Позичковий капітал і позичковий процент

    Залучений  капітал, у вигляді позикових  коштів можливо здобувати, використовуючи  зовнішнє та внутрішнє залучення.

    Зовнішні  джерела позичкових коштів складаються  з двох підгруп – зовнішні  довгострокові й зовнішні короткострокові  джерела позикового фінансового  капіталу. 

    Внутрішні  джерела позикових коштів, до  яких входять позикові фінансові  ресурси, утворюються за рахунок  відстрочених зовнішніх довгострокових  і короткострокових зобов’язань.

    Позичковий  процент – це вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання  йому за плату певної суми  грошей на обумовлений строк. Обчислюється він у процентах  до суми кредиту, причому умовно, виходячи з розрахунку користування  кредитом протягом року. Рівень  процента залежить від розміру  позик, строків, їх забезпечення, форми  кредитування і ступеня кредитних  ризиків.

    Джерелом  сплати процента є додаткова  вартість, що створюється у процесі  виробництва, а його кількісним  визначенням - його ставка, або норма. 

    Норма  процента являє собою відношення  річної суми процента до вартості  позичкового капіталу. Норма процента  в умовах досконалої ринкової  конкуренції не може бути вищою  від норми прибутку, яка забезпечується  використанням позичкового капіталу. Процент як плата за користування  позичковим капіталом є його  ціною, а тому, як ціна на будь-який  товар на ринку, він залежить від попиту і пропонування на позичковий капітал. На практиці норма позичкового процента виступає у формі процентної ставки - відносної величини доходу за фіксований проміжок часу, тобто відношення доходу (процентних грошей) до суми боргу за одиницю часу.

    Рівень норми позичкового процента  встановлюється під впливом конкуренції  на ринку позичкових капіталів  і залежить від співвідношення  попиту та пропозиції позичкового  капіталу. Чим більший попит на  кредит, тим вища норма процента.

    Процес формування ринкових відносин  в економіці України об’єктивно  зумовлює необхідність підвищення  ролі банківського кредиту, що  є одним із найважливіших чинників, які забезпечують безперервність  розширеного відтворення. Така роль  визначається насамперед широкою  сферою застосування кредитних  операцій банків.

Виявлення тенденцій банківського споживчого кредитування в Україні надає можливість узагальнити можливі наслідки для банківської системи: зниження якості кредитних портфелів та вартості кредитних ресурсів, зменшення прибутковості діяльності банківських установ, обмеження ресурсної бази і уповільнення темпів кредитування, падіння ринкової вартості акцій банківських установ, а також зростання недовіри до банківської системи. Таким чином, з урахуванням можливих тенденцій та наслідків, необхідно запровадити зважений підхід до реалізації кредитної політики банківськими установами в умовах фінансової кризи 
Використана література:

1. Аранчій В.І., Чумак В.Д., Смолянська О.Ю., Черненко Л.В.. Фінансова діяльність підприємств: Навч.посіб. – К.: Професіонал, 2004. – 240с.
2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С., Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. – 527
3. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
4. Воробйов Ю. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України – 2001 - №2 – с. 77-85.
5. Гальчинский AC, Ещенко ПС, Палкин ЮИ Основы экономической теории: Учебник - М.: Высшая школа, 2006
6. Гэлбрейта Дж Новое индустриальное общество / Пер с англ - М: Прогресс, 1969
7. Єкономикс: принципи, проблеми, политика / Макконнелл К.Р., Брю С.Л. -Пер. с англ.,К.: Хагар-Демос. -1993
8. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991р.
9. Марченко А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів // Фінанси України – 2002 - №9 – с. 102-109.
10. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко. – К.: Вища шк., 1994 – 559 с
11. Политэкономия». (история экономических учений, экономическая теория, мировая экономика), научный редактор Валовой Д.В., Москва, издательство ЗАО «Бизнес – школа «Интел – Синтез»», 1999 год, 400 стр.
12. Політична економія: Підручник, 2009 р. Ніколенко Ю. В.
13. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. –К.: ИНФРО, 1996. – 324 с.
14. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник. – К., 2001. – 348 с.
15. Стельмах B.C., Єпіфанов А.О., Гребеник H.I., Міщенко B.I. Грошово-кредитна політика в Україні / За ред. B.I. Міщенка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. – 421 с.
16. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.
17. Фінанси підприємств / За ред. А. М. Поддєрьогіна – К., 2000 – с. 194-249.
18. Фінансова діяльність підприємства / Бандурка О. М. та інші. – К., 1998 – с.147-158.
19. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч.посіб. – К.:Знання-Прес, 2002. – 535 с.
20. . Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень. – К.: Знання-Прес, 2000. – 514 с.