Основні форми девіантної поведінки
Курсовая работа, 12 Октября 2015, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Одна з основних причин, що викликали масове поширення в молодіжному середовищі куріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів - це відбуваються зміни в країні. Французький соціолог Еміль Дюркгейм описував стан суспільства, при якому немає чіткої регуляції поведінки індивідів, а є моральний вакуум, коли колишні норми і цінності вже не відповідають новим відносинам. Це опис повною мірою можна віднести до сучасної Росії. Зважаючи кризової ситуації держава відвернулася від потреб підростаючого покоління. Підтвердженням тому є повсюдна доступність, дешевизна алкогольної продукції, зняття кримінальної відповідальності за вживання наркотичних речовин, відсутність системи заходів у боротьбі зі шкідливими звичками, як факторами ризику.
Содержание
Вступ
3
Теоретична частина
Розділ І. Теоретичні основи розгляду девіантної поведінки.
Форми прояву порушень поведінки
7
Психологічні фактори важковиховуваних підлітків
11
Висновки по Розділу І
17
Практична частина
Розділ ІІ. Методичні засади діагностики схильності особистості до девіантної поведінки
2.1. Девіантні явища в житті підлітка
19
2.2. Організація й методики дослідження проявів девіантної поведінки у старшокласників.
24
2.3.Результати експериментальної перевірки.
33
2.4. Психологічні умови корекції девіантної поведінки
36
Висновки по Розділу ІІ
42
Висновки
43
Додаток
Список використаної літератури.
Прикрепленные файлы: 1 файл
ОСНОВНІ ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ.doc
— 359.50 Кб (Скачать документ)Констатуючий експеримент засвідчив, що девіантна поведінка залежать від рівня сформованості пізнавальної, емоційно-вольової та поведінкової сфери старшокласника. У ході цього експерименту було виявлено існування суттєвих розбіжностей за рівнями сформованості цих сфер у старшокласників з просоціальною та девіантною поведінкою. Так, низький рівень пізнавальної активності мав кожен восьмий старшокласник з девіантною поведінкою та кожен тринадцятий старшокласник з просоціальною поведінкою, середній - кожен другий старшокласник з девіантною та просоціальною поведінкою, високий - кожен дев’ятий старшокласник з девіантною поведінкою та кожен сьомий старшокласник з просоціальною поведінкою.
У емоційно-вольовій сфері девіантних старшокласників з низьким рівнем у три рази більше ніж старшокласників з просоціальною поведінкою, показники середнього рівня у старшокласників приблизно однакові, старшокласників з високим рівнем у півтора рази більше ніж старшокласників з девіантною поведінкою.
У поведінковій сфері девіантні старшокласники з показниками низького рівня сформованості складають третину, а старшокласники з просоціальною поведінкою - п’яту частину, старшокласники з показниками середнього рівня сформованості складають трохи більше половини у обох групах, за високим рівнем - десяту та четверту частини відповідно.
Проведена експериментальна робота, а саме участь старшокласників у групах оптимального психологічного впливу за корекційною програмою, засвідчила позитивну динаміку змін, які відбулися за всіма вказаними вище компонентами. Так, у сфері пізнавальної активності кількість старшокласників з низьким рівнем сформованості сфери зменшилась у чотири рази, з середнім рівнем - збільшилась у 1,2 рази, з високим - збільшилась у 1,5 рази.
Розбіжність між показниками сформованості емоційно-вольової сфери склала: на низькому рівні - у два з половиною рази (у бік зменшення кількості таких старшокласників); середньому - у 1,2 рази (у бік збільшення); високому - у 1,4 рази (у бік збільшення).
У поведінковій сфері розбіжність між показниками сформованості цього компоненту склала: на низькому рівні - у три з половиною рази (у бік зменшення кількості таких старшокласників); середньому - у півтора рази (у бік збільшення); високому - 1,2 рази (у бік збільшення).
Результати дослідження дають підстави стверджувати, що розроблена модель процесу корекції девіантної поведінки виявилась ефективною, а це дозволяє говорити про досягнення поставленої мети, вирішення завдань дослідження.
Отже, всі завдання курсової роботи виконані.
Список використаної літератури
- Аддиктивное состояние человека: Учеб. пособие / С.В. Дремов, А.М. Уразаев, Н.Л. Мамышева. - Томск: Изд-во Томск. пед. ун-та, 2010. - 90 с.;
- Алмазов Б. Н. Психологічна средовая дезадаптація неповнолітніх. - Свердловськ, 1985.
- Андреев Н.А. Асоциальное поведение несовершеннолетних. - Самара: Изд-во Самар. юрид. ин-та Минюста России, 2011. - 153 с.;
- Антонова-Турченко А.Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб. пособие. - К., 1997. - 312 с.;
- Апетик Н.М. та ін. Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями. - Чернівці: Рута, 2010. - 41 с.;
- Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки. - К.: МАУП, 2006.;
- Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер, 2010. - 538 с.;
- Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 2009. - 352 с.;
- Важкий підліток: причини та наслідки / Під редакцією Татенко В. А. - Київ, 1985.
- Васильєв В. Л. Юридична психологія. - СПб., 2007.
- Гилинский Я.И. Девиантность, преступность и социальный контроль. Избранные статьи. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2014;
- Грановская Р.М. Конфликт и творчество в зеркале психологии. - М.: Генезис, 2012. - 573 с.;
- Девиантное поведение детей и подростков: проблемы и пути их решения / Под ред.В.А. Никитина. - М.: Союз, 1996;
- Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: Навч. посіб. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2010. - 156 с.;
- Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Академия, 2006. - 288 с.;
- Клейберг Ю.А. Психология девиантного (отклоняющегося) поведения. // Вопросы психологии. - N5. - 2008. - С.141-150;
- Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. - М.: ТЦ Сфера, 2013. - 160 с.;
- Клейберг Ю.А. Социальные нормы и отклонения. 2-е изд., доп. - М.: Вита-Пресс, 2007;
- Козубовська І.В., Товканець Г.В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування. - Ужгород: Патент, 2008. - 195 с.;
- Кон І. С. Психологія ранньої юності. - М., 1989.
- Кон І. С. Психологія старшокласника. - М., 1980.
- Крайг Г. Психологія розвитку. - СПб., 2011.
- Личко А. Е. Типи акцентуацій характеру і психопатій у підлітків. - М., 2009.
- Личко А. Е. Ці важкі підлітки: записки психіатра. - Л., 1983
- Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посіб. - К.: ВПУ Київ. у-нт, 2012. - 308 с.;
- Можгинського Ю. Б. Агресія підлітка: емоційний та кризовий механізм. - СПб., 2009.
- Немченко С.Г. Асертивні права особистості. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: Методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. - Запоріжжя: ”Прем’єр", 2014. - 86 с.;
- Немченко С.Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої компетенції: актуальність проблеми // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 1. - Бердянськ: БДПУ, 2005. - С.98-102;
- Немченко С.Г. Індивідуально-орієнтований напрямок психологічної корекції девіантної поведінки акцентуйованих підлітків // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць - Київ-Запоріжжя. - 2003. - Вип.29. - С.216-220;
- Немченко С.Г. Модель та критерії подолання девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 3. - Бердянськ: БДПУ, 2004. - С.84-90;
- Немченко С.Г. Основні етапи вивчення проблеми корекції девіантної поведінки. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки // Збірник наукових праць. - Вип.29. - Київ-Запоріжжя. - 2003. - С.183-187;
- Немченко С.Г. Особистісна модель та критерії девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Психологічні науки). - № 1. - Бердянськ: БДПУ, 2004. - С.150-154;
- Немченко С.Г. Особистісно-орієнтований підхід до педагогічної корекції поведінки акцентуйованих-підлітків девіантів // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти”, Запоріжжя, 2013. - С.153-157;
- Немченко С.Г. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з девіантними підлітками // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 2. - Бердянськ: БДПУ, 2012. - С. 192-198;
- Немченко С.Г. Портрети девіантних підлітків. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. - Запоріжжя: ”Прем’єр", 2005. - 84 с.;
- Немченко С.Г. Порушення комунікативної складової життєвої компетенції як один з чинників становлення девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 3. - Бердянськ: БДПУ, 2004. - С.150-154;
- Особистість злочинця. - М., 1975.
- Підласий І.П., Шарапова О.В. Корекція девіантної поведінки молодших школярів: Експериментальні матеріали. - Черкаси: ЧДГУ, 2002. - 44 с.;
- Протасова Н.И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних: Метод. рекомендации. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2010. - 26 с.;
- Протасова Н.И. Психологическая помощь детям с девиантным поведением: Метод. рек. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2010. - 19 с.;
- Раттер М. Допомога важким дітям. - М., 1987.
- Смелзер Н. Дж. Девиация и социальный контроль // Социология: Учебник. - М., 1994.
- Степанов В. Г. Психологія важких школярів. - М., 1988.
- Фельдштейн Д. І. Психологія виховання підлітка. - М.: 3нание, 1978.
- Шихару П. Н. Жити без алкоголю? - М, 1988.