Проблеми діючої системи оподаткування доданої вартості

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ І ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему :

 

«Проблеми  діючої системи оподаткування доданої вартості»

 

 

 

 

 

Виконала :студентка

Групи Ф-12-1СП

Крись І.О.

Викладач : Шевчук І.В.

 

 

 

 

План

1.Вступ…………………………………………………………………………….3

2.Проблема відшкодування ПДВ………………………………………………..5

3.Ухилення від сплати  ПДВ………………………………………………….....11

4.Вирішення проблеми зловживання у сплаті ПДВ…………………………..15

5.Висновок……………………………………………………………………….17

6.Література………………………………………………………………………18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

     У світовій  практиці  податок  на   додану   вартість   (ПДВ) вважається  одним  з  найбільш  ефективно  працюючих податків,  що стимулює національного виробника.  Це  непрямий  бюджетоутворюючий податок.  У  другій половині XX століття в розвинених країнах його вводили, щоб обмежити перевиробництво. Вперше податок на додану вартість було запроваджено у Франції в  1954  р.  Потім ПДВ набув великого поширення - спочатку в інших країнах Європи,  а пізніше - в країнах Азії,  Африки і  Латинської Америки. На сьогодні податок на додану вартість стягується більше, ніж у 130 країнах світу.  Його розмір  різниться  від  5  до  28%. Наприклад, ставка   ПДВ  в  Японії  становить  5%,  Канаді  -  7%, Панамі -  5%,  Росії  -  18%.  З   економічно   розвинених   країн ПДВ відсутній в США,  Швейцарії та Австралії, де замість нього діє податок з продажу за ставкою від 2 до 11%.   Також слід відмітити,  що наявність ПДВ є обов'язковою умовою для вступу нових членів до європейського Союзу.

     Україна взяла за  основу  французьку модель ПДВ.  На початку 90-х років цей податок був запроваджений для наповнення  бюджету. На  той час діяла ставка в розмірі 28%,  на сьогодні - 20%.  При цьому,  в проекті Податкового кодексу України, який розробив Уряд, її пропонується знизити до 17% з 1 січня 2014 року.

     За оперативними  даними  Державного  казначейства  України до загального фонду  державного бюджету за січень-вересень  2010  року надійшло  143,8  млрд.грн.  Зокрема  податку  на  додану  вартість надійшло 87,9   млрд.грн.,   податку   на   прибуток   підприємств 24,1 млрд.грн.,  акцизного  збору  17,5  млрд.грн.,  ввізного мита 5,8 млрд.грн.,  інші  надходження  -  8,5  млрд.грн.  При   цьому, здійснено відшкодування    ПДВ    грошовими    коштами   на   суму 15,8 млрд.грн.

     Головна особливість  цього податку полягає  в  тому,  що  його платниками фактично є кінцеві споживачі товарів і послуг.  За допомогою цього податку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється  та частина створеного в суспільстві продукту,  яка має централізуватись і задовольняти загальнодержавні потреби.У сфері обігу податок на  додану  вартість  стимулює продавців до стримування продажних цін на товари та послуги.   Податок на   додану   вартість  має  високу  ефективність  із фіскальної точки зору.  Широка база оподаткування,  яка включає не лише  товари,  але  й  роботи і послуги,  забезпечує надійність та стабільність надходжень до бюджету. Універсальні ставки полегшують як   обчислення   податку  для  його  платників,  так  і  контроль податкових органів за правильністю та  своєчасністю  його  сплати. Стягнення  ПДВ  на  всіх  етапах руху товарів,  робіт,  послуг має наслідком  рівномірний  розподіл  податкового  тягаря  між   усіма суб'єктами господарювання.

     ПДВ- один   із  головних  податків,  на  якому базується податкова система України,  є предметом широких дискусій  щодо доцільності   його   застосування   та  наслідків справляння  для економічного розвитку і бюджету країни.     Гострота дискусій щодо ПДВ в Україні та світі викликана істотними  побічними  ефектами,  , якими на  практиці  виявилось пов'язане запровадження найпривабливішої  його  риси  -  механізму відшкодування сум податку, сплачених у складі ціни товарів (робіт, послуг).

 

 

2.Проблема відшкодування  ПДВ

 

     Відшкодування   податку  на  додану  вартість  -  це сума,  що підлягає поверненню платнику  податку з бюджету у зв'язку  з надмірною сплатою податку.  Повертається виключно така  частка сплачених  коштів,  яка утворилась у зв'язку з надлишковою сплатою податку.  Цей надлишок формується при зіставленні суми податку  на додану  вартість,  який  сплачує  платник  при  придбанні  товарів (робіт,  послуг) і суми податку на додану вартість при  реалізації товарів (робіт,  послуг),  у виробництві або у здійсненні яких брали участь товари (роботи,  послуги),  придбані або отримані ним.

Якщо за  результатами  звітного періоду різниця між  загальною сумою податкових зобов'язань,  що виникли у  зв'язку  з  будь-яким продажем  товарів  (робіт,  послуг) протягом звітного періоду,  та сумою  податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України . Відшкодування при  настанні  терміну  проводиться  згідно   з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом:

 - перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок

платника податку в  установі банку, що його обслуговує;

- зарахування суми відшкодування  в рахунок платежів з податку

на додану вартість.

Сутність механізму відшкодування  податку на  додану  вартість полягає  у  тому,  що  за  підсумками  періоду (першого),  в якому виникло   від'ємне   значення,    платник    податку    бюджетного відшкодування не одержує.  Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового  боргу  з  цього податку,  що  виник  за  попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його відсутності   -   зараховується   до  складу  податкового  кредиту наступного (другого)   податкового   періоду.   

Платник податку  набуває  права на бюджетне відшкодування  лише у випадку,  коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість  залишається.

Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку,  фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг)    у    попередньому    (першому)   податковому   періоді постачальникам таких товарів  (послуг).  Інша  частина  від'ємного значення,  що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Таким чином,  механізм бюджетного  відшкодування  податку  на додану  вартість виконується за  умови,  якщо у першому та другому податкових періодах у платника податку є від'ємне значення суми  податку,  що підлягає   бюджетному   відшкодуванню,   і   при  цьому  відсутній податковий борг.

Платник податку,  який  має  право  на  одержання  бюджетного відшкодування  та  прийняв  рішення  про  повернення  повної  суми бюджетного відшкодування,  подає  відповідному  податковому  органу податкову  декларацію та заяву про  повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації   додаються    розрахунок    суми    бюджетного відшкодування,  копії  погашених  податкових  векселів (податкових розписок),  у разі їх наявності,  та  оригіналів  п'ятих  основних аркушів  (примірників  декларанта) вантажних митних декларацій,  у разі наявності експортних  операцій  .

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.

Податковий орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін  після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі  отриманого  висновку  відповідного   податкового органу   орган  державного  казначейства  надає  платнику  податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів  з  бюджетного  рахунку  на  поточний  банківський  рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Варто відмітити,  що  починаючи з 2000 року, загострилися проблеми з надходженням  і відшкодуванням  платникам податку  на  додану  вартість.  Після  тривалої  економічної кризи

відновилось реальне зростання  ВВП  завдяки  експортній  орієнтації економіки.  Проте  оподаткування  експортних  операцій  на  додану вартість за нульовою ставкою призводило до збільшення обсягів його

повернення платникам.  Крім того, внаслідок застосування злочинних  схем в зовнішньоекономічній діяльності,  мало місце  відшкодування податку  на  додану  вартість без фактичного здійснення експортних операцій. В результаті заборгованість з його відшкодування стрімко зростала.

     Так, якщо   обсяг   невідшкодованих  сум   податку  на  додану  вартість у 1999 році становив 2,2 млрд.грн.,  то  у  2000  році  - 4 млрд.грн.,  у  2001 році - 5,8 млрд.грн.,  а найбільших розмірів він досяг у  2002-2004  роках.  На  1  січня  2003  року  бюджетна заборгованість  з  відшкодування податку на додану вартість склала 7,2 млрд.грн.,  у тому  числі  2,9  млрд.грн.  -  прострочена.  На 1 січня 2004 року відшкодуванню підлягало 6,4 млрд.грн. податку на додану  вартість,  з  яких  прострочена  бюджетна   заборгованість становила 1,8 млрд.  гривень.  Заборгованість держави з повернення підприємствам  ПДВ  станом  на  початок  березня  2010  р.  вперше перевищила 25 млрд. гривень.

     Можливими  причинами  зростання заборгованості  з відшкодування ПДВ є:

     - недостатність    бюджетного    ресурсу,   необхідного   для відшкодування;

     - наявність    значної    кількості   заявок   на   незаконне  відшкодування;

     - тривалі   терміни  перевірок  схем  по  ланцюгу  постачання  товарів;.

     Вчасне відшкодування  ПДВ має велике  значення  для   суб'єктів  господарювання.   Відшкодування   ПДВ   необхідно  в  першу чергу експортерам.  Адже ПДВ  -  це  внутрішній  податок,  який  оплачує покупець.    Експортеру    повертається    ПДВ,    сплачений   ним постачальникам всередині країни.  Таким чином, експортований товар вирівнюється   в   цінах   з   товаром   місцевого  виробника.  Не відшкодування  ПДВ  (фактично   це   включення   ПДВ,   сплаченого постачальникам,   в   ціну   товару)   призведе  до  автоматичного збільшення ціни товару для умов експорту, а отже, різко знизить на зовнішньому ринку конкурентоспроможність вітчизняних товарів.

     Досвід країн   Європейського союзу в питанні  застосування ПДВ, показує те,  що всім  країнам,  де  запроваджено  ПДВ,  притаманні  типові  проблеми  із  втратою  бюджетних коштів  через недосконалий механізм   визначення   правомірності   його   відшкодування.    А  ефективність  заходів  щодо  вирішення  проблем  з ПДВ  пояснюється  швидше вищим  рівнем фінансової прозорості  та податкової  культури, а   також  взаємною  внутрішньою  інтеграцією  систем  податкового адміністрування в країнах ЄС.

     В Україні   поширеними  способами  незаконного   завищення  сум  податку    на   додану   вартість,   які   підлягають   бюджетному відшкодуванню або завищення податкового кредиту з ПДВ є:

     - фіктивний   експорт,  тобто  експорт   товарів за межі митної  території України лише на папері без фактичного вивезення товару;

     - експорт   товарів,  які повертаються контрабандним  шляхом на  митну територію України  з  наступним  оформленням  їх  повторного експорту;

     - оформлення  продажу   товару   через   декілька   фіктивних  підприємств  перед  здійсненням експортної операції за межі митної території України для  збільшення  ціни  товару  та  відшкодування податку на додану вартість;

     - створення   фіктивного  податкового  кредиту   за   допомогою  фіктивних підприємств;

     - імпорт товарів на митну територію України за  заниженими цінами;

     - реалізація  товарів на митній території України за  цінами, які є меншими цін придбання.

     Українським  "ноу-хау"  при  незаконному   відшкодуванні ПДВ є, так звані,  "податкові ями". Фактично - це підприємство з ознаками фіктивності,  яке  не  декларує проведених фінансово-господарських операцій та не сплачує податки.  Підприємства  -  "податкові  ями" мають певні характерні ознаки, а саме, мінімальний статутний фонд, відсутність  основних   засобів   на   балансі   підприємства   та відсутність фактичної адреси місцезнаходження.  Також засновником, директором та головним  бухгалтером  у  таких  підприємств  є,  як правило, одна і та ж малозабезпечена особа.

     Останнім часом   організатори   злочинних   схем,  здійснюють  реєстрацію зазначених підприємств - "податкових ям" на  осіб,  які зареєстровані  за межами України.  Тобто засновником та службовими особами таких підприємств оформляються мешканці Молдови, Білорусі, Росії  та  інших  країн.  Таким  чином організатори злочинних схем намагаються створити максимальні перешкоди для  органів  державної податкової   служби  щодо  проведення  контрольних  заходів.  Такі підприємства  спеціально  створюються  в  межах  сфери  діяльності фінансово-промислової   групи   для  реалізації  схем  мінімізації податків,  легалізації контрабандного  або  неврахованого  товару.