Кольорова металургія в Україні

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами — сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій [8].

Комплекс підприємств  цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку  руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Розміщення підприємств  кольорової металургії зумовлено переважно  двома основними факторами —  сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій [13].

У розміщенні підприємств  кольорової металургії в Україні  виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський [7].  На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по оброб-ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову — з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт-них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє-вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області  на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький  нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

Алюмінієва галузь є однією з основних підгалузей кольорової металургії України. Обсяги виробництва алюмінію і алюмінієвих сплавів на сьогоднішній день складають близько 200 тис. т.

Незважаючи на те, що в Україні нараховується  кілька десятків підприємств-виробників вторинних алюмінієвих сплавів, що займаються переробкою алюмінію і алюмінієвих сплавів, основу алюмінієвої промисловості України складають три підприємства: ООО «Миколаївський глиноземний завод» (МГЗ), ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК), СП «Інтерсплав».

Перші два підприємства належать російським компаніям –  провідним виробником алюмінію –  «РУСАЛ» і «СУАЛ», третє є спільною власністю іспанських і українських інвесторів.

ОАО «Миколаївський глиноземний завод» є найбільшим в СНД виробником глинозему – основної сировини для виробництва алюмінію. У 2006 р. МГЗ виробив близько 1,37 млн т глинозему, що приблизно на 3% більше, ніж у 2005 р.

Потужності ЗАЛКа  розраховані на виробництво 110 тис. т первинного алюмінію і первинних сплавів на його основі. Підприємство також виробляє глинозем, що використовується в основному для своїх потреб. За попередніми даними, в 2006 р. комбінат виготовив 108,4 тис. т алюмінію і його сплавів, а також близько 255 тис. т глинозему.

СП «Інтерсплав» є основним виробником алюмінієвих  сплавів в Україні, що здатний виробляти до 80 тис. т первинних і вторинних алюмінієвих сплавів на рік. Однак в останні роки, через дефіцит сировини і деяких інших факторів економічного характеру, потужності підприємства використовуються приблизно на 40-80%.

Серед виробників готової продукції слід виділити такі підприємства, як СП ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілів» і КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», які займаються виробництвом алюмінієвих профілів і металоконструкцій.

Основу вторинної  металургії в алюмінієвій галузі складають наступні підприємства: ЗАТ  «Експометал», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», ТОВ «Механічний завод», ТОВ «Укрспецмет», ТОВ «Контурмет», ТОВ СП «Обімет», ТОВ «Донметсплав», ТОВ СП «Донсплав» [10].

Флагманом мідної промисловості  України, безумовно, є ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» (АЗОКМ) – єдиний в Україні виробник плоского і круглого прокату з міді і її сплавів. Виробничі потужності заводу дозволяють випускати мідний, латунний, мідно-нікелевий прокат і напівфабрикати.

За підсумками 2006 р., обсяг виробництва АЗОКМ  склав понад 48,5 тис. т готової  продукції, що складає більшу частину  в загальному виробництві мідної підгалузі, обсяги якого становлять 65-80 тис. т продукції з міді і мідних сплавів на рік. Приблизно 80-85% продукції, що виробляється на заводі, поставляється на внутрішній ринок, на відміну від більшості підприємств галузі, що є в основному, експортно-орієнтовними.

Серед них можна  виділити такі підприємства, як ТОВ  «Катех-Електро» – одного з основних виробників кабельної продукції в Україні, ТОВ СП «Панком-Юн» – на базі якого налагоджено виробництво катодної міді, ДП «Донецьквторкольормет», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», АОЗТ «Втормет», СП «Техноскрап», ТОВ «Екометал», ТОВ «Бона».

На сьогоднішній день Україна виробляє близько 50-60 тис. т свинцю. Найбільшим виробником даного металу і його сплавів в Україні є ЗАТ «Свинець», що виробляє зараз понад 10 тис. т свинцю і його сплавів на рік.

Продукцію даного підприємства споживають в основному  акумуляторні і кабельні заводи країн СНД, зокрема найбільше підприємство-виробник акумуляторної продукції в Україні – НАК «ІСТА». Певну кількість свинцевої продукції споживають також країни Балтії і Західної Європи. Крім ЗАТ «Свинець», основними виробниками свинцевої продукції в Україні є ТОВ «Укрсплав», ТОВ «Мегатекс», ТОВ «НПП Енергосплав», ТОВ «Владармет».

Титанова підгалузь  є єдиною в кольоровій металургії України, яка має практично повний виробничий цикл, починаючи від видобутку  титановмісних руд і закінчуючи виробництвом двоокису титану.

Державне підприємство «Запорізький титаномагнієвий комбінат» (ЗТМК) – єдиний в Україні виробник металічного губчастого титану. На даний час комбінат виробляє приблизно 11 тис. т даного товару на рік. До 2012 р. планується збільшити виробництво титанової губки до 12,5 тис. т. На комбінаті організується виробництво титанових злитків і сплавів потужністю до 3 тис. т. Частину губки комбінат перероблює на власних потужностях в напівфабрикати – титанові злитки, решту (90-95%) поставляє на інші підприємства, в основному за рубіж.

Виробниками титанових  напівфабрикатів в Україні є  також ТОВ «Антарес», НВЦ «Титан», АТ «ФІКО», ВАТ «Закарпатський металургійний  завод». Більшість з них виробляють злитки титану та його сплавів, як із губки, так і з брухту та відходів титану.

Прокатні потужності для переробки титанових напівфабрикатів  в Україні відсутні, тому практично весь обсяг даної продукції надходить на експорт. Зараз розглядається питання про налагодження виробництва титанового прокату на одному із підприємств України, що мають прокатні потужності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ

 

У роки становлення  незалежності України стрімко зріс експорт кольорових металів, особливо кольорового брухту. У 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про металобрухт», тим самим упорядкувавши експорт кольорової сировини [3].

Проте кольорова  металургія України продовжує залишатися досить потужним промисловим утворенням. За даними статистики, в галузі налічується  більше 70 підприємств різних форм власності, на яких працює понад 50 тис. чол. Останніми роками, завдяки позитивній кон’юнктурі світового ринку кольорових металів, положення в галузі стабілізувалося.

Слід зазначити, що майже 80% продукції підприємств  кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання [3]. Однак з кожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

Таблиця 1 - Характеристика галузей виробництва кольорової металургії

Назва галузі  Сировина  Продукція  Географія галузі Центри виробництва Промислові райони 1. Алюмінієва промисловість (провідне місце) - виробництво глинозему Аl - боксити (запаси невеликі) Черкаська  обл. Дніпропетровська обл. Нікеліни  Алуніти Закарпатська обл. Головна продукція: - глинозем - алюміній Побічна продукція: - сода; - мін. добрива - цемент; Кремній… - Миколаїв (глиноземний завод працює на бокситах з Гвінеї) - Запоріжжя (алюмінієвий завод) - Свердловськ (Луганська обл.) (Аl завод) Донбас Придніпров'я Приазов'я Карпатський 2. Титаномагнієва (виробництво титану і магнію) - Калійно-магнієві солі (Прикарпаття,  Калуш, Стебник) - Магнієві Сполуки  (солі Сивашу) Магній Титан Напівпродукт Калійні  добрива Титановий концентрат - Калуш «Оріана» Прикарпаття - Запоріжжя (магній, титан)із Стебника Львівської обл. - Сиваш АР Крим - Іранський (Житомирська обл.) Гірничозбага-чувальний завод -титан - титановий комбінат Прикарпаття Придніпров'я Приазов'я 3. Ртутна промисловість Місцева сировина кіноварь (ртутна руда) Ртуть високої чистоти, сурма Микитівський ртутний комбінат (Донецька обл.) Закарпатський розвідувально-експлуатаційний комбінат Донбас Закарпаття 4. Виробництво поліметалевих руд, свинцю, цинку Поліметалеві руди Металевий цинк допоміжні: 20 комбінувань  свинець мідні концентрати дорогоцінні  метали сірчана кислота 40 видів Костянтинівський Завод «Укрцинк» (Донецька обл.) Донбас 5. Нікелева промисловість Окислені залізо-нікелеві руди Нікель, феронікель Побузький Завод (Кіровоградська обл.)   6. Виробництво обробки кольорових металів Кольорові метали - Мідний, латунний круглий прокат(прут, дріт, листи) - виробництво напівпровідни-кових матеріалів Артемівський завод (Донецька обл.) Світловодський завод (Кіровоградська обл.) Донбас Придніпрів'я 7. Виробництво золота Золотоносні руди золото 5 родовищ Кривий Ріг Рахів  (Сауляк) Мужієве Донецька обл. підготовчі роботи Закарпатська обл. Майже 25% кольорової продукції припадає на виробництво вторинних кольорових металів, центри: Київ, Донецьк, Харків, Одеса, Володар-Волинський, Житомирська обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

 

Останнім часом посилилася негативна дія чинників, які стримують  розвиток металургії. Це призводить до виникнення цілої низки проблем. Одна з них полягає в тому, що з розпадом СРСР Україні вже не потрібна така кількість металу, яка вироблялася раніше. Крім того, десятками років комплекс технічно майже не переоснащувався. Тому близько 90% обладнання фізично і морально спрацьовано. На світовому ринку продукції металургійного комплексу йде гостра боротьба за ринки збуту, в якій Україні ще потрібно завоювати своє місце. Технологія виробництва металів у нашій країні відстала, внаслідок цього витрачається невиправдано багато палива, електроенергії і води. Металургійний комплекс породжує екологічні проблеми. 

 Металургійний комплекс  України має значні перспективи  розвитку і вдосконалення, які  базуються на найкращих у світі  умовах для того. Особливо це  стосується чорної металургії. В  останні роки добрі перспективи  з'явилися і в кольорової металургії. Вони пов'язані з відкриттям великих запасів різноманітної сировини. Деякі з них мають світове значення.

Основною проблемою, яка  стоїть перед галуззю є зношеність основних виробничих фондів. В середньому по галузі цей показник сягає 60 відсотків. Більше половини металургійних підприємств працює на морально застарілому обладнанні, рівень амортизації якої перевищує 50 відсотків. Відтак витрати енергетичних та матеріальних ресурсів на одиницю продукції значно перевищують відповідні норми аналогічних сучасних підприємств за кордоном. Отже, проблема конкурентоспроможності вітчизняної металопродукції надзвичайно актуальна, але не лише на зовнішньому ринку, а й на внутрішньому. Для того, аби її розв'язати, потрібно зменшити негативний вплив на економіку металургійних підприємств цін і тарифів таких галузей-монополістів, як енергетика та газова промисловість, залізничний транспорт [9].

Першою проблемою є  — відсутність розвинутого внутрішнього ринку споживання продукції з кольорових металів. Через зупинку цілого ряду підприємств машинобудівної галузі, кольорова металургія в останні роки фактично працює на зовнішні ринки. Але є й приємні винятки. Власники приватних підприємств, розуміючи нинішню ситуацію на світових ринках, виявляють бажання розвивати своє виробництво та інвестувати кошти в інноваційні технології. Яскравим прикладом є флагман мідної підгалузі ВАТ „Артемівський завод з обробки кольорових металів”. На цьому підприємстві, починаючи з 2001 року, введено в експлуатацію піч вогневого рафінування ємністю 120 тонн та відпрацьована і впроваджена технологія виробництва міді високої ступені чистоти (99,95% Сu).