елемента настройки. При їх використанні визначається їх максимальна і мінімальна ємність для нашого діапазону частот, згідно довідника.

Для синхронної перестройки контурів ВК і ПРЧ, а також першого гетеродина вибирається   варикап КВ116А, який має наступні параметрами:

Uкер=1...10В;   Cк max = 160 пФ;   Cк min = 12 пФ.

Так як Uкер менша Еж=20, то варикапи вибрано вірно. Виконуємо перевірку перекриття всіх піддіапазонів по формулі:

 

 

,

   

    де: Ссх = См + Ск + Свн.

 

Ємність монтажа Cм = 9 пФ i власна ємність контурної катушки   СL = 10 пФ визначим по таблиці 7 [5], а ємність мікросхеми ПРЧ на біполярних транзисторах можна прийняти приблизно Свн = 25 пФ, тому:

 

Скх = 10+11+30= 51 пФ,

 

      тодi розрахунковий коефiцiент перекриття по піддіапазону дорiвнює:

 

= 1,79.

 

Розрахована величина Кпд повинна дорівнювати або перевищувати найбільшу величину КпдN діапазонів на 1…10 %.

 

Кпд

(1,01…1,1)КпдN
Кпд = 1,1·1,075 =1,18.

 

Оскільки величина КПД не перевищує допустиме значення, то розтяжку під діапазонів робити не потрібно.

 

 

1.7 Вибір мікросхем радiотракта приймача

 

 

  При розрахунку величини проміжних частот радіоприймача передбачалося, що вхідний каскад мікросхеми ПРЧ буде виконано на біполярному транзисторі, і мікросхеми тракту проміжної частоти також на біполярних транзисторах.

      Орієнтуючись на величину максимальної частоти прийнятого сигналу

= 26,934 МГц, для схеми ПРЧ зручно вибрати мікросхему К2УС242 на

БТ з каскодним ввімкненням  ЗЕ-ЗБ. Дана мікросхема передбачає заведення

напруги АРП.

 

Основні параметри цієї мікросхеми:

 

         -  гранична робоча частота  30 МГц;

-  величина коефіцієнту підсилення 10 ... 20;

 -  вхідний опір ПРЧ 150 Ом;

 - Зміна крутості вхідного сигналу Smin … Smax = 3 ... 25 (мА/В) при зміні напруги на першій базі від 0,2 до 1 В.

 

На базу першого транзистора  каскаду може бути подана напруга  АРП.

Живлення мікросхеми ЕМС = (3,6…9) В < ЕЖ = 20,8В і позитивне відносно корпусу.

 

В тракті проміжної частоти  на вхід першого перетворювача подається сигнал з частотою = 26,934 МГц, тому тут доцільно використати високочастотну мікросхему К2ЖА242, що має в своєму складі змішувач на біполярному транзисторі з окремим гетеродином на БТ. В мікросхемі передбачено введення автоматичної підстройки частоти гетеродина. Мікросхема К2ЖА242 має такі параметри:

 

 

- гранична робоча частота   30 МГц;

- напруга живлення               +(3...5)В;

- коефіцієнт підсилення        Кзм1=8...20.

 

 В якості ППЧ1  використовується резонансний підсилювач на мікросхемі К2УС242 який зібраний по схемі ЗЕ-ЗБ. Параметри цієї  мікросхеми приведені вище.

 

 

1.8 Визначення типу і числа вибірних систем радіоприймача

 

1.8.1 Визначення типу  і числа вибірних систем преселектора

 

 

При даній вибірності по дзеркальному каналу SДЗК = 67 дБ перевірка вибірності відбуваїться на  максимальній  частоті кожного піддіапазона   з  перевіркою послаблення на його мінімальній частоті.

 

 Для кожного піддіапазону визначається його дзеркальна частота для крайніх частотах:

 

       1 піддіапазон:

fз min = f’min1 + 2·fПР =  11,9 + 2 · 1,6 = 15,1 МГц;

fз max = f’max1 + 2·fПР = 13,34 + 2 · 1,6 =16,54 МГц;

 

 

2 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 12,8 + 2 · 1,6 = 16  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 14,34 + 2 · 1,6 =  17,54 МГц;

 

3 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 13,78+ 2 · 1,6 = 16,98 МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 15,4 + 2 · 1,6 =  18,6 МГц;

 

4 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 14,8 + 2 · 1,6 = 18 МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 16,57 + 2 · 1,6 =  19,77 МГц;

 

5 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 15,92 + 2 · 1,6 = 19,12  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 17,8 + 2 · 1,6 = 21 МГц;

 

 

 

6 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 17,12 + 2 · 1,6 = 20,32  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 19,5 + 2 · 1,6 = 22,7МГц;

 

7 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 18,4 + 2 · 1,6 = 21,6  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 20,58 + 2 · 1,6 = 23,78 МГц;

 

8 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 19,8 + 2 · 1,6 = 23  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 22,13 + 2 · 1,6 = 25,33 МГц;

 

9 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 21,27 + 2 · 1,6 = 24,47  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 23,8 + 2 · 1,6 = 27 МГц;

 

10 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 22,9 + 2 · 1,6 = 26,1  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 25,6 + 2 · 1,6 = 28,8 МГц;

 

11 піддіапазон:

fз min = f’min2 + 2·fПР = 24,6 + 2 · 1,6 = 27,8  МГц;

fз max = f’max2 + 2·fПР = 27,5 + 2 · 1,6 = 30,7 МГц;

 

 

 

Для кожного піддіапазону визначається необхідна добротність  контурів преселектора (QП), яка забезпечує необхідне послаблення сигналу на краях смуги пропускання , де  Мпр = 3 дБ (1,41 разів):

 

 

QпN=

1 піддіапазон:

Qп1=  

2 піддіапазон:

Qп2=

3 піддіапазон:

Qп3=

 

 

4 піддіапазон:

Qп4=

 

5 піддіапазон:

Qп5=

 

 6 піддіапазон:

Qп6=

 

7піддіапазон:

Qп7=

 

8 піддіапазон:

Qп8=

 

9 піддіапазон:

Qп9=

 

10 піддіапазон:

Qп10=

 

11 піддіапазон:

Qп11=

 

 

Для кожного піддіапазону при індуктивному зв’язку у контурах ВК і ПРЧ визначається необхідна  добротність контурів преселектора Qв, яка забезпечує необхідну вибірність по дзеркальному каналу ( Sдзк = 67 дБ (2239 раза) ).

              

                                             QВN

 

 

1 піддіапазон: 

QВ1

 

2 піддіапазон: 

 

QВ2

 

3 піддіапазон:

 

QВ3

 

4 піддіапазон:

 

QВ4

 

5 піддіапазон:

 

QВ5

 

6 піддіапазон:

 

QВ6

 

 

7 піддіапазон:

 

QВ7

 

8 піддіапазон:

 

QВ8

 

9 піддіапазон:

 

QВ9

 

10 піддіапазон:

 

QВ10

 

11 піддіапазон:

Информация о работе Електричний розрахунок вхідного кола на магнітній антені