Формування соціокультурної компетенції в процесі викладання німецької мови

№2Формування соціокультурної компетенції в процесі викладання німецької мови

Лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання, здобуті на уроках німецької мови або іншої іноземної мови, сприяють формуванню у свідомості учнів поняття про нові явища, процеси, предмети що не знаходять аналогії ні в рідної культурі, ні в рідній мові. 
Оптимальне використовування краєзнавства на уроці – це важливо джерело стимулювання інтересу учнів до вивчення німецької мови (у нашому навчальному закладі ми вивчаємо її як другу іноземну мову). 
Досвід роботи підтверджує, що цікавий краєзнавчий матеріал сприяє залученню під час іншомовної комунікації особистісного досвіду учнів, дозволяє їм орієнтуватися в розмові на ті факти та відомості, із якими вони стикаються в повсякденному житті в умовах існування в рідній для нас культурі. 
У зв’язку з розвитком та зміною освітньої системи, нових методик починається і перебудова в навчанні німецької мови. Вона полягає, насамперед, у великій увазі до дітей, у прагненні розвивати в них мотивацію до володіння німецькою мовою. Тому ми спонукаємо учнів до самостійного пошуку цікавих матеріалів країнознавчого і лінгвокраїнознавчого характеру, організуємо на уроках роботу з газетами, журналами, які друкуються в Німеччині і які ми отримуємо завдяки зв’язку з посольством України в Німеччині, а також використовуємо відео- і аудіоматеріали «Hallo aus Berlin», «Alles Gute», «Anna, Oskar und der Hund», (DVD), інтернет-ресурс для самоосвітній діяльності. 
Як стверджують вчені-лінгводидакти, щоб бути цікавим співрозмовником, необхідно розуміти і свою національну культуру, тому що у міжособистісному діалозі важливу роль відіграє обмін інформацією про свою культуру, традиції, звичаї, звичаї народу країни та свого краю. Під час уроку використовуємо такі групи краєзнавчих даних: історичні, географічні, економічні. У процесі навчання німецької мови на середньому етапі звертаємо увагу на матеріал географічного змісту, тобто природу, культурні пам’ятки, зовнішній вигляд населеного пункту, де ми мешкаємо. Матеріали, що пов’язані з історією, соціумом застосовуємо, переважно, на старшому ступені (9-11 кл.) навчання. 
Під час вибору матеріалу країнознавчого характеру слід враховувати, перш за все, зацікавленість учнів у матеріалі, достовірність матеріалу, наявність повної інформації про цей матеріал, соціальна цінність матеріалу, програмний зміст теми яка вивчається. 
Під час навчання німецької культури необхідно звертати увагу на знання національних реалій німецького народу. Наприклад: при вивчені теми «Deutschland. Land und Leute» (під. С. Сотнікова «Hallo, Freunde»-10 кл. (6), - 2011. -134с.) учні знайомляться з правилами привітань в Німеччині: текст «Tschüssikowski» допомагає учням краще розуміти мовленнєву поведінку підлітків країни, мову якої вони вивчають. 
Сформувати в учнів соціокультурну компетенцію без використання автентичних матеріалів неможливо. Тому треба створити в кабінеті німецької філології арсенал аудіо-відео касет, які містять типові мовленнєві формули спілкування підлітків, дорослих Німеччини. Як було сказано раніше, це – «Hallo aus Berlin», «Alles Gute», «Deutsch im Spiel», методичний посібник «Ping-Pong», «Деловая поездка в Германию» тощо. Спочатку учні слухають діалоги в автентичному аудіозапису (відеозапису), потім виконують різні завдання до тексту, наприклад: 
- доповніть фрази з діалогу; 
- повторити шаблони, кліше автентичного діалогу; 
- заповнити таблиці інформаційними даними про об’єкт, персону, факт; 
- відповісти на запитання до тексту; 
- розіграти ситуацію автентичного тексту, діалогу; 
- зв’язати частини речення тощо. 
Dialog 1 до теми «Знайомство» (5 кл) 
Karin: Woher kommst du? 
Silvia: Aus Venedig. 
Karin: Wo liegt denn das? 
Silvia: In Italien. Und du? 
Karin: Aus Berlin, Deutschland.

Dialog 2 
Frau Körner: Hallo,Udo! 
Udo: Guten Morgen, Frau Körner! 
Frau Körner: Wie geht’s? 
Udo: Gut, danke. Und Ihnen? 
Frau Körner: Auch gut, danke! 
Спочатку учні слухають діалоги, потім з окремих фраз, поданих на картці, записують діалоги так, як вони звучали. Знову слухають і перевіряють чи правильно зробили запис. Потім презентують діалоги в парах. 
Dialog до теми «Einkäufe» (9кл) 
Виконується учнями у такому же режимі: Benno geht einkaufen. 
Verkäuferin: Guten Tag! Kann ich Ihnen helfen? 
Benno: Bitte. Ich suche einen Pullover. 
V.: Ihre Große, bitte. 
B.: 36. 
V.: Welche Farbe soll es sein? 
B.: Ich mag helle Farben. 
V.: Hier, bitte, ein weißer Pullover. Sie können ihn anprobieren. 
B.: Ja, der sitzt gut. Ich nehme ihr. Was kostet er? 
V.: 15 Euro. 
B.: Bitte, hier ist das Geld. 
V.: Danke. Kommen Sie wieder! Auf Wiedersehen! 
B.: Auf Wiedersehen! 
Наведені діалоги містять моделі автентичного мовлення, прийняті в Німеччині. У діалогічному мовленні широко вживаються шаблони, кліше. Діалогу властива неповнота, синтаксична неразгорнутість реплік. 
На уроках та на позакласних годинах учні знайомляться з невербальною поведінкою представників країни, мова якої вивчається. Звукова мова поповнюється мовою тіла: мімікою обличчя, жестами, рухами інших частин тіла. Міміка і жести підсилюють інформацію, а іноді створюють певний контекст. 
Вибір дистанції спілкування визначається соціальним статусом, віком, характером партнерів, їх національно-етнічними ознаками. Поза є символом, що поділений комунікативним смислом і виявляє не лише внутрішній стан людини, її манери, але її ставлення до співрозмовника. 
Таким чином, невербальні засоби є компонентом процесу спілкування, які створюють особливу атмосферу й добре узгоджуються з вербальним світом. Іноді порушення стандартів культурної поведінки, етичних та естетичних норм засобів комунікативної взаємодії призводить до непорозумінь і конфліктів. Учні з інтересом пізнають типові жести німців, наприклад: «Fingerkuss», «Handkopf», «Lange Nase», «Kreiszeichen», «Gestreckte Daumen» тощо. Ці та інші невербальні компоненти можуть бути застосовані в навчальному процесі. 
Лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання на базовому рівні можуть бути обмежені такими відомостями: 
- про державний устрій, географію, економіку, історію та культуру Німеччини; 
- про навчальні заклади дитячі та юнацькі організації; 
- про свята та звичаї Німеччини; 
- про особливості організації побуту; 
- назвами окремих дитячих ігор; 
- про окремі особливості мовленнєвої і не мовленнєвої поведінки; 
- про фонову лексику; 
- про еквівалентну і без еквівалентну лексику та її переклад рідною мовою; 
- про шляхи перекладу реалій рідної мови на іноземну і навпаки.

Багаторічний досвід роботи, спілкування з колегами з цієї проблеми дозволяють зробити висновок, що правильно підібраний та застосований в навчальному процесі матеріал країнознавчого, соціокультурного характеру суттєво підвищує мотивацію учнів до вивчення німецької мови, робить НВП більш цікавим, емоційним, допомагає уникненню непорозумінь в діалозі культур, розвиває не лише світогляд школярів, але й світовідчуття. 
Таким чином ми можемо формувати соціокультурну компетенцію учнів. Наостанок варто зазначити, в кожному конкретному випадку слово залишається за вчителем, який є творцем свого уроку. 
Рекомендована література: 
1. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта V-IX класи). – К.: 2013. 
2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. 2-12 класи, 5-12 класи (друга іноземна мова). – К.:, 2005 
3. Регіональна програма впровадження компетентісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Донецьк., ТУОН, ДОЛППО, 2004. 
4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. – Вид. 2-е, випр. і перераб. під кер. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. 
5. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, 2003. 
6. Новік Л.П. Соціокультурний компонент навчання іноземних мов // Німецька мова в школі. – 2010. – №9. 
7. Н.Ф. Бориско. Бизнес-курс немецкого языка. – К.: ООО «Логос» ЗАО «Славянский Дом Книги», 2002. 
8. матеріали науково-методичного журнала «Німецька мова в школі», 2010, 2011. 
9. Ludmila Burjk. Ein Stückchen Deutschland. Sitten, Bräche und Gewohnheiten. – Bonn, 2002.

Бабцева Н.В., НВК «Гармония», м.Донецьк 
Winterfeste in Deutschland. 
Ziele der Stunde: 
1. Praktische Ziele: 
- Wortschatz zum Thema erlernen und aktivieren. 
- Dialogische und monologische Rede trainieren, Fragen beantworten und stellen. 
- Fertigkeiten des Lesens und Hörverstehen vervollkommen und auf Grund der gelesenen und gesehenen Texte verschiedene Aufgaben machen. 
2. Bildungsziele: 
- Kenntnisse von Festen und Traditionen Deutschlands erweitern. 
3. Entwicklungsziele: 
- Logisches Denken, Aufmerksamkeit, kreatives Denken und 
Gedächtnis entwickeln. 
4. Erziehungsziele: 
- Interesse an die deutsche Sprache, an deutsche Traditionen hervorrufen. 
- Toleranz und Respekt zueinander erziehen. 
Lehr- und Hilfsmittel: 
1. Lehrbuch: N. Bassai: Deutsch 7. Klasse; Wörterbücher. 
2. Karten mit Aufgaben, die Wandzeitung „Weihnachten“, Bilder, Tabellen 
3. Lied „O Tannenbaum“. 
4. Multimedia-Projektor, Bildschirm, Film „Feste und Traditionen in Deutschland“. 
Methodik: Spontanrede, Phonetik, Paararbeit, Gruppenarbeit, Abfragen, „5“W-Methode, Assoziogramm, фішки для оцінювання (за кожну правильну відповідь учень отримує фішку).

Stundenverlauf 
I. Beginn der Stunde 
1.1. Begrüßung. Guten Tag, liebe Kinder! Ich bin sehr froh euch zu sehen. Wie geht es dir? Und dir? Wollen wir diesen schönen Morgen begrüßen. 
Die Lehrerin: 
Guten Morgen! Ruft die Sonne. 
Guten Morgen! Ruft der Wind. 
Guten Morgen! Ruft der Vogel. 
Guten Morgen! Ruft das Kind (учні повторюють риму, роблять рухи). 
1.2. Zielorientierung. Motivation. Seht euch bitte diese Bilder an. Was meint ihr? Worüber werden wir heute sprechen? (на дошці малюнки свят у взимку). Richtig. Wir werden heute über Winterfeste in Deutschland, besonders über Weihnachten, sprechen. Das Thema der Stunde heißt „Winter. Winterfeste und Traditionen in Deutschland“. Wir werden heute: 1. Lexik, Grammatik (unbestimmtes Pronomen „man“) wiederholen. 2. Lesen und sprechen. 3. Hören, gucken, diskutieren. 4. Im Dialog sprechen. 5. Glückwunschkarten schreiben. 
1.3. Bevor wir weiter gehen, üben wir unsere Aussprache. (Reim „Winter kommt“). 
Winter kommt! Winter kommt! 
Flocken fallen nieder. 
Es ist kalt. Es ist kalt. 
Weiß ist alles wieder. 
Falle, falle, weiße Schnee! 
kalter Schnee, kalter Schnee! 
Eine Eisbahn wird der See, 
und wir freuen uns alle! 
II. Hauptteil der Stunde. 
2.1. Sprechen (Abfragen+Paararbeit). Spontanrede. 
- Gefällt dir heutiges Wetter? 
- Wie ist die Natur im Winter? 
- Warum lieben die Kinder diese Jahreszeit? (учні відповідають на запитання на рівні фрази). 
2.2. Arbeitet paarweise (картки для парної роботи). 
Frage deinen Freund: 
1) Ist der Winter schon da? 
2) Wie ist das Wetter im Winter? 
3) Wen siehst du auf dem Bild? 
4) Was machen die Kinder? 
2.3. 
1. Lehrerin: Also, alle lieben den Winter. Der Winter ist nicht nur die schönste Jahreszeit. Im Winter gibt es viele interessante, „süße“ Feste, schöne Traditionen. Welche Assoziationen habt ihr beim Begriff „Winterfeste und Traditionen“ in Deutschland? (учні створюють таблицю самостійно у групах). 
Lehrerin: Prima. Jetzt ist die Tabelle fertig (на дошці).

Winterfeste und Traditionen in Deutschland 
Advent 
man feiert 
man schmückt 
man bäckt 
man schenkt Ende November bis Weihnachten 
Nikolaustag am 6. Dezember 
Weihnachten am 31. Dezember 
Silvester am 6. Januar 
3 Heilige Könige am 25-26. Dezember

2. Kettenübung. 
Lehrerin: Bildet die Sätze, gebraucht dabei Pronomen „man“ (z.B. Advent feiert man in Deutschland Ende November bis Weihnachten). (учні складають речення, повторюють використання неозначеного займенника «man» ти порядкові числівники у Dat.).

3. Was ist für das Fest „Die Heiligen Drei Könige“ traditionell? (Kontrolle der Hausaufgabe) 
a) Nennt bitte Symbole dieses Festes. Учні: der Stern, die Papierkrone, das Geld, das Dreikönigslied, das Weihnachtslied, Süßigkeiten. 
b) Wie heißen die Heiligen 3 Könige? Was machen die Kinder an diesem Tag? Gefällt euch dieses Fest? Wie findet ihr dieses Fest? (учні відповідають на запитання, висловлюють власну думку). 
c) Lest das Gedicht vor! (Seite 133) 
(учні виразно читають вірш) 
4. Arbeit am neuen Wortschatz. 
4.1. Hörbereitung auf Hörverstehen. 
Wir sprechen jetzt über das schönste Fest „Weihnachten“. Bevor wir uns einen Mediafilm ansehen, lernen wir neue Wörter (der Weihnachtsschmuck, traditionell, die Speise (n), die Gans (..e), der Lebkuchen, Karpfen, der Weihnachtsbaum, der Weihnachtsmann, der Weihnachtsmarkt, die Weihnachtspyramide, der Nußknacker, der Weihnachtskranz, der Adventskranz anzünden, die Kerze (n)). (учні повторюють слова з карток, складають речення). 
4.2. Seht euch den Mediafilm an, hört zu, und beantworten Fragen. (учні працюють з учителем. Кожен кадр коментується, діти відповідають на запитання до кадру). 
4.3. „Der Wunschzettel“ (читання діалогу у парах). 
- Was wünschst du dir zu Weinachten, Petra? – fragt Peter. 
- Also: einen Schlitten, eine Gitarre, ein Fahrrad und ein Radio. 
- So viel? Und ich? Ich habe auch keinen Schlitten, keine Gitarre, kein Fahrrad und kein Radio. 
- Peter, ich habe eine Idee. Ich wünsche mir einen Schlitten und eine Barbipuppe, und du wünschst dir ein Fahrrad und vielleicht eine Gitarre. Und ein Radio für beide zusammen. 
Lehrerin: Und was möchtest du schreiben? Was möchtest du zu Weinachten bekommen? (діти висловлюють власне бажання: Kettenspiel. Робота в групах). 
5. Lest und ergänzt den Text mit Wörtern aus dem Kasten. 
Oktober, stressig, findet, Fest, Weihnachtsbaum, Kirche, Geschenke, Tisch, freuen 
Weihnachten ist ein beliebtes___________________ in Deutschland. Viele Menschen warten auf dieses Fest und bereiten sich gründlich vor. Schon Ende____________________ schmückt man Geschäfte mit Tannenbaumzweigen und – schmuck. Und im November und im Dezember sucht man____________________für Freunde und Verwandte. Man gibt viel Geld für Geschenke aus, aber nicht immer _____________________ man etwas Passendes. Manche meinen, das dieses Fest und die Vorbereitungen __________________ sind. 
Aber den Heiligabend mögen fast alle. Die Kinder _______________________ sich auf die Bescherung. Am Abend gehen sehr viele Familien in die____________________, auch wenn sie sich sonst für Religion nicht so sehr interessieren. Und dann sitzt die Familie am festlich gedeckten___________________, man isst leckere Speisen und singt Weihnachtslieder. Und die Kinder packen gerne ihre Geschenke, die unter dem________________________ liegen.

5.1. 5W-Vollendet die Tabelle (учні створюють таблицю у зошитах) 
Wer Was Wann Wo/Wohin Warum 
Die Deutschen Weihnachten am 25-26 Dezember in Deutschland 
in den Familien Es ist sehr lustig, interessant 
Der Weihnachtsmann Geschenke zu Weihnachten unter dem Tannenbaum Die Kinder lieben Bescherung

Lehrerin: Mit Hilfe dieser Tabelle könnt ihr kurz über Weihnachten erzählen. 
6. Also was gehört zum Thema „Weihnachten“ nicht? Wer findet am schnellsten? (робота з картками). 
Geschenke, die Kirche, der Advent, die Schule, die Familie, das Gebäck, die Vorweihnachtzeit, der Nikolaustag, der Adventskranz, der Abend, der Baumschmuck, die Kerze, der Weihnachtsmann, die Tanne, die Schuhe, der Weihnachtsmarkt, der Brauch, das Feuerwerk, der Ball, die Rakete, die Girlande, das Weihnachtsessen, die Arbeit, der Feiertag, der Sekt, die Ferien, das Weihnachtslied, die Karte, das Weihnachtsgebäck, der Wunschzettel, Karpfen, der Weihnachtsstollen, der Zander. 
6.1. Da unsere Winterfeste bald auch kommen, wollen wir einander und unseren Gästen gratulieren und ihnen Glückwunschkarten schenken. (учні вітають гостей та один одного вітальними листівками, які вони зробили самостійно).

III. Schlussteil der Stunde. 
3.1. Liebe Kinder, gefällt euch heutige Arbeit? War es in der Stunde interessant? Habt ihr viel Neues erfahren? Ich schlage euch vor, das Weihnachtslied zu singen und unseren Weihnachtsbaum zu schmücken (учні співають пісню „O Tannenbaum“ та прикрашають ялинку словами з теми). 
3.2. Hausaufgaben: Text lesen, nacherzählen: п.4.6., картка з п. 4.4. та таблиця в зошитах. 
3.3. Bewerten von Schülern: Zählt eure Punkte. Wie viele Punke hast du? Und du? Das sind eure Noten. 
Danke schön für eure Arbeit, Kinder! Die Stunde ist zu Ende. Ich gratuliere allen zu Winterfesten und wünsche allen Glück und Gesundheit. Auf Wiedersehen.

ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

5—9 класи

    Основне призначення  іноземної мови  — сприяти  в оволодінні учнями уміннями  і навичками спілкуватися в  усній і писемній формах відповідно  до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.

     Головна мета  навчання іноземної мови у  загальноосвітніх навчальних закладах  полягає у формуванні в учнів  комунікативної компетенції, базою  для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

Основними комунікативними уміннями є:

•   уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

•   уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

•   уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;

•   уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

•   уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною;

•   уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.

Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування.

Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з:

•   мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

•   соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

•   прагматичної компетенції, яка пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами.

У процесі навчання іноземної мови формуються загальні компетенції, які складаються з:

•   декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;

•   практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо;

•   "компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості;

•   загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі.

Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як: