Види психологічного консультування

Види  психологічного консультування

Оскільки психологічного консультування потребують різні люди і звертаються за допомогою з  різних проблем, то психологічне консультування можна поділити на види залежно від  індивідуальних особливостей клієнтів і тих проблем, з приводу яких вони звертаються за психологічною допомогою.

Виділяють такі види психологічного консультування:

- інтимно-особистісне  консультування;

- сімейне консультування;

- психолого-педагогічне,  психолого-управлінське консультування;

- ділове консультування.

Інтимно-особистісне консультування здійснюється з проблем психологічних або поведінкових недоліків, яких хотів би позбутися клієнт; особистісних взаємин зі значимими людьми; з приводу різноманітних страхів, невдач, глибокого невдоволення клієнта самим собою, інтимними взаєминами.

До сімейного консультування вдаються при виборі дружини чи чоловіка, з метою попередження і розв'язання конфліктів у внутрішньо сімейних відносинах та у відносинах членів сім'ї з родичами, з приводу розв'язання поточних внутрішньо сімейних проблем (розподіл обов'язків, економічні питання сім'ї тощо), до та після розлучення.

Психолого-педагогічне консультування передбачає обговорення консультантом і клієнтом питань навчання і виховання дітей, підвищення педагогічної кваліфікації дорослих, вдосконалення педагогічного керівництва, управління дитячими та дорослими групами.

Останній різновид консультування слід відрізняти від  рекомендацій, які надаються вчителям, учням, батькам, адміністрації тощо, сутність яких зводиться до того, що психолог радить вдаватися до конкретних дій, змін поведінки, стосунків з метою впливу на інших учасників навчально-виховного процесу. На це вказують Г. С. Абрамова, М. П. Матвєєва та ін.

Діловим називається консультування, яке пов'язане з подоланням людьми ділових проблем: вибору професії, вдосконалення і розвитку здібностей, організації праці, підвищення працездатності, проведення ділових переговорів.

3а тривалістю співпраці психолога і клієнта розрізняють:

o разову  консультацію. Це консультація, тривалістю 45- 60 хв. Вона проводиться у випадках, коли клієнт звернувся до психолога з приводу проблеми, з якої йому, насамперед, потрібна допомога інших спеціалістів; коли психолог інформує клієнта з питань, які належать до його компетентності; коли клієнт звертається до психолога за підтримкою рішення, яке він збирається прийняти відносно певної життєвої ситуації; коли клієнт вдруге прийти не може;

o короткотермінове  консультування. Триває впродовж 3-4 зустрічей. Найчастіше проводиться у випадках, коли клієнт потребує консультації просвітницько-рекомендаційного характеру або з діагностичною метою;

o середньотермінове  консультування. Впродовж 10-15 зустрічей здійснюється значна психокорекційна робота;

o тривале консультування. Психолог працює з клієнтом впродовж року.

Проведення  психологічного консультування висуває  ряд вимог до психолога-консультанта. Так, зокрема, людина, яка займається психологічним консультуванням, повинна  мати вищу психологічну освіту, достатній  практичний досвід роботи в ролі психолога-консультанта, підтверджений відповідними сертифікатами. Крім знань та вмінь, психолог-консультант повинен бути наділений рядом спеціальних особистісних якостей: любити людей, бути проникливим, добрим, терплячим, відповідальним і комунікабельним. Р.Мей зазначав, що головне у психолога-консультанта - це "доброзичливість і прагнення зрозуміти клієнта, допомогти йому побачити себе з кращого боку і усвідомити свою цінність як особистості"

Фази  процесу:

1. Підготовка. У фазі підготовки консультант починає працювати з клієнтом. Вона включає:

- Перший контакт  з клієнтом (зустрічі, бесіди, обговорення питань). 

- Попередній  діагноз проблеми (аналіз, порівняння  та діагностика розв'язання проблеми). 

- Планування  завдання консультанту (методи синтезу). 

- Пропозиція клієнту щодо завдання. 

- Укладення договору на консультування. 

2. Діагноз. Являє собою глибокий аналіз розв'язуваної проблеми, заснований на вивченні та аналізі фактів. Тут же встановлюється суть проблеми, що розглядається: яка вона (проблема); наскільки вона широка; якою її аспект є вирішальним або домінантним; прагнути чи організація до змін у вирішенні даної проблеми. Ця фаза включає: 

- Визначення структури даних і прийняття рішення про їх зборі. 

- Виявлення  фактів і збір даних. 

- Аналіз фактів. 

- Зворотній  зв'язок з клієнтом, включає складання  первинного звіту та висновки, зроблені на основі діагнозу. 

     3. Планування дій. Спрямована на пошук рішення проблеми, включає: 

- Вироблення  рішень. 

- Оцінку альтернативних  варіантів. 

- Формування пропозиції клієнту (методи огляду). 

- Планування  здійснення рішень (описові методи). 

4. Впровадження. Строго перевіряє правильність і здійсненність пропозицій підготовлених консультантом при співпраці з клієнтом. Включає: 

- Допомога у  здійсненні (наставництво). 

- Коригування  пропозицій (методи аналізу). 

- Навчання персоналу  (навчальні методи). 

   5. Завершення. Є заключною і включає: 

- Оцінку виконаних консультантом дій (порівняльні методи).

- Підготовку  та прийняття клієнтом остаточного  звіту (описові та психологічні методи). 

- Розрахунок з  консультантом за зобов'язаннями  відповідно до договору (фінансові та правові методи). 

- Поведінка переговорів щодо подальшої співпраці (психологічні методи). 

- Догляд консультанта. 

Консультування розглядається з точки зору функціонального і професійного підходів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОПОВІДЬ

На тему: «Види і фази консультування»