Партесний концерт «Сначала днесь поутру рано»

==«Радуйся, ниво неполитая» — п'ятичастинна циклічна композиція для солістів, жіночого і мішаного хору та симфонічного оркестру. За характером це піднесено-урочистий твір. Основне образне навантаження несуть масштабні перша частина і фінал. В них використано весь виконавський арсенал засобів. Середні частини — ліричні: світла за характером друга змінюється скорботно-ліричною третьою і лірико-драматичною, дійовою за змістом четвертою. Тут специфічно використано склад виконавців: квартет солістів, соло сопрано з жіночим хором, соло тенора. Перша частина кантати «Радуйся, ниво неполитая» будується на зіставленні двох інтонаційно досить близьких між собою тем. Одна з них бере свій початок від народних колядок (див. пр. 121 а), друга — від веснянок (див. пр. 1216). Теми повторюються двічі і підводять до урочистої коди (на матеріалі першої теми, див. пр. 121в). Народне начало є тільки основою тем. Лисенко не цитує їх, а переосмислює і підносить до значення великої масової сцени, надаючи музиці громадянського звучання. Особливістю формотворення є протиставлення гармонічного складу поліфонічному, тут-ті — окремим хоровим групам. Цей композиційний прийом сягає своїм корінням, як уже згадувалося, партесних концертів (121а, б, в). 
       Кожна частина твору вирішується в іншому образному і тембро-фактурному ключі. У другій, просвітлено-ліричній за характером,— мелодія віддалено нагадує пісенно-романсові фольклорні зразки. Вокальна партія сопрано соло, а згодом інших учасників квартету ллється широко, розлого. Третя частина — Andante sostenuto — лірико-зосередженого характеру. Мірно повторюване ре в басу та гармонічна напруженість вводять в основний настрій. Мелодію сопрано соло, особливо у приспіві, витримано в манері народних ліричних пісень. 
       Передостання частина — Росо moderate — схвильоване аріозо. Тут композитор дещо відходить від способу подачі музичного матеріалу, використаного раніше. У попередніх частинах застосовано пісенний принцип: оспівати подію, створити настрій, розкрити образ через використання жанрових особливостей пісні (зокрема, ліричної). В аріозо виклад є дійовішим, драматичнішим. Лисенко зосереджує увагу на багатьох образних штрихах, музика гнучкіше «реагує» на зміст поезії, окремі вислови тощо. Початок четвертої частини нагадує мову оратора. Далі в мелодії композитор прагне відбити зміни у поетичному тексті. Наприклад, на словах «хоч на годиночку спочить» здійснено відхилення в паралельний мінор, використано лагідний, заспокійливий мелодичний каданс. Багато тут звуконаслідувальних моментів, також зумовлених окремими образними штрихами словесного тексту: «мов сарна з гаю, помайнують», «прорветься слово, як вода», «прокинеться», «а озера кругом гаями поростуть» і т. п. Мелодія, а також оркестровка тонко відбивають ці нюанси: зіставлення ладотональностей (сі-бемоль мінор — ре мінор, ля мінор — ля мажор, ля мажор — до мажор), однойменних тризвуків, протиставлення пісенних інтонацій танцювальним, розповідних — ораторським тощо. Четверта частина за музичною мовою є найбагатшою. В ній відбувається повернення від лірики до динамічного розгортання подій.

кантата «Радуйся, ниво неполитая» — вагомий твір у спадщині Лисенка. Він втілює почуття радості, весняних надій, віру у світле прийдешнє. У важких тогочасних суспільних умовах ця тема була особливо актуальною і важливою. Мрія про щасливе майбутнє червоною ниткою проходить через усю творчість революціонерів-демократів — Т. Шевченка, М. Чернишевського та багатьох інших. У 80-ті роки Лисенко також приділяв цій темі велику увагу. Розглянута кантата свідчить про суспільну значущість і актуальність хорової спадщини композитора. 
 
 
 

==«Українська симфонія» Калачевського — це чотиричастинний цикл: Сонатне

алегро, Інтермеццо-скерцандо, Романс, Фінал. Склад оркестру подвійний:

флейти, гобої, кларнети, фаготи, чотири валторни, труби, литаври  і

струнний квінтет. 

Перша частина  симфонії лірична за змістом. Тут  використано дві народні пісні — «Віють вітри» і «Йшли корови із діброви». В інтродукції і

заключенні, що звучать  у помірному темпі й будуються  на мелодії першої

пісні, змальовано картину лагідного літнього вечора. Це є своєрідним

образним фоном  для розгортання ліричної оповіді. У вступі мелодія

народної пісні  стає ще спокійнішою, оскільки композитор викладає її в

розмірі 4/4

Тема побічної партії має спокійний характер. Вона є своєрідним

лірико-споглядальним  центром експозиції й усієї першої частини.

Друга частина  — Інтермеццо-скерцандо — жартівлива народна сцена. Музика

її виросла з першої фрази народної пісні «Дівка в сінях стояла». Форма

інтермеццо —  тричастинна репризна. Крайні частини  написано у фа мажорі,

середня, що будується  на цьому ж матеріалі,— у ре мінорі.

Третю частину  — Романс — витримано в лірико-епічних  тонах. Калачевський

поклав в основу теми мелодію історичної пісні «Побратався  сокіл з

сизокрилим орлом» (109). 

Сама тема звучить  могутньо, велично, її розмірений тон, досить насичена

«хорова» інструментовій, широкий пульс мелодичного дихання  створюють

епічний образ 

Фінал симфонії пронизаний стихією танцю. Він побудований на зіставленні

двох тем, в основі яких — народні танцювальні пісні  «Ой гай, гай»

«Українська симфонія»  М. Калачевського — яскраво національний і

глибоконародний твір. Використавши народні мелодії, композитор зумів

зберегти їх жанрові  особливості і створити своєрідні  народні образи.

М'яка лірика, дотепний жарт, героїко-епічна пісня і сцена  народних

веселощів — ось  стислі характеристики змісту твору. Лірико-жанрова

симфонія Калачевського  — помітне явище в українській музиці другої

половини XIX ст.