Типи і структура уроків

Нестандартні уроки їх характеристика.

З середини 70-х років у  вітчизняній школі знайшлася  небезпечна тенденція зниження інтересу школярів до занять. На це масова школа  відповіла практично нестандартними уроками, які мають головною метою  збудження і утримання інтересу учнів до навчальної праці.

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК-це імпровізоване  навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру.

Думки педагогів на нестандартні уроки розходяться:

- Одні бачать в них  прогрес педагогічної думки, правильний  крок у напрямку демократизації  школи.

- Інші вважають такі  уроки небезпечним порушенням  педагогічних принципів.

ТИПИ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ:

1.урокі - «занурення»

2.урокі - ділові ігри

3. уроки - прес-конференції

4. уроки - змагання

5. уроки типу КВК

6. театралізовані уроки

7. уроки - консультації

8. комп'ютерні уроки

9. уроки - творчості

10. уроки - аукціони

11. уроки - заліки

12. уроки - формули

13. уроки - конкурси

14. уроки - ігри

15. уроки - суди

16. уроки - фантазії

17. уроки - концерти.

У розряд не стандартних  уроків потрапили деякі типи занять, які фігурували, як допоміжні, позакласні, позаурочні.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, тому слід практикувати такі уроки.

Але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи недоцільно через велику втрату часу, невисокою результативності.

Нетрадиційних МОЖУТЬ БУТИ І ЛЕКЦІЇ

1. Урок - лекція «Візуалізація» - інформація такої лекції виконується в таблицях і опорних схемах.

2. Урок - лекція «Парадокс» - тобто вчитель навмисне допускає  неточності, заздалегідь попередивши  про це учнів.

Мета - розвинути увагу  і критичність мислення учнів  спираючись на їх наявний досвід і  знання.

3. «Бінарні» лекції - тобто  лекції ведуть два викладача.

Виділяють кілька варіантів  її проведення:

1. Лекцію читають два  викладачі з педагогіки, але один  дає новий матеріал, а другий  проводить дискусію чи бесіду.

2. Учитель педагогіки  та заступник директора з виховної  роботи.

3. Викладач педагогіки  і психології.

Нестандартні уроки - це не звичайні за задумом, організації та методики їх проведення. Вони більше подобаються учням, ніж традиційні уроки. Тому практикувати такі уроки потрібно всім вчителям, але не перетворювати їх в головну форму навчання.

Як і чим зацікавити учнів різного віку, щоб предмет був для них цікавим, потрібним, таким, коли на урок хочеться йти, а з уроку - ні. Напевно, найважливіше - створювати такі ситуації на уроці, щоб учні були постійно в пошуку і знаходили відповіді на різні питання.

Гуманізація й диференціація  шкільної освіти вимагає пошуків  нових підходів не лише до змісту, форм і методів навчання, а й до учіння - активної пізнавальної діяльності школярів у процесі навчання.

З-поміж найбільш ефективних і цікавих для учнів форм організації  і проведення занять можна назвати  різноманітні тренінги, моделюючі заняття, практичні заняття з навчання діагностики рівнів інтелектуального та морального розвитку учнів, виконання  вправ, характерних для шкільного  навчально- виховного процесу, конкурси педагогічної майстерності, ділові, рольові ігри, дискусії різних видів.

Основний сенс сучасної навчальної діяльності повинен полягати у підвищенні пізнавальної активності учнів, стимуляції інтересу до навчальних занять; розвитку ініціативи і творчості потенціалу особистості учня;вона також повинна  допомогти створити у вчителів установку  на творчу професійну діяльність, на постійний  пошук.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Дьяченко В.К. Новая дидактика. М.: Пед..... России. 2002.
2. Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред. В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. - Харків, 2002. - Вип. 17.
3. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии. -М.: 2001. -76с.
4. Мельникова С.И., Яворская Л.Н. Игровые формы учебных занятий. -Х.:ХГУ, 2001. - 50с
5. Онищук В.А. Урок в современной школе. -М.: Просвещение, 1988, -150с.
6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -К.: Вища школа,1997, -415с.
7. Щербань П.М. Національне спрямування навч.-вих. процесу закладів освіти. //Рідна школа, 2001, - №5
8. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. -К.: Партнер, 1997, -193с