Податковий кодекс: знищення спрощеної системи оподаткування мінімум на 5 років

В який строк буде проведено зарахування на банківський рахунок певної кількості облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування податку на додану вартість? 
Згідно Порядку випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість” платникам податків необхідно надати до банку, в якому відкрито рахунок у цінних паперах, виписку з реєстру та заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики. Банки у строк, що не перевищує трьох робочих днів після одержання інформації Національного банку про стан рахунків у цінних паперах, зараховують належну кількість облігацій на рахунки у цінних паперах платників податку на підставі їх розпоряджень на одержання облігацій.

Відділ масово – роз’яснювальної 
роботи та звернень громадян 
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Про відшкодування  податку на податку на додану вартість облігаціями

До податкової інспекції  Ленінського району у м. Харкові  платниками податку на додану вартість подано 12 заявок на відшкодування сум  податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики на загальну суму 3980 тис.грн.

Звертаємо увагу цих платників, що для зарахування облігацій внутрішньої державної позики на рахунки у цінних паперах, платники податку повинні надати до банку, в якому відкрито рахунок у цінних паперах, виписку з реєстру та заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики.

Виписка з реєстру інвентаризації платників ПДВ надається органами державної податкової служби за місцем реєстрації платника ПДВ протягом п'яти  робочих днів після затвердження реєстру Міністерством фінансів України.

Банки, на підставі поданих платниками податку документів, формують перелік набувачів облігацій та передають його органам Державного казначейства в електронному вигляді та на паперових носіях.

Державне казначейство після перевірки відповідності переліків набувачів облігацій, поданих банками, даним, що містяться в реєстрах ДПА, дає розпорядження на переказ облігацій Національному банку.

Банки, у строк, що не перевищує  трьох робочих днів після одержання інформації Національного банку про стан рахунків у цінних паперах, зараховують належну кількість облігацій на рахунки у цінних паперах платників податку на підставі їх розпоряджень на одержання облігацій.

Відділ масово-роз’яснювальної 
роботи та звернень громадян 
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

http://www.business-investor.info/journal/article-3096.htm

 

		«ДІЛОВИЙ ВІСНИК» №  05(204), 2011

 

КОЛИ  СТАНЕ КОНКУРЕНТНОЮ ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ?

Згідно з Податковим кодексом, починаючи з 1 квітня цього року, підприємства легкої промисловості 10 років не сплачуватимуть податок на прибуток, крім тих, які виготовляють продукцію з давальницької сировини. Надання таких преференцій в Уряді та парламенті вбачають першим кроком до стимулювання вітчизняного виробництва.

Але загалом, вважає президент асоціації  «Укрлегпром» Валентина Ізовіт, галузь потерпає від недосконалої економічної  політики, яка призвела до дискримінації  національного товаровиробника  і витіснення з внутрішнього ринку  вітчизняної продукції. За період незалежності України виробництво шкіри, текстилю, одягу, хутра та взуття скоротилося  в десятки разів. Існуюча система  торгівлі товарами за спрощеною системою оподаткування дозволяє реалізовувати контрабандну продукцію і товари тіньового виробництва без документального оформлення.

Завищення митними органами її вартості з метою збільшення сплати ПДВ і митних зборів робить вітчизняну продукцію неконкурентною.

Відсутність державної підтримки щодо кредитування виробника і системи своєчасного повернення ПДВ не дає змоги підприємствам поповнювати обігові кошти, що негативно впливає на розвиток виробництва та підвищення заробітної плати, яка вдвічі нижче середньої зарплати у промисловості. Це стало однією з причин гострого дефіциту кадрів у легкій промисловості.

Набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі потребує захисту її товаровиробника від недобросовісного імпорту, а також створення сприятливих умов для максимального насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, забезпечення робочими місцями великої кількості безробітних, підвищення рівня платоспроможності населення».

Крім того, необхідно запровадити  нульову ставку ПДВ на імпорт сировини, що не виробляється в Україні.

 
Іван БАБЕНКО

http://www.ucci.org.ua/synopsis/dv/2011/dv1105101.ua.html

Заборгованість держави  з відшкодування ПДВ наближується до 30 мільярдів гривень, а обсяг  переплат з податку на прибуток перевищив 15 мільярдів гривень. Тобто держава  вже завинила платникам податків 45 мвльярдів, або п’яту частину  державного бюджету і з кожним місяцем ситуація тільки погіршується.

В діючому законі про ПДВ  написано відшкодувати ПДВ за 2 місяці після подачі декларації, отже рівно  через два місяці податок має  бути відшкодований.

http://glavcom.ua/articles/1602.html

З сьогоднішнього дня — 1 березня 2011 року — відповідно до нового Податкового кодексу, Державна податкова служба (ГНС) України переходить на автоматичне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ)

Нагадаємо, Податковий кодекс передбачає застосування штрафних санкцій  проти податкових служб за невчасне відшкодування податку на додану вартість.

При введенні автоматичного відшкодування  ПДВ повернення коштів відбувається на 23-й день після подання декларації. В іншому разі передбачені штрафні санкції щодо податкових служб.

За даними керівника податкової Віталія Захарченко, у січні 2010 року до бюджету було зібрано 3,8 млрд гривень ПДВ, тоді як у січні 2011-го — у сумі 7 млрд гривень, а відшкодовано підприємцям 2,7 млрд грн.

Разом з тим, як повідомляло раніше ZN.UA, прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив про неспроможність його уряду подолати тіньові схеми повернення ПДВ

http://news.dt.ua/ECONOMICS/povertati_pdv

4. Складні ліцензійні, сертифікаційні та митні процедури

Іншими фактором, що впливає  на ефективність діяльності нових та вже функціонуючих підприємств, є недосконалість системи ліцензування. Наприклад, у Перу отримання ліцензії на торгівлю у вуличному кіоску потребує 43 дні та 15 мінімальних зарплат  різноманітних витрат. У Росії, відповідно із прийнятими федеральними законами, кількість ліцензованих видів товарів, робіт, послуг дорівнює 125. Насправді, у  результаті дроблення ліцензованих видів підприємницької діяльності та перевищення повноважень чиновників, їх кількість перевищує 500 [6, c.37].

В Україні головним законом  у сфері ліцензування є Закон  України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, який визначає правові основи ліцензування 59 видів господарської діяльності.

Для здійснення діяльності близько 40% підприємств щороку потрібні ліцензії. Найчастіше підприємства отримували ліцензії на торгівлю алкогольними напоями (16% підприємств, що отримували ліцензії), торгівлю тютюновими виробами (11%) і  на будівельну діяльність (12%) [6, c.35]. Більше половини підприємств, які одержували ліцензії були схильні оцінювати чинні процедури ліцензування як складні та дуже складні.

Найбільш проблемними  аспектами в процесі отримання  ліцензій у 2004 р. визнано велику кількість необхідних документів (55% респондентів, що заявили про труднощі), тривалі терміни розгляду заявки на видачу ліцензії (35%), часті зміни процедури і незрозумілість висунутих вимог (23% респондентів). Близько половини (45%) підприємств, що отримували ліцензії в 2004р., сплачували державним органам за послуги при підготовці документів для отримання ліцензії. При цьому дві третини підприємств, що оплачували зазначені послуги, скаржилися на їх високу вартість. Видача кожної п’ятої ліцензії в 2004 р. супроводжувалася неофіційними платежами.

Негативний вплив на розвиток підприємництва справляє, також, відсутність  єдиних вимог щодо проведення сертифікації та стандартизації продукції, товарів  та послуг. Прийняті у 2001 р. Закони України  „Про підтвердження відповідності” та „Про стандартизацію” [2], мета яких полягала в наближенні сфери технічного регулювання України до ЄС, досі повною мірою не реалізовані.

Аналіз чинного законодавства, досвід інших країн та експертні  висновки відповідних державних  органів показують, що створити нормально  функціонуючу систему надання дозволів в Україні можна лише на основі істотних реформи, які слід спрямувати на:

- оптимізацію кількості  наявних дозволів;

- створення прозорих і  якісних дозвільних процедур;

- скорочення кількості  органів, які беруть участь  у процесі видачі одного дозволу;

- врегулювання питань, пов’язаних  з офіційними виплатами в процесі  отриманні дозволів;

- оптимізацію та адаптацію  до законодавства ЄС та до  стандартів СОТ, санітарно-епідеміологічних, ветеринарно-санітарних правил, правил  протипожежної безпеки, будівельних  норм та інших нормативних  документів.

http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=176 (Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка" включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки 
(постанова президії ВАК України № 2-05/3 від 08.07.2009 р.)

 

"Європейська  бізнес асоціація

Найбільшими проблемами для членів EBA є складність митних процедур (поскаржилися 73% респондентів EBA) і технічні бар'єри в торгівлі (66%)

Висновки  EBA підтверджуються останнім рейтингом світової конкурентоспроможності, складеним Світовим економічним форумом (WEF). Україна посіла у ньому 89-те місце, погіршивши за рік свою позицію на 7 пунктів. http://www.newsru.ua/finance/30sep2010/eba.html

 

 

 

Новий митний кодекс проти корупції: місія можлива?

Уряд підготував для підприємців новий Митний кодекс України, який, як обіцяють, має зменшити корупцію на кордонах. Однак підприємців нові митні правила насторожують і навіюють думки про новий, цього разу «митний» майдан.

 

За дослідженням Світового банку, Україна займає 139-ту позицію в рейтингу свободи ведення зовнішньоекономічної діяльності. Українські митні процедури дуже складні і залишаються великий простір для корупції. Саме тому імпортовані продукти харчування в Україні вдвічі-втричі дорожчі, аніж у значно багатших країнах Євросоюзу. Уряд уже намагався реформувати митну службу, скоротивши кількість контрольних пунктів та митниць та збільшивши нагляд за діяльністю митників. Утім, це не поліпшило ситуації. Підприємцям, як і раніше, доводиться чекати на розмитнення товару місяцями або ж платити хабарі для пришвидшення процедури.

Вибір з трьох…

Ухвалення нового Митного  кодексу, який Верховна Рада обіцяє розглянути вже у квітні, дозволить значно скоротити побори на кордонах, переконані автори законопроекту. Урядовий документ ще влітку минулого року почала розробляти робоча група, яку очолює віце-прем’єр  Сергій Тігіпко. Нині його вже внесено на розгляд парламенту. У законопроекті чітко виписані норми прямої дії, які не потребують прийняття додаткових документів, а також передбачені санкції щодо митників-хабарників.

«У цьому документі  максимально враховано європейський досвід останніх років. По-друге, кодекс більш детально прописаний і, відповідно, менша потреба у підзаконних актах. А це означає, що буде менше бюрократичної тяганини. По-третє, цей кодекс дає поштовх до запровадження «електронної митниці», коли підприємці будуть спілкуватися з митниками виключно через електронну пошту», - переконує керівник аналітичного департаменту «Реформаторського клубу» Ігор Лавриненко.

Самим митникам не до вподоби звуження їхніх повноважень. Тому Держмитслужба, яку очолює екс-депутат  від Комуністичної партії України  Ігор Калетник, ініціювала свій альтернативний проект Митного кодексу і подала його до парламенту в обхід Кабміну через депутатів КПУ. Цей проект навпаки розширює повноваження митників, які будуть виписані саме через додаткові документи Держмитслужби.

Обидва законопроекти  переслідують різні цілі. Урядовий проект Митного кодексу – більш ліберальний стосовно бізнесу, передбачає спрощення митних процедур, утім, несе певні ризики для наповнення держбюджету. Проект комуністів передбачає більш ефективний фіскальний підхід, тобто більше наповнення держказни, пояснюють у комітеті Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Там нині намагаються зробити мікс з двох законопроектів, аби задовольнити усіх: і президента, який обіцяв реформувати митницю, й урядовців, і самих митників.

Буде «митний» майдан?

Ще один – третій проект Митного кодексу, розроблений  свого часу опозиційним депутатом  від НУНС Сергієм Терьохіним, парламентська більшість навіть не збирається розглядати. Сам Терьохін переконаний, що обидві владні ініціативи, фактично, урізаються в правах імпортерів. У цих законопроектах митникам, по суті, надається право оперативно-розшукової діяльності, заявив депутат. Саме ця норма бентежить імпортерів.

Директор Асоціації  міжнародних експедиторів Юрій Приходько  каже: якщо у новому Митному кодексі  працівників митслужби наділять повноваженнями оперативного розшуку  та неконтрольованих перевірок підприємців, то люди знову вийдуть на майдан з протестами, як це вже було при ухвалені нового Податкового кодексу. «Що стосується самого митного контролю, то нас все влаштовує. Але якщо митниця отримає додаткові повноваження з перевіряння бізнесу, то це викличе дуже великий спротив. Протест може викликати й визначення митної вартості: не може митна вартість одного і того ж вантажу на митниці в Одесі, Львові чи Дніпропетровську становити різні суми», - наголошує Приходько.