Формування соціокультурної компетенції на уроці іноземної мови
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2013 в 01:52, реферат
Краткое описание
1. Мова як відображення культури.
2. Етнографічні реалії.
3. Реалії культури та освіти.
4. Етнографічні реалії.
5. Приклади національно- специфічних реалій.
6. Молодіжна лексика
Прикрепленные файлы: 1 файл
ТЕМА: Формування соціокультурної компетенції на уроці іноземної мови
План
1. Мова як відображення культури.
2. Етнографічні реалії.
3. Реалії культури та освіти.
4. Етнографічні реалії.
5. Приклади національно- специфічних реалій.
6. Молодіжна лексика
a) 50 Jahre Jugendsprache
b) Identität durch Sprache
c)Neue Ausdrücke für das Land
d)Von der Verwilderung zum Ideal
e) Sprachwandel durch Jugendsprache
Мова як відображення культури
Нова мета навчання іноземної мови – «використовувати іноземну мову як
інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу» - загострює особливу
увагу
до соціокультурного складника іншомовної комунікативної
компетенції.
Оволодіння соціокультурною компетенцією, як відомо, передбачає
засвоєння необхідного мінімуму соціокультурних знань, а також системи
навичок та вмінь узгоджувати свою поведінку у відповідності до цих знань та
вмінь.
В Державному стандарті пояснюється, комунікативна компетенція
складається з трьох основних видів – мовленнєвої, мовної та соціокультурної.
Соціокультурна охоплює два види – країнознавчу та лінгвокраїнознавчу
компетенції.
Згідно з програмою метою навчання країнознавства є знайомство учнів з
культурою інших країн, усвідомлення ними можливої різниці між їхньою та
іншими культурами, розвиток позитивного сприйняття інших культур і набуття
вмінь долати соціокультурні бар’єри.
1
На відміну від традиційного викладання країнознавства в школі, яке
переважно здійснювалося за рахунок викладу фактичного матеріалу з
географічним та історичним спрямуванням з наступною перевіркою рівня
засвоєння знань учнями, необхідно покласти в основу формування
лінгвокраїнознавчої компетенції сучасну тематику, яка близька учням будь – якої
країни, з тим, щоб створити сприятливі умови для знайомства з цінностями інших
країн у спеціально змодельованих ситуаціях спілкування.
Соціокультурна компетенція передбачає «знайомство тих, хто навчається з
національно – культурною специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю
користуватися елементами соціокультурного контексту, релевантними для
породження і сприйняття мовлення з
точки зору носіїв мови.
З цією метою є доцільним використовувати культурологічні тексти різних
стилів автентичні аудіо- та відеоматеріали, інформаційні (комп’ютерні програми,
ресурси системи Internet тощо.
Заняття з курсу країнознавства доцільно проводити в різноманітних формах:
міні-лекції, відео уроки, уроки-дебати, телемости тощо. Необхідно дати змогу
учням самостійно знаходити інформацію, систематизувати її у вигляді
колективного проекту, написання рефератів і презентувати її в класі перед всіма
учнями для подальшого обговорення.
Лінгвокраїнознавство ставить своїм завданням вивчення мовних одиниць, що
найбільш яскраво відображають національні особливості культури народу – носія
мови та середовища його існування. До цих лексичних одиниць входять назви
реалій (позначення предметів і явищ, характерних для однієї культури та
відсутніх у іншій), конототивна лексика (слова, що збігаються за основним
значенням, але відрізняються за культурно – історичними Асоціаціями) і фонова
лексика (позначає предмети і явища, які не мають аналогів в культурі, з якою
порівнюються, але розпізнаються певними національними особливостями
функціонування). Сюди ж належать і фразеологізми, у яких відображається
національна своєрідність історії, культури, традиційного способу життя народу –
носія мови.
2
«Під фоновими знаннями розуміють знання, які є характерними для жителів
конкретної країни і здебільшого не відомі іноземцям, що звичайно ускладнює
процес спілкування, оскільки взаєморозуміння неможливе без принципової
тотожності в обізнаності комуні кантів з дійсністю, що їх оточує»
(О.О.Коломінова).
Наприклад, кожний першокласник в Німеччині знає, що таке Zuckertüte
(кульок з солодощами, який традиційно дають батьки першокласникам, щоб
«підсолодити» їм роки навчання в школі).
Усім німецьким учням відомо, 1 «eins» - це найкраща оцінка в школі, а «5» і
«6» - найгірші оцінки.
Українцю буде важко зрозуміти також слово Bewerbung ( лексема, яка не має
в українській мові еквіваленту, перекладається як « заява про прийняття на
роботу, навчання, на якусь посаду …»).
Для людини іншої культури незрозумілим буде і слово Gutschein, яке
дослівно перекладається «хороша довідка». Gutschein отримують пасажири
потягу, який не вклався в розклад. Квиток Gutschein видається як моральна
компенсація з проставленою сумою, наприклад, 5 євро. Наступного разу, купуючи
квиток на потяг, треба віддати в касу Gutschein, і квиток буде коштувати на 5
євро дешевше.
Іноземцю також необхідно мати на увазі, що думка, яку висловила людина
іншої культури, як її не перекладай, все ж таки залишиться іншою думкою.
Наприклад, фраза: Komm doch mal vorbei! (Заходь!) В німецькій культурі зовсім не
означає, можна приходити без домовленості про зустріч. Німець може бути
незадоволений вашим несподіваним візитом і, швидше за все відмовиться від
спілкування з вами в зв’язку з іншими справами. В німецькій культурі фраза
Komm doch mal vorbei! Належить до формальних фраз і означає лише те, що ваш
співрозмовник виявляє бажання продовжувати з вами стосунки.
В Німеччині досить поширеною є традиція споживати таку страву, як
"Hackepeter" (сира свинина, перекручена через м'ясорубку з додаванням солі,
3
перцю, цибулі та часнику). Відповідно готується страва із сирої яловичини, яка
має назву "Tatar".
Такими с деякі фонові знання, усвідомлені німцями. Вони зумовлюють їх
певну мовленнєву поведінку, яка може бути незрозумілою для представників
іншої культури через відсутність відповідних фонових знань.
Лексику, яка відрізняться фонами (рівень лексичного поняття при цьому
зберігається), називають фоновою лексикою. Так, якщо порівняти слова "Brief",
"Briefkasten" з українськими — лист, поштова скринька, то в понятійному плані
тут повна тотожність. Проте відповідно до лексичного фону існують певні
розбіжності, а саме: німецьке та українське оформлення листів, німецьке та
українське уявлення про поштову скриньку, її колір, розмір, місце розташування
тощо. Тому наведені слова є прикладами фонової лексики.
Окрему групу фонових знань становить мовленнєвий етикет .і малі форми
дитячого фольклору, які також реалізуються у певних мовних засобах. Так, під
мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національних специфічних
вербальних та невербальних одиниць (кінетика, проксеміка, фонація), які
прийняті і пропонуються суспільством для встановлення контакту
співрозмовників у бажаній тональності згідно з установленими правилами
поведінки. Етикет виявляється у найбільш частотних побутових ситуаціях,
починаючи з ранніх стадій спілкування. Саме з засвоєння мовленнєвого етикету
починає вивчення іноземної мови кожний, кого очікує спілкування з носієм
відповідної іншомовної культури.
Вже на початку навчання іноземної мови учні вчаться адекватно реалізувати
мовленнєві інтенції, наприклад привітання з формальним питанням про справи і
зразки відповіді на нього: Hallo. Guten Morgen. Guten Tag. Guten Abend.
Wie geht es dir? / Ihnen? /
(Danke, gut. Und dir? / Und Ihnen? /
Danke, es geht. Danke, nicht schlecht). Учням необхідно пояснити, що, на
відміну від правил етикету в Україні, в Німеччині прийнято, що першим запитує
про справи молодший за віком і статусом, а не навпаки.
4
Про здоров'я запитують лише тоді, коли відомо, що інша людина погано себе
почуває (почувала) або хворіє (хворіла). Як правило, вживаються такі питання:
—Wie fühlen Sie sich? (Wie fühlst du dich?)
—Was macht die Gesundheit?
—Wie ist Ihr (dein) Befinden?
До невербального аспекту етикету відносять жест, який обов'язково
супроводжує привітання: німці потискують одне одному руки.
Вітається першим молодший за віком і статусом, а простягає руку, навпаки,
старший. Вітається першим чоловік, а руку першою простягає жінка.
Прощання:
—Auf Wiedersehen.
—Tschüs. Bis bald.
—Bis morgen. Bis zum Abend.
—Leben Sie wohl.
Під час прощання часто вживаються побажання:
—Alles Gute! Lass dir's gut gehen!
—Gute Reise! Gute Fahrt! (для тих, хто від'їжджає).
Під час прощання з хворою людиною:
— Werde (Werden Sie) bald gesund!
Лікар зазвичай бажає пацієнту: Gute Besserung!
В німецькій мові є також побажання здоров'я для здорової людини:
—Bleib (Bleiben Sie) gesund! з відповідною реплікою-відповіддю:
—Danke, gleichfalls (ebenfalls).
Вдячність:
—Danke. Vielen Dank. Danke schön. Ich danke vielmals.
—Ich bedanke mich bei (Ihnen, dir für...
—Ich danke (Ihnen, dir).
—Ich bin Ihnen (dir) so (sehr) dankbar.
Репліки-відповіді:
—Bitte. Bitte sehr.
5
—Nichts zu danken = Keine Ursache.
—Aber ich bitte Sie!
—Das habe ich (doch) gern getan (gemacht).
—Ich danke Ihnen (dir) ebenfalls.
Вибачення:
—Entschuldigen Sie bitte! Entschuldigung!
—Verzeihen Sie bitte!
—Entschuldigen Sie die Stürung!
—Entschuldigen Sie bitte mein spätes Kommen!
—Verzeih die Verspätung! (mein Versehen).
— Ich bitte für... um Verzeihung.
Але порівняйте: Ich möchte mich-entschuldigen'. — Я хочу вибачитись, а також
— Я хочу відпроситися (залежить від ситуації).
Розмова по телефону. У Німеччині першу репліку по телефону говорить той,
до кого телефонують. В німецькому етикеті вважається неввічливим, коли
людина, до якої телефонують, говорить лише: "Hallo" або "Ja, bitte". Звичайно
той, хто підняв слухавку, називає свій номер телефону (кожна цифра називається
окремо) або своє прізвище, і привітання. Наприклад, Hier Menzel. Guten Tag.
Прохання запросити когось до телефону може .бути, наприклад, таким:
— Können (könnten) Sie bitte Jürgen an den Apparat (ans Telefon) holen (rufen,
bilten)?
В німецькому мовленнєвому етикеті після розмови по телефону вживається
спеціальна форма прощання: Auf Wiederhören, а не Auf Wiedersehen.
Особливо цікавою для молодших школярів є інформація про
звуконаслідування тварин. Із подивом і інтересом вони сприймають той факт, що
носії німецької мови зовсім по іншому чують і наслідують голоси тварин, що у
них: півні співають — kikeriki! собаки гавкають — wau-wau кішки мурликають
— miau-miau, синиця щебече — zwi-zwi, ворона каркає — kräh-kräh, вовк виє —
hu-hu
6
Ознайомлення учнів із фоновими знаннями та фоновою лексикою вимагає ви-
користання лінгвокраїнознавчих коментарів, адекватних пояснень із наступним
розвитком вмінь мовленнєвої та немовленнєвої поведінки в ситуаціях, що
моделюють діалог культур.
Реалії, за визначенням Г. Д. Томахіна, це назви притаманних лише певним
націям і народам предметів матеріальної культури, фактів історії, державних
інститутів, імен національних і фольклорних героїв тощо. У порівнянні з іншими
словами мови характерною рисою реалії є тісний зв'язок предмета, поняття,
явища, що визначається реалією, з народом (країною), з одного боку, та
історичним часом — з іншого. Тому реаліям звичайно притаманний
національний, а також історичний колорит.
Приклади деяких національних реалій
Реалії-антропоніми, переважну більшість яких становлять імена дітей, дорослих,
їхні прізвиська.
Наприклад:
Жіночі імена:
Stefanie - Steffi; Theresa - Thesi; Gabriele - Gabi; Brigitta - Gitta; Heilgard - Heike;
Juditli - Jutta; Katharina - Karin: Gisela -Silke; Sophia - Sonja. Чоловічі імена: Alions
- Alli; Benjamin -Ben; Thomas - Tom; Bernhard -Benno (Bernd) Dietrich - Dirk;
Heinrich – Heinz, Dietmar -Tim; Ulrich - Udo; Georg = Jörg.
Етнографічні :
1.Назви іграшок:
Teddy (bär) — ein kleiner Bär aus Stoff; Hampelmann — маріонетка (лялька).
2.Назви тварин:
Packan (Pack an! — Xaпай!) — кличка собаки в німецьких казках. Bartputzer (від
Bari — борода, putzen — чистити) — кличка кицьки в казках; Rotkop (roter Корf)
— червона голова кличка, півня; Grauschimmel (grauer Schimmel - сивий кінь) —
кличка віслюка в казках.
3. Назви одягу, взуття:
Klamotten, Pantoffle(n), Lack ab — altmodisch, alles in Lack — alles in bester
7
Ordnung; Marken klamotten — meist teure Kleidung bestimmter Marken;
Schrottsachen — das Gegentei
von Markenklamotten; Chucks — modisch Sportschuhe (halbhohe Sportschuhe).
4. Назви їжі, напоїв:
Hackepeter, Tatar, Sem mel, Brötchen,. Brezel, Christstollen (Dresden), Lebkuchen
(Nürnberg), Plätzcher Gummibärchen, Spätzle — Nudelspezialiu aus Schwaben.
4.Назви свят:
Advent, Silvester, Fasching,Kölner Karneval.
Реалії культури та освіти
1. Персонажі відомих літературних творів і казок.
Наприклад, Max und Moritz — хлопчики - шибеники, які у своїх витівках не
знали меж: (персонажі оповідань Wilhelm(a) Busch(a) Till Eulenspiegel —
веселий, дотепний народ ний герой німецьких шванків (сатиричних оповідань
XIII—XIV століття), який прославився своїми витівками над багатіями і
довірливими бюргерами;.Schlaratfe — житель казкової країни, в якій не треба
працював бо там все є: молочні річки, мури із кап; готові страви і одяг ростуть на
деревах і таке інше. (Schlaraffe походить від слова slii . яке у середні віки
означало «лінивий» і слова "Affe" — мавпа).
2. Імена видатних діячів культури, письменників, акторів, музикантів
Реалії шкільного життя
Streber — jmd, der sich ehrgeizig und egoistisch bemüht, rasch vorwärtszukommt
(besonders von Schülern, Beamten), Pauker — Lehrer; Spickzettel — viel Wissen auf
einem kleinen Stück Papier; Klassenaugust — Schüler, der in einer Klasse die Rolle
des Spaßmachers spielt, sich zum Clown macht; Gehirnakrobatik — geistige
Anstrengung; Klassenspiegel -Ergebnisliste der Zensuren einer Arbeit; Spitzname —
jmdm. von anderen gegebener, zusatzlicher, neckender Name; Kumpel — Freund;
Memme — weicher Mensch; Anmache-Flirl; Azubi — Auszubildender; Stubenhocker:
Depp — dummer Mensch.
Географічні реалії
• Die Alm — гірське альпійське пасовище.
8
• Großer Heinrich — Північне море.
Die Stadt an der Elbe, auch die Stadt der Kunst — Дрезден.
• In Buxtehude — дуже далеко, десь у глушині (Buxtehude - місто у Нижній (Сак-
сонії).
Історичні реалії
Die Nibelungentreue — непорушна, незламна вірність.
Die braune Pest — коричнева чума, фашизм.
Die Kristallnacht — «кришталева ніч» — єврейські погроми в Німеччині в
ніч з 9 на 10 листопада 1938 р. Die Stunde Null (1945) — фразеологізм, який
характерний для публіцистики у ФРН.
Після розгрому фашизму і закінчення війни багатьом хотілося швидше
покінчити з минулим, і тому 1945 рік було названо «часом нуль», що можна
також розуміти і як момент нового відліку історії. Цей фразеологізм дуже
поширений у літературі і публіцистиці ФРН (Див., наприклад, роман Т. Фукса
"Stunde Null", твір Г. Енгельманна "Die Deutschen zwischen Stunde Null und Wirt-
schaftswunder").
Отже кожна культура відрізняється своїми специфічними рисами, поняттями,
перевагами, тобто реаліями даної культури, даного народу. Ці поняття мають
відповідний відбиток і на лексиці мови, з якою поєднана культура. Під час
передачі цих понять словами іншої мови, часто виникає помилка, бо змінюється
зміст поняття. Через це виникає неправильне розуміння чужої культури. Наведу
деякі приклади фразеологічних зворотів, які пов'язані з культурою німецького
народу та його історією:
bei jemandem in der Kreide stehen — дуже заборгувати кому-небудь. (Зворот
виник у XV столітті, коли хазяї таверн або постоялих дворів записували
крейдою борги своїх клієнтів);
auf dem Holzwege sein — бути на хибному шляху; жорстоко помилятися
(Лісова дорога / der Holzweg / споруджувалася лише для вивозу лісу і не
сполучала між собою населені пункти. Такі шляхи були в занедбаному стані
9
і закінчувалися тупиком. Якщо мандрівник, не знаючи шляху, піде по такій
лісовій дорозі, то не досягне мети подорожі, а навпаки, зайде глибоко в ліс.
Звідси й переносне значення звороту);
Schwein haben — щастити, мати щастя (колись це означало: виграти
останній приз, а ним завжди була свиня);
Einen Finger nach dem anderen entgegenstrecken — перераховувати,
перелічувати що-небудь (дослівно: розгинати пальці один за одним.) У
Німеччині прийнятий інший жест, ніж у нас, коли перераховують що-
небудь, пальці не загинають по черзі, а розгинають, починаючи з великого;
Eulen nach Athen ragen — тільки людей смішить; в ліс дрова не возять.
(Сова була символом стародавніх Афін, її зображення можна було побачити
в місті на кожному кроці, воно було викарбуване також на афінських
монетах. Тому вислів «нести сови в Афіни», тобто туди, де їх і так багато,
став образним і вживається в переносному значенні);
Lass es dir gut bekommen! — Усіх благ! Всього найкращого! Дієслово
"bekommen" у XVIII ст. мало значення «проявлятися», пізніше — «рости,
збільшуватись», а далі — «процвітати, зростати». В цьому останньому
значенні дієслово вжито в звороті: "lass es dir gut bekommen";
Da will ich Matz heißen — назвіть мене дурнем, якщо це не так (з давніх
часів у німецькій мові деякі власні імена вживаються як загальні іменники.
Наприклад, дурну людину називають Peter або Hans. Скорочене ім'я Matz,
(від Matthäus) виступає також як загальне поняття із значенням: нікчема,
безпомічна людина. Звідси сучасне значення звороту. Таку ж етимологію
мають також звороти: wie Matz von Dresden — як дрезденський істукан (так
говорять про людину, яка сидить навпочіпки і схожа на кам'яну скульптуру
біля старого мосту через Ельбу в Дрездені). Mätzchen machen — клеїти
дурня.
Приклади національно-специфічних реалій
10
im zweiten Stock wohnen — жиги на третьому поверсі (п німецькомовних
країнах поверхи рахують, починаючи з другого);
ein Film mil vier Folgen — п'ятисерійний фільм (vierte Folge — п'ята серія);
Zweisitzer — автомобіль на чотири місця. Автомобілі в німецькомовннх
країнах розрізняються не за кількістю місць (як у нас), а за кількістю
сидінь;
Zwei Treppen hoch wohnen — жити на третьому поверсі (поверхи рахуються
за кількістю сходів, умовно вважаючи, що між поверхами розташовані
лише одні сход-п. Певні труднощі для іноземця складають еквівалентні
слова і висловити, бо вони в різних мовах сприймаються інакше.
Наприклад:
1.Konfekt — у німців це цукерки найвищої якості, часто з оригінальною
начинкою, як правило, в коробках. У нас слово «цукерки» мас загальне
значення;
2.Die Marmelade — у німців — «повидло»,
«джем», у пас — вид цукерок;
3.Der Keks (e) — сухе печиво (до чані),
у нас цс — кекс;
4. Das Kotelett — у німців це відбивна
з кісточкою, у нас — котлета.
Лінгвокультурологічні концепції у викладанні іноземних мов поєднують в собі
елементи лінгвістики (розуміння значення слова) з елементами культурології і
країнознавства (вивчення реалій життя країни через слова, які їх позначають).
Лінгвокультурознавство та лінгвокраїнознавство забезпечують рішення головної
філологічної проблеми — проблеми розуміння менталітету і тексту.
Молодіжна лексика
Великої уваги, на думку В. Д. Девкша, Є. В. Розена, заслуговує німецька
«молодіжна лексика». Ця лексика становить достатньо вагому, невід'ємну частину
11
лексикону. Знайомство з розмовною лексикою необхідно, щоб розуміти побутову
мову німців, щоб оволодіти важливою частиною лінгвокраїнознавства, щоб уміти
розшифровувати підтекст, гостроти, дотепні вирази, асоціативний план
висловлювання. Іноді представнику іншої культури достатньо важко зрозуміти
німця, бо не всю новоутворену лексику внесено до словників часто через те, що
вона не належить до літературної лексики. Натомість наші учні і вчителі
користуються літературною лексикою і книжними або застарілими словами яких
часто не знають самі німці. Це створює нефункціональність мовлення, що
викликає дивну, а іноді й негативну реакцію німців. Саме тому необхідно
періодично оновлювати лексику підручників, посібників, інших навчальних
матеріалів. Видавці, на жаль, вже не існуючого з 2007 року німецького моло-
діжною журналу для іноземців "Juma", розуміючи комунікативне знамення
новоутвореної лексики та її поширення в побутовому мовленні і в газетних
текстах, друкували періодично невеликі списки таких слів, що було суттєвою
допомогою для викладачів німецької мови.
Досліджуючи молодіжну лексику як лінгвістичну або соціологічну категорію,
використовують такі поняття як Gruppensprache (групова мова), Jargen, Slang,
Soziolekt (соціальний діалект), Varietät (варіант мови, під система мови).
Молодіжне мовлення, як правило, більш експресивне, більш емоційне.
Найголовніший мотив в мовленні - це потреба в самоствердженні та само-
ідентифікації.
Молодіжний жаргон не має меж ні в часі, ні в просторі.
Для молодіжного мовлення характерні:
1. Перебільшення ,wahnsinnig замість großartig; alfengeil (вищий клас, здорово) за-
мість unübertrefflich.
2.Подвоєння визначень (tierisch gut, echtbrutal).
3.Скорочення слів (Ziggi замість Zigarette, funzen замість funktionieren, Kulli
замість Kugelschreiber, Abi замість Abitur).
4.Полісемія (наявність різних лексичних значень у одного й того самого слова).
Наприклад:
12
Der Hammer — а) молоток, 6) чудова справа, великий успіх: Voll der Hammer!
Die Asche — а)попіл, б) прах, в) гроші. г) дурниця, нісенітниця.
Die Fliese — а) кахельна плитка, 6) купюра: Wer schmeißt denn hier mit bliesen
rum? (Хто може мені підкинути бабки?);
5.Використання іноземних слів, в тому числі, англоамериканізмів: cool — при-
кольно, dancen — танцювати, checken —від англійського to check — зрозуміти.
Schaltest du immer zuerst den Verstand ein, checkst du, was gut für dich ist, hast du
das endlich gecheckt? (Отже, ти включаєшся, розумієш, що для тебе добре,
зрозумів нарешті?).
6.Використання специфічних лексем:
Kiste für Motorrad — дослівно: ящик для мотоцикла — гараж.
7.Особливі форми вітання та звернення:
Tussi — красунечко, Hallo Alter! - Привіт, старий!
8.Абревіація, яка надає слову додаткових семантичних та стилістичних відтінків.
Абревіації підлягають як прості (1), похідні (2), складні (3) слова, так і
словосполучення (4) і в рідкісних випадках навіть речення (5):
(1)Rolf = Rudolf
(2)Ami - Amerikaner!, Lipsi - Leipzig.
(3)Krimi = Kriminalroman, B.H. - Büstenhalter
(4) ausgezeichnete Verbindung (блат)
(5)Popau! = penne ohne Pause! — дослівно: дрихни (сопи) без паузи - на
добраніч. Цікаві скорочення цілих фраз, які молодь використовує в SMS та при
спілкуванні в чатах, а також скорочення речень за допомогою англійських
числівників 2, 4, 8, які замінюють схожі за вимовою частини англійських слів або
самі слова.
Good n8 = good night; 2L8 = to late; Iw84u -I wait for you.
Особливо цікава іронічна лексика німецьких школярів з використанням
відомих слів у новому значенні:
Folterkammer (камера тортур) — спортивний зал;
13
Rauchenmelder (сигналізатор диму) — вчитель, який перевіряє, чи не палять
учні в школі.
У живому невимушеному мовленні дуже широко використовується слово
"aber" від функції питального слова до заміни цілих речень: Da bin ich dir aber
losgemacht! Aber! Aber! — Зовсім не те! Ну і що робити?
Спеціалізовані жаргони школярів пов'язані в основному з навчанням:
Ablausen — списати (скатати);
Abspicken — списувати (здувати);
Einochsen — визубрити.
З одного боку, молодіжна лексика відображає специфіку життя кожного
конкретного покоління молоді: з цієї і очки зору вона служить як для
відмежування від світу дорослих, так і для групової ідентифікації. З іншого боку,
молодіжне мовлення впливає на розвиток стандартного мовлення (каналами цього
впливу служать зокрема засоби масової інформації, які нерідко заграють з
молоддю, а також реклама, яка свідомо використовує молодіжний жаргон,
сподіваючись на відповідну категорію споживачів).
Школяру-іноземцю, який потрапить до незнайомого лінгвістичного колективу
зі своїми традиціями, правилами висловлювань, правилами побудови фраз,
необхідно хоча б приблизно навчитись оцінювати відтінки висловлювань, щоб
уявити правила особистої поведінки і свою позицію в колективі.
Наші вчителі і учні ще не в достатній мірі користуються новоутвореними
словами, удосконалюючи своє усне мовлення книжними словами, вивченими з
підручників. Такі слова є або застарілими, або ними вже не користуються німці у
відповідних ситуаціях, мовлення.
Зважаючи на те, Ідо сучасне покоління у спілкуванні широко використовує
засоби сучасного зв'язку, воно дістало назву «генерація мультимедіа», в той час
як їх попередників називали «генерацією Гутенберга».
Отже, молодіжний сленг як засіб спілкування сучасного покоління вживається
у різних типах дискурсів, Ідо дозволяє визнати його існування як цілісне явище,
що має значну сферу поширення.
14
50 Jahre Jugendsprache
Sprachwissenschaftler Jannis K. Androutsopoulos über Jugendsprache in
Deutschland von den Anfangen bis heute.
Identität durch Sprache
Jugendsprache, wie wir sie kennen, entsteht in Deutschland und international seit den
50-er Jahren dieses Jahrhunderts. Auch vorher gab es jugendliche Sprechweisen wie
historische Studentensprachen im 17., 18. und 19. Jahrhundert oder "Penälersprachen"
(Schülersprachen) am Anfang des 20. Jahrhunderts. Diese Vorformen der
Jugcndsprache benutzten jedoch nur kleine Gruppen von Jugendlichen.
Seit den 50-er Jahren bilden sich hingegen umfassende Jugendkulturen mit ihren
eigenen Sprachschöpfungen.
Die Medien verbreiten sie über die jeweiligen Musikstile international. Die
Rock'n'Rolier der 50-er, Beatniks und Hippies der 60-er, Rocker und Punks in den 70-
er Jahren und später die Popper, Raver und Hip-Hopper nutzen ihre eigenen
Ausdrucksformen und Sprechweisen als Zeichen einer Identität, mit der sie sich von der
Elterngeneration abheben.
"Halbstarken-Chinesisch" nennen die Erwachsenen in den 50-er Jahren den Sprach-
Code der. Jazz- und Rock'n'Roll-Generation. Sie bezeichnet wildes Tanzen als "hotten".
Jn späteren Jahrzehnten später sagen Jugendliche "pogen" oder "abraven" dazu.
Neue Ausdrücke für das Land
Hin Kennzeichen jugendlicher Sprechweisen: Es werden neue Ausdrücke für
bekannte Dinge kreiert, z.B. lür hübsche oder hässliche Frauen und Männer, für Freude
und Erstaunen, lür Kleidung, Geld und Autos. "Den Hol machen" heißt in den 50-er
und 60-er Jahren "ankratzen" oder "sülzen", später "anmachen" und "anbaggern".
Beliebte Ausdrücke für "gut" oder "prima" sind in den 50-er Jahren "ptundig",
"wuchtig", "spitz", "dufte" und "super". In den 60-er Jahren werden "bedient" und
"steil" daraus, in den 70-er Jahren "geil" und "astrein", in den 80-er Jahren "cool" und
"abgefahren". In unserem Jahrzehnt setzt sich "fett" dafür durch. Die Verstärker "tie
risch" und "mega-" lösen "irre" und "atom-" ab.
Von der Verwilderung zum Ideal
15
Die Einstellung der Erwachsenen zu Wörtern und Ausdrücken der Jugendsprache hat
sich im Lauf der Jahre wesentlich verändert. Zunächst war die Dokumentation; von
Jugendsprache nicht sprachwissenschaftlich, sondern sprachkritisch. Man sammelte
Wörter, um sie anzuprangern. Sie galten als "sprachliche Verwilderung", "emotionale
Verrohung" oder gar "Denkfaulheit".Jugendsprache war für Erwachsene "ruppig" und
"pöbelhalt", "klotzig", "protzig" und "brutal". Heute betrachten die meisten Eltern,
Lehrer und Wissenschaftler Jugendsprachen nüchterner: als Ausdruck von
Zugehörigkeit und Identität unter Jugendlichen, als wichtigen Teil der persönlichen
Entwicklung und auch als Teil sprachlichen Wandels. Die Gesellschaft ist insgesamt
pluralistischer geworden und bietet mehr Freiräume für kulturelle und damit sprachliche
Andersartigkeit. Hinzu kommt, dass Jugend und Jugendlichkeit zum gesellschaftlichen
Ideal wurden. Heute sprechen sogar manche Erwachsene wie Jugendliche.
Sprachwandel durch Jugendsprache
Jugendliche Sprechweisen sind zu einem großen Teil modisch und kurzlebig. Sie
lösen einander ab und bleiben häufig in der Clique oder Stadt, in der sie kreiert wurden.
Was jedoch im ganzen Land Mode wird, hat dagegen gute Chancen, in der gesamten
Gesellschaft Verbreifung zu finden. So wurden studentensprachliche Wörter des 19.
Jahrhunderts wie "flott" oder "Kneipe" zum Wortgut der deutschen Standardsprache.
Am deutlichsten sieht man den Übergang eines Ausdrucks von der Jugend in die
Standardsprache bei Personenbezeichnungen und sogenannten Bewertern: Das
englische Wort "Freak" war noch in den 70-er Jahren ein exotischer Begriff; heute
nennt jeder einen Computerbegeisterten einen "Computerfreak". "Super"
und "das ist der Hammer" traten erstmals in den 50-er Jahren auf. Heule gehören diese
Be griffe /um allgemeinen Sprachgebrauch. "Cool und "geil", jugendsprachliche
Spe/ialitäten de späten 70-er und frühen 80-er Jahre, standei im Herbst auf
Wahlkampiplakaten der Bundes partei PDS. Wer weiß, ob politische Parteien i 20
Jahren mit dem heutigen Lieblingswort de Jugend werben? Es lautet "fett".
Jugendspezifische Ausdrücke aus den letzten Jahrzehnten: Einige davon — die kursiv
gedruckten haben überlebt und sind zu "Dauerbrennern der Jugend oder
Umgangssprache geworden.
16
60-er Jahre
der Zahn (junge Frau)
die Biene (junge Frau)
die Röhren (Blue Jeans)
auf Anschaffe gehen (flirten)
die Bediene (gute Sache)
die Verlade (Misserfolg)
tschau / ciao (Verabschiedung)
in / out (angesagt / passe)
bedient (gut, großartig)
steil (gut aussehend, elegant)
70-er Jahre
der Freak (alternativ lebender Mensch, natiker)
der Chaot (chaotischer Mensch)
der Softi (Schwächling)
flippen (spinnen, sich ausleben)
den Larry machen (angeben)
auf den Keks gehen (nerven)
null Bock (keine Lust)
geil (sehr gut)
astrein (sehr gut)
tierisch (sehr)
80-er Jahre
der Pascha (Faschist)
der Normale (Durchschnittsmensch)
öko (ökologisch)
der Zoff (Ärger)
ausrasten (die Fassung verlieren)
abchecken (klarmachen)
logo (logisch, sicher)
17
18
cool (lässig, gut)
ätzend (schlecht, unerträglich)
volle Kanne (total, in vollem Umfang)
90-er Jahre
der Prall (Mensch ohne Manieren)
der Asso (asozialer Mensch)
keinen Plan haben (keine Ahnung haben
abgehen (sich in etwas hineinsteigern)
Party machen (feiern)
boah ey! (Ausruf der Überraschung)
fett (gut, riesig, großartig)
krass (gut, überwältigend)
Ключові слова:
Соціокультурна компетенція, країнознавча компетенція, лінгвокраїнознавча
компетенція,
Національні особливості функціонування, національна своєрідність, молодіжна
лексика, іноземні слова, абревіація, перебільшення, подвоєння, скорочення слів,
специфічні лексеми, особливі форми вітання, генерація мультимедіа, полісемія.
Список рекомендованої літератури:
1. «Німецька мова в школі», в-во «Основа», №4 (16), квітень 2010
2. Журнал «Іноземні мови»
3. Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Словарь методологических терминов (теория и
практика преподавания языков).- Санкт- Петербург: «Златоуст», 1999.
4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Базовий навальний
план основної і старшої школи.
5. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість.
Діяльність. Зворотній зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – 2-ге
вид. – доп. Луганськ, СПД Рєзников В.С., 2007.
6. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид. група «Основа»,
2008
Информация о работе Формування соціокультурної компетенції на уроці іноземної мови